Постанова

від 30.01.2014 по справі 801/5814/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

м. Сімферополь

30 січня 2014 р. 11:03 Справа №801/5814/13-а

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складіголовуючого судді Латиніна Ю.А., при секретарі - Музика О.С., за участю представника позивача Волкової С.О., представника відповідача Макієнко Н.Ю.,

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Богдан-Авто Сімферополь"

до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі ГУ Міндоходів в АР Крим

про скасування податкового повідомлення-рішення

Суть справи: ТОВ "Богдан-Авто Сімферополь" (далі - Позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з адміністративним позовом до ДПІ у м. Сімферополі АР Крим (далі - Відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення № 0001612204 від 01.02.2013 року.

Позовні вимоги мотивовані тим, що висновки акту документальної перевірки № 269/22-1/37703984 від 17.01.2013 р., на підставі якого прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення не відповідають дійсності та Податковому кодексу України.

Ухвалою суду від 20.06.13 по справі призначено судово-економічну експертизу та провадження зупинено.

Ухвалою суду від 07.11.13 поновлено провадження у справі.

Представник позивача у судовому засіданні наполягав на задоволенні позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на необґрунтованість висновків відповідача, викладених в акті перевірки.

Відповідач проти позову заперечував, просив у задоволенні позову відмовити, з підстав викладених у письмових запереченнях.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані докази, суд

ВСТАНОВИВ:

ТОВ "Богдан-Авто Сімферополь" є юридичною особою, зареєстрованою 20.05.2011 року Виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради АР Крим, що підтверджується Довідкою АА №526977.

Судом встановлено, що посадовими особами Державної податкової інспекції у місті Сімферополі проведено планову виїзну перевірку ТОВ "Богдан-Авто Сімферополь" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 23.05.2011 року по 30.09.2012 року валютного та іншого законодавства за період з 23.05.2011 року по 30.09.2012 року, якою встановлено заниження податку на додану вартість 144998 гривень.

За результатами документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Богдан-Авто Сімферополь" складено Акт №269/22-1/37703984 від 17.01.2013 року, яким встановлені встановлено порушення: п.п.14.1.181 п.п. 14.1.185, п.п. 14.1.191, п. 14.1 ст. 14, п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст.188, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.4, п. 201.14, п. 201.15 ст. 201 ПК України в результаті чого донараховано ПДВ всього в сумі 144998 гривень, у тому числі за серпень 2012р. у сумі 86314 грн., за вересень 2012р. в сумі 58684 грн.

Зазначене порушення було встановлені внаслідок не підтвердження реальності здійснення позивачем господарських операцій з контрагентами, які мають ознаки фіктивності та спрямовані на здійснення операцій з надання податкової вигоди з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, а саме: ПП "Капітель-Плюс", ПП "ОСОБА_17", ПП "Леас", СПД ОСОБА_3 Реальність здійснення господарських операцій із зазначеними суб'єктами господарювання не підтверджена з посиланнями на акти про неможливість проведення зустрічної звірки Фірми "Капітель Плюс" та ПП "ОСОБА_17". Крім того, в акті зазначено, що правочини, укладені між позивачем та його контрагентами не спричинили настання юридичних наслідків, що пов'язано з відсутністю здійснення фінансово-господарської діяльності у періоді, що перевірявся.

На підставі висновків акту перевірки ДПІ у м. Сімферополі АР Крим було прийнято податкове повідомлення-рішення №0001612204 від 01.02.2013, яким збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ на загальну суму 181247,5 гривень, у тому числі за основним платежем в розмірі 144998 гривень та за штрафними санкціями 36249,5 гривень.

Таким чином, як вбачається з акту перевірки, підставою для висновку податкового органу про заниження позивачем податку на додану вартість є формування податкового кредиту за рахунок угод з контрагентами, господарська діяльність яких на думку податкового органу має ознаки нікчемності.

Перевіряючи обґрунтованість визначення суми з податку на додану вартість ТОВ "Богдан-Авто Сімферополь" у розмірі 144998 гривень, у тому числі за серпень 2012р. у сумі 86314 грн., за вересень 2012р. в сумі 58684 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно.

