Постанова

від 29.01.2014 по справі 801/1004/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

29 січня 2014 року (15:04) Справа №801/1004/13-а

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого судді - Пакет Т.В.,

при секретарі судового засідання - Мельниковій А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «Паливно-енергетичний комплекс «Современник» до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Головного управління Міндоходів в Автономній Республіці Крим про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Обставини справи: ПП «Паливно-енергетичний комплекс «Современник» звернулося до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим із позовом до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0004392204 від 08 жовтня 2012 року.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем зроблено помилкові висновки про заниження позивачем податку на прибуток по операціях придбання товарів (робіт, послуг) у ТОВ «Реал-НП», ПП «Депрокомплект», ТОВ «Укройлпродукт» та ПП «Райдодизель» за 1-й квартал 2011 року на суму 288645,00 грн. та за 2-й квартал 2011 року на суму 346736 грн., оскільки фактичне виконання укладених договорів з вказаними контрагентами підтверджено усіма необхідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, а отриманий товар та послуги були використані в господарській діяльності підприємства.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 21 січня 2014 року замінено відповідача Державну податкову інспекцію у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби її правонаступником Державною податковою інспекцією у м. Сімферополі Головного управління Міндоходів в Автономній Республіці Крим.

У судовому засіданні представник позивача Аметова Е.М. позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила їх задовольнити з підстав, викладених у позові.

У судовому засіданні представник відповідача Бекірова Д.П. позов не визнала та просила у його задоволенні відмовити у повному обсязі з підстав, викладених у наданих суду письмових запереченнях.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ПП «Паливно-енергетичний комплекс «Современник» зареєстровано у якості юридичної особи (ідентифікаційний код юридичної особи 24870616), що підтверджується довідкою АА №528622 з єдиного державного реєстру підприємств та організацій України та статутом (а.с.12,13-24 - том№1).

У період з 17 вересня 2012 року по 21 вересня 2012 року Державною податковою інспекцією у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства при визначені податку на прибуток по взаємовідносинам з ТОВ «Реал-НП» ЄДРПОУ 37180256 (лютий 2011 р.), ПП «Дніпрокомплект» ЄДРПОУ 25018797 (березень 2011 р.), ТОВ «Укройлпродукт» ЄДРПОУ 37036907 (травень 2011 р.), ПП «Райдодизель» ЄДРПОУ 35131977 (травень 2011 р.) за період з 01.01.2011 року по 30.06.2011 року.

За результатами перевірки складено акт від 28.09.2012 року №6196/22-1/24870616 (а.с.26-44 - том№1).

За висновками вказаного акту встановлено порушення позивачем п.п.14.1.191 п.14.1 ст.14, п.п.138.1.1 п.138.1, п.138.2, п.138.8 ст.138, пп.139.1.9. п.139.1. ст.139 Податкового кодексу України від 01.12.2010 року №2755-VI із змінами і доповненнями в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток за 1-й квартал 2011 року на суму 288645 грн., за 2-й квартал 2011 року на суму 346736 грн.

На підставі вказаного акту перевірки Державною податковою інспекцією у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби прийнято податкове повідомлення-рішення від 08 жовтня 2012 року №0004392204 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 635382 грн., з яких 635381 грн. за основним платежем та 1 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) (а.с.45 - том№1).

Судом встановлено, що в основу висновків за актом перевірки про порушення позивачем правил оподаткування покладено такі обставини, що ПП ПЕК «Современник» перераховувало кошти на рахунки ТОВ «Реал-НП, ПП «Дніпрокомплект», ТОВ «Укройлпродукт» та ПП «Райдодизель» без мети реального настання передбачених наслідків виключно з метою заниження об'єкту оподаткування, несплати податків, у зв'язку з чим дії підприємства призвели до втрат дохідної частини Державного бюджету України. Також відповідач зазначає про нікчемність правочинів укладених між позивачем та вказаними контрагентами.

