Ухвала

від 04.02.2014 по справі 820/10226/13-а

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2014 р.Справа № 820/10226/13-а Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Катунова В.В.

Суддів: Ральченка І.М. , Рєзнікової С.С.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального Головного управління Міндоходів на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 18.12.2013р. по справі № 820/10226/13-а

за позовом Державного підприємства завод "Електроважмаш"

до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального Головного управління Міндоходів

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач-Державне підприємство завод «Электроважмаш», звернувся до суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м.Харкові Межрегіонального Головного Управління Міндоходів, в якому просив суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача від 25.06.2013 року № 0000264000 про нарахування грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 97714,00 грн., з яких 70791,0 грн. - за основним платежем та 26923,0 грн. - штрафна (фінансова) санкція, а також податкове повідомлення-рішення №0000264000, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ на суму 66017,0 грн., застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 33011,0 грн., донараховано податку на прибуток в розмірі 33011,0 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 18.12.2013 року адміністративний позов задоволено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті постанови, норм матеріального та процесуального права, а саме: п.п. 14.1.171 п.14.1 ст. 14, п.44.6 ст. 44, п.74.1, 74.2 ст. 74, п.п. 83.1.2 п.83.1 ст. 83 Податкового кодексу України , ст. 16 Закону України "Про інформацію", що призвело до неправильного вирішення справи, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.

Позивач подав до Харківського апеляційного адміністративного суду письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких вважає вимоги відповідача безпідставними, незаконними та такими, що не підлягають задоволенню. Просить залишити постанову суду першої інстанції без змін, як таку, що прийнята відповідно до норм діючого законодавства.

У відповідності до положень ст. 197 КАС України, зазначена адміністративна справа розглянута в порядку письмового провадження.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального Головного управління Міндоходів було проведено документальну позапланову виїзну перевірку з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток за 2010 рік, 2011 рік та 2012 рік та з податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ "ПФК Промсталь" (код за ЄДРПОУ 33816258) за квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад 2010 року, ТОВ "Сталь-Інвест-Груп" (код за ЄДРПОУ 37462185) за жовтень, листопад, грудень 2011 року, січень, лютий, березень, квітень, травень 2012 року, ТОВ "Надія" (код за ЄДРПОУ 21254331) за вересень, жовтень 2012 року, ТОВ "Фуміком" (код ЄДРПОУ 30435108) за травень 2011 року, ТОВ "НПП Укренергострой" (код ЄДРПОУ 33677118) за липень 2012 року.

За результатами перевірки складено акт №324/40.0-14/00213121 від 05.06.2013 року, яким зафіксовані порушення податкового законодавства, а саме: ст. 44, п.200.3,200.4 ст.200, п.198.1, 198.3,198.6 ст.198 Податкового Кодексу України та п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134, п.п.138.1.1 та 138 п.138.1,п.138.8.1 п.138.8 ст.138 Податкового Кодексу України.

На підставі вказаного акту перевірки 25.06.2013 року СДПІ були винесені податкові повідомлення - рішення № 0000264000 про нарахування грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 97714,00 грн., з яких 70791,0 грн. - за основним платежем та 26923,0 грн. - штрафна (фінансова) санкція, а також податкове повідомлення-рішення №0000264000, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ на суму 66017,0 грн., застосовано штрафні ( фінансові) санкції в розмірі 33011,0 грн., донараховано податку на прибуток в розмірі 33011,0 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції прийшов до висновку, що відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, прийнято рішення за відсутності передбачених законом підстав та при невірному застосування норм законодавства.

Колегія суддів вважає, що наведені висновки суду першої інстанції є правильними, оскільки вони ґрунтуються на фактичних обставинах справи та відповідають приписам чинного законодавства, з огляду на наступне.

Згідно п.198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а)придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх ввезенні на митну територію України) та послуг;

б)придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України;

в)отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та у разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 ст. 198 визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Також, згідно з п. 198.3 ст. 198 ПКУ податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст.39 цього кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 ст.193, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п. 198.6 ПКУ не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п.201.11 ст.201 цього Кодексу).

Відповідно до п. 200.1. ст.200 Податкового Кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно вимог п.200.2. ст.200 вказаного Кодексу при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Також п.200.3. ст.200 ПК України встановлено, що при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та знайшло своє підтвердження в ході апеляційного розгляду справи, позивач мав взаємовідносини з ТОВ «Сталь-Інвест-Груп».