Тому, вирішуючи справу стосовно позовних вимог позивача щодо скасування податкового повідомлення - рішення, суд зобов'язаний перевірити, чи є правомірними дії відповідача у зв'язку прийняттям такого повідомлення - рішення, яким позивачеві визначені податкові зобов'язання з податку на додану вартість та нараховані штрафні санкції.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства встановлені Податковим Кодексом України, який набрав чинності з 01.01.2011 року.

Відповідно до п.п.14.1.181 п.14.1 ст.14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з п.198.3 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до п.201.1 ст.201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дата виписування податкової накладної;

в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);

ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку;

д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг;

е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг;

є) ціна постачання без урахування податку;

ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні;

з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку;

и) вид цивільно-правового договору;

і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Згідно з п.201.10 ст.201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до п.198.2 ст.198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Таким чином, оплата товарів (послуг) відповідно до умов договору або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною, є підставою для виникнення права платника податку на податковий кредит.

Отже, виходячи зі змісту наведених норм Податкового кодексу України, до податкового кредиту підлягає включенню частина податку, сплачена (нарахована) платником податку, що придбав товари та послуги, їх постачальникам з метою подальшого використання у господарської діяльності, а відтак отримання податкової накладної, яка засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг), є підставою для виникнення права платника податку на податковий кредит.

Відповідно до п. 14.1.36 ст.14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до вимог пунктів 1, 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарських операцій, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Згідно з частиною 2 статті 6 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", Міністерство фінансів України є уповноваженим державним органом по затвердженню національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку та інших нормативно-правових актів відносно ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності.

Пункт 2.1. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995року № 88 передбачає, що "первинні документи" - це письмові свідоцтва, які фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження і дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Отже, віднесення сум до витрат відповідного звітного періоду можливо здійснити лише у разі підтвердження фактичного здійснення таких витрат на придбання певного товару, оплату послуг належним чином складеними первинними документами, які відображують реальність господарської операції.

Ознакою останньої є рух активів в процесі здійснення господарської операції, що підтверджується первинними документами, а також фізичними, технічними, технологічними можливостями контрагентів за змістом здійснюваної господарської операції.

Так, з акту перевірки вбачається, що за період з 23.05.2011 року по 30.09.2012 року ТОВ "Богдан-Авто Сімферополь" мало взаємовідносини з постачальниками, які мають ознаки фіктивності та спрямовані на здійснення операцій з надання податкової вигоди з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, а саме: з ПП "Капітель - Плюс", код ЄДРПОУ 31095815, ПП "ОСОБА_17", код ЄДРПОУ 37081677, ПП "Леас", код ЄДРПОУ 36868267, СПД ОСОБА_3 (до січня 2012 року - ОСОБА_4), ІПН НОМЕР_1

Судом встановлено, що ТОВ "Богдан-авто Сімферополь" у перевіряємому періоді мало взаємовідносини з Фірмою "Капітель Плюс", на суму взаємовідносин у сумі 15840,00 гривень, в т ч. ПДВ 2640,00 гривень, сума без ПДВ 13200,00 гривень, а саме укладено договір №915 від 10.10.2011 року відповідно до якого Замовник доручає, а Виконавець (Фірма "Капітель - Плюс") приймає на себе зобов'язання на виконання ремонту автомобілів марки Hyundai.

В матеріалах справи наявні акти здачі-прийняття робіт, податкові накладні, журнал-ордер.

Крім того, позивач мав взаємовідносини із ПП "ОСОБА_17" на суму 135750,00 гривень, в т.ч. ПДВ 22625,00 гривень, сума без ПДВ 113125,00 гривень, а саме укладено Договір № 208 від 01.11.2011 року, відповідно якого Замовник доручає, а Виконавець (ПП "ОСОБА_17") приймає на себе виконання послуги з ремонту автомобілів марки Hyundai.

Також укладено Договір підряду на кузовний ремонт автомобільної техніки № 14 від 01.12.2012 року з ПП "ОСОБА_17", відповідно якого Замовник доручає, а Виконавець (ПП ОСОБА_17") приймає на себе зобов'язання щодо здійснення робіт по кузовному ремонту автомобільної техніки.

В матеріалах справи наявні акти здачі-прийняття робіт, податкові накладні, журнал-ордер.

