Рішення від 18.02.2014 по справі 905/8710/13

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

18.02.2014 Справа № 905/8710/13

Господарський суд Донецької області у складі судді Величко Н.В.

при помічнику судді Юрової Ю.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю «Богдан-Лізинг», м. Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Дорожньо-будівельна компанія автобан», м. Донецьк

про: розірвання договору фінансового лізингу, стягнення 53050,37 грн., повернення майна

за участю представників сторін:

від позивача: Любчик У.В.- за дов. №54 від 19.06.2013р.

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Богдан-Лізинг» звернулось до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дорожньо-будівельна компанія автобан» про:

- стягнення заборгованості по лізингових платежах та по штрафних санкціях за договором фінансового лізингу № 198/11-АВТ від 24.11.2011р. в сумі 53050,37 грн. з ПДВ, з яких: заборгованість по платежу, що відшкодовує (компенсує) частину загальної вартості предмета лізингу у сумі 29018,82 грн. з ПДВ; винагорода (комісія) лізингодавця за отриманий в лізинг предмет лізингу в сумі 17210,98 грн.; нарахована за період з 14.07.2013р. по 13.11.2013р. пеня у сумі 6820,57 грн.;

- розірвання договору фінансового лізингу № 198/11-АВТ від 24.11.2011р., укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Богдан-Лізинг» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Дорожньо-будівельна компанія автобан»;

- зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Дорожньо-будівельна компанія автобан» повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Богдан-Лізинг» предмет лізингу, а саме: навантажувач фронтальний, марки НК, моделі 319, 2012 року випуску, номер шасі VLG0933LСB9008817, двигун № 6В11S017976, реєстраційний номер 53632АА, свідоцтво серії АС№229785, видане ІДТН ВО КМР (КМДА) 22.02.2012 року.

Нормативно вимоги обґрунтовані ст.ст. 526, 530, 549, 624, 651, 806, 903 Цивільного кодексу України, ст. 285 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 2, 11, 16 Закону України «Про фінансовий лізинг».

На підтвердження позовних вимог надано суду: договір фінансового лізингу № 198/11-АВТ від 24.11.2011р. з додатками та додатковими угодами, акт приймання-передачі майна від 25.01.2012р., свідоцтво про реєстрацію машини серії АС №229785, рахунки-фактури, розрахунок позовних вимог, банківські виписки про рух коштів та статутні документи підприємства, копії яких долучено до матеріалів справи.

Відповідач в жодне судове засідання не з'явився, письмового відзиву по суті спору не надав, про розгляд справи повідомлений належним чином.

Відповідно до абз. 1 п. 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

З врахуванням вищенаведеного суд визнає за можливе розглянути справу у відсутність представника відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Дорожньо-будівельна компанія автобан».

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи позивача, суд виходить з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем, як лізингодавцем, та відповідачем, як лізингоодержувачем, укладено договір фінансового лізингу № 198/11-АВТ.

Предметом лізингу (з урахуванням додаткового договору № 1 від 13.01.2012р.) є новий навантажувач фронтальний марки НК моделі 319, 2012 року випуску, кількістю 1 одиниця, вартістю 466600,00 грн. з ПДВ.

Строк користування предметом лізингу становить 36 місяців з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі предмету лізингу.

На виконання умов вказаного договору лізингодавець (позивач) придбав та за актом приймання-передачі майна від 25.01.2012р. передав лізингоодержувачу (відповідачу) у користування предмет лізингу - новий навантажувач фронтальний марки НК моделі 319, об'єм ковша 1,9 куб.м., 2012 року випуску, заводський номер 319-0011НК, номер шасі VLG0933LСB9008817, двигун № 6В11S017976, кількістю 1 одиниця, вартістю 466600,00 грн. з ПДВ.

Згідно цього акту приймання-передачі, відповідач прийняв майно у справному, комплектному (належному для використання) технічному стані, майно в повній мірі відповідає за якістю, комплектністю, справністю, техніко-економічним показникам, умовам фінансового лізингу, сторони претензій один до одного з приводу стану, якості, кількості майна та документації до нього не мають.

Відповідно до ст. 806 ЦК України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом. Особливості окремих видів і форм лізингу встановлюються законом.

Аналогічне визначення договору лізингу міститься і у ст. 1 Закону України "Про фінансовий лізинг" .

Відповідно до ст. 11 Закону України "Про фінансовий лізинг" на лізингоодержувача покладено обов'язок своєчасно сплачувати лізингові платежі.

