Рішення

від 10.02.2014 по справі 908/4033/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 15/112/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.02.2014 Справа № 908/4033/13

За позовом Публічного акціонерного товариства в особі Запорізької філії ПАТ "Укртелеком" в особі Запорізької філії ПАТ "Укртелеком" , 69005, м. Запоріжжя, пр. Леніна, 133

до відповідача Державної установи "Запорізька обласна фітосанітарна лабораторія", 69050, м. Запоріжжя, вул. Східна, буд. 3д

про стягнення коштів

Суддя Горохов І.С.

представники:

від позивача: Фоменко Б.О., представник довіреність № 512 від 11.12.2013р.

від відповідача: Пилипчик Р.Л., представник довіреність №255 від 20.12.2013р.

Сутність спору:

Розглянуто позовну заяву Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Запорізької філії ПАТ "Укртелеком" до відповідача Державної установи "Запорізька обласна фітосанітарна лабораторія" про стягнення коштів.

Ухвалою господарського суду від 10.12.2013р. порушено провадження у справі, її розгляд призначено на 24.12.2013р. Розгляд справи відкладався.

В судовому засіданні 10.02.2014р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Позивач підтримав заявлені позовні вимоги з підстав, викладених у позові, в обґрунтування вимог зазначив, що між Публічним акціонерним товариством "Укртелеком" та відповідачем укладено договір про надання телекомунікаційних послуг бізнес-мережі. Позивач зазначає, що взяті на себе зобов'язання за договором виконав належним чином, а відповідач в порушення умов договору зобов'язання щодо оплати вартості отриманих послуг не здійснив, внаслідок чого за ним склалася заборгованість в сумі 23 159,77 грн., яка нарахована за період з червня 2013р. по листопад 2013р.

Крім того, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача 46,15 грн. втрат від інфляції грошових кошів, 3 % річних в сумі 107,19 грн. та пені в розмірі 244,03 грн.

Відповідач проти позову заперечив з підстав зазначених у відзиві. Зазначив, що сума зареєстрованих бюджетних зобов'язань відповідача за договором № 33078-БК від 15.04.2013 року на 16.12.2013 року складає 30 749,52 грн. Тобто факт реєстрації бюджетних зобов'язань органами казначейської служби підтверджує, що у розпорядника бюджетних коштів бюджетних асигнувань, наявні на рахунку кошти та немає порушень становленого кошторису. Тому вважає вимоги позивача необґрунтованими та безпідставними. Просив суд відмовити в задоволені позову.

Крім того, на підставі ст. ст. 22, 24 ГПК України, надав заяву про залучення до справи іншого відповідача Управління Державної казначейської служби у Комунарському районі м. Запоріжжя, посилаючись на те, що порушення відбулося через дії (бездіяльність) державного органу.

Однак, оскільки договірні відносини склалися лише з відповідачем та на момент подачі позову до суду сума боргу відповідачем погашена не була.

Враховуючи вищевикладене, суд не вбачає підстав для задоволення заяви.

За клопотанням представників сторін розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксування судового процесу.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, суд встановив наступне.

15.04.2013р. між Публічним акціонерним товариством "Укртелеком" в особі Запорізької філії Публічне акціонерне товариство "Укртелеком" та Державною установою "Запорізька обласна фітосанітарна лабораторія" було підписано Договір № 33078-БК про надання телекомунікаційних послуг бізнес-мережі.

На підставі Закону України "Про телекомунікації" від 18.11.2003р., договору № 33078-БК від 15.04.2013р. про надання телекомунікаційних послуг бізнес-мережі, позивач надав відповідачу послуги телефонного зв'язку, які згідно зі ст. 33 Закону України "Про телекомунікації", п.п.6 п.36 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених Постановою КМУ від 11.04.2012р. № 295, п.3.2.3., 4.3., 4.5. Договору від 15.04.2013р. №33078-БК повинні вчасно оплачуватись.

Відповідно до п. 1.1. Договору позивач зобов'язався надавати відповідачу телекомунікаційні послуги бізнес-мережі, а саме послуги телефонного зв'язку відповідно до Додаткової угоди №1 від 15.04.2013р., а також послуги не комутованого доступу до мережі Інтернет, відповідно до Додаткової угоди №2 від 15.04.2013р., а відповідач в свою чергу, зобов'язався своєчасно оплачувати отримані послуги відповідно до умов цього Договору.

Відповідно до п.п. 6 ст. 36 Правил, порядок оплати і форми розрахунків за послуги визначаються договором.

Порядок розрахунків узгоджено сторонами розділом 4 Договору, яким відповідно до п. 4.3. та 4.5. Договору передбачено, що відповідач проводить оплату за отримані телекомунікаційні послуги в кредитному порядку за кожний попередній місяць протягом десяти днів з дня одержання рахунку, але не пізніше останнього числа місяця, наступного за розрахунковим, шляхом перерахування належної до сплати суми на розрахунковий рахунок оператора.