Стосовно взаємовідносин із зазначеними контрагентами суд вважає необхідним звернути увагу на акти про неможливість проведення зустрічної перевірки:

- від 11.04.2012 року №38/22/31095815 про неможливість проведення зустрічної звірки Фірма "Капітель Плюс" ЄДРПОУ 31095815 з питань правомірності проведених господарських відносин з контрагентами-покупцями та постачальниками з метою встановлення факту реальності проведених взаємовідносин, повноти їх відображення в податковому обліку з урахуванням їх виду, обсягу, якості та розрахунків при здійсненні фінансово-господарської діяльності за період з 01.01.2009 року по 31.03.2012 року;

- від 06.04.2012 року №25/22/37081677 про неможливість проведення зустрічної звірки ПП "ОСОБА_17" ЄДРПОУ 37081677 з питань правомірності проведених господарських відносин з контрагентами-покупцями та постачальниками з метою встановлення факту реальності проведених взаємовідносин, повноти їх відображення в податковому обліку з урахуванням їх виду, обсягу, якості та розрахунків при здійсненні фінансово-господарської діяльності за період з 01.01.2009 року по 31.03.2012 року.

Згідно вищезазначених актів встановлено порушення ч.1 ст. 203, 215, 216, 228, 662, 655, 656 ЦК України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними (п. 5 ст. 203 ЦК України) по правочинах, здійснених по ланцюгу постачання вищевказаних підприємств до реальних вигодо набувачів. Також, не підтверджено реальність проведених господарських операцій вказаних підприємств з контрагентами-покупцями та постачальниками за період з 01.01.2009 року по 31.03.2012 року з урахуванням їх виду, обсягу, якості та розрахунків.

Відповідно до отриманої постанови слідчого групи слідчих - слідчого з ОВС СУ ДПС у Черкаській області старшого лейтенанта податкової міліції Савіовського С.Ю. від 25.04.2012 року, винесеної в рамках кримінальної справи №69-0146, встановлено, що: "Кримінальна справа №69- 0146 порушена відносно директора ТОВ "Союз КДС" (код ЄДРПОУ - 24039320) ОСОБА_6 за фактом умисного ухилення від сплати податків, за попередньою змовою групою осіб, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів в особливо великих розмірах, за ознаками складу злочину, передбаченого ст. 212 ч. 3 КК України та відносно директора ТОВ БВП "Строитель - плюс" ОСОБА_7, фізичних осіб ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16 за фактами фіктивного підприємництва - створення та придбання суб'єктів підприємницької діяльності, зокрема: ПП "Ротонда Торг", ПП "Габарит-груп", з метою прикриття незаконної діяльності, яка полягала в сприянні директору ТОВ "Союз КДС" ОСОБА_6 в мінімізації ним податкових зобов'язань, скоєного повторно, за попередньою змовою групою осіб, що заподіяло велику матеріальну шкоду державі, а також пособництва ними в умисному ухиленні від сплати податків директору ТОВ "Союз КДС" ОСОБА_6, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів в особливо великих розмірах за ознаками злочинів, передбачених ст.ст. 28 ч. 2, 205 ч. 2, 27 ч. 5, 212 ч. 3 КК України.

Досудовим слідством встановлено, що протягом 2009-2012 років, на території АР Крим, діяла група осіб, яка, згідно єдиного плану з розподілом ролей, умисно, з корисливих мотивів, переслідуючи мету, спрямовану на здійснення тяжких та особливо тяжких злочинів економічної спрямованості, організувала злочинну схему незаконної діяльності щодо сприяння підприємствам в мінімізації ними податкових зобов'язань, які підлягають сплаті до бюджету, заволодіння бюджетними коштами.

Для функціонування зазначеної схеми вказані особи, діючи без наміру здійснювати діяльність, пов'язану з виробництвом та продажем товарно-матеріальних цінностей, виконанням робіт або наданням послуг, в порушення встановленого законодавством порядку здійснення підприємницької діяльності зареєстрували та придбали суб'єкти підприємницької діяльності (юридичні особи), зареєстровані на "підставних" осіб, зокрема: ПП "Ротонда Торг" (код ЄДРПОУ - 36165656), ПП "Габарит-груп" (код ЄДРПОУ - 35941644) та "транзитне" підприємство - ТОВ БВП "Строитель - плюс" (код ЄДРПОУ - 31263808), директором і головним бухгалтером якого являється ОСОБА_7, через які здійснювали операції щодо незаконного переведення безготівкових коштів, перерахованих із поточних рахунків підприємств різної форми власності, у готівку.

