Ухвала

від 18.02.2014 по справі 5019/1609/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

"18" лютого 2014 р. Справа № 5019/1609/12

Господарський суд Рівненської області у складі головуючого - судді Торчинюка В.Г.

розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "РВК" про перегляд рішення Господарського суду Рівненської області за нововиявленими обставинами

у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк"

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "РВК"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Лікеро-горілчаний завод "Калганоф"

про стягнення 24 573 977грн. 99коп.

Представники:

позивача: - не з'явився;

відповідача (заявника): - Качаленко Є.В. (довіреність № б/н від 03 лютого 2014 року) ;

третьої особи: - не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Всеукраїнський Акціонерний Банк" (далі - ПАТ "ВАБ") звернулося в господарський суд Рівненської області з позовною заявою в якій просило стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "РВК" (далі - ТОВ "РВК") на свою користь заборгованість за договором поруки від 28 вересня 2007 року, що був укладений для забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором №08/07К від 28 вересня 2007 року станом на 06 квітня 2012 року у розмірі 24 573 977 грн. 99 коп.

Рішенням господарського суду Рівненської області від 05 лютого 2013 року позов задоволено частково та стягнуто з ТОВ "РВК" на користь ПАТ "ВАБ" - 14 616 840 грн. 11 коп. заборгованості за кредитом; 6 290 079 грн. 43 коп. заборгованості по відсоткам; 545 822 грн. 06 коп. пені за несвоєчасне погашення кредиту; 215 297 грн. 01 коп. пені за несвоєчасне погашення відсотків за користування кредитом; 1 391 590 грн. 07 коп. інфляційних збитків за кредитом; 572 979 грн. 92 коп. інфляційних збитків за відсотками; 677 261 грн. 81 коп. 3% річних за кредитом; 240 372 грн. 04 коп. 3% річних за відсотками та 64 380 грн. 00 коп. судового збору.

19 лютого 2013 року виданий відповідний наказ по справі № 5019/1609/12.

06 лютого 2014 року через відділ канцелярії та документального забезпечення суду представник відповідача подав заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами (далі - заява), в якій просить суд скаcувати за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Рівненської області від 05 лютого 2013 року у справі № 5019/1609/12, яким задоволено позов ПАТ "ВАБ" та стягнуто з ТОВ "РВК" заборгованості за договором поруки від 28 вересня 2007 року, що був укладений для забезпечення виконання зобов'язання за кредитним договором № 08/07К від 28 вересня 2007 року станом на 06 квітня 2012 року у загальному розмірі 24 573 977 грн. 99 коп. Оскільки, як стало відомо відповідачу (заявнику) 21 січня 2014 року розпорядником майна ТОВ "РВК" до суду були подані відомості про результат розгляду вимог кредиторів, з яких вбачається, що процентна ставка за кредитним договором № 08/07К від 28 вересня 2007 року яка змінювалася два рази і оскільки про жодній зміні процентних ставок ТОВ "РВК" не повідомлялося, і згоди на них не надавало, покликаючись на ч. 1 ст. 559 Цивільного кодексу (далі - ЦК) України, ст. 112 - 114, 122 Господарського процесуального кодексу (далі -ГПК) України, Постанови Верховного Суду України, просив суд, прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову ПАТ "ВАБ"" про стягнення з ТОВ "РВК" заборгованості за договором поруки від 28 вересня 2007 року повністю.

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 07 лютого 2014 року вказану заяву відповідача прийнято до розгляду та призначено її до слухання на 18 лютого 2014 року.

13 лютого 2014 року через відділ канцелярії та документального забезпечення суду представник відповідача подав письмові пояснення в яких стверджує, що з моменту зміни без згоди і без повідомлення поручителя істотних умов забезпеченого зобов'язання - кредиту, правовідношення із забезпечення зобов'язання - договір поруки від 28 вересня 2007 року було фактично припинено за ч. 1 ст. 559 Цивільного кодексу (далі - ЦК) України. А тому стягнення за припиненим договором поруки не має належних фактичних і правових підстав, і позов не підлягає задоволенню.

17 лютого 2014 року через відділ канцелярії та документального забезпечення суду від представника позивача надійшов відзив на заяву ТОВ "РВК" про перегляд рішення господарського суду Рівненської області від 05 лютого 2013 року у справі № 5019/1609/12 за нововиявленими обставинами, в якому останній зауважує що заява задоволенню не підлягає, оскільки посилання заявника на те, що зміна процентної ставки банком в кредитному договорі № 08/07К від 28 вересня 2007 року є нововиявленими обставинами, насправді не є нововиявленою оскільки не містить ознак такої і була відома відповідачу раніше.

У судовому засіданні 18 лютого 2014 року представник відповідача (заявника) підтримав вимоги, викладені у заяві про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, та наполягав на її задоволенні.

Позивач та третя особа, явку повноважних представників у судове засідання не забезпечили, хоча про дату, місце та час засідання були належним чином повідомлені, що стверджується матеріалами справи, зокрема повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 19 - 20).

Дослідивши матеріали справи та подані докази, заслухавши пояснення представника відповідача (заявника), суд дійшов висновку про те, що заява ТОВ "РВК" про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Рівненської області від 05 лютого 2013 року у справі № 5019/1609/12 задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.

Заявник у своїй заяві стверджує, що зміна процентних ставок за договором кредиту № 08/07К від 28 вересня 2007 року протягом періоду кредитування є нововиявленими обставинами.

Щодо зазначеного вище твердження відповідача, суд зазначає, що відповідно до статті 112 ГПК України господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами.