Як свідчать вивчені матеріали, на сплату наданих позивачем послуг відповідачу щомісяця, простою кореспонденцією направлялись рахунки. Повторно рахунки № 33078.6.2013. від 30.06.2013р., № 33078.7.2013. від 31.07.2013р., № 33078.8.2013. від 31.08.2013р., № 33078.9.2013. від 30.09.2013р., № 33078.10.2013. від 31.10.2013р., № 33078.11.2013. від 30.11.2013р. за період надання послуг з червня 2013р. по листопад 2013 р. були надіслані позивачем відповідачу рекомендованим листом від 27.11.2013р. № 34/4-2623 на юридичну адресу: 69050, м. Запоріжжя, вул. Східна, буд. 3-д (квитанція пошти № 7059 від 28.11.2013р.).

В супереч умовам Договору свої зобов'язання по оплаті одержаних послуг за період з червня 2013р. по листопад 2013 р. року відповідач своєчасно не виконав, суму боргу у встановлений договором термін не сплатив у зв'язку з чим утворилась заборгованість в розмірі 23 159,77 грн.

Відносно оплати наданих послуг необхідно зазначити, що відповідачем 24.12.2013р. було сплачено суму заборгованості в розмірі 23 159,77 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 262 від 02.09.2013р., № 437, № 488, № 460, № 417, № 310, № 390 від 25.11.2013р. та актом взаємозвірки від 26.12.2013р. по рахунку № 33078-БК за період з 01.06.2013р. по 31.12.2013р., долученою до матеріалів справи.

За приписами п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в розмірі 23 159,77 грн. підлягають припиненню за відсутності предмета спору, оскільки кошти сплачені відповідачем після звернення позивача до суду.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, у силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо) або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до вимог ст. 193 Господарського кодексу України та 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, ст. 525 Цивільного кодексу України.

Крім того, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача пені в розмірі 244,03 грн. за період з 01.08.2013р. по 30.11.2013р., 3% річних в сумі 107,19 грн. за період з 01.09.2013р. по 26.11.2013р. та суму інфляційних втрат в розмірі 46,15 грн. за період з 01.08.2013р. по 31.10.2013р.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, стягнення неустойки.

Згідно із ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частинами першою та четвертою ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається. У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором, ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України).

Згідно із ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до вимог Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочу платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно зі ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла на період, за який сплачується пеня.

Пунктом 5.2. Договору встановлено, що у разі затримки оплати за надані послуги нараховується пеня з 1 числа місяця, другого за розрахунковим. Пеня нараховується на суму заборгованості у розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, за кожну добу прострочення оплати. При неповній оплаті боргу Бізнес-абонентом у першу чергу погашається сума пені.

Згідно зі ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунки заявлених до стягнення штрафних санкцій, 3% річних та інфляційних витрат судом встановлено, що стягненню підлягає пеня в розмірі 244,03 грн., 3% річних в розмірі 107,19 грн., сума інфляційних втрат в розмірі 46,15 грн.

Заперечення відповідача на позов є безпідставними, оскільки господарські відносини склалися саме з відповідачем, виконання господарського зобов'язання з оплати за надані послуги не повинні ставитись в залежність від неналежного виконання своїх обов'язків органами держказначейства та відсутності коштів в державному бюджеті.

Враховуючи вище викладене, провадження у справі в частині стягнення основної суми заборгованості в розмірі 23 159,77 грн. необхідно припинити за відсутності предмету спору, в іншій частині позов задовольнити.

Судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, п. 1-1 ч.1 ст. 80, ст.ст. 82-84 Господарсько процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Запорізької філії ПАТ "Укртелеком" до відповідача Державної установи "Запорізька обласна фітосанітарна лабораторія" про стягнення коштів задовольнити.

2. Стягнути з Державної установи "Запорізька обласна фітосанітарна лабораторія" про стягнення коштів (69050, м. Запоріжжя, вул. Східна, буд. 3-д; код ЄДРПОУ 38461643) на користь Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Запорізької філії ПАТ "Укртелеком" (69005, м. Запоріжжя, пр. Леніна, 133; код ЄДРПОУ 01184385) суму інфляційних витрат в розмірі 46 (сорок шість) грн. 15 коп., 3% річних в розмірі 107 (сто сім) грн. 19 коп., пеню у розмірі 244 (двісті сорок чотири) грн. 03 коп., судовий збір в розмірі 1 720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп. Видати наказ.

3. Провадження у справі в частині стягнення основної суми заборгованості в розмірі 23 159,77 грн. припинити.

Суддя І.С. Горохов

Рішення оформлено та підписано відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України 17.02.2014р.