Також, в ході досудового слідства порушено кримінальну справу за фактом фіктивного підприємництва - створення та придбання суб'єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб), в тому числі стосовно : ПП "ОСОБА_17" (код ЄДРПОУ - 37081677) та Фірмою "Капітель Плюс" (код ЄДРПОУ - 31095815), з метою прикриття незаконної діяльності, за ознаками складу злочину, передбаченого ст.ст. 28 ч. 2, 205 ч. 2 КК України.

Використовуючи реквізити та банківські рахунки зазначених підприємств, вказана група осіб документально оформлювали неіснуючі операції, які нібито свідчили про отримання товарно-матеріальних цінностей, надання послуг, виконання робіт, після чого, вказані завідомо підроблені документи передавались замовникам "послуг" із конвертації в готівку безготівкових коштів для їх відображення в бухгалтерському і податковому обліках, з метою незаконного формування податкового кредиту з ПДВ та валових витрат з податку на прибуток підприємств для подальшого заниження своїх податкових зобов'язань з податку на додану вартість та податку на прибуток підприємства.

Відповідно до висновку, наданого УПМ ДПС в АР Крим, встановлено наступне: "Проведеним аналізом фінансово-господарської діяльності платника податків встановлено ознаки фіктивності, передбачені ст.55-1 Господарського кодексу України. Враховуючи даний факт, вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, не мають реального товарного характеру (платник не знаходиться за місцезнаходженням) тому наведені обставини свідчать про відсутність факту реального здійснення господарських операцій з контрагентами-покупцями та постачальниками. Вказані факти свідчать про укладення договорів без мети настання реальних наслідків.

На підставі вищевикладеного, у зв'язку з відсутністю об'єктів оподаткування по операціях з придбання товарів (робіт, послуг) у підприємств-постачальників та по операціях з продажу цих товарів (послуг) підприємствам - покупцям, - проведеною зустрічною звіркою не підтверджено реальність здійснення Фірма "Капітель Плюс" ЄДРПОУ 31095815, ПП "ОСОБА_17" ЄДРПОУ 37081677 фінансово-господарських операцій з придбання та реалізації товарів (робіт, послуг), за період з 23.05.2011 року по 30.09.2012 року з урахуванням їх виду, обсягу, якості та розрахунків.

Судом також встановлено, що ТОВ "Богдан-авто Сімферополь" у перевіряємому періоди мало взаємовідносини з ПП "ЛЕАС" на суму у 4 кварталі 2011 року 29268,00 гривень, у тому числі ПДВ 4878,00 гривень, сума без ПДВ 24390,00 гривень, а саме укладено Договір надання послуг № 17/10 від 18.10.2011 року, відповідно до якого Виконавець (ПП "Леас") зобов'язується виконати роботи по виготовленню флагштока, монтаж і установка флагштока згідно узгодженого сторонами кошторису, а Замовник зобов'язується прийняти роботи та сплатити за нею грошову суму на умовах договору.

Також укладений договір оренди рекламних щитів №18/10 від 18.10.2011 року з ПП "Леас", відповідно якого Орендодавець (ПП "Леас") приймає на себе зобов'язання надати в оренду рекламні щити Орендатору для розміщення зовнішньої реклами продукції (товарів), а орендатор зобов'язується оплачувати їх оренду на умовах дійсного договору. До договору надається додаток у якому зазначено адреси рекламних щитів та вартість робіт з виготовлення та розміщення постерів.

Стосовно взаємовідносин із зазначеним контрагентом перевіркою встановлено, що згідно автоматизованої системи співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України підприємство має "стан 9" - направлено повідомлення за ф. №18-ОПП, свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість анульовано 13.07.2012 року.

В ході проведеного аналізу не встановлено факт передачі товарів (надання робіт, послуг) від продавця до покупця, що свідчить про укладення угод без мети настання реальних наслідків. Також відсутня будь-яка інформація про наявні складські приміщення, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства. Крім того, у ПП "ЛЕАС" відсутні виробниче обладнання, торгівельне обладнання, сировина, матеріали для здійснення діяльності, що в свою чергу свідчить про сумнівність здійснення господарських операцій з зазначеним контрагентом.

