Рішення

від 18.02.2014 по справі 923/1819/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

тел. /0552/ 49-31-78

Веб сторінка : ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 лютого 2014 р. Справа № 923/1819/13

Господарський суд Херсонської області у складі судді Ємленінової З.І. при секретарі Бєловій О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "СК-Пром" м. Херсон

до приватного підприємства "Інтехгаз" м. Херсон

про стягнення 24445грн. 00коп.

за участю

представників сторін:

від позивача - уповноважені особи Князєва Я.Є., Черненко М.Л.

від відповідача - уповноважена особа Лесечко М.В.

Товариство з обмеженою відповідальністю "СК-Пром" (позивач) звернулося з позовом про стягнення з приватного підприємства «Інтехгаз» 10000грн. 00 коп. основного боргу, 395грн. 00 коп. пені за несвоєчасне перерахування орендної плати, 13050грн. 00 коп. пені за прострочку повернення майна, 1000грн. неустойки у зв'язку з невиконанням обов'язку повернення орендованого майна - кисневих балонів, які передавалися в користування відповідача на умовах оренди згідно з договором оренди №1 від 01.09.2012року.

Справа розглядалася з перервами, які відповідно до ст. 77 ГПК України оголошувалися в засіданнях суду 28.01.2014року та 11.02.2014року за клопотанням відповідача.

В засіданні суду 18.02.2014року позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі, надавши додаткові пояснення та докази по справі.

Відповідач позовні вимоги визнає частково, в частині стягнення пені за несвоєчасне перерахування грошових коштів та 1000грн.00коп. неустойки у зв'язку з несвоєчасним поверненням об'єкту оренди. Він посилається на те, що повідомив позивача про готовність повернути залишок орендованих балонів кисневих, але позивач не повідомив час і місце їх повернення. Крім того, під час перерви, яка оголошувалася в судових засіданнях, а саме - 17.02.2014року, відповідач намагався повернути 20 кисневих балонів, але позивач відмовився їх прийняти з посиланням на те, що балони не відповідають Правилам облаштування та безпечної експлуатації ємностей, які працюють під тиском, однак належних доказів, підтвердження цих фактів спеціалістами експертно-технічного центру Держнаглядохоронпраці не надав.

Представник відповідача також посилається на те, що позивачем не надано доказів на обґрунтування розрахунку пені, оскільки відсутній документ, яким би підтверджувалася вартість зазначеного в пункті 1.1.2 договору майна, а тому нарахована відповідно до пункту 9.1.2 договору пеня за прострочку повернення майна не підлягає стягненню. До того ж ця сума перевищує подвійну облікову ставку НБУ, встановлену законом, що на думку відповідача є неправомірним.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані до справи докази, заслухавши

представників сторін, суд -

в с т а н о в и в:

Між товариством з обмеженою відповідальністю "СК-Пром" (позивач) та приватним підприємством "Інтехгаз" (відповідач) 01 вересня 2012року укладено договір оренди №1 згідно з яким в користування відповідача на умовах оренди позивач передав 50 штук кисневих балонів вартістю 20000грн.00коп..

Факт передачі вищезазначеного майна в користування відповідача підтверджується актом приймання-передачі від 03.09.2012року (аркуш справи 14).

Пунктом 3.1 договору оренди сторони узгодили строк оренди - 10 місяців з моменту прийняття об'єкту оренди, тобто до 03.07.2013року та обумовили пунктом 3.2. можливість пролонгації договору на той же строк після закінчення строку його дії у разі відсутності заяви однієї із сторін про його припинення.

Частиною 1 статті 193 Господарського Кодексу України встановлено обов'язок суб'єктів господарювання та інших учасників господарських відносин виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні вимоги щодо виконання зобов'язання закріплені і в статті 526 ЦК України.

Фактично листом від 27.06.2013року №3/06-13 позивач повідомив відповідача про закінчення строку оренди 03.07.2013 року та запропонував повернути 50 штук балонів кисневих в 3-денний термін з моменту закінчення строку договору за актом приймання-передачі.

