Рішення

від 12.02.2014 по справі 916/3057/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" лютого 2014 р.Справа № 916/3057/13

Господарський суд Одеської області

У складі судді Желєзної С.П.

Секретаря судових засідань Князєвій К.Р.

За участю представників сторін:

Від позивача: ОСОБА_2 /особисто/;

Від відповідача: Максюкова А.Л. за довіреністю від 15.11.2013р.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 до приватного підприємства „ЮМС - Груп" про стягнення 30 382,86 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа - підприємець ОСОБА_2 (далі по тексту - ОСОБА_2) звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до приватного підприємства „ЮМС-Груп" (далі по тексту - ПП „ЮМС-Груп") про стягнення заборгованості в загальному розмірі 25 612,05 грн., яка складається із суми основного боргу в розмірі 23 852,74 грн. та пені в сумі 1 759,31 грн. Позовні вимоги обґрунтовані фактом невиконання відповідачем прийнятих на себе зобов'язань за договором купівлі-продажу № 1 від 14.04.2011р. щодо передання у власність позивача товару, вартість якого була передплачена останнім.

Згідно із заявою від 06.12.2013р. позивачем було збільшено розмір заявлених позовних вимог до загальної суми 30 383,86 грн., у зв'язку з чим, позивач просить суд стягнути з ПП „ЮМС-Груп" суму основного боргу в розмірі 23 852,74 грн., пеню в сумі 1 759,57 грн. та штраф в розмірі 4 770,55 грн. Вказана редакція позовних вимог є остаточною та була прийнята до розгляду господарським судом.

Відповідач повністю заперечує проти позову, наголошуючи на його безпідставності та необґрунтованості.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи та пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

14.04.2011р. між ОСОБА_2 (Покупець) та ПП „ЮМС-Груп" (Продавець) було укладено договір купівлі-продажу № 1, у відповідності до п. 1.1 якого Продавець зобов'язується передати у власність Покупцю, а Покупець оплатити та прийняти товар, згідно виставлених рахунків Продавця, далі по тексту договору - товар, на умовах даного договору.

Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з п.п. 3.2, 3.3, 4.1 договору купівлі-продажу № 1 від 14.04.2011р. ціна та загальна вартість товару зазначається у рахунках та видаткових накладних, які є невід'ємною частиною даного договору. Строк поставки: протягом 14 днів після отримання 100% попередньої оплати у відповідності до виставлених рахунків. Умови відвантаження - самовивіз зі складу Продавця.

У відповідності до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів. Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Зобов'язання, в свою чергу, згідно вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Згідно з положеннями ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

В силу положень ч. 1 ст. 693 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Як вбачається із матеріалів справи, з метою отримання попередньої плати за товар, який є предметом договору купівлі-продажу № 1 від 14.04.2011р., відповідачем було виставлено ОСОБА_2 до сплати рахунки-фактури № СФ-00044 від 14.04.2011р. на суму 13 852,74 грн. та № СФ-00055 від 11.05.2011р. на суму 24 358,13 грн. В свою чергу, згідно із платіжними дорученнями № 671 від 15.04.2011р. та № 678 від 12.05.2011р. позивачем було перераховано на розрахунковий рахунок ПП „ЮМС-Груп" грошові кошти в сумі 13 852,74 грн. та 10 000 грн. відповідно, а загалом 23 852,74 грн., у зв'язку з чим, суду вбачається висновок, що ОСОБА_2 було у повному обсязі здійснено попередню оплату за товар відповідно до рахунку № СФ-00044 від 14.04.2011р. та частково - за рахунком № СФ-00055 від 11.05.2011р.

Як було зазначено вище по тексту рішення, відповідно до п.п. 3.2, 3.3 договору купівлі-продажу № 1 від 14.04.2011р. Продавець зобов'язаний поставити товар протягом 14 днів після отримання 100% попередньої оплати у відповідності до виставлених рахунків. Умови поставки: самовивіз зі складу Продавця.

Відповідно до ст. 662, 664 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар. Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування. Якщо з договору купівлі-продажу не випливає обов'язок продавця доставити товар або передати товар у його місцезнаходженні, обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент здачі товару перевізникові або організації зв'язку для доставки покупцеві.

В силу положень ст. 663 ЦК України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

В силу положень ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). В свою чергу, виходячи з положень ч. 1 ст. 251, ч. 3 ст. 254 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк, що визначений місяцями, спливає у відповідне число останнього місяця строку.

Статтями 610, 612 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

При цьому, згідно з положеннями ч. 2 ст. 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

З огляду на вищенаведені положення чинного законодавства господарський суд зазначає, що з моменту отримання повної оплати вартості товару згідно із рахунком № СФ-00044 від 14.04.2011р. на суму 13 852,74 грн. для відповідача як продавця у спірних правовідносинах розпочався перебіг визначеного п. 3.2 договору купівлі-продажу № 1 від 14.04.2011р. чотирнадцятиденного строку для здійснення поставки вказаного товару на користь ОСОБА_2, який (строк) сплинув 29.04.2011р. Оскільки положення укладеного між сторонами по справі договору містять виключно загальне правило щодо способу здійснення поставки товару - самовивіз зі складу відповідача, приймаючи до уваги відсутність в матеріалах справи будь-яких первинних бухгалтерських документів на підтвердження факту передачі у власність позивача передбаченого останнім товару, керуючись наведеними вище по тексту рішення положеннями ст.ст. 662, 664 ЦК України господарський доходить висновку, що обов'язок ПП „ЮМС-Груп" здійснити передачу передплаченого товару у власність позивача може вважатись виконаним у випадку, якщо до 29.04.2011р. включно товар був готовий до передання ОСОБА_2 у належному місці і останній був належним чином проінформований про це.

Проте, в порушення вимог ст.ст. 32, 33 ГПК України відповідачем не було надано суду будь-яких доказів на підтвердження як готовності товару, асортимент та ціна якого були наведені у рахунку № СФ-00044 від 14.04.2011р., так і факту повідомлення позивача про готовність товару до забирання на території ПП „ЮМС-Груп". У зв'язку з викладеним, суд доходить висновку щодо порушення відповідачем обов'язку передати у власність ОСОБА_2 товар на суму 13 852,74 грн., вартість якого була передплачена останнім, у визначений умовами договору купівлі-продажу № 1 від 14.04.2011р. строк, що, в свою чергу, за правилами ч. 2 ст. 693 ЦК України наділяє позивача правом вимагати повернення здійсненого ним платежу в рахунок попередньої оплати вартості непоставленого товару за рахунком № СФ-00044 від 14.04.2011р. в сумі 13 852,74 грн. Крім того, в даному випадку позивач також має право вимагати повернення і часткової попередньої оплати за товар, передбачений рахунком № СФ-00055 від 11.05.2011р., в сумі 10 000,00 грн., оскільки станом на момент здійснення цього платежу обов'язок здійснити поставку передплаченого товару, визначеного рахунком № СФ-00044 від 14.04.2011р., вже було порушено з боку ПП „ЮМС-Груп".

З огляду на викладене, керуючись положеннями ч. 2 ст. 693 ЦК України суд дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення із ПП „ЮМС-Груп" на користь ОСОБА_2 грошових коштів в сумі 23 852,74 грн., які були сплачені останнім в якості попередньої оплати за непоставлений товар, у зв'язку з чим, позовні вимоги ОСОБА_2 у названій частині підлягають задоволенню як правомірні та обґрунтовані.

Відповідно до ч. 1 ст. 549, п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки -грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у рази порушення ним зобов'язання. Так, згідно ч.ч. 1, 2 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Згідно зі ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

В силу положень ч. 4 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

У відповідності до ч. 6 ст. 232 ГК України Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Положеннями п.п. 8.2, 8.3 договору купівлі-продажу № 1 від 14.04.2011р. передбачено, що у випадку, якщо Продавець несвоєчасно відвантажує оплачену ним продукцію, він зобов'язується сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочки платежу, від вартості невиконаного зобов'язання за кожен день прострочки. У випадку, якщо Продавець не здійснив відвантаження товару протягом 30 днів після отримання 100% попередньої оплати у відповідності до виставлених рахунків, то за письмовою вимогою Покупця, протягом 10 днів з моменту її отримання, він зобов'язується повернути отримані за товар грошові кошти за даними рахунками в розмірі 100% та оплатити штраф в розмірі 20% від даної суми заборгованості.

З посиланням на наведені положення укладеної між сторонами по справі угоди, позивачем було нараховано відповідачу до сплати пеню в сумі 1 759,57 грн. та штраф в сумі 4 770,55 грн. за порушення останнім власних зобов'язань у спірних правовідносинах щодо здійснення повернення суми попередньої оплати вартості непоставленого товару в розмірі 23 852,74 грн. Проаналізувавши позовні вимоги у названій частині, господарський суд вважає за необхідне зазначити наступне.

По-перше, слід зазначити, що позивач здійснював розрахунок суми штрафних санкцій щодо обох платежів (в сумі 13 852,74 грн. та в сумі 10 000 грн.), сплачених в рахунок попередньої оплати вартості непоставленого товару, обов'язок повернення яких він вважає порушеними на момент пред'явлення даного позову. За умовами договору купівлі-продажу № 1 від 14.04.2011р. обов'язок здійснення поставки товару виникає у відповідача виключно за фактом отримання від позивача попередньої оплати в розмірі 100% вартості товару, яка зазначається у рахунках-фактурах. Проте, оскільки другий із здійснених позивачем платежів на суму 10 000 грн. був меншим, ніж вартість товару за рахунком №; СФ-00055 від 11.05.2011р. (24 358,13 грн.), господарський суд зазначає, що зобов'язання ПП „ЮМС-Груп" щодо поставки товару за вказаним рахунком не може вважатись порушеним, у зв'язку з чим, неправомірним є нарахування штрафних санкцій за несвоєчасне повернення відповідачем даного платежу.

