Рішення

від 19.02.2014 по справі 910/411/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/411/14 19.02.14

За позовомКомунального підприємства «Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Дарницького району» доТовариства з обмеженою відповідальністю «НВП Укртехбуд» простягнення 37 179,13 грн. Суддя Куркотова Є.Б.

Представники сторін:

від позивача:Яресько О.І. від відповідача:не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Комунальне підприємство «Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Дарницького району» (надалі - Підприємство) звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «НВП Укртехбуд» (надалі - ТОВ «НВП Укртехбуд») про стягнення 37 179,13 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання умов договору №22 від 01.07.2013 р. позивач надав послуги із автомобільного обслуговування з водієм, а відповідач належним чином грошове зобов'язання по оплаті наданих послуг не виконав, в зв'язку з чим виникла заборгованість у розмірі 34 830,68 грн. Крім того, позивачем заявлена вимога про стягнення з відповідача пені у розмірі 1 625,11 грн., інфляційних втрат у розмірі 348,31 грн. та 3% річних у розмірі 375,03 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 17.01.2014 р. порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 05.02.2014 р.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 05.02.2014 р. у зв'язку із неявкою у судове засідання представника відповідача, розгляд справи відкладено до 19.02.2014 р.

В судове засідання представник позивача з'явився, вимоги ухвал суду виконав, позовні вимоги підтримав та просив задовольнити їх повністю.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, витребувані ухвалами суду докази та відзив на позовну заяву не подав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час і місце судового засідання був належним чином повідомлений, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №01030264406831, яке отримане відповідачем 10.02.2014 р.

Згідно із абз. 3 п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.07.2013 р. між Підприємством (виконавець, підприємство) та ТОВ «НВП Укртехбуд» (замовник) було укладено договір №22 (надалі - «Договір»).

Положеннями п. 1 Договору визначено, що підприємство надає замовнику автомобілі (техніку), які необхідні замовнику, на наступних умовах.

Відповідно до п. 2.1 Договору автомобілі (техніка) надаються замовнику з водієм у робочі дні тижня, в робочий час (цілодобово за попереднім замовленням), для пересування тільки на території України.

Згідно із п. 3.2.2 Договору замовник зобов'язується своєчасно проводити оплату за транспортне обслуговування.

Пунктом 3.2 Договору встановлено, що замовник зобов'язується протягом п'яти банківських днів, із моменту отримання акту виконаних робіт (наданих послуг) підписати його та перерахувати на рахунок підприємства кошти за надані послуги.

Відповідно до п. 5.1 Договору оплата наданих підприємством послуг проводиться на підставі акту виконаних робіт (наданих послуг) протягом п'яти банківських днів після його отримання.

Положеннями п. 6.2 Договору визначено, що в разі затримки платежу за надані послуги замовник сплачує підприємству пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості послуг за кожний день затримки.

Згідно п. 7.1 Договору термін дії договору - із моменту підписання до 31.12.2013 р., в разі повного виконання умов договору.

Додатком №1 до договору сторони погодили тарифи на послуги за Договором.

На виконання умов Договору, позивачем у липні - серпні 2013 р. було надано, а відповідачем прийнято послуги із автомобільного обслуговування загальну суму 68 911,60 грн., що підтверджується актами здачі-приймання виконаних робіт (надання послуг) за липень 2013 р. від 23.07.2013 р., №397 від 31.07.2013 р. (за липень 2013 р.), №405 за липень 2013 р., №422 за серпень 2013 р., №427 від 29.08.2013 р. (за серпень 2013 р.), №428 за серпень 2013 р., №468 від 29.08.2013 р. (за серпень 2013 р.)

В свою чергу, відповідач частково здійснив оплату наданих послуг у розмірі 34 080,92 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи банківськими виписками.

Спір у справі виник у зв'язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем грошового зобов'язання по оплаті наданих послуг за укладеним Договором, у зв'язку з чим позивач вказує на існування заборгованості у розмірі 34 830,68 грн.