Згідно зі ст.16 Закону України "Про фінансовий лізинг" сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором. Лізингові платежі можуть включати: суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу; платіж як винагороду лізингодавцю за отримане у лізинг майно; компенсацію відсотків за кредитом та інші витрати лізингодавця, що безпосередньо пов'язані з виконанням договору лізингу.

Судом встановлено, що лізингоодержувач зобов'язався своєчасно і у повному обсязі сплачувати лізингодавцю лізингові платіжні відповідно до Графіка сплати лізингових платежів (додаток № 1 до договору). Всі лізингові платежі здійснюються в національній валюті України (гривні) шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок лізингодавця. (п.2.1, п.2.2 договору)

У пункті 2.3 договору сторони визначили, що лізингоодержувач в термін до 28 листопада 2011 року включно зобов'язаний сплатити авансовий лізинговий платіж, який складається з відшкодування (компенсації) частини загальної вартості предмету лізингу на суму 187330,51 грн. з ПДВ.

Загальна сума винагороди (комісії) лізингодавцю за отриманий в лізинг предмет лізингу складає без ПДВ 20% -191108,67 грн. при умові дотримання лізингоодержувачем встановленого договором графіка сплати лізингових платежів (п.2.4 договору).

У пункті 2.5 договору сторони визначили, якщо строк сплати будь-якого лізингового платежу припадає на неробочий (вихідний, святковий або ін.) день, то лізингоодержувач зобов'язаний сплатити такий платіж не пізніше дня, який передує дню сплати. Датою виконання будь-якого платежу за договором вважається дата фактичного надходження грошових коштів на поточний рахунок лізингодавця.

Лізингодавець за 3 робочі дні до закінчення кожного поточного розрахункового періоду виставляє лізингоодержувачу рахунок на оплату лізингового платежу за поточний розрахунковий період з урахуванням положень договору. Неотримання лізингоодержувачем рахунку на оплату лізингового платежу не позбавляє лізингоодержувача обов'язку по сплаті чергового лізингового платежу, розрахованого у відповідності з договором, який лізингоодержувач зобов'язаний сплатити не пізніше строку, визначеного графіком лізингового платежу.

Згідно з Графіком сплати лізингових платежів, що є додатком № 1 до договору, лізингоодержувач зобов'язався, крім авансового лізингового платежу до 28.11.2011р. у сумі 187330,51 грн., сплачувати черговий лізинговий платіж до 26 числа кожного місяця, у тому числі з 26.01.2012р. по 26.12.2012р. - 16083,28 грн. щомісяця та з 26.01.2013р. по 26.12.2014р. - 11557,45 грн. щомісяця. Разом за договором лізингоодержувач повинен сплатити лізингодавцю 657708,67 грн., у тому числі 466600,00 грн. вартості предмету лізингу та 191108,67 грн. - комісійної винагороди лізингодавця.

Додатковим договором № 1 від 13.01.2012р. про внесення змін до договору фінансового лізингу № 198/11-АВТ від 24.11.2011р. сторони змінили графік сплати та загальну суму платежу.

Так, лізингоодержувач зобов'язався, крім авансового лізингового платежу до 28.11.2011р. у сумі 187330,51 грн., сплачувати черговий лізинговий платіж до 13 числа кожного місяця, у тому числі з 13.02.2012р. по 13.01.2013 р. - 16083,28 грн. щомісячно, а з 13.02.2013р. по 13.01.2015р. - 11557,45 грн. щомісячно. Разом за договором лізингоодержувач повинен сплатити лізингодавцю 657708,67 грн., у тому числі 466600,00 грн. вартості предмету лізингу та 191108,67 грн. - комісійної винагороди лізингодавця.

Статтею 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

З наявних у матеріалах справи виписок ПАТ «Укргазпромбанк» про рух коштів вбачається, що на виконання договору № 198/11-АВТ від 24.11.2011р. відповідачем сплачено: 25.11.2011р. авансовий лізинговий платіж у розмірі 187330,51 грн., 09.04.2012р. лізинговий платіж у розмірі 10000,00 грн., 17.05.2012р. лізинговий платіж у розмірі 38000,00 грн., 11.05.2012р. лізинговий платіж у розмірі 17430,06 грн., 19.06.2012р. лізинговий платіж у розмірі 16370,26 грн., 30.07.2012р. лізинговий платіж у розмірі 11370,26 грн., 25.09.2012р. лізинговий платіж у розмірі 32240,29 грн.

Згідно відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень, який є офіційним і загальнодоступним оприлюдненням судових рішень на офіційному веб-порталі судової влади України згідно Закону України від 22.12.2005р. N 3262-IV «Про доступ до судових рішень», рішенням господарського суду Донецької області від 26.02.2013р. по справі № 905/68/13-г стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Дорожньо-будівельна компанія Автобан» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Богдан Лізинг» борг в сумі 48249,84грн., пеню в сумі 769,43грн. та витрати по сплаті судового збору в сумі 1609,50грн. При цьому судом було встановлено, що відповідач свої зобов'язання за Договором фінансового лізингу №198/11-АВТ від 24.11.2011р. з урахуванням змін внесених Додатковим договором №1 від 13.01.2012р. за жовтень-грудень 2012р. належним чином не виконав, поточні лізингові платежі в сумі 23570,85грн. та винагороду лізингодавця за отримання у лізинг предмет лізингу в сумі 24678,99грн., сплата яких встановлена графіком сплати лізингових платежів відповідачем не сплачені, у зв'язку з чим за останнім утворилася заборгованість у розмірі 48249,84грн.

Також, рішенням господарського суду Донецької області від 24.09.2013р. № 905/5332/13 стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Дорожньо-будівельна компанія Автобан» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Богдан Лізинг» борг в сумі 85427,98грн., пеню в сумі 7550,33грн. та витрати по сплаті судового збору в сумі 1859,56грн. При цьому судом було встановлено, що відповідач свої зобов'язання за Договором фінансового лізингу №198/11-АВТ від 24.11.2011р. з урахуванням змін внесених Додатковим договором №1 від 13.01.2012р. за період з грудня 2012р. по липень 2013р. належним чином не виконав, поточні лізингові платежі в сумі 46984,97грн. та винагороду лізингодавця за отримання у лізинг предмет лізингу в сумі 38443,01грн., сплата яких встановлена графіком сплати лізингових платежів відповідачем не сплачені, у зв'язку з чим за останнім утворилася заборгованість у розмірі 85427,98грн.

Зазначені судові рішення набрали законної сили.

За твердженням позивача, станом на 29.11.2013р. за період з 14.07.2013р. по 13.11.2013р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Дорожньо-будівельна компанія автобан» не сплатило лізингодавцеві платіж, що відшкодовує (компенсує) частину загальної вартості предмета лізингу, у сумі 29018,82 грн. з ПДВ та винагороду (комісію) лізингодавцю за отриманий в лізинг предмет лізингу у сумі 17210,98 грн., всього - 46229,80 грн.

Як вбачається, в матеріалах справи відсутні і відповідачем не надані докази оплати лізингових платежів згідно погодженого сторонами графіка до договору фінансового лізингу за період з липня 2013 року по листопад 2013 року, у тому числі платіж, що відшкодовує (компенсує) частину загальної вартості предмета лізингу, у сумі 29018,82 грн. з ПДВ та винагороду (комісію) лізингодавцю за отриманий в лізинг предмет лізингу у сумі 17210,98 грн., всього - 46229,80 грн., тому відповідачем не спростовано наявності боргу перед позивачем у загальному розмірі 46229,80 грн.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Дорожньо-будівельна компанія автобан» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Богдан Лізинг» боргу в сумі 46229,80 грн. підлягають задоволенню.

За порушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених Господарським кодексом України , іншими законами та договором (ч.2 ст.193, ч.1 ст.216 та ч.1 ст. 218 ГК України ).

Одним із видів господарських санкцій згідно з ч.2 ст.217 ГК України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (ч.1 ст.230 ГК України ). Розмір штрафних санкцій відповідно до ч.4 ст.231 ГК України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Такий вид забезпечення виконання зобов'язання як пеня та її розмір встановлено ч.3 ст.549 ЦК України , ч.6 ст.231 ГК України , ст.ст. 1 , 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» та ч.6 ст.232 ГК України .

Як вбачається, пунктом 6.4.1. договору передбачено, що у разі прострочення сплати лізингового платежу або сплати його не в повному обсязі, лізингоодержувач сплачує лізингодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період прострочення, від несплаченої суми платежів за кожен день прострочення від дня виникнення такого прострочення до повного погашення заборгованості.

Позивач нарахував та пред'явив до стягнення з відповідача пеню за період з 14.07.2013р. по 13.11.2013р. у сумі 6820,57 грн.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок, суд вважає його обґрунтованим та арифметично вірним, а вимоги такими, що підлягають задоволенню саме у визначеному позивачем розмірі.

Щодо вимог позивача про розірвання договору фінансового лізингу № 198/11-АВТ від 24.11.2011р., укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Богдан-Лізинг» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Дорожньо-будівельна компанія автобан».

Вимога позивача в частині розірвання договору підлягає задоволенню, виходячи з приписів ст. 651 ЦК України , якими передбачено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Судом встановлено, що відповідач, не виконуючи умови спірного договору в частині сплати лізингових платежів, істотно порушував умови договору, чим позбавляв позивача того на, що він розраховував при укладенні договору.

При цьому суд враховує, що відмова сторони (лізингодавця) від договору лізингу, передбачена як самим договором у п.7.5 - 7.7, так і ст.ст. 7 , 10 Закону України "Про фінансовий лізинг" , є правом, а не обов'язком сторони, яке може бути реалізоване в позасудовому порядку. Наявність зазначеного права не є перешкодою для звернення сторони до суду з вимогою про розірвання договору в судовому порядку.

Крім того, відповідно до рішення Конституційного Суду України від 09.07.2002 р. № 15-рп/2002 право особи на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами. Встановлення законом або договором досудового врегулювання спору за волевиявленням суб`єктів правовідносин не є обмеженням юрисдикції судів і права на судовий захист.

Також, суд задовольняє позовну вимогу про зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Дорожньо-будівельна компанія автобан» повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Богдан-Лізинг» предмет лізингу, а саме: навантажувач фронтальний, марки НК, моделі 319, 2012 року випуску, номер шасі VLG0933LСB9008817, двигун № 6В11S017976, реєстраційний номер 53632АА, свідоцтво серії АС№229785, видане ІДТН ВО КМР (КМДА) 22.02.2012 року, оскільки така вимога є похідною від вимоги про розірвання договору фінансового лізингу № 198/11-АВТ від 24.11.2011р., виходячи з приписів ст. 10 Закону України "Про фінансовий лізинг" та ст. 651 , 653 Цивільного кодексу України , якими передбачено право вимагати повернення предмета лізингу в разі невиконання (прострочення виконання) грошових зобов'язань лізингоодержувачем за договором лізингу та його розірвання. Згідно до п. 7 ч. 2 ст. 11 Закону України "Про фінансовий лізинг" лізингоодержувач зобов'язаний у разі закінчення строку лізингу, а також у разі дострокового розірвання договору лізингу та в інших випадках дострокового повернення предмета лізингу - повернути предмет лізингу у стані, в якому його було прийнято у володіння, з урахуванням нормального зносу, або у стані, обумовленому договором.

Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. За змістом статей 33 і 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог. Згідно зі статтею 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі усіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на матеріали справи та норми чинного законодавства, суд вважає позовні вимоги належним чином доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати покладаються на відповідача відповідно до вимог ст. 49 ГПК України .

Керуючись ст.ст. 33, 34, 38, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Богдан Лізинг», м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дорожньо-будівельна компанія Автобан», м. Донецьк про стягнення 53050,37 грн., розірвання договору фінансового лізингу № 198/11-АВТ від 24.11.2011р. та про повернення майна - задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Дорожньо-будівельна компанія Автобан» (83120, м. Донецьк, вул. Валентини Терешкової, буд. 37, кв. 71, код ЄДРПОУ 35730005) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Богдан Лізинг» (04176, м. Київ, вул. Електриків, 26, корп. 87, код ЄДРПОУ 32960732, р/р №2600124671 в ПАТ «Укргазпромбанк» в м. Києві, МФО 320843, ІПН 329607326569) заборгованість по платежу, що відшкодовує (компенсує) частину загальної вартості предмета лізингу у сумі 29018,82 грн. з ПДВ; винагороду (комісію) лізингодавця за отриманий в лізинг предмет лізингу в сумі 17210,98 грн.; пеню у сумі 6820,57 грн. та витрати по сплаті судового збору в сумі 4014,50 грн.

Розірвати договір фінансового лізингу № 198/11-АВТ від 24.11.2011р., укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Богдан-Лізинг» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Дорожньо-будівельна компанія автобан».

Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Дорожньо-будівельна компанія автобан» (83120, м. Донецьк, вул. Валентини Терешкової, буд. 37, кв. 71, код ЄДРПОУ 35730005) протягом десяти робочих днів з дня набрання рішенням законної сили повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Богдан-Лізинг» (04176, м. Київ, вул. Електриків, 26, корп. 87, код ЄДРПОУ 32960732) предмет лізингу, а саме: навантажувач фронтальний, марки НК, моделі 319, 2012 року випуску, номер шасі VLG0933LСB9008817, двигун № 6В11S017976, реєстраційний номер 53632АА, свідоцтво серії АС№229785, видане ІДТН ВО КМР (КМДА) 22.02.2012 року.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили через десять днів з моменту проголошення (підписання) і може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку передбаченому розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст підписано 18.02.2014р.

Суддя Н.В. Величко

Надруковано 3 прим.:

1 - у справу

1 - позивачу

2 - відповідачу

(062) 381-91-20