Рішення

від 18.02.2014 по справі 901/405/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

18.02.2014 Справа № 901/405/14

За позовом Кримської республіканської установи «Клінічне територіальне медичне об'єднання «Університетська клініка»

(вулиця Київська, 69, місто Сімферополь, 95017, код ЄДРПОУ 37703827)

до Кримського республіканського підприємства «Криммедсервіс»

(вул. Гайдара, 14, місто Сімферополь, 95026, код ЄДРПОУ 22236683)

про стягнення заборгованості у розмірі 18060,62 грн.

суддя Шевчук Н.Г.

П Р Е Д С Т А В Н И К И :

Від позивача - Іскаєв С.В.,довіреність б/н від 20.01.2014;

Від відповідача - Астахова С.О., довіреність б/н від 13.02.2014.

Суть спору: Кримська республіканська установа «Клінічне територіальне медичне об'єднання «Університетська клініка» звернулась до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою до Кримського республіканського підприємства «Криммедсервіс» про стягнення грошових коштів у розмірі 18060,62 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачем під час виконання умов договору про закупівлю товарів №234 від 23.07.2013 було зайво сплачено кошти на загальну суму 18060,62 грн. на користь відповідача внаслідок порушення відповідачем порядку формування цін, визначеного законодавством, а саме: здійснено оплату товару за цінами, що перевищують рівень задекларованої зміни оптово-відпускної ціни з граничною постачальницько-збутовою надбавкою 10 відсотків.

Відповідач у відзиві на позов проти позову заперечує, вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, з тих підстав, що у даних відносинах не можуть застосовуватись правила формування ціни на вироби медичного призначення з встановленням граничної постачальницько-збутової надбавки не вище 10 відсотків до задекларованої зміни оптово-відпускної ціни з урахуванням мита, податку на подану вартість, оскільки характером товарообігу є роздрібна торгівля, посилаючись на те, що основною діяльністю Кримського республіканського підприємства «Криммедсервіс» є роздрібна торгівля через мережу спеціалізованих магазинів. (арк. с. 77-82).

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін суд

В С Т А Н О В И В :

Між Кримською республіканською установою «Клінічне територіальне медичне об'єднання «Університетська клініка» (Покупець) та Кримським республіканським підприємством «Криммедсервіс» (Постачальник) за результатами проведеної процедури торгів в порядку Закону України «Про здійснення державних закупівель» укладено договір про закупівлю товарів №234 від 23.07.2013 на загальну суму 392595,10 грн. (далі-Договір) (арк. с. 10-11).

Відповідно пункту 11.2 Договору зміни в цей Договір можуть бути внесені за взаємною згодою сторін, що оформлюється додатковою угодою до цього Договору, яка є його невід'ємною частиною і має юридичну силу.

Сторонами Договору про закупівлю товарів №234 від 23.07.2013 були укладені додаткові угоди № 1 від 01.10.2013, №2 від 03.10.2013, №3 від 04.10.2013, №4 від 22.10.2013, відповідно до яких суму та об'єм закупівлі за договором було зменшено до 347857,06 грн.

Відповідно до пункту 1.1 Договору Постачальник зобов'язується у визначений Договором строк поставити Покупцю фармацевтичні препарати, а Покупець прийняти і оплатити товар.

Пунктом 10.1 Договору встановлено, що строк дії Договору набирає чинності з дня його підписання сторонами і його скріплення печатками сторін і діє до 31.12.2013, але не менш ніж до повного виконання зобов'язань сторонами.

Відповідно до зазначеного Договору та додаткових угод відповідачем було здійснено поставку товару (фармацевтичні препарати), а позивачем сплачена їх вартість у загальній сумі 347857,06грн, яка встановлена Договором. Товар поставлений за цінами, встановленими у специфікації, яка є невід'ємною частиною Договору.

Проте, позивач вважає, що під час виконання Договору про закупівлю товарів №234 від 23.07.2013 ним було зайво сплачені кошти у сумі 18060,62 грн. на користь відповідача по причині порушення відповідачем порядку формування цін, визначеного законодавством, посилаючись на пункт 1 частини другої статті 632 Цивільного кодексу України, яка передбачає, що у випадках, встановлених законом, в договорі застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Стаття 632 Цивільного кодексу України також передбачає, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається. Якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.

Згідно з частини третьої статті 691 Цивільного кодексу України якщо договором купівлі-продажу встановлено, що ціна товару підлягає зміні залежно від показників, що зумовлюють ціну товару (собівартість, затрати тощо), але при цьому не визначено способу її перегляду, ціна визначається виходячи із співвідношення цих показників на момент укладення договору і на момент передання товару.

Закон України «Про ціни і ціноутворення» N5496-VI від 21.06.2012 визначає основні засади цінової політики і регулювання відносин, що виникають у процесі формування, встановлення та застосування цін.

Відповідно підпункту 8 пункту 1 статті 1 Закону України «Про ціни і ціноутворення» постачальницько-збутова надбавка (постачальницька винагорода) - це сума витрат суб'єкта господарювання, що пов'язані з обігом товару та здійснюються в процесі його продажу (реалізації) під час надходження від виробника (постачальника) на відповідний товарний ринок, та прибутку. Гранична постачальницько-збутова надбавка є її максимально допустимим рівнем, який повинен враховуватися суб'єктом господарювання, що здійснює оптову торгівлю, під час встановлення ціни товару.

Згідно зі статтею 10 Закону України «Про ціни і ціноутворення» існують два види цін: вільні ціни та державні регульовані ціни.

Стаття 11 Закону України «Про ціни і ціноутворення» визначає, що вільні ціни встановлюються суб'єктами господарювання самостійно за згодою сторін на всі товари, крім тих, щодо яких здійснюється державне регулювання цін.

Стаття 12 Закону України «Про ціни і ціноутворення» передбачає, що державні регульовані ціни запроваджуються на товари, які справляють визначальний вплив на загальний рівень і динаміку цін, мають істотну соціальну значущість, а також на товари, що виробляються суб'єктами, які займають монопольне (домінуюче) становище на ринку.

Згідно зі статтею 13 вказаного Закону державне регулювання цін здійснюється Кабінетом Міністрів України, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень шляхом: 1) установлення обов'язкових для застосування суб'єктами господарювання: фіксованих цін; граничних цін; граничних рівнів торговельної надбавки (націнки) та постачальницько-збутової надбавки (постачальницької винагороди); граничних нормативів рентабельності; розміру постачальницької винагороди; розміру доплат, знижок (знижувальних коефіцієнтів); 2) запровадження процедури декларування зміни ціни та/або реєстрації ціни.

Відповідно до ДСТУ 4303:2004 «Роздрібна та оптова торгівля. Терміни та визначення понять», введеного в дію наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 05.07.2004 №130, торгівля - це вид економічної діяльності у сфері товарообігу і просування їх від виробника до споживача у формі купівлі-продажу та надання пов'язаних з цим послуг; роздрібна торгівля - це вид економічної діяльності у сфері товарообігу, що охоплює купівлю-продаж товарів кінцевому споживачеві та надання йому торговельних послуг; оптова торгівля - це вид економічної діяльності у сфері товарообігу, що охоплює купівлю-продаж товарів за договорами поставки партіями для подальшого їх продажу кінцевому споживачу через роздрібну торгівлю або для виробничого споживання і надання пов'язаних з цим послуг.

Відповідно до статутних документів позивач не здійснює подальший продаж поставленого йому товару через роздрібну торгівлю, тобто, є кінцевим споживачем, оскільки використовує отриманий товар за призначенням, а саме: у здійсненні діяльності щодо надання медичних послуг пацієнтам, у зв'язку з чим поставка товару Кримським республіканським підприємством «Криммедсервіс» здійснюється за правилами роздрібної торгівлі.

Зважаючи на викладене до даних відносин не можуть застосовуватись правила формування ціни на вироби медичного призначення з встановленням граничної постачальницько-збутової надбавки не вище 10 відсотків до задекларованої зміни оптово-відпускної ціни з урахуванням мита, податку на додану вартість, оскільки характером товарообігу є роздрібна торгівля.

За таких обставин суд приходить до висновку, що правові підстави для задоволення позовних вимог Кримської республіканської установи «Клінічне територіальне медичне об'єднання «Університетська клініка» у даній справі відсутні.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 82, 84-85 Господарського процесуального кодексу України суд

вирішив:

У позові відмовити повністю.

Рішення підписане

19.02.2014

Суддя Н.Г. Шевчук

Розсилка:

1. Кримська республіканська установа «Клінічне територіальне медичне об'єднання «Університетська клініка» (вулиця Київська, 69, місто Сімферополь, 95017)

2. Кримське республіканське підприємство «Криммедсервіс»

(вул. Гайдара, 14, місто Сімферополь, 95026)