Орендовані балони кисневі в кількості 25 штук були повернуті відповідачем з порушенням визначеного договором 3-денного строку - 03.10.2013року, що підтверджується актом від 03.10.2013року. В його користуванні залишилися 25 штук балонів.

Відповідно до статті 629 ЦК України укладений між сторонами договір оренди від 01.09.2012року є обов'язковим для виконання обома сторонами і сторони під час його дії мають дотримуватися взятих на себе зобов'язань за договором.

Відповідно до ч.1 ст. 762 ЦК України, ч.1 ст. 286 ГК України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності в розмірі встановленому договором оренди.

Відповідно до пунктів 4.1 - 4.3 договору оренди обов'язком відповідача є перерахування орендної плати в розмірі 100грн.00коп. в місяць ( з урахуванням ПДВ). При цьому відповідач зобов'язався на протязі 3 днів з моменту прийняття об'єкту оренди перерахувати орендну плату за попередній місяць, а в подальшому сплачувати орендні платежі щомісячно не пізніше 3 числа кожного місяця.

Матеріалами справи та наданим позивачем розрахунком суми позову підтверджується, що своїх обов'язків по своєчасному перерахуванню орендної плати у встановленому договором оренди розмірі та порядку відповідач не виконував. За період оренди з 03.09.2012року по 13.09.2013року його борг по орендній платі становив 1100грн.00коп., у зв'язку з чим станом на день пред'явлення позивачем претензії №4/06-13 від 27.06.2013року (аркуш справи 10-11) нараховано також пеню в розмірі 1625грн.50коп., які відповідачем були сплачені в загальній сумі 2669грн.50коп. лише 13.09.2013 року платіжним дорученням № 183 (аркуш справи 71).

Згідно з вимогами ст. 4-3, ст. 33 ГПК України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони, які беруть участь у справі, обгрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Ці докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Документального підтвердження виконання своїх обов'язків по своєчасному перерахуванню орендної плати відповідно до вимог договору оренди відповідач суду не надав.

Не надано ним і належних доказів повернення решти орендованого майна - 25 штук балонів кисневих за актом приймання-передачі після закінчення строку договору.

Згідно зі статтею 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором, або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки (в тому числі і пені); відшкодування збитків.

Штрафними санкціями за вимогами статті 230 Господарського Кодексу України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), які учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

Частиною 6 ст.231 Господарського Кодексу України зазначено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Пунктами 9.1, 9.1.1 договору оренди сторони узгодили, що в разі несвоєчасного перерахування орендної плати, відповідач сплачує пеню в розмірі 0,5% від суми боргу за кожен день прострочки.

Крім того, пунктом 9.1.2 договору оренди узгодили, що в разі прострочки передачі орендодавцю обладнання після закінчення строку договору, нараховується пеня в розмірі 0,5% від його договірної вартості за кожний день прострочки.

Оскільки матеріалами справи доведено несвоєчасне перерахування орендних платежів та неповернення майна в порядку передбаченому п.8.1 після припинення договору оренди, вимоги позивача про стягнення 395грн.00коп. пені за порушення строку перерахування орендної плати з 27.06.2013року по 15.09.2013року та 13050грн.00коп. пені за прострочку передачі орендодавцеві орендованого майна за період з 07.07.2013року по 25.12.2013року підлягають задоволенню.

Розглядаючи позовні вимоги в частині стягнення 10000грн.00коп., що становить вартість неповернутих 25 кисневих балонів, суд виходить із наступного.

Відповідно до ч.2 ст.291 ГК України договір оренди припиняється у разі: закінчення строку на який його було укладено; викупу (приватизації) об'єкта оренди; ліквідації суб'єкта господарювання-орендаря; загибелі (знищення) об'єкта оренди.