Договір є договором надання послуг, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання в т.ч. Глави 63 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно з ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Матеріали справи (актами здачі-приймання виконаних робіт (надання послуг) за липень 2013 р. від 23.07.2013 р., №397 від 31.07.2013 р. (за липень 2013 р.), №405 за липень 2013 р., №422 за серпень 2013 р., №427 від 29.08.2013 р. (за серпень 2013 р.), №428 від 29.08.2013 р. за серпень 2013 р., №468 від 29.08.2013 р. (за серпень 2013 р.) підтверджується надання позивачем послуг на суму 68 911,60 грн.

Зазначені вище акти містять підписи повноважного представника та відтиск печатки підприємства відповідача, а доказів існування будь-яких зауважень до наданих послуг відповідачем не надано.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується надання позивачем згідно Договору послуг відповідачу на загальну суму 68 911,60 грн.

В свою чергу, грошове зобов'язання з оплати наданих послуг здійснено відповідачем частково у розмірі 34 080,92 грн.

Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно із пунктом 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 3.2 Договору встановлено, що замовник зобов'язується протягом п'яти банківських днів, із моменту отримання акту виконаних робіт (наданих послуг) підписати його та перерахувати на рахунок підприємства кошти за надані послуги.

Відповідно до п. 5.1 Договору оплата наданих підприємством послуг проводиться на підставі акту виконаних робіт (наданих послуг) протягом п'яти банківських днів після його отримання.

Отже, з урахуванням положень ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, враховуючи приписи п.п. 3.2, 5.1 Договору грошове зобов'язання відповідача по оплаті наданих позивачем згідно Договору послуг на момент розгляду справи настало.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов'язання по сплаті на користь позивача 34 830,68 грн. за надані згідно Договору послуги. Відповідачем вказана заборгованість не спростована, доказів її погашення суду не надано.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідачем обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено.

Таким чином, позовні вимоги Комунального підприємства «Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Дарницького району» про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «НВП Укртехбуд» заборгованості у розмірі 34 830,68 грн. є правомірними та обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі 1 625,11 грн., інфляційних втрат у розмірі 348,31 грн. та 3% річних у розмірі 375,03 грн., проте розрахунку штрафних санкцій відповідачем у позові не наведено.

Судом встановлено, що відповідач у встановлений Договором строк свого обов'язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов'язання, тому дії відповідача є порушенням договірних зобов'язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

Згідно із положень ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, різновидом якої є пеня.

Положеннями п. 6.2 Договору визначено, що в разі затримки платежу за надані послуги замовник сплачує підприємству пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості послуг за кожний день затримки.

Відповідно до п. 5.1 Договору оплата наданих підприємством послуг проводиться на підставі акту виконаних робіт (наданих послуг) протягом п'яти банківських днів після його отримання.

З матеріалів справи (банківські виписки) вбачається, що відповідачем повністю оплачено акт №396 від 23.12.2013 р. (за липень 2013 р.), акт №405 (за липень 2013 р.), акт №422 (за липень 2013 р.).

При цьому, акт №396 від 23.12.2013 р. на суму 14 502,42 грн. оплачено двома платежами по 7 252,00 грн., 24.04.2013 р. та 25.07.2013 р., отже з урахуванням п. 5.1 Договору прострочення грошового зобов'язання по оплаті послуг за вказаним актом відсутнє.

Акт №405 та акт №422 (за липень 2013 р.,) підписані та скріплені печатками сторін, проте вказані акти не містять дати їх підписання.

Враховуючи, що акти №405 та №422 (за липень 2013 р.) містять посилання про надання послуг у липні 2013 р., суд приходить до висновку, що датою підписання цих актів є 31.07.2013 р.

В свою чергу, відповідачем, послуги за актом №405 на суму 9 489,76 грн. оплачено 06.08.2013 р., а за актом №422 на суму 10 088,74 грн. оплачено 12.08.2013 р.

Отже, з урахуванням положень п. 5.1 Договору строк виконання грошового зобов'язання по оплаті послуг за актом №405 настало 07.08.2013 р., а відтак, з урахуванням оплати відповідачем послуг за вказаним актом 06.08.2013 р., прострочення грошового зобов'язання по оплаті послуг за актом №405 відсутнє.

За таких обставин, нарахування пені здійснюється судом, за прострочення грошового зобов'язання по актам №422 від 31.07.2013 р., №397 від 31.07.2013 р., №427 від 29.08.2013 р., №428 від 29.08.2013 р., №468 від 29.08.2013 р.

Отже, з урахуванням викладеного, правомірним періодом нарахування пені є

- за актом №422 від 31.07.2013 р. від суми боргу 10 088,74 грн. у період з 08.08.2013 р. по 12.08.2013 р. (дата оплати послуг);

- за актом №397 від 31.07.2013 р. від суми боргу 8 638,08 грн. у період з 08.08.2013 р. по 14.01.2014 р. (дата звернення із позовом до суду).

- за актом №427 від 29.08.2013 р. від суми боргу 7 280,52 грн. у період з 06.09.2013 р. по 14.01.2014 р.

- за актом №428 від 29.08.2013 р. від суми боргу 12 380,32 грн. у період з 06.09.2013 р. по 14.01.2014 р.;

- за актом №468 від 29.08.2013 р. від суми боргу 6 531,76 грн. у період з 06.09.2013 р. по 14.01.2014 р.

За перерахунком суду, враховуючи встановлені судом періоди нарахування та грошові зобов'язання по кожному акту окремо, розмірі пені, що підлягає стягненню з відповідача становить 1 717,62 грн.

Оскільки позивачем заявлено вимоги в частині стягнення пені за прострочення виконання грошового зобов'язання по сплаті наданих послуг у розмірі, який є меншим, ніж визначений судом, то з урахуванням відсутності підстав для виходу за межі позовних вимог, такі вимоги задовольняються у розмірі, заявленому позивачем до стягнення.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За перерахунком суду, розмірі 3% річних за прострочення виконання грошового зобов'язання, що підлягає стягненню з відповідача становить 399,77 грн.

Оскільки позивачем заявлено вимоги в частині стягнення 3% річних за прострочення виконання грошового зобов'язання по сплаті наданих послуг у розмірі, який є меншим, ніж визначений судом, то з урахуванням відсутності підстав для виходу за межі позовних вимог, такі вимоги задовольняються у розмірі, заявленому позивачем до стягнення.

Здійснивши перерахунок заявлених до стягнення інфляційних втрат, суд відзначає, що розмір інфляційних втрат, що підлягає стягненню з відповідача становить 323,32 грн.

В іншій частині заявлених до стягнення інфляційних втрат у розмірі 24,99 грн. необхідно відмовити, оскільки вони обраховані не вірно.

За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог та стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «НВП Укртехбуд» на користь Комунального підприємства «Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Дарницького району» заборгованості у розмірі 34 830,68 грн., пені у розмірі 1 625,11 грн., 3% річних у розмірі 375,03 грн. та інфляційних втрат у розмірі 323,32 грн.

В іншій частині позовних вимог необхідно відмовити з викладених підстав.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Комунального підприємства «Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Дарницького району» задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «НВП Укртехбуд» (01021, м. Київ, вул. Інститутська, 16, оф. 1/20; ідентифікаційний код 38749476) на користь Комунального підприємства «Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Дарницького району» (02121, м. Київ, вул. Дніпродзержинська, 130; ідентифікаційний код 31722818) заборгованість у розмірі 34 830 (тридцять чотири тисячі вісімсот тридцять) грн. 68 коп., пеню у розмірі 1 625 (одна тисяча шістсот двадцять п'ять) грн. 11 коп., 3% річних у розмірі 375 (триста сімдесят п'ять) грн. 03 коп., інфляційні втрати у розмірі 323 (триста двадцять три) грн. 32 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 825 (одна тисяча вісімсот двадцять п'ять) грн. 80 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Є.Б. Куркотова

Дата підписання повного тексту рішення - 20.02. 2014 р.