Рішення

від 13.02.2014 по справі 905/8901/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

13.02.2014 Справа № 905/8901/13

Господарський суд Донецької області у складі судді Левшиної Я.О., при секретарі судового засідання Чистюхіній Ю.А., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом : Приватного акціонерного товариства «Горлівськтепломережа», м. Горлівка Донецької області

до відповідача: Комунального закладу «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 4 м. Горлівка», м. Горлівка Донецької області

про: стягнення суми основного боргу у розмірі 269065,00грн., пені - 11725,56грн., 3 % річних - 2225,41грн.

За участю представників сторін:

від позивача: Удачина Е.А. (за довіреністю № 06/4814 від 16.04.2013 р.);

від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство «Горлівськтепломережа», м. Горлівка Донецької області звернулось до Господарського суду Донецької області із позовом до Комунального закладу «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 4 м. Горлівка», м. Горлівка Донецької області про стягнення суми основного боргу у розмірі 269065,00грн., пені - 11725,56грн., 3 % річних - 2225,41грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на невиконання відповідачем умов договору про закупівлю послуг з постачання водяної пари і гарячої води (включно з холодоагентами) № 281 від 04.01.2013р., з оплати поставленої теплової енергії, внаслідок чого утворилась стягувана заборгованість та виникли підстави для нарахування 3 % річних та пені.

На підтвердження вказаних обставин позивач надав: договір про закупівлю послуг з постачання водяної пари і гарячої води (включно з холодоагентами) № 281 від 04.01.2013р. та додатки № 1, 2, 3, 4, 5; акти на включення опалення від 15.10.2012р., 04.10.2013р., 03.10.2013р.; акт на відключення опалення від 15.04.2012р.; рішення виконавчого комітету Горлівської міської ради № 307 від 03.04.2013р.; платіжні вимоги-доручення № 281 від 15.02.2013р., від 18.02.2013р., від 19.03.2013р., від 15.03.2013р., від 16.04.2013р., від 17.04.2013р., від 15.05.2013р., від 18.10.2013р., від 15.11.2013р., від 19.11.2013р.; реєстр сум, що пред'явлені у платіжних вимогах; розрахунок суми боргу; правовстановлюючі документи.

Під час розгляду справи позивачем були надані додаткові документи для долучення до матеріалів справи, а саме: заява № 06/59 від 10.01.2014р., в якій просив припинити провадження в частині стягнення з відповідача суми боргу у розмірі 875,36грн.; виписка по рахунку від 18.12.2013р. на суму 875,36грн.; заява № 06/119 від 13.01.2014р. про збільшення розміру позовних вимог; платіжні вимоги-доручення № 281 від 10.12.2013р., від 16.12.2013р., від 19.12.2013р., від 31.12.2013р.; реєстр сум, що пред'явлені у платіжних вимогах; довіреність № 06/11460 від 04.09.2013р.; лист № 06/105 від 10.01.2014р. у якому зазначено, що у провадженні іншого судді відсутні розглядувані позовні вимоги та відносно відповідача відсутнє провадження про банкрутство; платіжні доручення № 258 від 13.01.2014р. на суму 4825,10грн.; реєстр кореспонденції; заява № 06/1482 від 24.01.2014р. про зміну розрахункових рахунків відповідача; лист № 34/02 від 15.01.2014р.; заява № 06/бн від 29.01.2014р.; детальний розрахунок суми боргу; письмові пояснення № 06/бн від 07.02.2014р., в яких останній зазначив, що з оплаченої 10.06.2013р. суми 166485,24грн. була погашена заборгованість за квітень у сумі 99182,09грн., за березень 2013р. у сумі 67303,15грн.

Від відповідача до канцелярії суду надійшли заперечення проти позову б/н б/д, в яких останній просив звільнити його від сплати пені, 3% річних та судового збору посилаючись на ст. 233 Господарського кодексу України, ст. 8 Закону України «Про судовий збір». Також надав: лист №1048/02 від 13.12.2013р.; лист № 1049/02 від 13.12.2010р.; витяг з oомісячного розrkfle асигнувань із загального фонду місцевих бюджетів на 2013р.; правоустановчі документи підприємства.

05.02.2014р. до канцелярії суду від позивача надійшли заперечення на заяву відповідача про зменшення пені по справі № 06/2106 від 05.02.2014р. В обґрунтування своєї позиції надав суду: рішення господарського суду донецької області № 5006/24/102/2013р. від 27.12.2012р., № 5006/17/81/2012р. від 14.02.2013р.; звіт про фінансові результати за 2010р., за 2011р., за 2012р., за 9 місяців 2013р., на 01.01.2013р.

