Рішення

від 10.02.2014 по справі 910/24881/13     

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/24881/13 10.02.14

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Донбас де-юре» ДоТовариства з обмеженою відповідальністю «Передплатна агенція «Самміт» Простягнення 39 277,68 грн. Суддя Спичак О.М.

Представники сторін:

від позивача: Кузько А.Д. - дов. № б/н від 06.02.2014 р.;

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Донбас де-юре» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Передплатна агенція «Самміт» про стягнення 39 277,68 грн.

Ухвалою суду від 23.12.2013 року було порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 24.01.2014 року.

Представник позивача в судове засідання 24.01.2014 року не з'явився, проте до канцелярії суду подав клопотання про долучення доказів до матеріалів справи, яке судом розглянуто та задоволено.

Представник відповідача в судове засідання 24.01.2014 року не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив, про час, дату та місце слухання справи був повідомлений належним чином.

У зв'язку з неявкою в судове засідання представників сторін, суд відклав розгляд даної справи до 10.02.2014 р.

Представник позивача в судовому засіданні 10.02.2014 року подав документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі та надав усні пояснення по суті спору, відповідно до яких просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представники відповідача у судове засідання 10.02.2014 року не з'явилися, вимоги ухвали про порушення провадження у справі не виконали, про дату та час судового засідання були повідомлені належним чином.

Згідно з абзацом 4 пункту 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-08/140 від 15.03.2010 року «Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 10.02.2013 року на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.12.2010 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Па «Самміт» (товариство) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Донбас де-юре» (розповсюджувач) був укладений договір № 4-10/11-09, відповідно до пункту 1.1 якого товариство передає у власність розповсюджувачу примірники видань на підставі протоколу узгодження цін та оплачених заявок, які є невід'ємними частинами цього договору, асортимент, кількість та ціна видань, що передаються розповсюджувачу по цьому договору, зазначаються у замовленнях розповсюджувачу та накладних про передачу видань розповсюджувачу, які підписуються сторонами.

Умови зазначеного договору свідчать про те, що за своєю правовою природою він є договором поставки.

У відповідності до частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до п. 2.2.2 договору, товариство зобов'язане не змінювати відпускні ціни розповсюджувачу на видання, оплачені розповсюджувачем до вступання в силу нової редакції протоколу узгодження цін. Письмово інформувати розповсюджувача про всі випадки внесення змін щодо вартості видань не пізніше 15-ти днів до дати замовлення видання.

Умовами п. 2.2.5 договору, товариство зобов'язано відвантажувати на адресу розповсюджувача видання у повному обсязі відповідно до замовлень розповсюджувача при умові виконання розповсюджувачем п. 4.1 даного договору.

Згідно з п. 8.4 договору, даний договір набирає сили з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2011 р.

30.07.2012 р. сторонами було погоджено викласти п. 8.4 договору в наступній редакції «Договір набирає сили з моменту його підписання сторонами і діє до 31 грудня 2013 р. Договір № 4-10/11-09 від 01.12.2010 р. зберігає свою силу в частинах, що не суперечить даній додатковій угоді. Додаткова угода № 2 до договору № 4-10/11-09 від 01.12.2010 р. вступає в силу з моменту її підписання.».

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що станом на 01.07.2013 р. відповідач визнав наявність заборгованості на користь позивача у сумі 56 873.74 грн., що підтверджується актом звірки взаєморозрахунків станом на 01.07.2013 р.

На виконання умов договору поставки, позивачем на адресу відповідача були направлені заявки на поставку періодичних видань на суму 37 661,71 грн.

Відповідно до виставлених відповідачем рахунків, позивачем у період з 01.07.2013 р. по 31.10.2013 р. сплачено на рахунок відповідача грошові кошти у розмірі 32 905,10 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 508 від 02.07.2013 р. на суму 2 776,70грн., платіжним дорученням № 579 від 29.07.2013 р. на суму 9 770,65 грн., платіжним дорученням № 639 від 03.09.2013р. на суму 10 085,70 грн. та платіжним дорученням № 719 від 07.10.2013 р. на суму 10 272,05 грн.

В свою чергу, відповідачем у період з 01.07.2013 р. до 31.10.2013 р. згідно видаткових накладних № 07/09 від 31.07.2013 р., № 08/09 від 31.08.2013 р., № 09/09 від 30.09.2013 р., № Н2013/381 від 31.10.2013 р. було поставлено примірники видань на суму 50 501,16 грн.

З 11.11.2013 р. постачання видань відповідачем було припинено без попереджень та пояснень

Таким чином, відповідачем було недопоставлено періодичних видань на суму 39 277,68 грн.

Враховуючи вищенаведене, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 39 277,68 грн. суми попередньої оплати.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню повністю з наступних підстав.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Умовами п. 2.2.5 договору, товариство зобов'язано відвантажувати на адресу розповсюджувача видання у повному обсязі відповідно до замовлень розповсюджувача при умові виконання розповсюджувачем п. 4.1 даного договору.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов договору поставки, позивачем на адресу відповідача були направлені заявки на поставку періодичних видань на суму 37 661,71 грн. Відповідно до виставлених відповідачем рахунків, позивачем у період з 01.07.2013 р. по 31.10.2013 р. сплачено на рахунок відповідача грошові кошти у розмірі 32 905,10 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 508 від 02.07.2013 р. на суму 2 776,70грн., платіжним дорученням № 579 від 29.07.2013 р. на суму 9 770,65 грн., платіжним дорученням № 639 від 03.09.2013р. на суму 10 085,70 грн. та платіжним дорученням № 719 від 07.10.2013 р. на суму 10 272,05 грн. В свою чергу, відповідачем у період з 01.07.2013 р. до 31.10.2013 р. згідно видаткових накладних № 07/09 від 31.07.2013 р., № 08/09 від 31.08.2013 р., № 09/09 від 30.09.2013 р., № Н2013/381 від 31.10.2013 р. було поставлено примірники видань на суму 50 501,16 грн.

В свою чергу, відповідачем у строки передбачені умовами договору № 4-10/11-09 від 01.12.2010 р., продукція на суму 39 277,68 грн. поставлена не була та грошові кошти на рахунок позивача не повернуті.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовою виконання зобов'язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов'язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов'язання. Строк (термін) виконання зобов'язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

Умовами ч. 1 статті 670 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це передбачено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає або відмовитися від переданого товару та його оплати, якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Таким чином, враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив та належних доказів на заперечення відомостей повідомлених позивачем не надав, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення суми попередньої оплати нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню повністю в сумі 39 277,68 грн.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись, ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Передплатна агенція «Самміт» (місцезнаходження: 03127, м. Київ, Голосіївський р-н, вул. Васильківська, 55, к. 4, код ЄДРПОУ 23522899) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Донбас де-юре» (місцезнаходження: 83044, м. Донецьк, Пролетарський р-н, вул. Пролетарська, 83, кв. 53, код ЄДРПОУ 13530107) 39 277 (тридцять дев'ять тисяч двісті сімдесят сім) грн. 68 коп. основного боргу та 1 720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено

17.02.2014 р.

Суддя Спичак О.М.