Враховуючи вищевказані порушення податкового законодавства, викладені в акті перевірки, при перевірці правильності визначення позивачем податку на прибуток відповідачем встановлено заниження позивачем податку на прибуток за 1-й квартал 2011 року на суму 288645 грн. та за 2-й квартал 2011 року на суму 346736 грн., що відбулося у наслідок завищення позивачем валових витрат за 1-й квартал 2011 року на суму 1154580 грн., за 2-й квартал 2011 року на суму 1507685 грн.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі -ПК України), який набрав чинності з 01.01.2011 року.

Розділом ІІІ цього Кодексу визначений порядок оподаткування податком на прибуток підприємств.

Проте, в п.1 Розділу ХІХ Прикінцеві положення ПК України зроблено зауваження про те, що Розділ ІІІ цього Кодексу набирає чинності з 01.04.2011 року.

До набрання чинності Розділом ІІІ ПК України порядок оподаткування податком на прибуток підприємств було врегульовано нормами Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"№334/94-ВР від 28.12.1994 року (зі змінами і доповненнями, далі -Закон №334),(в редакції, чинній на час спірних правовідносин).

Таким чином, при визначенні суми податку на прибуток та інших показників декларації за І квартал 2011 року та за весь попередній період необхідно керуватися нормами саме цього нормативно-правового акту, а за всі наступні періоди - нормами розділу ІІІ Податкового кодексу України.

Відповідно до ст.3 Закону №334 об'єкт оподаткування визначений як прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на: суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Відповідно до п.5.1. ст.5 Закону№334, валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до п.п.5.3.9 п. 5.3 ст.5 Закону №334 не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

В силу п.п.11.2.1 п.11.2 ст.11 Закону №334 датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку;

або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Вичерпний перелік витрат, які не відносяться до складу валових, наведений у п.5.3 ст.5 Закону №334. Відповідно до п.5.11 ст.5 Закону №334 установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені в цьому Законі, не дозволяється.

Згідно з п.6.1. ст.6 Закону №334 якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Поняття господарської діяльності наведено у п.1.32 ст.1 Закону №334, в силу якого господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі, коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Норми аналогічного змісту встановлено й розділом ІІІ Податкового кодексу України, яким врегульовано порядок оподаткування податком на прибуток підприємств з 01.01.2011 року.

Згідно з п.п.14.1.191. п.14.1. ст.14 ПК України постачання товарів - будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.

Згідно з п.138.2 ст.138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до п.138.8 ст.138 ПК України собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме:

прямих матеріальних витрат;

прямих витрат на оплату праці;

амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг;

загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку;

вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг;

інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).

Витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу п.138.2 ст.138 ПК України).

Відповідно до п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

З аналізу вищенаведених норм Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та Податкового кодексу України слідує, що підставою для включення витрат з придбання товарів (отримання робіт, послуг) до складу валових з метою обчислення об'єкта оподаткування є належним чином оформлені розрахункові, платіжні та інші первинні документи.

Відповідно до вищевказаного акту перевірки порушення позивачем податкового законодавства відбулося у зв'язку з тим, що останній з 01.01.2011 року по 30.06.2011 року мав правовідносини з контрагентами-постачальниками, які мають ознаки фіктивності та спрямовані на здійснення операцій з надання податкової вигоди з метою штучного формування валових витрат. Наявні у ПП ПАК «Современник» первинні бухгалтерські документи не відповідають вимогам чинного законодавства, не свідчать про реальне отримання товарів підприємством, не мають юридичної сили та відповідно не повинні бути відображені у бухгалтерському та податковому обліках.

Судом встановлено, що за період, що перевірявся, позивач мав правовідносини з ТОВ «Реал-НП, ПП «Дніпрокомплект», ТОВ «Укройлпродукт» та ПП «Райдодизель», які згідно відомостей з Єдиного реєстру юридичних осіб (http://irc.gov.ua/ua/Poshuk-v-YeDR.html) станом на день розгляду справи не перебувають у процесі припинення.