По-друге, суд зазначає, що за умовами п. 8.3 договору купівлі-продажу № 1 від 14.04.2011р. право нарахування відповідачу до сплати відповідної суми штрафу виникає у ОСОБА_2 виключно за фактом пред'явлення ним відповідної письмової вимоги. Проте, як вбачається із матеріалів справи, до моменту пред'явлення даного позову відповідна вимога відповідачу не пред'являлась, що виключає можливість нарахування ПП „ЮМС-Груп" до сплати відповідної суми штрафу.

Слід зазначити, що відповідна вимога позивача про сплату штрафу була викладена ним у листі № 1 від 02.01.2014р., тобто документі, який було складено вже після порушення провадження у даній справі та після пред'явлення додаткових позовних вимог про стягнення штрафу, що унеможливлює посилання на цю вимогу як на доказ правомірності заявлених вимог про стягнення штрафних санкцій, оскільки чинне законодавство виключає можливість судового захисту прав, які на момент пред'явлення як первісного позову, так і заяви про збільшення розміру позовних вимог не являлись порушеними.

Підсумовуючи викладене, господарський суд дійшов висновку про правомірність нарахування відповідачу до сплати виключно пені, передбаченої п. 8.2 договору купівлі-продажу № 1 від 14.04.2011р., за несвоєчасне повернення здійсненої позивачем попередньої оплати вартості товару за рахунком № СФ-00044 від 14.04.2011р. в сумі 13 852,74 грн.

При цьому, суд зазначає, що наведений у заяві про уточнення позовних вимог розрахунок пені містить ряд інших недоліків, не пов'язаних із визначенням суми основного боргу, щодо якої здійснювався розрахунок. Так, ОСОБА_2 було неправильно визначено розмір подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на період виникнення у нього права на нарахування передбаченої п. 8.2 договору купівлі-продажу № 1 від 14.04.2011р. даної штрафної санкцій, а також неправомірно визначену тривалість 2011 календарного року, протягом якого правомірно здійснювати її нарахування, у 366 календарних днів. Приймаючи до уваги викладене, а також враховуючи термін нарахування позивачем даної санкції у 180 календарних днів, господарський суд зазначає, що правильним розрахунком пені у спірних правовідносинах має бути:

13 852,74 грн. * 0,155 (подвійна облікова ставка НБУ) * 180 / 365 = 1 058,88 грн.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення із відповідача штрафних санкцій підлягають задоволенню частково, у зв'язку з чим, із ПП „ЮМС-Груп" слід стягнути на користь позивача пеню в сумі 1 058,88 грн.

Згідно вимог ст.ст. 32, 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. В свою чергу, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Враховуючи вищевикладене, факт існування обов'язку ПП „ЮМС-Груп" повернути позивачу суму попередньої оплати за непоставлений товар в розмірі 23 852,74 грн. та сплатити пеню в сумі 1 058,88 грн. витікає з умов укладеної між сторонами по справі угоди, положень чинного законодавства та підтверджується матеріалами справи. Доказів, спростовуючих викладене, відповідачем суду надано не було.

Підсумовуючи вищезазначене, суд доходить висновку щодо необхідності задоволення заявлених позовних вимог частково на суму 24 911,62 грн. Таким чином, із ПП „ЮМС-Груп" слід стягнути на користь ОСОБА_2 суму попередньої оплати за непоставлений товар в розмірі 23 852,74 грн. та пеню в сумі 1 058,88 грн. відповідно до ст.ст. 11, 251, 254, 509, 525, 526, 530, 549, 610- 612, 629, 662- 664, 692, 693, 712 ЦК України, ст.ст. 193, 230- 232 ГК України

Судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог згідно зі ст.ст. 44, 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 11, 251, 254, 509, 525, 526, 530, 549, 610- 612, 629, 662- 664, 692, 693, 712 ЦК України, ст.ст. 193, 230- 232 ГК України, ст. ст. 32, 33, 43, 44, 49, 82-85, 111-28 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з приватного підприємства „ЮМС-Груп" /65003, м. Одеса, вул. Чорноморського козацтва, 103, код ЄДРПОУ 36289113/ на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 /65031, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1/ суму попередньої оплати за непоставлений товар в розмірі 23 852 грн. 74 коп. /двадцять три тисячі вісімсот п'ятдесят дві грн. 74 коп./, пеню в сумі 1 058 грн. 88 коп. /одна тисяча п'ятдесят вісім грн. 88 коп./, судовий збір в сумі 1 410 грн. 68 коп. /одна тисяча чотириста десять грн. 68 коп./. Наказ видати.

3. В решті позову відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 85 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. ст. 91, 93 ГПК України сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Повний текст рішення підписано 17.02.2014р.

Суддя С.П. Желєзна