Постанова

від 22.01.2007 по справі 34/499-06-12493а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

34/499-06-12493А

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

"22" січня 2007 р. Справа  № 34/499-06-12493А

22 січня 2007р. о 12год.55хв. господарський суд Одеської області

у складі судді Фаєр Ю.Г.

при секретарі судового засідання Артем'євій В.В.,

за участю представників від позивача: Джугострана В.І –старшого державного податкового інспектора юридичного відділу ДПІ у Малиновському районі м. Одеси, діючого на підставі довіреності;

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань господарського суду Одеської області №416 в м. Одесі адміністративну справу №34/499-06-12493А

за позовом Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси

до відповідача  Приватного підприємства „УкрМаркет”  

про стягнення податкової заборгованості на суму 1190грн.

СУТЬ СПОРУ: Державна податкова інспекція у Малиновському районі м.Одеси звернулася до суду із позовом, в якому просить стягнути з відповідача заборгованість по штрафним санкціям по податку на прибуток на суму 1190грн. на підставі п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000р. (із змінами і доп.).

Відповідач в судове засідання не з'явився, відзив на позов та витребувані судом документи не надав у зв'язку з чим справа розглядається по наявним в ній матеріалам.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та давши їм оцінку в сукупності, суд прийшов до висновку, що позов обґрунтований і підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно преамбули Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000р. (із змінами і доп.) цей Закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.

Відповідно до п.1.3 ст.1 названого закону податковий борг (недоїмка) –це податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), узгоджене платником податків або встановлене судом (господарським судом), але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання. При цьому у п.1.2 ст.1 цього закону встановлено поняття податкового зобов'язання, яким є зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Відповідно до п.1.5 ст.1 названого закону штрафна санкція (штраф) - плата у фіксованій сумі або у вигляді відсотків від суми податкового зобов'язання (без урахування пені та штрафних санкцій), яка справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним правил оподаткування, визначених відповідними законами.

Відповідно до п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000р. (із змінами і доп.) активи платника податків (кошти, матеріальні та нематеріальні цінності, що належать юридичній або фізичній особі за правом власності або повного господарського відання) можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкових зобов'язань виключно за рішенням суду (господарського суду).

Відповідно до п.5.1 ст. 5 названого Закону податкове зобов'язання, самостійно визначене  платником податків у податковій декларації вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації . Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку.

Згідно п.п.5.4.1 п.5.4 ст.5 названого Закону узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки визначенні цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Державна податкова інспекція у Малиновському районі м. Одеси звернулася до суду із позовом, в якому просить стягнути з відповідача заборгованість по штрафним санкціям по податку на прибуток на суму 1190грн., яка виникла на підставі податкового повідомленя-рішеня №0000511501/0 від 10.02.06р., прийнятого на підставі акту перевірки №252/53/15-1 від 09.02.2006р. «Про порушення податкового законодавства».

Відповідно до діючого законодавства Державною податковою інспекцією у Малиновському районі м. Одеси були надіслані відповідачу перша податкова вимога №1/405 від 19.04.2006р. та друга податкова вимога №2/1116 від 11.10.2006р.

Вказана заборгованість не сплачена відповідачем, про що свідчать дані картки особового рахунку відповідача по зазначеному податку, яка ведеться в органах державної податкової служби згідно з Інструкцією про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 18.07.2005р №276 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 02.08.2005р. за №843/11123).

Доказів скасування в адміністративному порядку оскарження або визнання недійсним, скасування чи визнання нечинним судом зазначеного податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси, першої та другої податкових вимог Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси відповідач суду не надав.

Статтею 67 Конституції України встановлено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори у порядку і розмірах, встановлених законом, забезпечення податкової політики держави, згідно з частиною 3 статті 116 Конституції України, віднесено до компетенції органів виконавчої влади.

Враховуючи вищезазначене, позовні вимоги Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси підлягають задоволенню повністю.

При вирішенні питання розподілу судових витрат суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.4 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються. Покладення на відповідача держмита у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, даною статтею не передбачено. На підставі викладеного, суд не знаходить підстав для покладення на відповідача обов'язку сплачувати держмито за розгляд даної справи.

Керуючись ст.ст. 71, 72, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.          Позовні вимоги Державної податкової інспекції у Малиновському районі м.Одеси задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Приватного підприємства „УкрМаркет” (код 32622864; адреса: м.Одеса, провул.Парашутний, 10 кв.20; р/р№2600812010131, р/р№2600512020131 в Одеській ФВАТ КБ „Хрещатик”, МФО 388324, м. Одеса) на користь бюджету (р/р31115009600007, отримувач: Управління держказначейства в м.Одеса, інд.код 23213460, банк: УДК в м. Одеса, МФО 828011) через ДПІ у Малиновському районі м.Одеси, заборгованість по податку на прибуток на 1190(одна тисяча сто дев'яносто)грн.

3.          Виконавчий лист видати після набрання постановою законної сили в разі надходження заяви особи, на користь якої ухвалено судове рішення.

Постанова господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого КАС України, якщо таку заяву не було подано; якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений КАС України, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку.

Про апеляційне оскарження рішення суду (постанови) першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                                 Фаєр Ю.Г.