Відповідно до ч.1 ст.18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" від 15.05.2003 №755-ІУ якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

На підставі вищевикладеного судом встановлено, що вказані контрагенти позивача є юридичними особами, що на час виникнення спірних правовідносин мали належний обсяг цивільної правоздатності та дієздатності.

Під час розгляду справи встановлено, що у позивача наявні необхідні первинні документи, що підтверджують здійснення господарських операцій з вищезазначеними контрагентами у спірний період, що підтверджується наступним.

Судом встановлено, що 12.01.2011р. між позивачем та ТОВ "Реал-НП" укладений договір поставки № 12-01/3 на постачання нафтопродуктів.

Щодо реального виконання договору поставки № 12-01/3 від 12.01.2011р року, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 1.1 договору ТОВ "Реал-НП" (постачальник) зобов`язується поставити та передати товар у власність ПП ПЕК "Современник" (покупець) на умовах договору , а ПП ПЕК "Современник" зобов'язується прийняти товар та сплатити їх вартість на умовах та і у порядку, визначених договором.

25.02.2011 року між ПП ПЕК "Современник" та TOB "Реал-НП" укладено додаткові угоди до договору постачання нафтопродуктів № 12-01/3 від 12.01.2011 року:

№ 3 - на постачання 46,507 тон бензину А-92 до станції призначення Сімферополь - вантажний, по ціні 10455 грн. за тону, на загальну вартість 486230,69 грн.,

№ 4 - на постачання 55,574 тон бензину А-92 до станції призначення Сімферополь - вантажний, по ціні 10455 грн. за тону, на загальну вартість 581026,17 грн.,

Договір № 12-01/3 від 12.01.2011 року підписаний обома сторонами та скріплений печатками.

Судом встановлено, що на виконання зазначеного договору TOB "Реал-НП" здійснило позивачу поставку бензину автомобільного у лютому 2011 року, факт придбання якого підтверджується:

1) рахунком №2/25-3 від 25.02.2011 року на придбання бензину автомобільного А-92 на суму 1067256,86 грн. у т.ч. ПДВ 177876,14 гривень;

2) видатковою накладною № 2/25-3 від 25.02.2011 року на суму 1067256,86 грн. у т.ч. ПДВ 177876,14 гривень;

3) податковою накладною № 121 від 25.02.2011 року на суму 1067256,86 грн. у т.ч. ПДВ 177876,14 гривень.

До накладної надано акт прийому передачі бензину автомобільного А-92 у загальної кількості 102,081 тон (46,507 тон та 55,574 тон) від 25.02.2011 до договору № 12-01/3 від 12.01.2011, яким підтверджено отримання товару.

Товарно - транспортними накладними підтверджується відвантаження бензину А-92 на адресу ПП ПЕК "Современник".

Оплата позивачем отриманих товарів згідно рахунків за договором постачання № 12-01/3 від 12.01.2011 року здійснена у повному обсязі, що підтверджується банківськими виписками.

Перевіряючи факт використання позивачем отриманого палива в господарській діяльності, судом встановлено, що ПП ПЕК "Современник" здійснює оптову торгівлю паливом за кодом КВЕД 51.51.0, роздрібна торгівля паливом 50.50.0.

Суд встановив, що паливо, отримане від ТОВ "Реал-НП" в лютому 2011 року, в подальшому було оприбутковано на складі та частково реалізоване позивачем через мережу власних АЗС, згідно накладних, досліджених під час проведення експертизи.

Таким чином, у лютому 2011 року ПП ПЕК "Современник" оприбутковано 102,211 тон бензину від TOB "Реал-НП", реалізовано його 46,141 тон, залишок на складі на 28.02.2011 складав 56,07 тон.

Фактичне виконання зобов'язань між ПП ПЕК "Современник" та TOB "Реал- НП", також підтверджено видатковими накладними, актом прийому передачі товару, зведеними бухгалтерськими регістрами по рахунками 631 "Розрахунки з постачальниками", 281 "Товари", 311 "Розрахунковий рахунок".

Таким чином, отримання позивачем бензину автомобільного А-92 підтверджується у кількості 102,081 тонни на суму 1067256,86, в тому числі ПДВ 177876,15 грн.

Також, судом встановлено, що 05.01.2011 року між ПП ПЕК "Современник" та ПП "Дніпрокомплект" укладений договір № 0501-1 на постачання нафтопродуктів.

Щодо реального виконання договору постачання № 0501-1 від 05.01.2011 року, суд зазначає наступне

Відповідно до п.1.1 договору Продавець (ПП "Дніпрокомплект") зобов'язується поставляти (передавати у власність) на умовах, вказаних у договорі покупцеві (ПП ПЕК "Современник") товар, а покупець зобов'язаний прийняти вказаний товар і сплатити за нього грошову суму, визначену у встановлених рахунках та/або у видатково-прибуткових накладних, які є невід'ємною частиною цього договору.

За умов договору ціна за одиницю товару вказується в накладній з урахуванням транспортних витрат ПП "Дніпрокомплект". Доставка товару здійснюється автомобільним транспортом продавця.

Договір № 0501-1 від 05.01.2011 року підписаний обома сторонами та скріплений печатками.

На виконання зазначеного договору ПП ПЕК "Современник" отримано 79326 літрів бензину - А- 76 та А-92, загальною вартістю 645980,70 грн., в тому числі ПДВ 107663,54 грн., факт придбання яких підтверджується:

1) рахунком № 040301 від 04.03.2011 року на придбання бензину А-76 на суму 318239,00 грн. у т.ч. ПДВ 53039,83 грн.;

2) рахунком № 210303 від 21.03.2011 року на придбання бензину А-92 на суму 327741,70 грн. у т.ч. ПДВ 54623,62 грн.;

3) накладною № 040301 від 04.03.2011 року на 318239,00 грн. у т.ч. ПДВ 53039,83 грн.;

4) накладною №210303 від 21.03.2011 року на суму 327741,70 грн. у т.ч. ПДВ 54623,62 грн.;

5) податковою накладною № 6 від 04.03.2011 року на суму 318239,00 грн. у т.ч. ПДВ 53039,83 грн.;

6) податковою накладною № 39 від 21.03.2011 року на суму 327741,70 грн. у т.ч. ПДВ 54623,62 грн.

Оплата позивачем отриманого палива згідно рахунків за договором постачання № 0501-1 від 05.01.2011 року здійснена на суму 845020,10 гривень, у тому числі ПДВ в розмірі 140836,60 гривень, заборгованість станом на 01.03.2011 року перед ПП «Дніпрокомплект» складала 199039,40 грн., що підтверджується банківськими виписками та платіжними дорученнями.

В судовому засіданні також підтверджений факт транспортування відвантаженого бензину А-76 та А-92 на адресу ПП ПЕК "Современник" згідно:

- товарно-транспортної накладної від 04.03.2011 року, в якій зазначено про постачання ПП "Дніпрокомплект" бензину А-76 на адресу ПП ПЕК "Современник";

- товарно-транспортною накладної від 21.03.2011 року, в якій зазначено про постачання ПП "Дніпрокомплект" бензину А-92 на адресу ПП ПЕК "Современник".

Суд встановив, що паливо, отримане від ПП "Дніпрокомплект" в березні 2011 року, в подальшому було оприбутковано на складі та частково реалізоване позивачем через мережу власних АЗС, згідно накладних, досліджених під час проведення експертизи.

Також, 23.05.2011 року між ПП ПЕК "Современник" та ТОВ "Укройлпродукт" укладений договір № 1 на постачання нафтопродуктів.

24.05.2011 року між ПП ПЕК "Современник" та ТОВ "Укройлпродукт" укладено додаткову угоду до договору постачання нафто продуктів від 23.05.2011 № 1 на постачання 180 (+/- 10 %) тон палива дизельного гідро очищеного марки 50 ррт, до станції призначення Сімферополь - вантажний по ціні 10071,00 грн. за тону з урахуванням ПДВ та з/д тарифу до станції призначення.

Щодо реального виконання договору постачання №1 від 23.05.2011 року, суд зазначає наступне

Відповідно до п.1.1 договору Постачальник (ТОВ "Укройлпродукт") зобов'язується поставляти (передавати у власність) на умовах, вказаних у договорі покупцеві (ПП ПЕК "Современник") товар, а покупець зобов'язаний прийняти вказаний товар і сплатити за нього грошову суму, визначену у встановлених рахунках та/або у видатково-прибуткових накладних, які є невід'ємною частиною цього договору.

Договір №1 від 23.05.2011 року підписаний обома сторонами та скріплений печатками.

На виконання зазначеного договору, відповідно до видаткової накладної від 25.05.2011 № 052501 ПП ПЕК "Современник" отримано 179,228 тон палива дизельного гідро очищеного марки 50 ррт, загальною вартістю 1805005,19 грн., в тому числі ПДВ 300834,20 грн., факт придбання яких підтверджується:

1) рахунком № 052501 від 25.05.2011 року на придбання палива дизельного гідро очищеного марки 50 ррт на суму 1805005,19 грн. у т.ч. ПДВ 300834,20 грн.

2) видатковою накладною № 052501 від 25.05.2011 року на 1805005,19 грн. у т.ч. ПДВ 300834,20 грн.

3) податковою накладною №11 від 25.05.2011 року на 1805005,19 грн. у т.ч. ПДВ 300834,20 грн.

До накладної надано акт прийому передачі від 25.05.2011 № 25/05 до договору постачання № 23-05 від 23.05.2011, яким підтверджено передання товару.

Оплата позивачем отриманого палива згідно рахунків за договором постачання №1 від 23.05.2011 року здійснена у повному обсязі на суму 1805005,10 гривень, у тому числі ПДВ в розмірі 300834,20 гривень, що підтверджується банківськими виписками.

Отримане паливо дизельне гідро очищене марки 50 ррт оприбутковано у бухгалтерському обліку підприємства по Дебету рахунку 28 - Кредиту рахунку 631 на суму 1504170,99 грн., ПДВ відображено по Дебету рахунку 644 - Кредиту рахунку 631 у сумі 300834,20 грн.

В судовому засіданні представник позивача пояснив, що паливо дизельне гідро очищене марки 50 ррт, отримане від ТОВ "Укройлпродукт" було використано в господарській діяльності позивача.

Суд встановив, що паливо, отримане від ТОВ "Укройлпродукт" в травні 2011 року, в подальшому було оприбутковано на складі та частково реалізоване позивачем через мережу власних АЗС, згідно накладних, досліджених під час проведення експертизи:

Таким чином, в травні 2011 року оприбутковано 179,228 тон дизельного пального, реалізовано 3,714 тон, залишок на складі на 30.05.2011 складав 175,514 тон.

Фактичне виконання зобов'язань між ПП ПЕК "Современник" та ТОВ "Укройлпродукт" підтверджено видатковими накладними, актом прийому передачі товару, зведеними бухгалтерськими регістрами по рахунками 631 "Розрахунки з постачальниками", 281 "Товари", 311 "Розрахунковий рахунок".

Відносно взаємовідносин ПП ПЕК "Современник" з ПП "Райдодизель", що знаходиться на обліку в Кременчуцької ОДПІ судом встановлено наступне.

ПП «Райдодизель» поставило, а ПП ПЕК «Современник» прийняло бензин А-92, загальною вартістю 741780,18, у тому числі ПДВ 123630,03 грн., що підтверджується видатковими накладними №49 від 13.05.2011 року на суму 371585,66 грн., у т.ч. ПДВ 61930,94 грн., та №51 від 21.05.2011 року на суму 370194,52 грн., у т.ч. ПДВ 61699,09 грн.

Всього ПП ПЕК «Современник» сплачено ПП «Райдодизель» у травні 2011 року 745998,39 грн., у т.ч. ПДВ 124333,07 грн., що підтверджується банківськими виписками.