Частина 1 статті 785 ЦК України закріплює обов'язок наймача у разі припинення договору найму негайно повернути майно наймодавцеві у стані, в якому воно було отримано, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Відповідно до частини 2 зазначеної норми якщо наймач не виконує обов'язку повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

При укладені договору оренди №1 від 01.09.2012року сторони пунктами 8.1, 8.2 також погодили, що після закінчення дії договору орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві майно в справному стані за актом приймання-передачі на протязі 3 днів .

Таким чином відповідно до вимог Закону та договору орендоване майно вважається поверненим з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі, обов'язок складання якого покладається на орендаря.

Відповідно до умов договору та вимог ч.1 ст. 785 ЦК України правовими наслідками припинення договору оренди є негайне повернення майна позивачу за актом приймання-передачі.

Доказів своєчасного повернення решти майна - 25 балонів кисневих, які були об'єктом оренди за договором від 01.09.2012року, відповідачем не надано, тому вимоги позивача про стягнення 1000грн.00коп. неустойки в розмірі подвійної орендної плати на підставі ч. 2 ст. 785 ЦК України за період з 07.07.2013року по 20.12.2013року (5 місяців) підлягають задоволенню.

Крім того, повернувши 03.10.2013року за актом приймання-передачі 25 балонів кисневих, позивач в той же час не повернув решту - 25 штук балонів, та досить тривалий час ухиляється від їх повернення, не заперечуючи той факт, що договір оренди припинив свою чинність 03.07.2013року.

Позивачем заявлені вимоги про стягнення вартості 25 кисневих балонів в сумі 10000грн.00коп., виходячи із вартості 1 балона 400грн.00коп., яка була узгоджена при укладені договору оренди (п.1.1.2).

Зазначену суму він просить стягнути як спричинені йому збитки, посилаючись на вимоги ч.4 ст. 285 ГК України відповідно до якої орендар відшкодовує орендодавцю вартість орендованого майна у разі його відчуження, або його знищення чи псування з вини орендаря.

Крім того, за вимогами ч.2 ст. 779 ЦК України у разі неможливості відновлення речі наймодавець має право вимагати відшкодування завданих йому збитків.

Як зазначено вище, відповідно до пункту 3.2 договору майно передавалося в оренду відповідачу строком на 10 місяців з моменту прийняття майна. Оскільки майно передано за актом приймання-передачі 03.09.2012року відповідно термін оренди скінчився 03.07.2013року і до 06.07.2013року відповідач зобов'язаний був повернути орендоване майно за актом приймання-передачі, обов'язок складання якого покладається на нього, як орендаря.

27.06.2013року листом №3/06-13 позивач надіслав відповідачу вимогу про повернення майна, яка відповідачем залишена без задоволення і доказів повернення 25 балонів кисневих станом на день вирішення спору у встановленому законом та договором порядку (за актом приймання-передачі) відповідач суду не надав.

Документального підтвердження причин неповернення майна на неодноразові вимоги суду під час перерви в судових засіданнях відповідач також не надав.

Його посилання на акт відмови від прийняття 20 балонів від 17.02.2014року не є належним доказом повернення майна у встановленому законом та договором порядку, оскільки цим актом підтверджується, що відповідач намагався повернути кисневі балони, які не є об'єктом оренди та не передавалися йому позивачем. До того ж вони не відповідають вимогам техніки безпеки і охорони праці ДНАОП 0.00-1.07-94, встановлених для ємностей, які працюють під тиском, відповідно до пунктів 10.1.9, 10.1.12, 10.1.13 Правил облаштування та безпечної експлуатації ємностей, працюючих під тиском, затверджених наказом Держнаглядохоронпраці №104 від 18.10.1994року .

Таким чином, вищезазначеним актом підтверджено, що 20 із 25 балонів кисневих, які підлягають поверненню позивачу непридатні для використання через недоліки зазначені в акті, що свідчить про їх псування, або відчуження з вини відповідача, тому він зобов'язаний відшкодувати позивачу збитки у вигляді вартості 25 балонів кисневих на суму 10000грн.00коп., виходячи із загальної вартості орендованого майна - 20000грн.00коп., що становить 400грн.00коп. за 1 балон.

Заперечення відповідача щодо не підтвердження розрахунку пені та вартості майна з посиланням на те, що позивачем не надано належних доказів вартості орендованого майна, судом відхиляються, оскільки вартість майна узгоджена сторонами при укладені договору пунктом 1.1.2 договору оренди від 01.09.2012 року, вона є істотною умовою договору відповідно до ст. 180, ч. 1 ст. 284 ГК України і підлягає виконанню, оскільки цей пункт не визнано недійсним у встановленому законом порядку.

Безпідставним є і посилання відповідача на те, що передбачена пунктом 9.1.2 договору пеня підлягає обмеженню подвійною обліковою ставкою НБУ, яка діяла під час прострочки.

При цьому необхідно враховувати наступне.

Чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень щодо передбачення умовами договору стягнення неустойки ( пені, штрафу), що узгоджується із свободою договору, встановленою статтею 627 ЦК України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до частин 1, 2 статті 67, частини 4 статті 179 Господарського Кодексу України відносини підприємств з іншими підприємствами, організаціями, громадянами у сфері господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Сторони вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечить законодавству України.

При укладенні господарських договорів сторони можуть визначити зміст договору на основі вільного волевиявлення, коли вони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору.

Аналогічні вимоги встановлені і статтями 6, 627 ЦК України.

Пунктом 9.1.2 договору оренди сторони узгодили нарахування пені в разі прострочки передачі відповідачем майна після закінчення договору оренди і зазначений вид неустойки ніяким чином не може обмежуватися подвійною обліковою ставкою НБУ, оскільки це відповідальність не за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання, а за інше порушення, яке не підпадає під дію Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань».

Таким чином, встановлена пунктом 9.1.2 договору оренди від 01.09.2012року пеня є добровільним волевиявленням сторін, вона не суперечить вимогам закону, є окремим видом неустойки, не підпадає під дію Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», оскільки не є відповідальністю за невиконання грошового зобов'язання, тому безпідставні посилання відповідача на те, що вона нарахована позивачем необґрунтовано.

Інші пояснення відповідача судом відхиляються, оскільки вони не ґрунтуються на вимогах закону та спростовуються вищезазначеним.

З урахуванням зазначених норм закону та договору, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному розмірі.

Судові витрати відповідно до ст.49 ГПК України відносяться на відповідача в розмірі встановленому Законом України «Про судовий збір».

Одночасно позивачу повертається 170грн.00коп. судового збору, який ним сплачено у більшому розмірі платіжним дорученням №176 від 25.12.2013року, оригінал якого знаходиться в матеріалах справи.

В засіданні оголошувалася вступна та резолютивна частина рішення.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 77, 82-85 ГПК України, суд -

в и р і ш и в :

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з приватного підприємства "Інтехгаз" м. Херсон, вул. Нафтовиків, 35, ідентифікаційний код 35468887 інші реквізити суду не відомі на користь товариства з обмеженою відповідальністю "СК-Пром" м. Херсон, пр. 200 років Херсону, 43, кв. 68, р/рахунок 26007056714001 в АТ «Брокбізнесбанк», МФО 300249, ідентифікаційний код 32391911 - 10000грн. 00 коп. основного боргу, 395грн. 00 коп. пені за прострочку виконання грошового зобов'язання, 13050грн.00 коп. пені за прострочку повернення майна, 1000грн. неустойки та 1720грн.50коп. судового збору.

3.Повернути товариству з обмеженою відповідальністю "СК-Пром" м. Херсон, пр. 200 років Херсону, 43 кв. 68, ідентифікаційний код 32391911 із спеціального фонду державного бюджету України, р/р № 31215206783002 в ГУДКСУ у Херсонській області МФО 852010 код ЄДРПОУ 37959779 - 170грн.00коп. судового збору сплаченого платіжним дорученням №176 від 25.12.2013року, оригінал якого знаходиться в матеріалах справи.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 19 лютого 2014р.

Суддя З.І. Ємленінова