Рішення

від 05.02.2014 по справі 175/3649/13-ц

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-175/3649/13-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

5 лютого 2014 року Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі:

судді Озерянської Ж.М.

при секретарі Паленко І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Ювілейному цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання права власності на нерухоме майно нажите в період шлюбу та визначення часток у спільній сумісній власності на земельну ділянку, -

в с т а н о в и в:

В липні 2013 року позивач звернувся до суду з позовом про визнання права власності на нерухоме майно нажите в період шлюбу та визначення часток у спільній сумісній власності на земельну ділянку, в якому просив визнати земельну ділянку площею 0,1100 га, кадастровий номер 1221486200020040008, призначену для будівництва та обслуговування господарських будівель і споруд, яка розміщена на території Новоолександрівської селищної ради АДРЕСА_1 об'єктом права спільної сумісної власності його, ОСОБА_1 та ОСОБА_4, з рівними частками кожного, як майно набуте подружжям за час шлюбу; визнати за ним, ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину земельної ділянку площею 0,1100 га, кадастровий №1221486200020040008, призначену для будівництва та обслуговування господарських будівель і споруд, яка розміщена на території Новоолександрівської селищної ради, АДРЕСА_1.

В обґрунтування позову позивач вказав, що 15 червня 2006 року він, ОСОБА_1 уклав шлюб з ОСОБА_4. ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 померла. Відповідно до Договору купівлі-продажу серії ВЕК № 101600 від 06 березня 2007 року, в період шлюбу, дружина придбала у ОСОБА_5 та ОСОБА_6, призначену для будівництва та обслуговування господарських будівель і споруд, земельну ділянку площею 1100 кв.м., кадастровий № 1221486200020040008, яка розміщена на території Новоолександрівської селищної ради АДРЕСА_1. На підставі вказаного Договору купівлі-продажу, Новоолександрівською селищною радою, 26 листопада 2007 року видано Державний акт на право приватної власності на вказану земельну ділянку. На підставі заповіту, посвідченого 07 травня 2010 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_7, все своє майно дружина заповідала донькам - відповідачам ОСОБА_2 та ОСОБА_3, тому він змушений звернутися до суду з даним позовом для захисту своїх прав.

Представник позивача ОСОБА_8 у судовому засіданні позов підтримав та просив його задовольнити в повному обсязі.

Адвокат відповідачки ОСОБА_2 за договором про надання юридичної допомоги ОСОБА_9 у судовому засіданні позов не визнала.

ОСОБА_3 у судове засідання не з'явилася.

Суд, вислухавши у судовому засіданні пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

Встановлено, що 15 липня 2006 року ОСОБА_1 зареєстрував шлюб з ОСОБА_4, що підтверджується актовим записом № 466 від 15 липня 2006 року Бабушкінського відділу реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління Дніпропетровської області в свідоцтві серії НОМЕР_4 виданому 15 липня 2006 року (а.с.9). Спільних дітей від шлюбу подружжя не мало.

Як передбачено ч. 2 ст. 65 СК України, при укладенні договорів одним із подружжя вважається, що він діє за згодою другого з подружжя.

На підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 06 березня 2007 року, ОСОБА_4 придбала у ОСОБА_6 та ОСОБА_5 земельну ділянку площею 1100 кв.м., розміщену на території Новоолександрівської сільської Ради АДРЕСА_1 та призначену для будівництва та обслуговування господарських будівель і споруд (а.с.7). 26 листопада 2007 року ОСОБА_4 отримала на своє ім'я Державний акт на право власності на вищевказану земельну ділянку серії ЯЕ № 161173 (а.с.8).

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 померла, що підтверджується актовим записом № 5528 від 06 серпня 2010 року Відділу реєстрації смерті Дніпропетровського міського управління юстиції в свідоцтві серії НОМЕР_3 (а.с.10). Після смерті ОСОБА_4 відкрилася спадщина на земельну ділянку площею 1100 кв.м., що розташована на території Новоолександрівської сільської Ради АДРЕСА_1.

За часи життя ОСОБА_4 склала заповіт, яким все своє майно де б воно не було і з чого б воно не складалося, і взагалі все те, що їй буде належати на день смерті і на що за законом вона матиме право заповідала своїм дітям ОСОБА_3 та ОСОБА_2 в рівних частинах кожній (а.с.11). Сторони у встановлений законом строк звернулися до державного нотаріуса Сьомої дніпропетровської державної нотаріальної контори з заявами про прийняття спадщини (а.с.53,54,55), внаслідок чого була відкрита спадкова справа № 778/2010 (а.с.51-56).

Відповідно до ч. 1 ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

Відповідно до ст. 63 СК України дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпорядження майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності.

Відповідно до ч. 3 ст. 368 ЦК України майно, набуте подружжям під час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із ч. 2 ст. 372 ЦК України у разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.

Підставою набуття подружжям права спільної сумісної власності є лише одна обставина: набуття (придбання) майна за час шлюбу, крім випадків встановлених законом або договором.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги позивача щодо визнання земельної ділянки площею 0,1100 га, кадастровий номер 1221486200020040008, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 об'єктом права спільної сумісної власності подружжя підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Стаття 321 ЦК України передбачає, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

За таких обставин суд вважає позовні вимоги позивача обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, та вважає за необхідне визнати за позивачем право власності на ? частину земельної ділянки.

Згідно ст. 214 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує питання щодо розподілу між сторонами судових витрат. Тому, суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі по 114 грн. 70 коп., з кожної.

Керуючись ст.ст.10, 27, 31, 57, 88, 214, 215, 223 ЦПК України, ст. 60, 63 Сімейного кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання права власності на нерухоме майно нажите в період шлюбу та визначення часток у спільній сумісній власності на земельну ділянку,- задовольнити .

Визнати земельну ділянку площею 0,1100 га, кадастровий номер 1221486200020040008, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , об»єктом права спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_1 і ОСОБА_4.

Визнати за ОСОБА_1,ІНФОРМАЦІЯ_1,іпн:НОМЕР_1, паспорт серії НОМЕР_2 , виданий Бабушкінським РВ ДМУ УМВС України в Дніпропетровській області 22 травня 2000 року, право власності на 1/2 частину земельної ділянки площею 0,1100 га, кадастровий номер 1221486200020040008, розташованої за адресою: АДРЕСА_1.

Стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі по 114 грн. 70 коп., з кожної.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя : Озерянська Ж.М.