cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 910/301/14 18.02.14
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Тана-ЛТД»
До Державного підприємства «Центр археології Києва Інституту археології
НАН України»
Про зобов'язання надати довідку-дозвіл на виконання земельних та інших
будівельних робіт
Суддя Сівакова В.В.
Представники сторін:
Від позивача Шевченко Т.М. - по дов. № б/н від 09.12.2013
Від відповідача не з'явився
СУТЬ СПОРУ:
На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Тана-ЛТД» до Державного підприємства «Центр археології Києва Інституту археології НАН України» про зобов'язання надати довідку-дозвіл на виконання земельних та інших будівельних робіт, яка передбачена укладеним між сторонами договором № 22-П-11 від 28.11.2011.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.01.2014 порушено провадження у справі № 910/301/14 та призначено справу до розгляду на 04.02.2014.
Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/301/14 від 04.02.2014, у зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача та невиконанням сторонами вимог суду викладених в ухвалі про порушення провадження у справі від 13.01.2014, розгляд справи був відкладений на 18.02.2014.
Позивач в судовому засіданні 18.02.2014 позовні вимоги підтримав повністю.
Відповідач в судове засідання 18.02.2014 не з'явився, письмовий відзив на позов не подав, вимог ухвали про порушення провадження у справі від 13.01.2014 та ухвали від 04.02.2014 не виконав.
Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, з огляду на наступне
Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. (п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»).
Згідно ст. 64 Господарського процесуального кодексу України ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала направляється за адресою місцезнаходження сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.
У відповідності до ст. 87 Господарського процесуального кодексу України ухвали суду було надіслано відповідачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення на адресу, що зазначена в позовній заяві, а саме : м. Київ, вул. Г.Сковороди, 9 літ. Б, яка згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців станом на 05.02.2014 є місцезнаходженням відповідача.
Стаття 64 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що у разі відсутності сторін за адресою місцезнаходження, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців ухвала про порушення провадження у справі вважається врученою їм належним чином.
Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними в ній матеріалами.
Оскільки наявних в матеріалах справи документів достатньо для її розгляду, суд вважає, що неявка представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті.
В судовому засіданні 18.02.2014, відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників позивача, Господарський суд міста Києва
ВСТАНОВИВ:
28.11.2011 між Державним підприємством «Центр археології Києва Інституту археології НАН України» (виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Тана-ЛТД» (замовник) було укладено договір № 22-П-11 (далі - договір).
Відповідно до п. 1.1. договору замовник доручає, забезпечує, оплачує проведення стаціонарного археологічного дослідження частини земельної ділянки у зоні новобудови за адресою: вул. Нижній Вал 17, Житньоторзька, 8, а виконавець приймає на себе зобов'язання проведення таких досліджень у межах вищезазначеної ділянки.
Згідно з п. 1.2. договору археологічні розкопки проводяться як такі, що передбачені чинним законодавством і виконуються перед початком будь-яких робіт, що можуть привести до руйнування, знищення чи пошкодження культурного шару на ділянці.
Спір виник в зв'язку з тим, що відповідачем не виконано своїх зобов'язань за договором.
Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідно з п. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.
Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Пунктом 6.2. договору визначено, що договір діє до повного розрахунку та виконання сторонами своїх зобов'язань.
Згідно з п. 3.1. договору загальна вартість досліджень частини ділянки забудови згідно протоколу про договірну ціну (додаток 1) та кошторису (додаток 2) дорівнює 228 878,03 грн.
Відповідно до п. 3.2. договору до початку робіт, але не пізніше 10 днів після підписання договору обома сторонами, замовник перераховує виконавцю аванс розміром 30% від суми угоди, передбаченої п. 3.1. договору.
Згідно з п. 3.3. договору подальший розрахунок проводиться згідно актів про виконані роботи за фактично виконані роботи, які складаються виконавцем та надаються замовнику до 25 числа поточного місяця. Вартість виконаних робіт згідно з актами розраховується відповідно до «Тимчасового збірника цін на науково-проектні роботи на нерухомих пам'ятках історії та культури УРСР» з урахуванням діючих на момент складання акту коефіцієнтів.
Пунктом 3.4. договору передбачено, що кошти, згідно актів про виконану роботу, перераховуються замовником на рахунок виконавця у продовж 5 календарних днів з моменту підписання акту замовником.
Замовник підписує акт про виконані роботи або надсилає письмову претензію щодо об'єкту виконаних робіт упродовж 5 календарних днів з моменту подання акту замовнику.
В матеріалах справи наявний акт № 1 від 30.03.2012 відповідно до якого позивач прийняв, а відповідач здав роботи за договором № 22-П-11 від 28.11.2011 на здійснення проведення стаціонарного археологічного дослідження частини земельної ділянки у зоні новобудови за адресою: вул. Нижній Вал 17, Житньоторозька, 8 у м. Києві загальною вартістю 228 878,03 грн.
В даному акті зазначено, що позивачем сплачено 68 663,41 грн., що є авансом в розмірі 30% від ціни договору та сплаті підлягають 160 214,62 грн.
Подані позивачем копії банківських виписок свідчать, що позивачем 28.05.2012, 04.07.2012 та 19.07.2012 сплачено відповідачу кошти в загальному розмірі 160 214,62 грн.
Відповідно до п. 2.7. договору виконавець зобов'язався по закінченню робіт та остаточного розрахунку за виконані роботи надати замовнику довідку-дозвіл на виконання земляних та інших будівельних робіт на ділянці, що досліджувалась.
Статтею 610 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Проте, як встановлено судом відповідач взяті на себе зобов'язання за договором не виконав та довідку-дозвіл на виконання земляних та інших будівельних робіт на ділянці, що досліджувалась позивачу не надав.
Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Як визначено абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
З урахуванням викладено, суд дійшов висновку про наявність передбачених чинним законодавством правових підстав для задоволення позовних вимог про зобов'язання відповідача видати позивачу довідку-дозвіл на виконання земляних та інших будівельних робіт.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.
Зважаючи на вищевказане, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Тана-ЛТД» є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.
Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст. 49, ст.ст.82-85 ГПК України,-
В И Р І Ш И В:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Зобов'язати Державне підприємство «Центр археології Києва Інституту археології НАН України» (м. Київ, вул. Г.Сковороди, 9 літ. Б, код ЄДРПОУ 34717177) видати Товариству з обмеженою відповідальністю «Тана-ЛТД» (м. Київ, вул. Нижній Вал, 17, літ А, код ЄДРПОУ 20046702) довідку-дозвіл на виконання земельних та інших будівельних робіт, яка передбачена умовами договору № 22-П-11 від 28.11.2011.
3. Стягнути з Державного підприємства «Центр археології Києва Інституту археології НАН України» (м. Київ, вул. Г.Сковороди, 9 літ. Б, код ЄДРПОУ 34717177) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Тана-ЛТД» (м. Київ, вул. Нижній Вал, 17, літ А, код ЄДРПОУ 20046702) 1 218 (одну тисячу двісті вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.
Повне рішення складено 20.02.2014.
СуддяВ.В. Сівакова
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 18.02.2014 |
Оприлюднено | 20.02.2014 |
Номер документу | 37233214 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Сівакова В.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні