Постанова

від 14.02.2014 по справі 183/453/14-а

НОВОМОСКОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 183/453/14-а

№ 2-а/183/114/14

П О С Т А Н О В А

іменем України

14.02.2014 року м.Новомосковськ

Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Парфьонова Д.О.,

секретаря Буші А.М.,

за участю представника позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщені суду адміністративну справу

за позовом ОСОБА_2

до Піщанської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області

про визнання рішення протиправним та його скасування, зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з даним позовом, в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення Шостого скликання двадцять четвертої сесії Піщанської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області №32-24/VІ «Про розгляд заяви громадянина ОСОБА_2» від 26.11.2013 року; зобов'язати Піщанську сільську раду Новомосковського району Дніпропетровської області вчинити дії щодо затвердження проектів землеустрою та видачі розпорядження про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки загальною площею 0,0415 га в оренду ОСОБА_2 для сінокосіння, що розташована по АДРЕСА_2, прилеглої до ділянки, що відведена ОСОБА_2 (кадастровий номер 1223285500:01:001:0817); зобов'язати Піщанську сільську раду Новомосковського району Дніпропетровської області вчинити дії щодо підготовки та укладення договору оренди земельної ділянки загальною площею 0,0415 га з ОСОБА_2 для сінокосіння, що розташована по АДРЕСА_2, Дніпропетровської області, прилеглої до ділянки, що відведена ОСОБА_2 (кадастровий номер 1223285500:01:001:0817) строком на 25 років.

Позовні вимоги, з посиланням на наявність Розпорядження Голови Новомосковської РДА №485-р-12 від 12.07.2012 року «Про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду гр. ОСОБА_2 для сінокосіння», погодження проекту із Відділом Держкомзему у Новомосковському районі Дніпропетровської області; відділом регіонального розвитку, містобудування та архітектури-головний архітектор району; Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Дніпропетровській області; Новомосковською районною санітарно-епідеміологічною станцією; Відділом культури і туризму Новомосковського району; Дніпропетровським управлінням водних ресурсів обґрунтовує тим, що саме на відповідача покладено обов`язок по прийняттю рішення щодо підготовки та укладення договору оренди земельної ділянки для сінокосіння. Відповідач на виконання вимог статті 123 Земельного кодексу України в межах своїх повноважень, повинен був перевірити відповідність розробленого проекту вимогам законів та нормативно-правових актів та прийняти відповідне рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для сінокосіння.

Відповідач, згідно заяви, яка надійшла до суду свою позицію щодо суті позову не визначив, просив розглянути справу за його відсутності.

Представник позивача в судовому засідання позовні вимоги підтримав.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази та заслухавши пояснення представника позивача суд вважає адміністративний позов таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Повноваження органів місцевого самоврядування щодо передачі земельних ділянок у власність або у користування, порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування та інше передбачене Земельним кодексом України (ЗК України - далі) та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно витягу із статистичної звітності за формою 6-зем, землі, які просить надати йому в оренду позивач є землями водного фонду (сіножаті).

Відповідно до ч.1 ст.58 ЗК України до земель водного фонду належать землі, зайняті: а) морями, річками, озерами, водосховищами, іншими водними об'єктами, болотами, а також островами, не зайнятими лісами; б) прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм, крім земель, зайнятих лісами; в) гідротехнічними, іншими водогосподарськими спорудами та каналами, а також землі, виділені під смуги відведення для них; г) береговими смугами водних шляхів; ґ) штучно створеними земельними ділянками в межах акваторій морських портів.

У відповідності ч.4 ст.59 ЗК України громадянам та юридичним особам органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування із земель водного фонду можуть передаватися на умовах оренди земельні ділянки прибережних захисних смуг, смуг відведення і берегових смуг водних шляхів, озера, водосховища, інші водойми, болота та острови для сінокосіння, рибогосподарських потреб (у тому числі рибництва (аквакультури), культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, проведення науково- дослідних робіт, догляду, розміщення та обслуговування об'єктів портової інфраструктури і гідротехнічних споруд тощо, а також штучно створені земельні ділянки для будівництва та експлуатації об'єктів портової інфраструктури та інших об'єктів водного транспорту. Землі водного фонду можуть бути віднесені до земель морського і річкового транспорту в порядку, встановленому законом.

Відповідно до ч.1, 3 ст.85 Водного кодексу України порядок надання земель водного фонду в користування та припинення права користування ними встановлюється земельним законодавством. У тимчасове користування за погодженням з постійними користувачами земельні ділянки прибережних захисних смуг, смуг відведення та берегових смуг водних шляхів можуть надаватися підприємствам, установам, організаціям, об'єднанням громадян, релігійним організаціям, громадянам України, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам для сінокосіння, рибогосподарських потреб, культурно- оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, а також для проведення науково- дослідних робіт.

Згідно ст.123 ЗК України надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування.

Особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відповідь про відмову у його наданні.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу.

Згідно ч.1, 6 ст.186-1 ЗК України, проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності підлягає обов'язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що здійснює реалізацію державної політики у сфері земельних відносин.

Однак, згідно ч.1, 2, п. а) ч.3 ст.22 ЗК України, землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей. До земель сільськогосподарського призначення належать: сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги); несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель лісогосподарського призначення, землі під господарськими будівлями і дворами, землі під інфраструктурою оптових ринків сільськогосподарської продукції, землі тимчасової консервації тощо). Землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування громадянам, крім іншого - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Згідно проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, земельна ділянка, щодо якої позивач просить затвердити проекти землеустрою має форму власності на землю та код за УКФВЗ - 4.2 (регіональна державна власність). Згідно витягу із статистичної звітності за формою 6-зем, землі належать до земель запасу та знаходяться за межами населеного пункту під прибережно захисною смугою та є землями водного фонду (сіножаті).

Згідно ч.1 ст.122 ЗК України, сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Таким чином повноваження щодо передачі у власність або у користування землі, що не є комунальною власністю територіальної громади у відповідача відсутні, внаслідок чого підстав для задоволення позову суд не вбачає.

Посилання позивача на положення ч.3 ст.123 ЗК України не приймаються судом до уваги, оскільки положення даної частини статті стосуються не надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, в той час, як позивач подав заяву про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Керуючись ст.ст. 158, 160, 161, 162, 163, 171-2 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 до Піщанської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області про визнання рішення протиправним та його скасування, зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 КАС України та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені ст. 186 КАС України, до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області.

Суддя Д.О. Парфьонов