Рішення

від 13.02.2014 по справі 905/6975/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

13.02.2014 Справа № 905/6975/13

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Колесника Р.М.

при секретарі судового засідання Волзі І.П.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: товариства з обмеженою відповідністю «Українські землі», м. Горлівка

до відповідача 1: виконавчого комітету Горлівської міської ради, м. Горлівка

до відповідача 2: фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Горлівка

про визнання недійсними результатів конкурсу, скасування пункту 1.5 рішення виконкому, визнання договору оренди недійсним, спонукання до укладання договору оренди

Представники сторін:

Від позивача: Голіусов А. В. директор

Від відповідача 1: Гамзатова М.Г. за дов., Бєлова Г. М. за дов.

Від відповідача 2: ОСОБА_5 за дов.

Товариство з обмеженою відповідністю «Українські землі» (надалі позивач) звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до виконавчого комітету Горлівської міської ради (надалі відповідач 1) про спонукання до укладання згідно з типовою формою Договору оренди комунального майна (затвердженого рішенням виконкому міської ради від 01.02.2012р. №89 зі змінами, внесеними рішенням від 03.04.2013р. №313) договору про оренду комунального майна - нежитлового приміщення, яке знаходиться по АДРЕСА_1, площею 35,5 кв.м., вартістю станом на 01.07.2013р. 50976,00 гривень без ПДВ під розміщення проектної організації, що здійснює проектні, проектно-конструкторські роботи, терміном на 2 роки 11 місяців, з орендною ставкою у відсотках від вартості нерухомого майна 10%, в порядку та на умовах, передбачених п.п. 5.3, 7.1 Положення про оренду майна комунальної власності територіальної громади м. Горлівки (затвердженого рішенням виконкому міської ради від 01.02.2012р. №89, зі змінами, внесеними рішенням виконкому міської ради від 03.04.2013р. №313) та актами законодавства України.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення відповідачем 1 вимог Положення про оренду майна комунальної власності територіальної громади м. Горлівки затвердженого рішенням виконкому міської ради від 01.02.2012р. №89 (далі - Положення) та на ухилення відповідача 1 від укладання договору оренди за наслідками проведеного конкурсу на передачу в оренду об'єкта комунальної власності - приміщення за адресою: АДРЕСА_1 площею 35,5 кв.м.

29.10.2013р. позивачем було надано заяву про зміну предмету позову, в якій просив визнати недійсним результати конкурсу, проведеного 18.09.2013р., щодо приміщення площею 35,5 кв.м. в будинку АДРЕСА_1, скасувати п. 1.5 рішення виконкому міської ради від 16.10.2013р. №851, визнати недійсним договір оренди, укладений між відповідачем 1 та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 та спонукати відповідача укласти договір оренди згідно з типовою формою Договору оренди комунального майна (затвердженого рішенням виконкому міської ради від 01.02.2012р. №89 зі змінами, внесеними рішенням від 03.04.2013р. №313).

Обґрунтовуючи заяву про зміну предмету позову, позивач посилається на те, що відповідачем 1 було оголошено новий конкурс на передачу в оренду об'єкта комунальної власності стосовно цього ж приміщення, за наслідками якого було прийнято рішення про передачу приміщення в оренду фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 та 24.10.2013р. укладено із нею договір оренди.

Зазначена заява про зміну предмету позову прийнята судом до розгляду та в подальшому розгляд справи здійснювався виходячи із сформульованих в ній позовних вимог.

Ухвалою від 07.11.2013р. суд залучив до участі у справі у якості відповідача 2 фізичну особу-підприємця ОСОБА_1.

Відповідачем 1 було надано відзив, у якому він просив відмовити у задоволенні позовних вимог з тих підстав, що в порушення вимог Положення позивачем не було своєчасно надано звіт про незалежну оцінку приміщення, про що його було повідомлено листом №25-03-2247 від 30.07.2013р. Також наголошував на правомірності оголошення повторного конкурсу у зв'язку із неукладанням із позивачем договору оренди комунального майна за наслідками конкурсу, оголошеного 22.06.2013 року.

У відзиві на позовну заяву після зміни предмету позову відповідач 1 зазначив, що при проведенні повторного конкурсу, незважаючи на неодноразові нагадування та запрошення, в порушення вимог п.п.6.2.1, 6.3, 6.8 Положення позивачем не отримано під особистий підпис умови конкурсу та не забезпечено присутність представника на конкурсі, яка є обов'язковою. Вважає, що підстав для визнання недійсними результатів конкурсу, призначеного на 18.09.2013р., немає, оскільки, за наявності лише однієї заяви відповідача 2, конкурс не проводився, та у зв'язку з чим відсутні підстави як для скасування п. 1.5 рішення виконкому міської ради від 16.10.2013р., так і для визнання укладеного між відповідачами договору від 16.10.2013р. недійсним.

В своїх письмових пояснення відповідач 1 також наголошував на тому, що відповідно до приписів Положення проведенням незалежної оцінки майна та вчасним поданням звіту про оцінку займається один з претендентів на участь у конкурсі та неподання звіту про оцінку унеможливлювало проведення конкурсу. Зазначив, що визначення умов та порядку проведення конкурсу є власними повноваженнями органу місцевого самоврядування, наданими йому відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Відповідачем 2 було надано відзив на позовну заяву, в якому він наголошував на законності усіх вчинених ним та відповідачем 1 дій, у зв'язку з чим просив відмовити у задоволенні позову. Додатково посилався на те, що належним чином виконує свої зобов'язання за договором оренди від 16.10.2013 року та за час його дії здійснив значні поліпшення орендованого майна.

Розпорядженням від 08.01.2014р. справу було передано судді Мальцеву М.Ю. у зв'язку з перебування судді Колесника Р.М. у відпустці. Розпорядженням від 09.01.2014р. справу передано судді Колеснику Р.М. у зв'язку з його поверненням з відпустки.

Розгляд справи на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України відкладався.

Перед початком розгляду справи по суті представників сторін було ознайомлено з правами та обов'язками відповідно до ст.ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.

З'ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи, вислухавши представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ

В газеті «Вечерняя Горловка» №52(1665) від 22.06.2013р. (а.с. 8) відповідачем 1 було розміщено оголошення про проведення конкурсу на право оренди об'єктів комунальної власності, зокрема, за адресою: АДРЕСА_1 площею 35,5 кв.м. під офіс, торгівлю, побутові послуги та іншу діяльність, не заборонену законодавством, яким визначено кінцевий термін подання заяв, пропозицій учасників конкурсу - 15 днів з моменту публікації оголошення, та перелік документів, які повинні бути надані для прийняття участі у конкурсі.

З метою участі у оголошеному конкурсі, 27.06.2013р. позивач звернувся із заявою на ім'я міського голови, в якій просив виділити в оренду нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1 площею 35,5 кв.м. під розміщення проектної організації терміном на 2 роки 11 місяців, та зобов'язувався оплатити витрати, пов'язані з проведенням незалежної експертної оцінки та її рецензуванням (а.с. 9).

01.07.2013р. позивачем (платником), відповідачем 1 (замовником) та суб'єктом оціночної діяльності ОСОБА_6 (виконавцем) укладено договір на проведення незалежної оцінки №204 за для оцінки ринкової вартості нежитлового приміщення загальною площею 35,5 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1 станом на 01.07.2013р. Строк виконання робіт - 7 календарних днів з моменту укладання договору та пред'явлення всіх документів, необхідних для оцінки (п. 2.1 договору) (а.с. 10).

В матеріалах справи наявний звіт про незалежну оцінку (а.с. 11-39) та акт приймання-передачі робіт від 04.07.2013р. по незалежній оцінці за договором №204, нижче підпису представника замовника в якому зазначено дату 19.07.2013 року (а.с. 71).

Листом №25-03-2247 від 30.07.2013р. (а.с. 67) відповідач 1 повідомив позивача, що 07.07.2013 року закінчився строк прийому документів для надання в оренду об'єктів комунальної власності та оскільки ним не було подано повний пакет документів його заява про надання майна в оренду від 27.06.2013 року розглядатися не буде.

22.08.2013р. в газеті «Вечерняя Горловка» №68(1681) (а.с. 40) відповідачем 1 було розміщено оголошення про проведення нового конкурсу на право оренди об'єктів комунальної власності, зокрема, нежитлового приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 площею 35,5 кв.м.

27.08.2013р. позивач звернувся із клопотанням №241 на ім'я Горлівського міського голови, в якому просив виділити в оренду нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1 площею 35,5 кв.м. для здійснення проектних, проектно-вишукувальних робіт та зобов'язувався оплатити витрати, пов'язані з проведення незалежної експертної оцінки та її рецензуванням. До цього клопотання було додано завірену копію Витягу з ЄДРПОУ, завірену копію Статуту, завірену копію Довідки з ЄДРПОУ, реквізити підприємства, завірену копію наказу про призначення керівника, звіт про незалежну оцінку вартості нежитлового приміщення (а.с. 101).

У листі №03-3/41 від 19.09.2013р. (а.с. 69) відповідач 1 повідомив позивача, що незважаючи на його неодноразові запрошення за телефоном та за допомогою листів на електронну пошту, позивач за 4 робочих дні до дати проведення конкурсу до центру адміністративних послуг міської ради за умовами конкурсу не з'явився, що зумовило висновок відповідача 1 про відмову позивача від участі у конкурсі по передачі в оренду приміщення по АДРЕСА_1 площею 35,5 кв.м.

16.10.2013р. відповідачем 1 прийнято рішення №851 «Про передачу в оренду комунального майна» (а.с. 105-106), в п. 1.5 якого зазначено про передачу в оренду відповідачу 2 приміщення площею 35,5 кв.м. в будинку АДРЕСА_1 для розміщення перукарні.

На підставі даного рішення, 16.10.2013р. відповідачами укладено договір про оренду комунального майна №21490013 (а.с. 107-108), за яким відповідач 1 (орендодавець) передав відповідача 2 (орендарю) у строкове платне користування нежитлове приміщення площею 35,5 кв.м. в будинку АДРЕСА_1 для розміщення перукарні вартістю 50976,00 гривень (визначена на підставі звіту про незалежну оцінку станом на 01.07.2013р.).

За таких обставин, посилаючись на порушення відповідачем 1 вимог Положення та на його ухилення від укладання договору оренди за наслідками оголошеного 22.06.2013р. конкурсу на передачу в оренду об'єкта комунальної власності - приміщення за адресою: АДРЕСА_1 площею 35,5 кв.м. та на оголошення ним 22.08.2013р. нового конкурсу на передачу в оренду об'єкта комунальної власності стосовно цього ж приміщення, в результаті якого було прийнято рішення про передачу приміщення в оренду відповідачу 2 та 24.10.2013р. укладено із ним договір оренди, позивач звернувся до суду з розглядуваним позовом та просить визнати недійсним результати конкурсу, проведеного 18.09.2013р., скасувати п. 1.5 рішення виконкому Горлівської міської ради від 16.10.2013р. №851, визнати недійсним договір оренди, укладений між відповідачами, та зобов'язати (спонукати) відповідача 1 укласти договір оренди з позивачем згідно з типовою формою Договору про оренду комунального майна (затвердженого рішенням виконкому Горлівської міської ради від 01.02.2012р. №89 зі змінами).

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги позивача до відповідачів такими, що підлягають частковому задоволенню, враховуючи наступне.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності. Державну політику у сфері оренди здійснюють органи місцевого самоврядування - щодо майна, яке перебуває в комунальній власності.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» відносини щодо оренди майна, що перебуває у комунальній власності, регулюються договором оренди, цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Частиною 1 ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що саме сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

На підставі ч. 5 ст. 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради. Частиною 5 ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» встановлено, що органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в т.ч. виконують усі майнові операції, можуть передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду.

Частиною 1 статті 29 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» встановлено, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать власні (самоврядні) повноваження, зокрема, щодо управління в межах, визначених радою, майном, що належить до комунальної власності відповідних територіальних громад.

За змістом ч. 6 ст. 9 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» порядок проведення конкурсу визначається органами місцевого самоврядування - для об'єктів, що перебувають у комунальній власності.

Рішенням виконкому Горлівської міської ради від 01.02.2012р. №89 «Про порядок оренди майна, що належить до комунальної власності територіальної громади м. Горлівка» затверджено Положення про оренду майна комунальної власності територіальної громади м. Горлівка (далі - Положення) (а.с. 50-62).

Розділом 3 даного Положення встановлено порядок реєстрації і розгляду заяв про оренду.

Так, пунктом 3.4 Положення (зі змінами, внесеними рішенням виконкому Горлівської міської ради від 03.04.2013р. №313) передбачено, що до звернення для юридичних осіб додаються:

- копія свідоцтва про реєстрацію юридичної особи або копія виписки з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців;

- копія статуту або положення, ліцензії на провадження окремого виду діяльності;

- копія довідки про включення до ЄДРПОУ;

- реквізити підприємства;

- копія наказу про призначення керівника;

- для бюджетних установ і організацій - довідка фінансового органу, яка підтверджує, що суб'єкт господарювання є бюджетною установою, організацією;

- копія свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість.

У своєму листі №25-03-2247 від 30.07.2013р. відповідач 1 посилався на ненадання позивачем повного пакету документів у встановлений термін як на підставу для відмови у розгляді питання про надання позивачу майна в оренду.

У відзиві на позовну заяву відповідач 1 конкретизував, що підставою для відмови в укладанні договору оренди з позивачем було несвоєчасне подання ним звіту про незалежну оцінку в 15-ти денний термін з моменту публікації, що і стало приводом надсилання на адресу позивача листа від 30.07.2013 року. Такі підстави відмови відповідача 1 в укладанні договору сформульовано у виступі представника відповідача 1 в судовому засіданні 13.02.2013 року, що зафіксовано в протоколі судового засідання.

Надаючи належну юридичну оцінку доводам відповідача 1 щодо підставності відмови позивачу в укладанні договору оренди та включення зазначеного об'єкту до нового конкурсу на право оренди, суд приходить до наступних висновків.

Так, п. 4.1 Положення визначено, що оцінка об'єкта оренди передує укладанню договору оренди і здійснюється відповідно до методики оцінки вартості об'єкта оренди, затвердженої постановою КМУ від 10.08.1995р. №629. Аналогічне положення передбачене ч. 2 ст. 11 Закону України «Про оренду державного та комунального майна».

Договір на проведення оцінки майна укладається в письмовій формі та може бути двостороннім або багатостороннім. Замовником робіт по проведенню незалежної оцінки об'єктів оренди та її рецензуванню є департамент. Оплата витрат, пов'язаних з проведенням незалежної оцінки проводиться за рахунок майбутнього орендаря. Замовник, суб'єкт оціночної діяльності та особа - платник підписуються договір на проведення незалежної оцінки. Акт прийому-передачі робіт підписує суб'єкт оціночної діяльності та замовник (п. 4.3 положення).

Як вбачається з матеріалів справи відповідачем 1, оцінювачем та позивачем укладено договір на проведення незалежної оцінки №204 від 01.07.2013р. (а.с. 10), факт надання послуг за яким підтверджується актом прийому-передачі робіт від 04.07.2013р., підписаним оцінювачем та відповідачем (а.с. 71). За надані послуги позивачем сплачено 700 гривень (а.с. 142).

Системний аналіз змісту Положення дає суду підстави дійти висновку, що воно передбачає укладання договору про оцінку майна вже після надання претендентами заяви про участь у конкурсі, що, власне, виключає можливість додання звіту про оцінку до заяви про участь у конкурсі.

Безпідставними, з огляду на це, вбачаються доводи відповідача 1 і в частині посилань на те, що подання звіту про оцінку мало бути здійснено у межах строку, відведеного в публікації про проведення конкурсу, тобто до 07.07.2013 року (кінцевий строк подання заяв про участь у конкурсі), оскільки а ні в публікації, а ні в Положенні про такий обов'язок претендентів не зазначено.

Тим більше, за умовами договору на проведення незалежної оцінки №204 від 01.07.2013 року приймання-передача акту про оцінку здійснюється оцінювачем та відповідачем 1 без участі позивача, що зумовлює висновок суду про відсутність у діях позивача ознак винності у зволіканні із наданням звіту про оцінку, а, отже, і про відсутність у відповідача 1 правових підстав для сприйняття позивача як особи, що подала неповний пакет документів.

Приписами п. 5.3 Положення встановлено, що у разі надходження однієї заяви на право оренди об'єкта, конкурс на право оренди не проводиться і договір оренди укладається із заявником на підставі рішення виконкому міської ради. Аналогічне положення передбачене абз. 3 ч. 4 ст. 9 Закону України «Про оренди державного та комунального майна».

Тобто, позивач, як єдина особа що подала заяву на право оренди приміщення, за наслідками конкурсу оголошеного в публікації від 22.06.2013 року сприймається судом як належний претендент на право оренди конкурсного нежитлового приміщення, із яким мав бути укладений договір оренди.

Оскільки будь-які ознаки невідповідності позивача конкурсним вимогам на право оренди відповідачем 1 не виявлено, а посилання на зволікання із наданням звіту про оцінку як з огляду на його фактичне вчинення позивачем, так і на його взаємопов'язаність із виникненням підстав для відмови в укладанні договору оренди із позивачем, як єдиним претендентом, що подав заяву на право оренди, відповідачем 1 в перебігу розгляду справи не доведено, суд приходить до висновку, що ігнорування відповідачем 1 свого обов'язку з укладання договору оренди із позивачем вчинене неправомірно та за відсутності для цього належних правових підстав.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про порушення відповідачем 1 прав та охоронюваних законом інтересів позивача щодо оренди нежитлового приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 площею 35,5 кв.м., що зумовлює правомірність звернення позивача із розглядуваним позовом та необхідність вжиття судом певних заходів на захист порушених прав позивача в контексті поданої ним позовної заяви.

Такі висновки суду ґрунтуються в тому числі і на положеннях ч. 8 статті 9 Закону України «Про оренди державного та комунального майна», відповідно до яких у разі відмови в укладенні договору оренди, заінтересовані особи мають право звернутися за захистом своїх інтересів до суду.

Неправомірне ігнорування відповідачем 1 свого обов'язку з укладання договору оренди із позивачем стало наслідком вчинення відповідачем 1 цілої низки наступних неправомірних дій, а саме щодо повторного оголошення конкурсу на право оренди, прийняття рішення про укладання договору оренди із відповідачем 2 та, власне, укладання спірного договору оренди.

Надаючи належну юридичну оцінку позовних вимог в частині визнання недійсним результатів конкурсу, проведеного 18.09.2013р., скасування п. 1.5 рішення відповідача 1 та договору оренди, укладеного відповідачами, суд приходить до наступних висновків.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач обґрунтовує позовні вимоги про визнання недійсними результатів конкурсу, проведеного 18.09.2013 року, посиланням на безпідставне неукладання договору оренди із ним за наслідками попереднього конкурсу, про проведення якого зазначено в публікації від 22.06.2013 року.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про визнання недійсним результатів аукціону від 18.09.2013 року задоволенню не підлягають з огляду на наступне.

Як встановлено судом, за наслідками публікації про проведення нового конкурсу на право оренди того ж нежитлового приміщення від 22.08.2013р. про своє бажання прийняти в ньому участь було подано дві заяви - позивачем та відповідачем 2.

В матеріалах справи наявна доповідна записка директора департаменту муніципального розвитку міської ради від 12.09.2013 року з проханням провести засідання конкурсної комісії 18.09.2013 року о 09:00 годині (а.с. 99).

За змістом п. 6.2.1. Положення однією з умов проведення конкурсу є подання пропозиції щодо збільшення розміру орендної плати у порівнянні з визначеним стартовим розміром орендної плати (надається учасникам конкурсу не пізніше як за 4 робочі дні до дати проведення конкурсу). Відповідно до п. 6.3. цього ж Положення з умовами конкурсу та проектом договору оренди учасники ознайомлюються під підпис. Згідно п. 6.8. Положення присутність на конкурсі заявника чи його представника обов'язкова.

Наведене дає суду підстави дійти висновку про те, що з огляду на відсутність в публікації від 22.08.2013 року інформації про час та місце проведення конкурсу, саме обов'язком відповідача 1 було належне повідомлення учасників конкурсу, що подали заяви про свою участь в ньому, про дату проведення такого конкурсу та, відповідно, і про можливість ознайомитися з умовами конкурсу, зокрема, стартовим розміром орендної плати.

Заперечуючи проти позову в цій частині, відповідач 1 посилається на вчинення ним усіх можливих з його боку дій з метою повідомлення позивача про необхідність з'явитися для ознайомлення з умовами конкурсу.

Зокрема, відповідач 1 посилається на те, що неодноразово намагався повідомити про необхідність з'явитися для ознайомлення з умовами конкурсу телефоном, а 13.09.2013 року надіслав на електронну пошту позивача листа (а.с. 132) із умовами конкурсу та в котре зазначив про необхідність з'явитися для отримання оригіналу умов під підпис цього ж дня до 12.00 години. Також в листі зазначено, що неявка буде сприйнята як відмова від участі в конкурсі.

Але ж, як вже зазначалося, жодного належного та допустимого доказу повідомлення позивача про час та місце проведення конкурсу відповідачем 1 в перебігу розгляду справи суду не надано, а електронний лист, надісланий 13.09.2013 року, такої інформації не містить.

В матеріалах справи наявна доповідна записка директора департаменту муніципального розвитку міської ради від 17.09.13 року (а.с. 102), в якій зазначено, що оскільки за 4 робочих дні до дати проведення конкурсу позивач не отримав під підпис умови конкурсу, проведення конкурсу, призначеного на 18.09.2013 року, є недоцільним.

Також відповідачем 1 до матеріалів справи додано його листа від 19.09.2013 року (а.с. 69) на адресу позивача, в якому зазначено про невиконання позивачем вимог Порядку оренди майна, а саме неявку за 4 робочих дні до дати проведення конкурсу для отримання під підпис умов конкурсу, що розцінене відповідачем 1 як відмова позивача від участі в конкурсі.

Отже, як встановлено судом, конкурс на право оренди 18.09.2013 року не проводився, а з відповідачем 2 було укладено договір оренди як із єдиним претендентом на право оренди нежитлового приміщення, розташованого по АДРЕСА_1 площею 35,5 кв.м.

З огляду на той факт, що конкурс на право оренди зазначеного нежитлового приміщення за наслідками публікації від 22.08.2013 року не проводився, тобто відсутня подія, наслідки (результати) якої оспорюються в межах розглядуваного позову, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову в частині визнання недійсним результатів конкурсу, проведеного 18.09.2013 року.

Водночас, дії, вчинені відповідачем 1 на стадії підготовки до проведення зазначеного конкурсу, призвели до незаконного позбавлення позивача права на повноцінну участь в цьому конкурсі.

Посилання відповідача 1 на невиконання позивачем обов'язку з'явитися для отримання під підпис умов конкурсу сприймаються судом як такі, що позбавлені належного правового обґрунтування, оскільки з огляду на неповідомлення позивача про час та місце проведення конкурсу, визначення і дотримання ним чотириденного строку для отримання умов конкурсу було не можливим.

Крім того, єдине згадування про 4-денний строк міститься в п. 6.2.1 Положення, зміст якого відтворено у публікації від 22.08.2013 року, проте воно передбачає не стільки обов'язок позивача, як учасника конкурсу з'явитися до відповідача 1 для отримання умов конкурсу, скільки обов'язок останнього ознайомити (надати, вручити) з умовами конкурсу усіх учасників.

Отже, невиконання відповідачем 1 такого обов'язку не могло бути поставлено у провину позивачу, який, за відсутності належних доказів повідомлення про час та місце проведення конкурсу, фактично був позбавлений можливості сприяти дотриманню цієї вимоги Положення.

Іншого в перебігу розгляду справи відповідачем 1 доведено не було.

Таким чином, визначення відповідача 2 як належного та єдиного претендента на право оренди спірного нежитлового приміщення, із яким має бути укладений договір оренди за правилами п. 5.3. Положення, відбулося внаслідок системних порушень з боку відповідача 1, як в частині безпідставного ігнорування законних прав позивача на право укладення договору оренди за наслідками конкурсу, оголошеного 22.06.2013 року, так і з точки зору безпідставного позбавлення позивача у доступі до участі у новому конкурсу шляхом застосування обмежувальних заходів, які не передбачені ані приписами нормативно-правових актів, ані Положенням, затвердженим органами місцевого самоврядування.

Незаконно позбавивши позивача права на участь у повторному конкурсі, відповідач 1 штучно створив передумови для застосування правил, визначених п 5.3 Положення та для укладання договору оренди із відповідачем 2, як із єдиним претендентом.

Перевіряючи доводи позивача щодо скасування п. 1.5 рішення виконкому Горлівської міської ради 16.10.2013р. №851 «Про передачу в оренду комунального майна», яким вирішено передати в оренду відповідачу 2 приміщення за адресою: АДРЕСА_1 площею 35,5 кв.м., суд приходить до наступних висновків.

За змістом ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Способи захисту цивільних прав та інтересів судом передбачені у ст. 16 Цивільного кодексу України. Одним із таких способів, як указано у пункті 10 частини 1 названої вище статті, є визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Цією нормою також встановлено, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Частина 2 статті 20 Господарського кодексу України серед актів, визнання незаконними яких передбачено статтею 16 Цивільного кодексу України, як спосіб захисту прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів встановлює, що права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються, зокрема, шляхом визнання повністю або частково недійсними актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживача. Тобто, за змістом вказаної норми, господарські суди розглядають на загальних підставах справи у спорах про визнання недійсними актів, прийнятих іншими органами, які відповідно до закону мають обов'язковий характер для учасників правовідносин, що виникають чи припиняються з прийняттям такого акту.

В контексті наведених положень Цивільного та Господарського кодексів України суд сприймає позовні вимоги позивача в частині скасування п. 1.5. рішення виконкому Горлівської міської ради 16.10.2013р. №851 «Про передачу в оренду комунального майна» як такі, що фактично направлені на визнання недійсним та скасування зазначеного рішення в частині п. 1.5, отже, суд застосовує в даному випадку належне формулювання обраного позивачем способу захисту порушеного права, яке має застосовуватися в даному випадку, в контексті змісту порушеного права позивача.

Як вже зазначалося, спірне рішення прийняте на виконання приписів п. 5.3., 7.1 Положення як таке, що має обов'язковий характер та створює правові підстави для укладання із відповідачем 2 договору оренди.

Відповідно до пункту 2 Роз'яснення Президії Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів» від 26.01.2000 №02-5/35 підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у господарського суду немає правових підстав для задоволення позову.

Згідно з приписами ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Отже, суд приходить до висновку про підставне звернення позивача до суду із розглядуваним позовом в частині визнання недійсним та скасування п. 1.5 рішення виконкому Горлівської міської ради 16.10.2013р. №851 «Про передачу в оренду комунального майна», оскільки спірне рішення в частині п. 1.5 порушує його інтереси та право на укладання договору оренди за наслідками оголошеного 22.06.2013 року конкурсу в порядку п. 5.3. Положення, тобто прийнято внаслідок низки порушень, допущених як під час проведення підготовчих дій з проведення конкурсу, оголошеного 22.06.2013 року, так і під час проведення нового конкурсу, що було оголошено 22.08.2013 року.

Тобто, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог в частині визнання недійсним договору про оренду комунального майна від 16.10.2013р. №21490013, укладеного відповідачами, суд виходить з наступного.

Захист свого особистого немайнового або майнового права та інтересу в суді кожна особа вправі здійснювати шляхом звернення з позовом, предмет якого або кореспондує із способами захисту, визначеними у ст. 16 Цивільного кодексу України, договором або іншим законом. Одним із способів захисту цивільного права та інтересу може бути вимога про визнання правочину недійсним.

Відповідно до ст.ст. 215, 216 Цивільного кодексу України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину.

Частиною 5 п.5 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» встановлено, що відповідно до ст.ст. 215 та 216 ЦК України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним та про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину.

Таким чином, право на звернення з позовом про визнання недійсним оспорюваного правочину надано як стороні такого правочину, так і заінтересованій особі.

Коло заінтересованих осіб має з'ясовуватись в кожному конкретному випадку в залежності від обставин справи та правових норм, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин, якщо інше не встановлене законом.

Позивач не є стороною спірного договору оренди №21490013 від 16.10.2013р., проте суд приходить до висновку, що укладання договору із відповідачем 2 сталося внаслідок порушень прав та охоронюваних законом інтересів позивача щодо права на оренду нежитлового приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 площею 35,5 кв.м., що є предметом спірного договору, та сталося внаслідок вчинення низки порушень процедури проведення конкурсу на право оренди. Відновлення порушених прав позивача в повній мірі не можливо без вирішення питання про визнання недійсним розглядуваного договору оренди за позовом позивача як заінтересованої особи у розумінні ст. 216 Цивільного кодексу України.

Відповідно до п. 2.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №11 від 29.05.2013р. «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними» вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» зміст правочину не може суперечити Цивільному кодексу України, іншим законам України, які приймаються відповідно до Конституції України та Цивільного кодексу України, міжнародним договорам, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актам Президента України, постановам Кабінету Міністрів України, актам інших органів державної влади України, органів влади Автономної Республіки Крим у випадках і в межах, встановлених Конституцією України та законом, а також моральним засадам суспільства. Зміст правочину не повинен суперечити положенням також інших, крім актів цивільного законодавства, нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до Конституції України.

Відповідно до ст. 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною вимог, які встановлені ч.ч. 1-3, 5, 6 ст. 203 ЦК України, а саме: 1) зміст правочину не може суперечити ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; 2) особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; 3) волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; 4) правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Отже, відповідно до положень чинного законодавства України, визнання правочину недійсним ставиться в залежність від його відповідності вимогам чинного законодавства та актам органів державної влади.

Відповідно до ч. 1 ст. 648 Цивільного кодексу України зміст договору, укладеного на підставі правового акта органу місцевого самоврядування, обов'язкового для сторін (сторони) договору, має відповідати цьому акту.

Відповідно до п. 7.1 Положення договір оренди укладається на підставі рішення виконкому. Прийняття виконкомом зазначеного рішення, як необхідної передумови для укладання договору визначено і п. 5.3 Положення для випадків надходження лише однієї заяви на право оренди.

З огляду на встановлені судом висновки про доведеність факту порушення прав та охоронюваних законом інтересів позивача як претендента на право оренди спірного нежитлового приміщення, щодо якого він правомірно та в повній мірі набув право на укладання договору оренди за наслідками конкурсу, оголошеного в публікації від 22.06.2013 року, а також висновки суду про недійсність п. 1.5 рішення відповідача 1 щодо укладання договору із відповідачем 2 як необхідної правової підстави для укладання спірного договору оренди, з огляду на допущену низку порушень Положення, затвердженого відповідачем 1, що є обов'язковим для сторін, суд вважає позовні вимоги в частині визнання недійсним договору оренди №21490013 від 16.10.2013р., укладеного між відповідачами, такими, що підлягають задоволенню.

При цьому, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про зобов'язання відповідача 2 укласти договір оренди із позивачем на умовах типового договору задоволенню не підлягають з огляду на наступне.

Як вже зазначалося, за змістом п.п. 5.3., 7.1 Положення необхідною передумовою укладення договору оренди є прийняття відповідного рішення відповідача 1.