Враховуючи вищевикладене, правочини укладені між ПП "ЛЕАС" та підприємствами постачальниками не спричинили реального настання юридичних наслідків, оскільки постачальник-контрагент ПП "ЛЕАС" є суб'єктом господарювання, діяльність якого спрямована на проведення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди іншим особам.

Судом також встановлено, що ТОВ "Богдан-Авто Сімферополь" у перевіряємому періоді придбало рекламні послуги від СПД ОСОБА_3, а саме укладено договір № 2992011 від 29.09.2011 року з ФОП ОСОБА_4, відповідно до якого виконавець (ФОП ОСОБА_4) за дорученням Замовника і відповідно до його замовлень зобов'язується надавати послуги з рекламного обслуговування Замовника, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити надані послуги.

Також укладено договір № б/н від 04.01.2012 року з ФОП ОСОБА_3, відповідно до якого виконавець (ФОП ОСОБА_3) за дорученням Замовника і відповідно до його замовлень зобов'язується надавати послуги з рекламного та інформаційного обслуговування Замовника, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити надані послуги.

Обсяг придбання послуг реклами складає 689130,00 гривень, у тому числі ПДВ 114855,00 гривень, сума без ПДВ 574275,00 гривень.

Згідно наданих документів, один раз на місяць Виконавець надає Замовнику акт виконаних послуг (друк постера, розміщення реклами на бордах, на радіоволнах, на ТВ).

Як вбачається з акту перевірки, надані до перевірки акти виконаних робіт роздруковані із Інтернету, а отже дослідити зв'язок із господарською діяльністю операцій по рекламі товару на підставі цих актів неможливо, тому не підтверджуються і витрати на отримані послуги від СПД ОСОБА_3 Послуги отримані від СПД ОСОБА_3 не містять економічного ефекту для ТОВ "Богдан-Авто Сімферополь".

До матеріалів справи на підтвердження реальності господарських операцій із зазначеними контрагентами позивачем надані акти здачі-прийняття робіт, податкові накладні, журнал-ордер.

З урахуванням специфіки замовлених та отриманих позивачем послуг з реклами із зазначеними контрагентами, суд звертає увагу на наступне.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про рекламу" № 270 від 03.07.1996 року реклама - інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 53 Закону України "Про телебачення і радіомовлення" № 3759 від 21.12.1993 року відносини, які виникають під час рекламної діяльності та спонсорства на телебаченні і радіо, регулюються Законом України "Про рекламу".

Рекламні послуги були придбані позивачем на розміщення останніх на бордах, що в розумінні ст. 1 Закону України "Про рекламу" є зовнішньою рекламою, яка розміщується на спеціальних тимчасових і стаціонарних конструкціях, розташованих на відкритій місцевості, а також на зовнішніх поверхнях будинків, споруд, на елементах вуличного обладнання, над проїжджою частиною вулиць і доріг.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України "Про рекламу" розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах проводиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, а поза межами населених пунктів - на підставі дозволів, що надаються обласними державними адміністраціями, а на території Автономної Республіки Крим - Радою міністрів Автономної Республіки Крим, в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 3 Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2003 р. N 2067 (надалі - Типові правила) зовнішня реклама розміщується на підставі дозволів та у порядку, встановленому виконавчими органами сільських, селищних, міських рад відповідно до цих Правил.

Відповідно до п. 2 Типових правил дозвіл - документ установленої форми, виданий розповсюджувачу зовнішньої реклами на підставі рішення виконавчого органу сільської, селищної, міської ради, який дає право на розміщення зовнішньої реклами на певний строк та у певному місці.

Відповідно до п. 9 Типових правил для одержання дозволу заявник подає робочому органу заяву за формою згідно з додатком 1, до якої додаються: фотокартка або комп'ютерний макет місця (розміром не менш як 6 х 9 сантиметрів), на якому планується розташування рекламного засобу, та ескіз рекламного засобу з конструктивним рішенням; копія свідоцтва про державну реєстрацію заявника як юридичної особи або фізичної особи - підприємця.

Відповідно до абз.3, 4 ч. 1 ст. 16 Закону України "Про рекламу" розміщення зовнішньої реклами у межах смуги відведення автомобільних доріг проводиться відповідно до цього Закону за погодженням з органами державного управління автомобільними дорогами або їх власниками та відповідними державними органами з безпеки дорожнього руху.

Зовнішня реклама на територіях, будинках та спорудах розміщується за згодою їх власників або уповноважених ними органів (осіб).

Відповідно до п. 16 Типових правил дозвіл погоджується з власником місця або уповноваженим ним органом (особою) і спеціально уповноваженим органом з питань містобудування та архітектури. На вимогу робочого органу дозвіл погоджується з: Державтоінспекцією - у разі розміщення зовнішньої реклами на перехрестях, біля дорожніх знаків, світлофорів, пішохідних переходів та зупинок транспорту загального користування; відповідним центральним або місцевим органом виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини та об'єктів природно-заповідного фонду - у разі розміщення зовнішньої реклами на пам'ятках історії та архітектури, в межах зон охорони таких пам'яток і в межах об'єктів природно-заповідного фонду; утримувачем інженерних комунікацій - у разі розміщення зовнішньої реклами в межах охоронних зон цих комунікацій.

Так, позивачем до матеріалів справи надано фотографії реклами на бордах, з яких неможливо зробити висновок щодо дійсності розміщення реклами позивача. Тобто зазначене не може бути належними доказами та свідчити про підтвердження реальності господарської діяльності операцій по рекламі товару, оскільки, відсутні підтвердження, що ця реклама саме ТОВ "Богдан-Авто Сімферополь".

У матеріалах справи, також відсутні докази, що підтверджують безпосереднє відношення послуг контрагентів до ТОВ "Богдан-Авто Сімферополь" як доказів, що свідчать про право позивача на включення понесених витрат на рекламу до складу власних валових витрат позивача.

Крім того, позивачем не надані відповідні дозволи на розміщення зовнішньої реклами на бордах.

Відповідно до Типових правил розміщення зовнішньої реклами особа, що має бажання розмістити даний різновид реклами подає:

- Заяву встановленої форми (Додаток 1 до Типових правил);

- Фото чи комп'ютерний макет потенційного місця (не менше 6х9 см) розташування рекламного засобу;

- Ескіз рекламного засобу з конструктивним рішенням - це малюнок (начерк), по якому створюють рекламну конструкцію. Це технічний малюнок з додержанням основних правил креслення і пропорцій. В ньому визначається конструктивне рішення рекламного засобу (вивіска, бігборд, лайтбокс, банер). В ескізі визначається матеріал з якого буде виготовлений рекламний об`єкт та спосіб його кріплення

Так, ТОВ "Богдан-Авто Сімферополь" не надано відповідних документів, що підтверджують реальне придбання (отримання), виготовлення та розповсюдження рекламних послуг у взаємовідносинах з контрагентами, а ті, що були надані під час перевірки, оформлені всупереч вимогам Стандартів та діючого законодавства.

Так, надані позивачем первинні документи: акти здачі-прийняття робіт, податкові накладні, журнал-ордер, - не є доказами, що в повній мірі підтверджують реальне виконання замовлених позивачем за договорами послуг з виготовлення та розміщення реклами.; не підтверджують в повному обсязі зв'язок змісту реклами з господарською діяльністю безпосередньо позивача, не конкретизують, для яких саме цілей, де та яким чином використано у господарській діяльності позивача вказану рекламну кампанію; не підтверджують отримання позивачем економічної вигоди від отримання вказаних рекламних послуг.

Надані до матеріалів справи журнали-ордери за перевірямий період, - не є первинними документами в розумінні податкового законодавства України, оскільки є зведеними обліковими документами для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів; інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку, про що зазначено у ч. 1,3 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" N 996-XIV від 16.07.1999 року.

Тобто вказані документи систематизують та впорядковують дані, які містяться в первинних документах, що здійснюється для спрощення контролю за порядком та правильністю ведення бухгалтерського обліку, на підставі даних якого формується податкова звітність платника податків. Зазначені документи не є первинними документами, які повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення, а відтак - не підтверджують безпосередньо реальне здійснення господарських операцій позивача з контрагентами у перевірямий період.

Відповідно до п. 44.6 ст. 44 Податкового кодексу України, у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам органу державної податкової служби, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Суд звертає увагу на той факт, що ні до перевірки, ні до заперечень на акт перевірки ТОВ "Богдан-Авто Сімферополь" не було надано первинних бухгалтерських документів на підтвердження того, що господарські операції по контрагентам-постачальникам ПП "Капітель - Плюс", ПП "ОСОБА_17", ПП "Леас", СПД ОСОБА_3 фактично відбулися.

Таким чином, дослідивши взаємовідносини ТОВ "Богдан-Авто Сімферополь" з його контрагентами в період, що перевірявся, а саме: з ПП "Капітель - Плюс", ПП "ОСОБА_17", ПП "Леас", СПД ОСОБА_3 (до січня 2012 року - ОСОБА_4), ІПН НОМЕР_1, підстав для висновку щодо правомірності здійснення зазначених господарських взаємовідносин на підставі наданих первинних документів у суду не має.

Судом під час розгляду справи було призначено судово-економічну (бухгалтерську) експертизу, проведення якої доручено ТОВ "Кримське експертне бюро".

Згідно з висновком № 200/13 судово-економічної експертизи від 06.11.2013 року висновки акту перевірки Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби № 269/22-1/37703984 від 17.01.2013 про донарахування податку на додану вартість усього в сумі 144998 гривень, не підтверджуються даними податкового та бухгалтерського обліку, а також первинними документами ТОВ "Богдан-Авто Сімферополь".

Крім того, з зазначеного висновку судово-економічної експертизи вбачається, що товари, роботи (послуги) отримані ТОВ "Богдан-Авто Сімферополь" від Фірма "Капітель Плюс", ПП "ОСОБА_17", ПП "Леас", СГД ОСОБА_3 (ОСОБА_4) використовувались ТОВ "Богдан-Авто Сімферополь" у господарський діяльності підприємства.

Такого висновку експерт дійшов посилаючись на первинні бухгалтерські та податкові документами ТОВ "Богдан-Авто Сімферополь", а саме: податкові декларації з податку прибуток, договори, журнал-ордер по рахунку 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками" за період з 23.05.2011 по 30.09.2012, журнал-ордер по рахунку 685 "Розрахунки з іншими кредиторами" за період з 23.05.2011 по 30.09.2012, податкові накладні, реєстр отриманих податкових накладних, банківські виписки, акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), рахунки-замовлення (акти виконаних робіт), наказ, ефірні довідки.

Проте, відповідно до ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Судова експертиза як один із засобів доказування сприяє всебічному, повному й об'єктивному дослідженню обставин справи, і як наслідок - постановленню законного і обґрунтованого судового рішення. Однак, при цьому суд не може розглядати висновок експерта як доказ, який має перевагу над іншими доказами по справі, без належної їх перевірки й оцінки.

Суд зауважує, що оскільки за умов невідповідності складених первинних документів вимогам чинного законодавства та порушення публічного порядку, встановленого Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України" відсутня можливість надання юридичної сили та доказовості відповідним первинним документам.

Адже наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції.

Таким чином, враховуючи зазначені обставини відсутності належних доказів щодо реальності господарських операцій проведених позивачем у зазначений період, суд вважає що отримання позивачем послуг у вигляді розміщення реклами та робіт з ремонту автомобілів від контрагентів фактично не відбулось.

Слід зазначити, що обов'язок підтвердити правомірність та обґрунтованість сформованого податкового кредиту належними документами первинного обліку покладається на платника - покупця товарів (робіт, послуг), так як саме він є суб'єктом, який зменшує суму податкового зобов'язання з ПДВ, що підлягає перерахуванню до бюджету, на суму податкового кредиту, визначеного постачальником.

Відмова в отриманні податкової вигоди за наявності у документах платника недостовірних та суперечливих відомостей є його податковим ризиком. З ціллю підтвердження обґрунтованості заявленої податкової вигоди необхідно встановити їх об'єктивний предметний зв'язок з фактами та результатами реальної підприємницької або іншої економічної діяльності, що слугує підставою для висновку про достовірність представлених первинних документів, у тому числі щодо відомостей про учасників та умови господарських операцій.

На думку позивача з наданих до суду доказів, реальність виконання робіт та послуг з боку спірних постачальників підтверджується необхідними первинними документами (договорами, податковими накладними, рахунками-фактурами, видатковими накладними, актами виконаних робіт), що містять необхідні для цілей оподаткування відо мості про господарські операції та підтверджують факт їх реального виконання.

Втім з огляду на відсутність у контрагентів ТОВ «Богдан-Авто Сімферополь» об'єктивної можливості надати послуги та виконати роботи за рахунок власних ресурсів не було. Докази того, що ними до даних фінансово-господарських залучалися треті особи та впроваджувалася супутня звичайна господарська діяльність будь-якого господарюючого суб'єкта (комунальні платежі, оренда приміщень, послуги зв'язку, управлінські витрати тощо) не надано.

Крім того, судом встановлено, що позивач мав можливість діяти з розумною обережністю за взаємовідносинами зі спірними постачальниками. Адже за звичаями ділового обороту при здійсненні такого вибору суб'єктами господарюван ня оцінюються не лише умови угоди та їх комерційна привабливість, але і ділова репутація, платоспроможність контрагента, ризики невиконання зобов'язань та надання гарантій їх виконання, наявність у контрагента необхідних ресурсів (виробничих потужностей, технологічного обладнання, кваліфікованого персоналу) та відповідного досвіду.

При цьому свідоцтво про державну реєстрацію та наявність реєстрації постачальника в органах податкової служби не характеризують підприємство як добросовісного платника, що має ділову репутацію, як конкурентоспроможну особу на ринку, що гарантує виконання своїх зобов'язань через уповноважених представників. А відтак доказами прояву розумної обережності слугують не лише установчі документи та витяги з Єдиного державного реєстру, але й обґрунтування мотивів вибору контрагента, обставин укладення та виконання договорів, перевірка ділової репутації контрагента, повноважень осіб, що діють від імені підприємства.

Несприятливі наслідки недостатньої обережності у підприємницькій діяльності мають покладатися на особу, якою були укладені відповідні правочини, та не можуть бути перенесені на бюджет шляхом зменшення податкових зобов'язань та здійснення необґрунтованих виплат з бюджету. У разі недо бросовісності контрагентів покупець несе певний ризик не лише невиконання цивільно-правового договору, але й в межах податкових правовідносин, позаяк в силу вимог податкового законодавства позбавляється можливості скористатися правом на податковий кредит в силу відсутності документів, що мають силу первинних документів.

Вказана правова позиція викладена в ухвалі ВАС України від 13.11.20013р. по справі №2а/0470/6071/11.

Враховуючи зазначене вище, суд дійшов висновку, що відображену підприємством у декларації з податку на додану вартість суму у розмірі 144998 гривень, не підтверджено належними доказами, чим порушений п.198.6 ст.198 Податкового Кодексу України, яким передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази на підтвердження правомірності формування підприємством спірної суми податкового кредиту, які досліджені відповідачем при перевірці, суд вважає обґрунтованим неприйняття її відповідачем до уваги та правомірне донарахування ПДВ у сумі 144998 грн., оскільки за наведеними вище висновками господарські операції не відбулись.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтується їх вимоги чи заперечення, крім випадків, передбачених ст. 72 КАС України.

Отже, обов'язок доведення правомірності спірного податкового повідомлення-рішення, покладено на відповідача, яким доведена правомірність та обґрунтованість прийняття спірного повідомлення-рішення. Докази, викладені відповідачем у акті перевірки та письмових заперечення спростовують доводи позивача, викладені у позовній заяві.

Під час розгляду справи суд, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного представленого суду доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, не встановив підстав для скасування спірного податкового повідомлення-рішення.

З вищевказаного вбачається, що податкове повідомлення-рішення від 01.02.2013 року № 0001612204, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 181247,5 грн., у тому числі за основним платежем в розмірі 144998 грн. та за штрафними санкціями 36249,5 грн., відповідає вимогам чинного законодавства, підстави для його скасування відсутні, а тому позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 94 КАС України якщо судовим рішенням позивачеві відмовлено у задоволенні позову повністю, сплачений ним судові витрати не повертаються.

Під час судового засідання, яке відбулось 30.01.2014 року, були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАСУ постанову складено 04.02.2014 року.

З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст.160-163,167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Латинін Ю.А.