Зазначені операції були відображені у бухгалтерському та податковому обліку наступними проводками: Сальдо станом на 01.05.2011 року - 0,00 грн., Дт 281 «Товари на складі» Кт 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» у сумі 618150,15 грн., Дт 644 «Податковий кредит» Кт 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» у сумі 123630,03 грн., Дт 631 «розрахунки з вітчизняними постачальниками» Кт 311 «Поточний рахунок у національній валюті» у сумі 745998,39 грн. Переплата станом на 31.05.2011 року склала 4218,21 грн.

Сума переплати у розмірі 4218,22 грн. не увійшла у склад витрат позивача, що враховується при визначенні податку на прибуток по взаємовідносинам з ПП «Райдодизель» у травні 2011 року на суму 4218,22 грн., у т.ч. ПДВ 703,04 грн.

При цьому фактичне виконання зобов'язань між ПП ПЕК "Современник" та ПП "Райдодизель" - сплата товару на загальну суму 4218,21, у т.ч. ПДВ 703,04 грн., підтверджується платіжними дорученнями, виписками банку, зведеними бухгалтерськими регістрами по рахунками 631 "Розрахунки з постачальниками", 311 "Розрахунковий рахунок".

Усі надані первинні документи бухгалтерського та податкового обліку відповідають чинному законодавству щодо вимог, встановлених до цих документів.

Вказані вище обставини щодо придбання позивачем у вищевказаних контрагентів товарів підтверджуються не тільки первинними бухгалтерськими та податковими документами, дослідженими судом у судовому засіданні, а і висновками проведеної по справі судово-економічної експертизи №211/13 від 15 грудня 2013 року, відповідно до якої здійснення господарських операцій Приватного підприємства «Паливно-енергетичний комплекс «Современник» з ТОВ «Реал-НП» (ЄДРПОУ 37180256) у лютому 2011 р., ПП «Дніпрокомплект» (ЄДРПОУ 25018797) у березні 2011 р., ТОВ «Укройлпродукт» (ЄДРПОУ 37036907) у травні 2011 р., ПП «Райдодизель» (ЄДРПОУ 35131977) у травні 2011 р. підтверджуються первинними бухгалтерськими та податковими документами Приватного підприємства «Паливно-енергетичний комплекс «Современник»:

- по взаємовідносинам з ТОВ «Реал-НП» підтверджено отримання бензину автомобільного А-92 у кількості 102,081 тони на суму 1067256,86 грн., в тому числі ПДВ 177876,15 грн.;

- по взаємовідносинам з ПП «Дніпрокомплект» підтверджено отримання бензину автомобільного А-76 у кількості 79,326 тони загальною вартістю 645980,70 грн., в тому числі ПДВ 107663,45 грн.;

- по взаємовідносинам з ТОВ «Укройлпродукт» підтверджено отримання паливо дизельне гідро очищене марки 50ррм у кількості 179,228 тони на суму 1504170,99 грн., в тому числі ПДВ 250695,17 грн.;

- по взаємовідносинам з ПП «Райдодизель» підтверджується оплата товару на загальну суму 4218,22 грн., в тому числі ПДВ 703,04 грн. (а.с.171-183 - том№2).

Суд погоджується з вказаним висновком судово-економічної експертизи, оскільки він повністю узгоджується з встановленими судом обставинами та дослідженими у судовому засіданні доказами.

Отже, витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування з податку на прибуток та відображені позивачем у податковій декларації з податку на прибуток підприємств за 1-2 квартали 2011 року по правовідносинам з ТОВ «Реал-НП, ПП «Дніпрокомплект», ТОВ «Укройлпродукт» та ПП «Райдодизель» підтверджені документально, а висновки відповідача щодо необґрунтованого заниження податку на прибуток за 1 квартал 2011 року на суму 288645 грн. та за 2 квартал 2011 року на суму 346736 грн. є безпідставними.

Відповідно до ст.228 ЦК України правочин, спрямований на незаконне заволодіння майном держави, вважається таким, що порушує публічний порядок (ч.1), а отже, є нікчемним (ч.2). Як установлено в ч.2 ст.215 цього Кодексу, визнання судом нікчемних правочинів недійсними не вимагається. Відповідно до ч.1 ст.216 зазначеного Кодексу недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Таким чином, суперечність правочину моральним засадам суспільства або спрямованість його на незаконне заволодіння майном держави, за даних обставин, може мати місце у разі наявності наміру сторін, який спрямований на неправомірне отримання податкової вигоди, шляхом штучного формування податкового кредиту і валових витрат.

Суд зазначає, що головною підставою вважати правочин нікчемним являється його недійсність, встановлена законом, а не актами, які б факти у ньому не були відображені. Вказані ж в акті перевірці висновки є суто суб'єктивною думкою посадової особи податкового органу, жодним нормативно-правовим актом не передбачено право органу державної податкової служби самостійно в позасудовому порядку визнавати нікчемними правочини і дані, вказані платником податків в податкових деклараціях.

Зазначеної думки також додержується Вищий адміністративний суд України в постанові від 14.11.2012 року у справі №К/9991/50772/12.

Невиконання зобов'язань перед бюджетом контрагентом позивача є підставою для застосування заходів відповідальності виключно до такого контрагенту, і само по собі не свідчить про порушення правил оподаткування позивачем.

Частиною 2 ст.71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Однак, відповідачем не надано доказів невиконання своїх договірних зобов'язань контрагентами позивача, доказів, які б свідчили про отримання майнової вигоди чи права на таку вигоду будь-кого з учасників операцій за одночасної відсутності об'єктивної можливості отримати майнову вигоду від цієї операції в інший спосіб.

Відповідно до пункту 1 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку є первинні документи. Згідно із пунктом 2 статті 3 цього Закону податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Позивач при проведені господарських операцій зі своїм постачальником оформив первинні документи, які і відобразив в своєму податковому обліку, що не заперечувалось податковими органами. Недостовірність жодного з цих документів не встановлена. Документи про стан розрахунків з бюджетом інших платників податків не відносяться до первинних документів позивача, в зв'язку з чим не підлягають врахуванню в його обліку. Вони взагалі позивачеві невідомі.

Платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентом податкових зобов'язань.

Для підтвердження права платника податку на формування валових витрат та податкового кредиту з податку на додану вартість достатньо наявності мети використання товарів та послуг, що ним придбані, незалежно від фактичних результатів такого використання. Наявність у позивача мети використовувати придбані товари та результати робіт у межах власної господарської діяльності відповідачем не спростована.

Таким чином, у податкового органу не було визначених законом підстав визначати позивачу суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств у спірному податковому повідомленні-рішенні.

Враховуючи викладене, адміністративний позов підлягає задоволенню у повному обсязі, а податкове повідомлення-рішення від 08 жовтня 2012 року №0004392204 про збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 635382 грн. має бути визнано протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України, тому суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача суму сплаченого ним судового збору у розмірі 2229,00 грн. (а.с.2 - том№1) та витрати, пов'язані з проведенням судово-економічної експертизи у розмірі 19000,00 грн. (а.с.191 - том№2).

В судовому засіданні 29 січня 2014 року оголошено вступну і резолютивну частини постанови, постанову у повному обсязі складено 03 лютого 2014 року.

Керуючись ст. ст. 9, 11, 69-71, 158, 159, 161-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби №0004392204 від 08 жовтня 2012 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства «Паливно-енергетичний комплекс «Современник» судовий збір у розмірі 2294 (дві тисячі двісті дев'яносто чотири) грн. 00 коп., витрати, пов'язані з проведенням судово-економічної експертизи у розмірі 19000 (дев'ятнадцять тисяч) грн. 00 коп., а всього 21294 (двадцять одну тисячу двісті дев'яносто чотири) грн. 00 коп.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Т.В.Пакет