Так, 27.09.2011 року було укладено договір №238-13/129-Т, згідно якого ТОВ «Сталь-Інвест-Груп» зобов'язується поставити Замовнику (Позивачу) товари, зазначені в Спеціфікації №1, а замовник - оплатити такі товари (а.с. 50)

На виконання умов вищевказаного договору на адресу ДПЗ «Єлектроважмаш» виписані податкові накладні (а.с. 55, 60, 65, 70, 75, 80, 85, 90, 65, 99, 103, 107 ), видаткові накладні (т. 1 а.с. 57, 62, 67, 72,77, 82, 87, 92, 97, 101, 105, 109) , видано приходні ордери (т.1 а.с.56, 61, 66,71, 81, 86, 90, 96, 100, 104, 108),лімітно-заборні карти (т.1 а.с.58, 63, 68, 73, 84, 106 ), товарно-транспортні накладні(т.1 а.с. 59, 64, 69, 74, 78, 83, 88, 936), вимоги (т. 1а.с. 79, 89, 94, 98, 102, 110), Позивач, після отримання товару, у безготівковому порядку, розрахувався за поставлений товар, що підтверджується платіжними дорученнями (т.1 а.с. 111-115)

Також судом встановлено, що 08.04.2011 року між позивачем (Замовник) та ТОВ «ФУМІКОМ» (Виконавець) укладено договір №12 про надання послуг, згідно якого Виконавець за завданням Замовника зобов'язується на власний ризик та у відповідності до умов даного Договору надати послуги по знезараженню, а Замовник зобов'язується прийняти ці послуги та оплатити їх (т.1 а.с 130).

На виконання умов вищевказаного договору на адресу ДПЗ «Єлектроважмаш» виписано податкову накладну (т.1 а.с.136), складено акт №12 здачі - прийняття повністю закінченої роботи (т.1 а.с.138). Позивач, після отримання товару, у безготівковому порядку, розрахувався за поставлений товар, що підтверджується платіжним дорученням (т.1 а.с. 137)

Матеріалами справи підтверджено, що 20.09.2012 року між позивачем (Замовник) та ТОВ «Надія» (Виконавець) укладено договір №238-13/87, згідно якого ТОВ «Надія» зобов'язується поставити Замовнику ( Позивачу) продукцію, зазначену в Спеціфікації №1, а замовник - оплатити вказану продукцію (т.1 а.с. 139).

На виконання умов вищевказаного договору на адресу ДПЗ «Єлектроважмаш» виписані податкові накладні (т. 1 а.с. 149, 153, 242, 247 ), прибуткові ордери (т.1 а.с. 150, 154, 243, 248) , накладні (т.1 а.с. 151, 155), видано приходні ордери, лімітно-заборні карти (т.1 а.с. 175-176, 180, 217, 221-241, т.2 а.с. 16) , товарно-транспортні накладні (т.1 а.с. 152, 156, 245, 249) , накладні - вимоги(а.с. 159-174, 177-179, 181-216, 218-220, 241, т.2 а.с. 8-14, 21-22), вимоги (т.2 а.с. 1-7, 15, 17-20, 23-2627-52). Позивач, після отримання товару, у безготівковому порядку, розрахувався за поставлений товар, що підтверджується платіжними дорученнями (а.с. 157, 158, 246, 250)

Також, 07.05.2012 року між позивачем (Замовник) та ТОВ «НПП Укренергострой» укладено договір підряду № 01/05-12, згідно якого Замовник доручає, а підрядник зобов'язується на власний ризик виконати роботу у відповідності до умов цього договору, а Замовник зобов'язується прийняти цю роботу та оплатити її. Предметом підряду за цим договором є ремонт полів прольоту №4 корпус 16 (цех 20, ряди Л-П, осі 15-27 (инв.№010011)(т.2 а.с. 64).

Виконання вказаного Договору підтверджується документами, які додані до матеріалів справи, а саме: дефектні акти (т.2 а.с. 68, ), договірна ціна (т.2 а.с. 69), локальні смети(т.2 а.с. 70-72), відомість ресурсів (т.2 а.с. 73-75), розрахунки(т.2 а.с. 76-78), податкові накладні (т.2 а.с. 79, 81, 82), , акти приймання виконаних робіт (т.2 а.с. 85-87). Позивач розрахувався за надані послуги , що підтверджується платіжними дорученнями(т.1 а.с. 80, 82, 84).

Як вбачається з наведених вище документів, всі вони відповідають вимогам до первинних документів, встановленим Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Також зазначені податкові накладні не мали недоліків, а порядок їх заповнення відповідає встановленому чинним на момент їх виписання законодавству.

Проаналізувавши наведені норми та дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що укладені правочини є дійсними, виконаними сторонами в повному обсязі, без претензій та зауважень, не кім не оскарженими та у судовому порядку не визнані не дійсними.

Також колегія суддів суду апеляційної інстанції погоджується з думкою суду першої інстанції стосовно помилковості висновків податкового ргану щодо заниження позивачем податку на прибуток, з огляду на наступне.

Згідно з п.п.14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, господарська діяльність - це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до п.п.134.1.1, п.п.134.1.2 п.134.1 ст. 134 Податкового кодексу України, у цьому розділі об'єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначе них згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу; дохід (прибуток) нерезидента, що підлягає оподаткуванню згідно зі статтею 160 цього Кодексу, з джерелом походження з України.

Згідно з п.п.135.5.4 п.135.5 ст. 135 Податкового кодексу України, інші доходи включають вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначена на рівні не нижче звичайної ціни, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, безнадійної кредиторської заборгованості, крім випадків, коли операції з надання/отримання безповоротної фінансової допомоги проводяться між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи.

Відповідно до п.п.138.1.1. п.138.1 ст. 138 Податкового кодексу України, витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2-140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку; витрати банківських установ, до яких відносяться: а) процентні витрати за кредитно-депозитними операціями, в тому числі за кореспондентськими рахунками та коштами до запитання, цінними паперами власного обігу; б) комісійні витрати, в тому числі за кредитно-депозитними операціями, розрахунково-касове обслуговування, інкасацію та перевезення цінностей, операціями з цінними паперами, операціями на валютному ринку, операціями з довірчого управління; в) від'ємний результат (збиток) від операцій з купівлі/продажу іноземної валюти та банківських металів; г) від'ємне значення курсових різниць від переоцінки активів та зобов'язань у зв'язку зі зміною офіційного курсу національної валюти до іноземної валюти відповідно до підпункту 153.1.3 пункту 153.1 статті 153 цього Кодексу; ґ) суми страхових резервів, сформованих у порядку, передбаченому статтею 159 цього Кодексу; д) суми коштів (зборів), внесені до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб; є) витрати з придбання права вимоги на виконання зобов'язань у грошовій формі за поставлені товари чи надані послуги (факторинг); є) витрати, пов'язані з реалізацією заставленого майна; ж) інші витрати, прямо пов'язані зі здійсненням банківських операцій та наданням банківських послуг; з) інші витрати, передбачені цим розділом.

Згідно з п.п.138.10.3 п.138.10 ст. 138 Податкового кодексу України, до складу інших витрат включаються: витрати на збут, які включають витрати, пов'язані з реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг: а) витрати на пакувальні матеріали для затарювання товарів на складах готової продукції; б) витрати на ремонт тари; в) оплата праці та комісійні винагороди продавцям, торговим агентам та працівникам підрозділів, що забезпечують збут; г) витрати на рекламу та дослідження ринку (маркетинг), на передпродажну підготовку товарів; ґ) витрати на відрядження працівників, зайнятих збутом; д) витрати на утримання основних засобів, інших необоротних матеріальних активів, пов'язаних зі збутом товарів, виконанням робіт, наданням послуг (оперативна оренда, страхування, амортизація, ремонт, опалення, освітлення, охорона); є) витрати на транспортування, перевалку, страхування товарів, транспортно-експедиційні та інші послуги, пов'язані з транспортуванням продукції (товарів) відповідно до умов договору (базису) поставки; є) витрати на гарантійний ремонт і гарантійне обслуговування; ж) витрати на транспортування готової продукції (товарів) між складами підрозділів підприємства; з) інші витрати, пов'язані зі збутом товарів, виконанням робіт, наданням послуг.

Також, судом встановлено, що постановою Харківського окружного адміністративного суду від 20.05.2013 частково задоволено позов ТОВ "Надія" до Західної МДПІ м. Харкова Харківської області ДПС та зобов'язано скасувати записи щодо змін сум податкового кредиту та податкових зобов'язань з ПДВ ТОВ "Надія", які були внесені до електронної бази даних "Деталізована інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України" за наслідками акту про результати позапланової перевірки від 13.03.2013.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 11.04.2013 року задоволено в повному обсязі позов ТОВ "Сталь-Інвест-Груп" до ДПІ у Київському районі м. Харкова Харківської області ДПС про визнання протиправними дій з проведення заходів зустрічної звірки, за результатами яких складено акт "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Сталь-Інвест-Груп" та зобов'язано ДПІ відновити в електронній автоматизованій системі дані податкових декларацій підприємства. Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 4 06.2013 року по справі №820/2031/13-а рішення суду першої інстанції залишено без змін.

В судовому засіданні знайшло своє підтвердження, що копії вищезазначених судових рішень листом №248-720 від 27.08.2013 ДП завод Електроважмаш" надало до СДПІ ОВП у м. Харкові МГУ Міндоходів для проведення перевірки.

Також, Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 02.10.2013 задоволено в повному обсязі позов ТОВ "НВП Укренергострой" до ДПІ у Московському районі м.Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області про визнання неправомірними дій щодо формування висновків акту перевірки від 1102.2013 №769/2220/33677118 та зобов'язано ДПІ відкликати його з бази даних.

По контрагенту ТОВ "Фуміком" в Акті перевірки Позивача, Відповідач посилається на акт від 14.01.2013 №67/2240/30435108 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ Фуніком" з питань взаємовідносин з контрагентами, якими за рахунок ТОВ "Фуміком" сформовано податковий кредит за період березень 2011 - жовтень 2012.

Однак, в розумінні положень п. п. 14.1.171 ст. 14 ПК України, ст. 16 Закону України "Про інформацію" податкова інформація - сукупність відомостей і даних, що створені або отримані суб'єктами інформаційних відносин у процесі поточної діяльності і необхідні для реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій у порядку, встановленому Податковим кодексом України.

Відповідно до абзацу 2 п. 1 "Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок", затвердженого постановою КМУ від 27.12.2010 року № 1232 зустрічна звірка полягає у зіставленні даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби, з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій і розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Таким чином, зустрічна звірка має на меті отримання податкової інформації з метою підтвердження фінансово-господарських взаємовідносин, шляхом співставлення відомостей первинних документів.

В той же час, акт про неможливість проведення зустрічної звірки свідчить, що відповідна податкова інформація не отримана.

Та обставина, що з якихось причин не вдалося встановити реальність проведення господарських операцій між ТОВ "Фуміком" та його контрагентами не може, на думку суду, бути підставою для зменшення ДП завод "Електроважмаш" суми бюджетного відшкодування з ПДВ та збільшення грошового зобов'язання з зі сплати податку на прибуток.

Таким чином, проаналізувавши наведені норми діючого законодавства, дослідивши надані до справи матеріали, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про неправомірне винесення вищевказаних податкових повідомлень - рішень.

Також, колегія суддів погоджує позицію суду першої інстанції, що чинним законодавством України на учасників цивільно-правових відносин, які є платниками податків, не покладено обов'язку та не визначено право перевірки відповідності законодавству статусу контрагентів, в т.ч. перебування за місцезнаходженням, та дотримання ними вимог податкового законодавства. Кожен платник податку несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів. Статтею 198 ПК України не встановлено обмежень по включенню до складу податкового кредиту сум ПДВ по товарах, послугах отриманих від продавця, в разі порушення ним умов податкового законодавства, за умови, що такий продавець зареєстрований платником податку на додану вартість, за наявності належним чином оформлених податкових накладних, та за наявності фактичного здійснення операцій з придбання товарів (робіт, послуг).

Згідно з ч. 2 ст.161 КАС України при виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України.

При вирішенні справи судом встановлено, що 31.01.2011р. Верховним Судом України винесена постанова у справі у за позовом закритого акціонерного товариства "Мукачівський лісокомбінат"до Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції в Закарпатській області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення.

В рішенні Верховного суду України по цій справі зазначено, що у постановах Верховного Суду України від 9 вересня 2008 року у справі N 21-500во08, від 1 червня 2010 року у справі N 21-573во10 Судова палата в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла висновку, що якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування ПДВ у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Крім того, колегія суддів зазначає, що у відповідності до ст. 1 Закону України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції", ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23 лютого 2006 року Україна визнає джерелом права рішення Європейського суду з прав людини, а також юрисдикцію цього суду в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції. Рішення Європейського суду є частиною національного законодавства і є обов'язковими для правозастосування органами правосуддя.

Європейський суд з прав людини в ухвалених Рішеннях, а саме у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те що вимоги позивача правомірними та такими, що ґрунтуються на положеннях діючого законодавства, належним чином обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, а саме: належним чином оформленими податковими накладними, іншими первинними документами, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 18.12.2013 року по справі № 820/10226/13-а прийнята з дотриманням норм чинного процесуального та матеріального права і підстав для її скасування не виявлено.

Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального Головного управління Міндоходів залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 18.12.2013р. по справі № 820/10226/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя Катунов В.В. Судді Ральченко І.М. Рєзнікова С.С.