Попередні висновки суду свідчать про наявність порушень, допущених в частині дотримання процедури проведення конкурсу, визначення його переможця та особи, із якою має бути укладений договір оренди, що призвело до порушення прав позивача на укладання відповідного договору оренди із відповідачем 1 та на користування нежитловим приміщенням по АДРЕСА_1 площею 35,5 кв.м.

Визнання недійсними п. 1.5 рішення виконкому та договору оренди №21490013 від 16.10.2013р., укладеного відповідачами, має своїми наслідками виникнення у відповідача 1 обов'язку щодо укладання договору оренди із позивачем. Водночас, станом на час розгляду справи відповідного рішення виконкому з цього питання прийнято щодо позивача прийнято не було.

Наведене дає суду підстави дійти висновку про передчасність заявлених позовних вимог про спонукання відповідача 1 до укладання договору, тим більше, що такий обов'язок визначений цим рішенням суду, та після набрання ним законної сили означатиме повернення сторін, а саме позивача та відповідача 1, на стадію прийняття виконкомом рішення про укладення договору оренди із позивачем як єдиним претендентом, що набув право на його укладення.

До набрання рішенням суду законної сили права позивача у запропонований спосіб захисту не підлягають через відсутність факту їх порушення в цій частині станом на час розгляду справи.

За таких обставин, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог в частині спонукання відповідача 1 укласти договір оренди з позивачем згідно з типовою формою Договору про оренду комунального майна (затвердженого рішенням виконкому Горлівської міської ради від 01.02.2012р. №89 зі змінами).

Відмовляючи в позові в цій частині, судом прийнято до уваги і приписи ст.ст. 179, 181, 184 Господарського кодексу України, ч. 4 ст. 84 Господарського процесуального кодексу України та п. 9 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 року № 6 «Про судове рішення» яким, зокрема, передбачено, що господарські суди повинні зазначити у рішенні про спонукання укласти договір умови, на яких сторони зобов'язані укласти договір, з посиланням на поданий позивачем проект цього договору.

Позивач просив спонукати відповідача 1 укласти договір на умовах типового договору про оренду комунального майна (затвердженого рішенням виконкому Горлівської міської ради від 01.02.2012р. №89 зі змінами), коли як типовий договір не містить таких істотних умов договору, як предмет договору, оскільки не містить опису об'єкту оренди (адреси та технічних характеристик), а також розміру орендної плати, що має сплачуватися за користування ним.

За відсутності в проекті договору зазначених положень, вирішення питання про спонукання відповідача 1 до укладання договору оренди на певних умовах, в тому числі запропонованих позивачем, станом на час розгляду цієї справи не вбачається можливим.

З урахуванням вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

За змістом статей 33 і 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог. Усупереч вказаним статтям, позивач не надав судам доказів, які підтверджують позовні вимоги в цій частині.

В силу приписів ст. 49 Господарського процесуального Кодексу України судові витрати за розгляд справи в частині скасування п. 1.5 рішення виконавчого комітету Горлівської міської ради та визнання недійсним договору оренди підлягають віднесенню на відповідача 1. На відповідача 1 підлягають віднесенню і судові витрати за розгляд справи в частині скасування результатів конкурсу, проведеного 18.09.2013р., не дивлячись на те, що в задоволенні позову в цій частині судом відмовлено, оскільки спір в цій частині виник саме внаслідок неправомірних дій відповідача 1.

В решті судові витрати покладаються на позивача. На відповідача 2 судові витрати не покладаються з огляду на відсутність в його діях вини у виникненні спору.

Керуючись ст.ст. 4-2, 4-3, 33, 34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідністю «Українські землі» до виконавчого комітету Горлівської міської ради, фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати недійсним та скасувати п. 1.5 рішення виконавчого комітету Горлівської міської ради від 16.10.2013р. №851 «Про передачу в оренду комунального майна».

Визнати недійсним договір про оренду комунального майна від 16.10.2013р. №21490013, укладений між виконавчим комітетом Горлівської міської ради та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1.

Стягнути з виконавчого комітету Горлівської міської ради (84646, просп. Перемоги, 67, м.Горлівка, код 26352682) на користь товариства з обмеженою відповідністю «Українські землі» (84626, м.Горлівка, вул. Пушкінська, 72/24, код 35998230) судовий збір у розмірі 3441,00 гривень.

В решті позовних вимог - відмовити.

Повернути товариству з обмеженою відповідністю «Українські землі» (84626, м.Горлівка, вул. Пушкінська, 72/24, код 35998230) з державного бюджету надмірно сплачену суму судового збору у розмірі 573,50 гривень.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 13.02.2014р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повне рішення складено 18.02.2014р.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Р.М. Колесник