Частиною 2 вищезазначеної статті встановлено, що підставами для перегляду судових рішень господарського суду за нововиявленими обставинами є:

1) істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;

2) встановлені вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправильний висновок експерта, завідомо неправильний переклад, фальшивість документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення;

3) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено незаконне або необґрунтоване рішення;

4) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення рішення чи постановлення ухвали, що підлягають перегляду;

5) встановлена Конституційним Судом України неконституційність закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.

Судове рішення господарського суду може бути переглянуто за нововиявленими обставинами за заявою сторони, прокурора, третіх осіб, поданою протягом одного місяця з дня встановлення обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення. При цьому заява про перегляд судового рішення господарського суду з підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 112 цього Кодексу, може бути подана не пізніше трьох років з дня набрання судовим рішенням господарського суду законної сили (частина 1 статті 113 ГПК України).

Пунктом 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 17 "Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами" (далі - Постанова) передбачено, що до нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами.

Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися господарським судом у процесі розгляду справи.

Як зазначалося вище, в якості нововиявленої обставини відповідач (заявник) посилається на зміну процентної ставки, про яку останньому не було відомо, однак такі твердження останнього спростовуються матеріалами справи, і не відповідають чинному законодавству оскільки такі обставини існували на час розгляду справи, ці обставини мали бути відомі заявникові на час розгляду справи, і вони не є істотними для розгляду справи, а від так наведені заявником обставини не є нововиявленими.

Окрім того, суд зазначає, що господарський суд Рівненської області у справі № 5019/1609/12 при прийнятті рішення покликаючись на ст. 35 Господарського процесуального кодексу (далі - ГПК) України врахував факти встановлені рішенням господарського суду Тернопільської області № 6/20/5022-241/2011, зокрема процентну ставку за договором кредиту № 08/07К яка була зафіксована на рівні 15,5 %, а дії позивача по зміні відсоткової ставки визнані неправомірними і відповідно стягнута сума відсотків в розмірі 3 520 932 грн. 28 коп. в рішеннях - це сума процентів яка відповідає ставці саме в 15,5 %.

Також, в заяві відповідач стверджує, що 04 листопада 2013 року господраським судом Рівненської області порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ "РВК" за № 918/1593/13, по зазначеній справі 21 січня 2014 року розпорядником майна боржника ТОВ "РВК" було подано відомості про результати розгляду вимог кредиторів і саме з цієї поданої інформації ТОВ "РВК" довідалося, що позивач звернувся із заявою про визнання його грошових вимог до боржника у обсязі грошового стягнення, визначеному постановою господарського суду Рівненської області від 05 лютого 2013 року у справі № 5019/1609/12. На підтвердження грошових вимог позивачем надано ряд документів, серед яких був розрахунок заборгованості ТОВ "ЛГК "Калганоф" за кредитним договором № 08/07К від 28 вересня 2007 року і згаданий розрахунок містив інформацію про процентну ставку за кредитним договором, яка змінювалася 2 рази, а саме з 15,5 % до 18 %, та з 18% до 21,5 %.

Щодо тверджень відповідача (заявника) про те, що останньому стало відомо про зміну процентних ставок, саме з банкрутської справи № 918/1593/13, суд зазначає що, з матеріалів даної справи вбачається, що при порушенні провадження у справі № 5019/1609/12, де відповідачем є заявник, копії позовних матеріалів були надіслані відповідачу, зазначене стверджується фіскальним чеком № 3011 від 09 жовтня 2012 року та описом вкладення у цінний лист, відповідно до яких ТОВ "РВК" отримало в додатках до позовної заяви, серед іншого і копію рішення господарського суду Тернопільської області від 11 квітня 2011 року по справі № 6/20/5022-241/2011 копія якого міститься і в даній справі (а.с. 19 - 26) і яке також свідчить про те, що інформація про процентні ставки і їх зміну за кредитним договором № 08/07К описувалися в зазначеному рішенні, а отже могла і мала бути відома відповідачу (заявнику) вже з жовтня 2012 року.

Зазначене вище, також стверджується і клопотанням про ознайомлення з матеріалами справи №5019/1609/12 представника ТОВ "РВК", яке містить підпис останнього про те, що він з матеріалами справи ознайомлений 25 жовтня 2012 року (а.с. 39).

Також твердження відповідача спростовуються і вимогою № 31/2-3440 від 18 квітня 2012 року (а.с. 14) яка була надіслана ТОВ "РВК" (докази надіслання а.с. 16 - 17) і в якій міститься вимога про погашення заборгованості з посиланням, зокрема на рішення господарського суду Тернопільської області № 6/20/5022-241/2011 від 11 квітня 2011 року і відповідно до якого, як зазначалося вище по тексту ТОВ "РВК" мало змогу дізнатися про зміну процентних ставок за кредитним договором № 08/07К.

Відтак, враховуючи усе вищенаведене в сукупності, відповідно до ст. 34 ГПК України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно зі ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обгрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Відповідачем (заявником) не подані суду докази, які б підтверджували, що обставини на якій останній покликається є нововиявленими, а від так суд приходить до висновку, що твердження відповідача є надуманими та такими які не відповідають матеріалам справи.

За таких обставин суд дійшов висновку, що заява ТОВ "РВК" про перегляд рішення господарського суду Рівненської області від 05 лютого 2013 року у справі № 5019/1609/12 за нововиявленими обставинами є необґрунтованою, не відповідає вимогам ст. 112 ГПК України, а відтак задоволенню не підлягає.

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 34, 43, 86, 112, 114 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "РВК" про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Рівненської області від 05 лютого 2012 року у справі № 5019/1609/12 за позовом Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "РВК" третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Лікеро-горілчаний завод "Калганоф" про стягнення 24 573 977 грн. 99 коп. - залишити без задоволення, а вказане рішення господарського суду залишити без змін.

Суддя Торчинюк В.Г.