Розглянувши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

04.01.2013р. між Приватним акціонерним товариством «Горлівськтепломережа» (постачальник) та Комунальним закладом «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 4 м. Горлівка» (споживач) було укладено договір про закупівлю послуг з постачання водяної пари і гарячої води (включно з холодоагентами) №281 (надалі договір) (а.с. 8 - 12), відповідно п. 1.1. якого постачальник зобов'язався надавати споживачу теплову енергію для теплопостачання об'єктів, загальною площею - 7230,80м2 з максимальним тепловим навантаженням на опалення - 0,514 Гкал/год, на гаряче водопостачання - 0,33Гкал/год, згідно додаткам №№ 1,2, споживач - прийняти та оплатити теплову енергію за встановленими тарифами у строки, передбачені цим договором. Означений договір підписаний та затверджений печатками сторін без заперечень.

Згідно додатку № 1 до договору постачання теплової енергії здійснюється на об'єкти відповідача: «поліклініка» опалювальна площа - 3449,10м2, «поліклініка» опалювальна площа - 875,40м2, «поліклініка» (ст. будівля) опалювальна площа - 1008,30м2, «поліклініка» (нов. будівля) опалювальна площа - 1898,00м2.

За умовами п. 1.2. договору дати початку та закінчення опалювального періоду встановлюється органами місцевого самоврядування і не можуть бути змінені сторонами.

Згідно п. 1.5. договору відповідальність між постачальником та споживачем за технічний стан теплових мереж і теплових установок встановлюється мережею розподілу згідно акту меж розподілу балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін (додаток 3).

Умовами п. 2.1. договору визначено період поставки теплової енергії: січень-грудень 2013р.

У розділі 4 договору сторонами погоджено порядок та строки здійснення оплати, зокрема:

- «Згідно постанови КМУ № 1404 від 09.10.2006р. передбачена попередня оплата на строк не більш одного місяця. Розрахунки за спожиту теплову енергію здійснюються шляхом попередньої оплати споживачем теплової енергії згідно платіжної вимоги-доручення від постачальника, протягом 10-ти днів після її отримання, яке включає оплату 80% планової суми оплати за спожиту теплову енергію згідно розрахунку (додаток №4)» (п. 4.1. договору);

- «Перерахунок оплати за фактично спожиту теплову енергію здійснюється за показниками приладів обліку теплової енергії до 20 числа розрахункового місяця, і відображається в платіжній вимозі-дорученні. Оплату даної платіжної вимоги-доручення споживач здійснює протягом 15-ти днів з моменту її отримання від постачальника» (п. 4.2. Договору);

- «Розрахунковим періодом є календарний місяць» (п. 4.3. Договору);

- «Споживач cплачує відпущену теплову енергію в грошовій формі по об'єктах з приладами обліку: на опалення, гаряче водопостачання - за показниками приладу обліку за тарифом, встановленим постановою Національної комісії регулювання ринку комунальних послуг України від 30.09.2011р. №21, у розмірі 806,30 грн. за 1 Гкал, окрім того ПДВ 20% у сумі 161,26 грн., разом 967,56 грн.» (п. 4.4. договору);

- «Платіжна вимога-доручення постачальника вважається пред'явленою споживачу з моменту її вручення його керівнику, відповідальному представнику, бухгалтеру та іншому представнику споживача. У разі неможливості вручення особисто - з моменту відправки поштою рекомендованим листом за юридичною адресою, вказаною в договорі, з урахуванням строку поштового перебігу» (п. 4.7. договору).

Згідно п. 7.1. договору у разі невиконання або неналежного виконання зобов'язань за договором сторони несуть відповідальність передбачену Законом України «Про теплопостачання», Законом України «Про житлово-комунальні послуги», Правилами надання послуг з централізованого опалення, поставкою холодної і гарячої води і водовідведенню, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005р. № 630 та іншими нормативно-правовими актами України, умовами договору.

За умовами п. 7.3. договору за весь період несвоєчасної оплати теплової енергії споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, діючої в період за який стягається пеня (згідно Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» від 22.11.1996р.).

Відповідно до умов п. 7.4. договору при простроченні оплати теплової енергії споживач на вимогу постачальника зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Цей договір набув чинності з дати його підписання та скріплення печатками сторін і діє до 31.12.2013р. включно, а у частині фінансових зобов'язань - до їх повного виконання (п. 10.1. договору).

Факт надання опалення на об'єкти відповідача «поліклініка», «поліклініка», «поліклініка» (ст. будівля), «поліклініка» (нов. будівля) за адресою: м. Горлівка, вул. Болотнікова, 29; вул. Оленіна, 16; вул. Черняховського, 51 підтверджується актами на включення опалення від 03.10.2012р., 04.10.2012р., 15.10.2012р. та відключення опалення від 15.04.2013р., Рішенням виконавчого комітету Горлівської міської ради «Про закінчення опалювального сезону 2012-2013 років» № 307 від 03.04.2013р., яким встановлено термін закінчення опалювального сезону 2012-2013 років.

На виконання умов зазначеного договору позивачем пред'явлено споживачу теплової енергії платіжні вимоги-доручення № 281 від 15.02.2013р., від 18.02.2013р., від 19.03.2013р., від 15.03.2013р., від 16.04.2013р., від 17.04.2013р., від 15.05.2013р., від 18.10.2013р., від 15.11.2013р., від 19.11.2013р., які були направлені та отримані відповідачем, що підтверджується матеріалами справи (а.с. 37-38).

Відповідач частково сплатив суму боргу, що підтверджується банківськими виписками за 21.02.2013р. на суму 4088,20грн., від 01.03.2012р. на суму 5965,75грн., 122070,29грн., від 06.02.2013р. на суму 1877,06грн., від 07.03.2013р. на суму 54156,70грн., від 03.06.2013р. на суму 39508,76грн., від 10.06.2013р. на суму 166485,24грн., від 28.05.2013р. на суму 6827,17грн. (а.с.а.с. 83-88, 90).

З огляду на неналежне виконання зобов'язання з оплати боргу за спожиту теплову енергію у період січень 2013р. - листопад 2013р., позивач звернувся до суду з розглядуваним позовом, вимагаючи стягнути з відповідача суму основного боргу у розмірі 269065,00грн., пені - 11725,56грн., 3 % річних - 2225,41грн.

14.01.2014р. до суду надійшла заява позивача № 06/119 від 13.01.2014р. (а.с.а.с.61-62), якою він просив збільшити позовні вимоги шляхом їх доповнення вимогою про стягнення заборгованості за листопад-грудень за рахунками № 281 від 10.12.2013р., № 281 від 16.12.2013р., № 281 від 19.12.2013р., № 281 від 31.12.2013р.

Судом залишаються без розгляду по суті вимоги про стягнення заборгованості, нараховані за листопад-грудень 2013р., оскільки за своїм змістом вони опосередковують не збільшення розміру позовних вимог у розумінні ст.22 Господарського процесуального кодексу України, а самостійний позов відносно права та обставин його порушення, яких ще за хронологією не існувало на момент подання позову (17.12.2013р.), тоді як за змістом ст.1 Господарського процесуального кодексу України порушення хронологічно має передувати зверненню до суду. Право вимоги за платіжними вимогами-дорученням № 281 від 10.12.2013р., від 16.12.2013р., від 19.12.2013р., від 31.12.2013р. виникло 26.12.2013р., 01.01.2014р., 09.01.2014р., 19.01.2014р. відповідно.

Означена позиція суду зумовлена тим, що за змістом ст. 1 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 15, 16 Цивільного кодексу України суд здійснює захист порушених суб'єктивних прав та інтересів певної особи відносно фактів порушення, що передували зверненню до суду із відповідним позовом. В свою чергу за змістом ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви. Проте до реалізації означених процесуальних прав не може бути віднесено доповнення позову новими вимогами щодо фактів порушення, яких не існувало на момент звернення до суду.

Суд наголошує, що оскільки оцінка правомірності вимог про стягнення заборгованості за період листопад-грудень 2013р. за рахунками № 281 від 10.12.2013р., № 281 від 16.12.2013р., № 281 від 19.12.2013р., № 281 від 31.12.2013р.в межах цієї справи по суті не здійснюється, сторони управлені на загальних підставах доводити свою позицію щодо означених вимог в межах провадження за іншим окремим позовом.

Суд розглядає справу в контексті позовних вимог, викладених у позовній заяві про стягнення суми основного боргу у розмірі 269065,00грн., пені - 11725,56грн., 3 % річних - 2225,41грн.

Як вбачається із матеріалів справи, сутність розглядуваного спору полягає у стягненні з відповідача заборгованості за послуги з теплопостачання, надані позивачем на підставі договору про закупівлю послуг з постачання водяної пари і гарячої води (включно з холодоагентами) № 281 від 04.01.2013р.

Враховуючи статус сторін, характер правовідносин між учасниками договору, останні (правовідносини) регулюються насамперед відповідними положеннями Господарського і Цивільного кодексів України і умовами договору про закупівлю послуг з постачання водяної пари і гарячої води (включно з холодоагентами) № 281 від 04.01.2013р.

Проаналізувавши положення укладеного між сторонами договору про закупівлю послуг з постачання водяної пари і гарячої води (включно з холодоагентами) № 281 від 04.01.2013р. суд дійшов висновку, що виниклі на його підставі правовідносини регламентуються нормами параграфу 5 глави 54 Цивільного кодексу України, який визначає загальні положення про енергопостачання.

За змістом статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього кодексу. Стаття 11 Цивільного кодексу України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності, виконуються на підставі договорів.

Статтею 714 ЦК України встановлено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

Згідно ст. 275 ГК України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Стаття 193 Господарського кодексу України передбачає, що суб'єкти господарювання та учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Аналогічне положення закріплено в ст. 526 Цивільного кодексу України. Так, зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно умовам договору та вимогам цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а у разі відсутності таких умов і вимог - згідно звичаїв ділового обігу або іншим вимогам, які звичайно ставляться.

Частина 1 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлює, якщо в зобов'язанні встановлений строк (дата) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (дату).

Стаття 629 Цивільного кодексу України зазначає те, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Таким чином, відповідач не мав жодних правових підстав для ухилення від виконання обов'язків по оплаті спожитої теплової енергії, оскільки зі змісту наявних документів вбачається, що платіжні вимоги-доручення на спожиту теплову енергію отримані останнім.

Відповідачем дане у порядку встановлену господарським процесуальним законодавством не спростовано та під час розгляду справи визнано.

Під час розгляду справи позивачем надана виписка по рахунку від 30.12.2013р., з якої вбачається, що відповідачем частково сплачено суму основного боргу у розмірі 875,36грн.

Відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

У зв'язку з тим, що сплата грошових коштів відбулася 18.12.2013р. - після звернення із розглядуваним позовом до суду, яке відбулося 17.12.2013р. (згідно з відміткою канцелярії Господарського суду Донецької області на позовній заяві), таке усунення існування предмету спору у зв'язку із його врегулюванням сторонами зумовлює припинення провадження у справі відповідно до п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України. Аналогічної позиції дотримується і Вищий господарський суд України в п. 4.4 Постанови Пленуму «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26.12.2011р. №18.

Таким чином, оскільки відповідачем частково сплачено суму основної заборгованості у розмірі 875,36грн. в період розгляду справи по суті, то в цій частині провадження у справі підлягає припиненню.

З огляду на дані норми права та встановлені судом обставини справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача основного боргу в сумі 268189,64грн.

Щодо нарахованих пені та 3% річних суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.ст. 216- 218 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Згідно п.1, п.3 ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

За умовами п. 7.3. договору за весь період несвоєчасної оплати теплової енергії споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, діючої в період за який стягається пеня (згідно Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» від 22.11.1996р.).

Статтями 610, 611 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Дані наслідки порушення зобов'язання передбачені і ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України. Згідно норм зазначених статей у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до умов п. 7.4. договору при простроченні оплати теплової енергії Споживач на вимогу Постачальника зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

На підставі статей 549, 625 Цивільного кодексу України позивачем нараховані та заявлені до стягнення пеня у розмірі 11725,56грн., 3 % річних - 2225,41грн.

Суд враховує, що умовами договору сторони встановили кінцевий строк оплати - оплату платіжної вимоги-доручення споживач здійснює протягом 15-ти днів з моменту її отримання від постачальника (п. 4.2. договору). Згідно п. 4.7. договору платіжна вимога-доручення постачальника вважається пред'явленою споживачу з моменту її вручення його керівнику, відповідальному представнику, бухгалтеру та іншому представнику споживача. Отже, в силу ст. 253 Цивільного кодексу України, позивач здобув право вимоги сплати боргу за платіжними вимогами-дорученнями № 281 від 15.02.2013р. - 06.03.2013р., № 281 від 18.02.2013р. - 06.03.2013р., № 281 від 19.03.2013р. - 04.04.2013р., № 281 від 15.03.2013р. - 04.04.2013р., № 281 від 16.04.2013р. - 04.05.2013р., № 281 від 17.04.2013р. - 04.05.2013р., № 281 від 15.05.2013р. - 01.06.2013р., № 281 від 18.10.2013р. - 03.11.2013р., № 281 від 15.11.2013р. - 01.12.2013р., № 281 від 19.11.2013р. - 05.12.2013р.

Перевіривши арифметичний розрахунок 3% річних та пені за допомогою програми інформаційно-пошукової системи «Законодавство», правові підстави, період та порядок їх нарахування, суд дійшов висновку про задоволення вимог в цій частині, та стягнення з відповідача пені у розмірі 11725,56грн. та 2225,41грн. - 3% річних.

Щодо вимог відповідача про звільнення його від сплати пені, 3% річних та судового збору, викладених у запереченнях проти позову б/н б/д, суд зазначає наступне. Статтею 8 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Відповідно до ч. 1 ст. 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

За приписами п. 3 ч. 1 ст.83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

У зв'язку з відсутністю заяви про зменшення розміру пені а також доказів того, що відповідач знаходиться у тяжкому фінансовому становищі, та відсутністю норм матеріального права, які б передбачали звільнення боржника від сплати пені та 3% річних,суд не вбачає за можливе задовольнити цю заяву відповідача.

Витрати по сплаті судового збору у відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Крім того, слід зазначити, що за подання заяви про збільшення розміру позовних вимог № 06/119 від 13.01.2014р. позивач сплатив судовий збір у розмірі 4825,10грн., що підтверджується платіжним дорученням № 258 від 11.01.2014р.

Згідно ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі залишення заяви або скарги без розгляду.

У відповідності до п. 5.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013р. «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України», питання про повернення сплаченої суми судового збору вирішується господарським судом за результатами розгляду відповідних матеріалів, у тому числі й за відсутності заяви (клопотання) сторони чи іншого учасника судового процесу про повернення суми судового збору. Про таке повернення зазначається у тому числі в резолютивній частині судового рішення, яким закінчується розгляд справи по суті.

Враховуючи наведене, сплачений судовий збір у розмірі 4825,10грн. підлягає поверненню Приватного акціонерного товариства «Горлівськтепломережа», м. Горлівка Донецької області.

На підставі вищенаведеного, згідно ст. ст. 11, 15, 16, 253, 509, 526, 530, 549, 610, 611, 625, 629, 714 Цивільного кодексу України, ст. 7 Закону України «Про судовий збір», ст.ст. 67, 193, 216-218, 230, 275 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 22, 33, 43, 44, 49, п. 1-1 ст. 80, ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Горлівськтепломережа», м. Горлівка Донецької області (ЄДРПОУ 03337007) до Комунального закладу «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 4 м. Горлівка», м. Горлівка Донецької області (ЄДРПОУ 37823630) про стягнення суми основного боргу у розмірі 269065,00грн., пені - 11725,56грн., 3 % річних - 2225,41грн. задовольнити у повному обсягу.

2. Припинити провадження в частині стягнення з Комунального закладу «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 4 м. Горлівка» (84607, Донецька область, м. Горлівка, вул. Болотнікова, 29, ЄДРПОУ 37823630) суми боргу у розмірі 875,36грн.

3.Стягнути з Комунального закладу «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 4 м. Горлівка» (84607, Донецька область, м. Горлівка, вул. Болотнікова, 29, ЄДРПОУ 37823630) на користь Приватного акціонерного товариства «Горлівськтепломережа» (84601, Донецька область, м. Горлівка, вул. Академіка Павлова, 13, ЄДРПОУ 03337007) суму основного боргу у 268189,64грн., пені - 11725,56грн., 3 % річних - 2225,41грн., судовий збір у розмірі 10467,91грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Повернути з державного бюджету на користь Приватного акціонерного товариства «Горлівськтепломережа» (84601, Донецька область, м. Горлівка, вул. Академіка Павлова, 13, ЄДРПОУ 03337007) судовий збір, сплачений за подачу заяви про збільшення розміру позовних вимог у сумі 4825,10грн., за платіжним дорученням № 258 від 13.01.2014р.

5. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 13.02.2014р. проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 17.02.2014р.

Суддя Я.О. Левшина

Вх: 43871/13

надруковано 3 прим.:

1 - ГСДО, 1 - позивачу, 1 - відповідачу