Рішення

від 19.02.2014 по справі 910/24590/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/24590/13 19.02.14

за позовомКомунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТС Фешенейшн" простягнення 52 617,83 грн суддя Пукшин Л.Г.

Представники сторін:

від позивача не з'явились; від відповідача не з'явились.

В судовому засіданні 19.02.14. в порядку ст. 85 ГПК України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТС Фешенейшн" про стягнення 52 617,83 грн. заборгованості.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що всупереч умовам укладеного між сторонами договору оренди № 09/3593 від 17.06.2010, відповідачем неналежно виконувались зобов'язання, а саме, невчасно та не в повному обсязі сплачувались орендні платежі, внаслідок чого в останнього утворилась заборгованість в період з 27.05.2013 по 30.11.2013 у розмірі 52 617,83 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.12.2013 порушено провадження у справі № 910/24590/13 за вказаною позовною заявою та призначено розгляд справи в судовому засіданні на 22.01.2014.

21.01.2014 до господарського суду міста Києва надійшло клопотання відповідача про відкладення розгляду справи у зв'язку з перебуванням повноважного представника у відпустці.

У судове засідання, призначене на 22.01.2014, з'явився представник позивача, який виконав вимоги ухвали суду, надав документи для долучення до матеріалів справи.

Керуючись ст. 77 ГПК України, суд у зв'язку з неявкою представника відповідача, неподанням витребуваних судом доказів та враховуючи подане відповідачем клопотання, відклав розгляд справи на 19.02.14.

18.02.14 через загальний відділ діловодства суду від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог, відповідно до якої останній просить стягнути з відповідача заборгованість в сумі 40 668,50 грн., що утворилась з 08.09.13 по 31.01.14.

Відповідно до частини четвертої статті 22 ГПК позивач вправі до прийняття рішення у справі, зокрема, збільшити та/або зменшити розмір позовних вимог. Під збільшенням розміру позовних вимог слід розуміти зміну у бік збільшення кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, в тому числі ціни позову.

Відповідно до п.17 Листа Вищого господарського суду від 20.10.2006, № 01-8/2351 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році та в I півріччі 2006 року" відповідно до частини четвертої статті 22 ГПК позивач вправі до прийняття рішення у справі, зокрема, зменшити розмір позовних вимог. Під зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти зміну (у бік зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, в тому числі ціни позову.

Згідно з частиною третьою статті 55 ГПК ціну позову вказує позивач.

Враховуючи викладене, судом приймається вказана заява позивача про зменшення розміру позовних вимог до розгляду, тобто у справі має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір.

В судове засідання 19.02.14 представники сторін не з'явились, обґрунтованих клопотань про відкладення розгляду справи не направили, про дату та час проведення судового засідання були повідомлені належним чином.

При цьому, судом враховано, що відповідно до п. 3.9. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на те, що неявка представників сторін не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.

17.06.2010р. між Комунальним підприємством "Київжитлоспецексплуатація" (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТС Фешенейшн» (орендар) було укладено договір № 09/3593 про передачу нерухомого майна комунальної власності територіальної громади міста Києва, яке передається в оренду (далі - договір).

Відповідно до п.1.1. договору орендодавець на підставі рішення Київської міської ради від 17.09.09 № 48/2117 передає, а орендар приймає в оренду нежиле приміщення на вул. Івана Пулюя, 5 літ. А, загальною площею 434,7 кв.м., в т.ч. на 1 поверсі - 22,3 кв.м. та 412,4 кв.м. у підвалі.

Згідно з п. 3.1. Договору за користування об'єктом оренди орендар сплачує орендодавцю орендну плату, розрахунок якої здійснюється на підставі Методики розрахунку орендної плати та порядку використання орендної плати, затвердженої рішенням Київської міської ради від "28" вересня 2006р. № 34/91, місячний розмір якої згідно з розрахунком орендної плати, що є невід'ємною частиною цього Договору (додаток № 3) на дату підписання Договору становить: 18630 грн. 34 коп.

Відповідно до п. 3.5. Договору орендна плата сплачується орендарем починаючи з дати підписання акту приймання-передачі. Останнім днем сплати орендної плати є дата підписання Сторонами акту приймання-передачі при поверненні об'єкта оренди орендодавцеві.

Цей Договір вступає в силу з моменту підписання його сторонами і діє з 17 червня 2010 року до 17 червня 2012 року (п. 9.1. Договору).

Згідно з п. 9.3. Договору після закінчення строку дії Договору його дія може бути продовжена на підставі рішення Київської міської ради.

17.06.2010 на виконання умов Договору позивачем за актом приймання-передачі було передано, а відповідачем прийнято в тимчасове платне користування об'єкт оренди, за адресою: вулиця І.Пулюя, будинок 5 літ А. загальною площею 434,7 кв.м.

Як вбачається з пояснень представника позивача та матеріалів справи після закінчення строку дії договору оренди № 09/3593 від 17.06.10 відповідач продовжував використовувати вказане нежиле приміщення без правових підстав, без договору оренди, не сплачуючи платежів за фактичне користування.

06 грудня 2012 року відповідач повернув позивачеві нежилі приміщення загальною площею 504,0 кв.м. на вул. Гната Юри, 13 літ. А в м. Києві, що підтверджується наявним в матеріалах справи актом приймання-передачі.

Відповідно до п.3.6 договору орендна плата сплачується орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності орендаря щомісячно не пізніше 10 числа поточного місяця на рахунок орендодавця.

Проте, як свідчать матеріали справи, відповідач належним чином не виконав зобов'язання щодо сплати коштів за фактичне користування орендованим приміщенням після закінчення строку дії договору оренди, внаслідок чого у відповідача станом на момент розгляду справи виникла заборгованість за період з 08.09.13 по 31.01.14 у розмірі 40 668,50 грн.

Факт наявності заборгованості підтверджується наявними в матеріалах справи довідкою про нарахування коштів та надходження платежів за фактичне користування нежилим приміщенням ТОВ «ТС Фешенейшен», що надана позивачем, а також банківськими виписками з рахунку позивача, з яких вбачається часткова сплата заборгованості відповідачем після звернення позивача з позовом до суду.

Частина 1 статті 202 ЦК України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно п.1 ч.2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ст. 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.

Відповідно до ч. 3 статті 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» строки внесення орендної плати визначаються у договорі.

Відповідно до п. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України з наймача справляється плата, за користування майном, розмір, якої встановлюється договором оренди.

Пункт 5 статті 762 Цивільного кодексу України визначає, що плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч. 1 ст. 526 ЦК України).

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Враховуючи викладене, спірні правовідносини має бути врегульовано з урахуванням положень статей 627, 629, ч. 3 статті 653 та ч. 2 статті 795 ЦК України та пункту 3.5 договору.

Аналогічна правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду України від 20.11.12 № 12/75-2167-33/75-4/180.

На підставі доказів, що забезпечені позивачем, суд прийшов до висновку відповідач порушив зобов'язання щодо своєчасності та повноти здійснення орендних платежів за час фактичного користування нежилими приміщеннями.

Факт наявності заборгованості зі сплати орендних платежів відповідачем не спростовано, доказів сплати вказаних платежів відповідачем суду не надано.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача про стягнення заборгованості з плати за фактичне користування приміщенням після закінчення договору оренди в сумі 40 668,50 грн. за період з 08.09.13 по 31.01.14 підлягають задоволенню.

Відповідно до положень ст. 49 ГПК України витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 33, 34, 44, 49, 75 ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТС Фешенейшн» (04050 м. Київ, пров. Пилипівський, буд. 4, ідентифікаційний код 23153367) на користь Комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація» (01034 м. Київ, вул. Володимирська, 51-а; ідентифікаційний код 03366500) 40 668 (сорок тисяч шістсот шістдесят вісім) грн. 50 коп. заборгованості, 1720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 50 коп. судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 19.02.2014 р.

Суддя Пукшин Л.Г.