Герб України

Рішення від 11.02.2014 по справі 910/25676/13

Господарський суд міста києва

Новинка

ШІ-аналіз судового документа

Отримуйте стислий та зрозумілий зміст судового рішення. Це заощадить ваш час та зусилля.

Реєстрація

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/25676/13 11.02.14

За позовом Приватного акціонерного товариства «ПРОСТО-Страхування»

До 1. Приватного підприємства «Торсвік»

2. Приватного акціонерного товариства «Українська акціонерна страхова

компанія «АСКА»

Про стягнення 6 770,41 грн.

Суддя Сівакова В.В.

Представники сторін:

Від позивача Крашеннікова М.І. - по дов. № б/н від 20.12.2013

Від відповідача-1 не з'явився

Від відповідача-2 не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Приватного акціонерного товариства «ПРОСТО-Страхування» про стягнення з Приватного підприємства «Торсвік» 510,00 грн. виплаченого страхового відшкодування та про стягнення з Приватного акціонерного товариства «Українська акціонерна страхова компанія «АСКА» 6 260,41 грн. виплаченого страхового відшкодування за договором добровільного страхування транспортного засобу в порядку регресу.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем на підставі договору страхування транспортних засобів № 213175 Серія АТК від 06.02.2012 внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди (надалі - ДТП) виплачено страхове відшкодування автомобіля марки Шкода Фабіа, державний номер 45376 КА, а тому позивачем відповідно до положень статей 993, 1172, 1191 Цивільного кодексу України отримано право зворотної вимоги до особи, що володіє транспортним засобом марки Міцубіши, державний номер АА 0468 ІХ, під керуванням Слабодуха В.Б., яким скоєно ДТП, та особи, у якої застрахований даний транспортний засіб, а отже обов'язок з відшкодування збитків покладається на відповідачів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.01.2014 порушено провадження у справі № 910/25676/13 та призначено її до розгляду на 30.01.2014.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/25676/13 від 30.01.2014, у зв'язку з неявкою в судове засідання представників відповідачів та невиконанням сторонами вимог ухвали про порушення провадження у справі від 08.01.2014, розгляд справи був відкладений на 11.02.2014.

Позивачем в судовому засіданні 11.02.2014 позовні вимоги підтримав повністю.

Відповідач-1 в судове засідання 11.02.2014 не з'явився, письмовий відзив на позов не подав, вимог ухвали про порушення провадження у справі від 08.01.2014 та ухвали від 30.01.2014 не виконав.

Відповідач-1 належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, з огляду на наступне

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. (п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»).

Згідно ст. 64 Господарського процесуального кодексу України ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала направляється за адресою місцезнаходження сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

У відповідності до ст. 87 Господарського процесуального кодексу України ухвали суду було надіслано відповідачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення на адресу, що зазначена в позовній заяві, а саме : м. Київ, вул. І.Крамського/Котельникова, 14/34, яка згідно витягу з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України станом на 14.01.2014 є місцезнаходженням відповідача-1.

Відповідач-1 ухвалу суду від 30.01.2014, надіслану за вказаною вище адресою, отримав 05.02.2014, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення.

Відповідач-2 в судове засідання 11.02.2014 не з'явився.

Відповідач-2 у поданій 10.02.2014 до відділу діловодства суду заяві позовні вимоги в розмірі 6 770,41 грн. визнав в повному обсязі та просив розглянути справу без участі представника відповідача-2.

Суд приходить до висновку, що наявних в матеріалах справи документів достатньо для вирішення справи по суті без участі представників відповідачів.

В судовому засіданні 11.02.2014, відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

З постанови Святошинського районного суду м. Києва у справі № 759/2162/13-п від 27.02.2013 вбачається, що 05.02.2013 приблизно о 15 год. 20 хв. Слабодух В.Б. керуючи автомобілем Міцубіши, державний номер АА 0468 ІХ на вул. Корольова, 2-А в м. Києві, під час руху заднім ходом не переконався, що це буде безпечно, внаслідок чого здійснив наїзд на позаду стоячий автомобіль Шкода Фабіа, державний номер 45376 КА під керуванням П'ятнецького Р.О., чим порушив п. 10.9 Правил дорожнього руху України.

Даною постановою Слабодух В.Б. визнано винним за вчинене правопорушення передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено адміністративне стягнення в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 340,00 грн.

Автомобіль марки Шкода Фабіа, державний номер 45376 КА застрахований у Приватного акціонерного товариства «ПРОСТО-Страхування» на підставі договору добровільного страхування транспортних засобів № 213175 Серія АТК від 06.02.2012.

Стаття 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» визначає, що оцінка майна, майнових прав (далі - оцінка майна) - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 цього Закону (далі - нормативно-правові акти з оцінки майна), і є результатом практичної діяльності суб'єкта оціночної діяльності.

Суб'єктами оціночної діяльності є, зокрема суб'єкти господарювання - зареєстровані в установленому законодавством порядку фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, а також юридичні особи незалежно від їх організаційно-правової форми та форми власності, які здійснюють господарську діяльність, у складі яких працює хоча б один оцінювач, та які отримали сертифікат суб'єкта оціночної діяльності відповідно до цього Закону.

Проведення оцінки майна є обов'язковим у випадку визначення збитків або розміру відшкодування у випадках, встановлених законом (ч. 2 ст. 7 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»).

Згідно ст. 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється печаткою та підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності.

Кваліфікаційне свідоцтво оцінювача (далі - кваліфікаційне свідоцтво) є документом, який підтверджує достатній фаховий рівень підготовки оцінювача за програмою базової підготовки для самостійного проведення оцінки майна. Форми кваліфікаційних свідоцтв оцінювача встановлюються Фондом державного майна України.

Кваліфікаційне свідоцтво видається Фондом державного майна України спільно з навчальним закладом, на базі якого проводилася підготовка та складався кваліфікаційний іспит, на підставі відповідного рішення Екзаменаційної комісії.

Відповідно до ст. 18 Закону сертифікат суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання (далі - сертифікат) є документом, що засвідчує право суб'єкта оціночної діяльності на внесення його до Державного реєстру суб'єктів оціночної діяльності, які здійснюють оціночну діяльність у формі практичної діяльності з оцінки майна та які визнані суб'єктами оціночної діяльності за напрямами оцінки майна, що в ньому зазначені.

Рішення про видачу сертифіката приймається Фондом державного майна України (стаття 19 Закону).

Відповідно до звіту № 8760/36430 від 06.02.2013 матеріальний збиток завданий власникові автомобіля Шкода Фабіа, державний номер 45376 КА, в результаті пошкодження при ДТП з врахуванням фізичного зносу складає 9 021,74 грн.

Звіт № 8760/36430 від 06.02.2013 здійснений оцінщиком Годун В.А., який має достатній фаховий рівень оцінювача, який у встановленому законодавством порядку має відповідні свідоцтва, сертифікат та посвідчення (знаходяться в матеріалах справи).

На підставі договору добровільного страхування позивачем було складено страховий акт № 36430 від 04.03.2013 згідно якого подію визнано страховою та вирішено виплатити страхове відшкодування в розмірі 6 770,41 грн.

Згідно з ч. 1 статті 16 Закону України «Про страхування» договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Дана норма кореспондується із статтею 979 Цивільного кодексу України, якою визначено, що за договором страхування страховик зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно п. 3 статті 20 Закону України «Про страхування» страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.

Статтею 9 Закону України «Про страхування» визначено, що страховою виплатою є грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. При цьому, розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством. Вказаною статтею також визначено, що страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.

Кошти в розмірі 6 770,41 грн. були перераховані позивачем Товариству з обмеженою відповідальністю «Флагман мотор плюс» згідно платіжного доручення № 6278 від 06.03.2013.

Статтею 27 Закону України «Про страхування» та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних затрат переходить право вимоги , яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до ч. 1 статті 1191 Цивільного кодексу України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування , якщо інший розмір не встановлений законом.

Таким чином, до позивача перейшло в межах суми 6 770,41 грн. право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Цивільна відповідальність транспортного засобу марки Міцубіши, державний номер АА 0468 ІХ, застрахована у Приватного акціонерного товариства «Українська акціонерна страхова компанія «АСКА» згідно полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АВ/6628722 (діючий на 05.02.2013).

Відповідно до умов договору (полісу) АВ/6628722 страховик зобов'язався відшкодовувати шкоду заподіяну страхувальником життю здоров'ю та майну потерпілих при експлуатації забезпеченого транспортного засобу, а саме автомобіля марки Міцубіши, державний номер АА 0468 ІХ.

Вказаним договором передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну становить 50 000,00 грн., розмір франшизи визначено в розмірі 510,00 грн.

У зв'язку з виплатою страхового відшкодування страхувальнику, позивач набув право регресу до винної у ДТП особи, оскільки відповідно до ст. 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Оскільки, цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу Міцубіши, державний номер АА 0468 ІХ, застрахована у відповідача-2 згідно полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АВ/6628722, то відповідно до положень Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обов'язок щодо відшкодування збитку, завданого внаслідок ДТП вищевказаним водієм власнику автотранспортного засобу покладається на відповідача-2.

Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України встановлено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Таким чином, за змістом вказаної норми, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

Вина особи, яка керувала автомобілем марки Міцубіши, державний номер АА 0468 ІХ, встановлена у судовому порядку.

Відповідно до статті 1166 Цивільного кодексу України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з статтею 1192 Цивільного кодексу України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Статтею 22 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Статтею 29 вказаного Закону передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Згідно ст. 12.1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих.

Абзацом другим пункту 12.1 статті 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього пункту.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про страхування» франшиза це частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.

Умовами полісу АВ/6628722 розмір франшизи встановлено, тому страхове відшкодування має бути зменшено на його суму - 510,00 грн.

Оскільки, не доведено факт того, що шкоду транспортному засобу Шкода Фабіа, державний номер 45376 КА було завдано внаслідок непереборної сили або умислу його водія, та не надано доказів сплати відшкодування заподіяної шкоди, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача-2 страхового відшкодування в розмірі 6 260,41 грн. (6 770,41 грн. - 510,00 грн. = 6 260,41 грн.) підлягають задоволенню.

Водій транспортного засобу Міцубіши, державний номер АА 0468 ІХ Слабодух В.Б., яким спричинено ДТП на момент його скоєння перебував у трудових відносинах з Приватним підприємством «Торсвік», який є страхувальником вказаного автомобіля.

Отже, протиправна поведінка заподіювача шкоди, що встановлена постановою суду, згідно якої винним у вчиненні адміністративного правопорушення, внаслідок якого сталася дорожньо-транспортна пригода, визнаний водій Слабодух В.Б. , який перебував у трудових стосунках з відповідачем-1 та знаходився при виконанні своїх службових обов'язків.

Згідно ч. 2 ст. 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом , механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ч. 1 ст. 1172 Цивільного кодексу України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

З огляду на викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача-1 суми виплаченого страхового відшкодування в розмірі 510,00 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачами не спростовано належними засобами доказування обставин на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог.

З огляду на вищевикладене, позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «ПРОСТО-Страхування» обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідачів на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України,-

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Торсвік» (м. Київ, вул. І.Крамського/Котельникова, 14/34, код ЄДРПОУ 32557717) на користь Приватного акціонерного товариства «ПРОСТО-Страхування» (м. Київ, вул. Герцена, 10, код ЄДРПОУ 24745673) 510 (п'ятсот десять) грн. 00 коп. виплаченого страхового відшкодування, 129 (сто двадцять дев'ять) грн. 60 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська акціонерна страхова компанія «АСКА» (м. Донецьк, просп. Ілліча, 100, код ЄДРПОУ 13490997) на користь Приватного акціонерного товариства «ПРОСТО-Страхування» (м. Київ, вул. Герцена, 10, код ЄДРПОУ 24745673) 6 260 (шість тисяч двісті шістдесят) грн. 41 коп. виплаченого страхового відшкодування, 1 590 (одну тисячу п'ятсот дев'яносто) грн. 90 коп. витрат по сплаті судового збору.

Повне рішення складено 18.02.2013.

Суддя В.В.Сівакова

СудГосподарський суд міста Києва
Дата ухвалення рішення11.02.2014
Оприлюднено20.02.2014
Номер документу37233213
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —910/25676/13

Рішення від 11.02.2014

Господарське

Господарський суд міста Києва

Сівакова В.В.

Ухвала від 08.01.2014

Господарське

Господарський суд міста Києва

Сівакова В.В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні