Постанова

від 12.02.2014 по справі 805/1251/14

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 лютого 2014 р. Справа № 805/1251/14

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Циганенка А.І., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Макіївської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області до Державного підприємства "Підприємство Макіївської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Донецькій області (№ 32)" про стягнення коштів з рахунків у банках, що обслуговують платника податків, в рахунок погашення податкового боргу з податку на додану вартість в сумі 13302,00 гривень,

В С Т А Н О В И В:

27 січня 2014 року позивач, Макіївська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Донецькій області, звернувся до суду із адміністративним позовом до відповідача, Державного підприємства "Підприємство Макіївської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Донецькій області (№ 32)", про стягнення коштів з рахунків у банках, що обслуговують платника податків, в рахунок погашення податкового боргу з податку на додану вартість в сумі 13302,00 гривень. Позов вмотивовано тим, що відповідач не сплатив самостійно узгоджених податкових зобов'язань по податковій декларації з податку на додану вартість, внаслідок чого утворився податковий борг. З посиланням на статті 14, 16, 20, 41, 57, 95 Податкового кодексу України, позивач просив суд стягнути кошти з рахунків у банках, що обслуговують відповідача, в рахунок погашення податкового боргу з податку на додану вартість в сумі 13302,00 гривень.

Представник позивача у судове засідання не прибула, надала заяву про підтримання позовних вимог в повному обсязі та розгляд справи у письмовому провадженні.

Представник відповідача у судове засідання не прибула, надала заперечення проти позову та просила розглянути справи у письмовому провадженні. В запереченнях представник відповідача наголошувала на тому, що позивачем не була надіслана на адресу відповідача податкова вимога, а оскільки за приписами статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів платника податків проводяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги, то позивач не мав права звертатися до суду із позовними вимогами про стягнення податкового боргу. Також, представник відповідача зазначала, що у відповідності до Закону України "Про Державну кримінально-виконавчу службу України" майно відповідача належить йому на правах оперативного управління або повного господарського відання і не може бути об'єктом застави. Звернення стягнення на майно органів і установ виконання покарань, їх підприємств, слідчих ізоляторів, навчальних закладів, закладів охорони здоров'я не допускається. Представник відповідача просила відмовити в задоволені позовних вимог в повному обсязі.

Судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у відповідності до частини 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України.

Дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи по суті, суд встановив наступне.

Державне підприємство "Підприємство Макіївської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Донецькій області (№ 32)" зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців за кодом ЄДРПОУ 08679853, що підтверджується довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (зворотній бік а.с. 14).

З 21 квітня 1995 року відповідач перебуває на податковому обліку в Макіївській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області за № 19/1, про що свідчить довідка форми № 4-ОПП (а.с. 14).

Згідно "Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість" № 200054845 від 12 липня 2012 року відповідач є платником податку на додану вартість (а.с. 13).

17 квітня 2009 року сторонами був укладений договір № 91 "Про визнання електронних документів" (а.с. 15-16).

19 грудня 2013 року відповідачем за допомогою електронного зв'язку була подана податкова декларація з податку на додану вартість за листопад 2013 року, в якій він самостійно зазначив, що за підсумками звітного періоду до бюджету підлягає сплаті податок на додану вартість в загальній сумі 13302,00 гривень (а.с. 17-19).

25 жовтня 2001 року позивачем винесена перша податкова вимога № 1/65 на загальну суму податкового боргу за погодженими податковими зобов'язаннями в сумі 20308,61 гривень. Відповідач отримав вказану вимогу 31 жовтня 2001 року (а.с. 11).

4 грудня 2001 року позивачем винесена друга податкова вимога № 2/239 на загальну суму податкового боргу за погодженими податковими зобов'язаннями в сумі 85441,77 гривень. Відповідач отримав вказану вимогу 7 грудня 2001 року (зворотній бік а.с. 11).

3 грудня 2001 року позивачем прийнято рішення № 352 про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок його податкового боргу (а.с. 12).

Згідно довідки позивача Державне підприємство "Підприємство Макіївської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Донецькій області (№ 32)" має відкритті банківські рахунки у банках: АТ "Укрсиббанк"; ПАТ "Банк Перший"; ПАТ "Укрсоцбанк"; Донецьке РУПАТ КБ "Приватбанк"; філія "Укрсиббанк"; філія "Головного Управління ПАТ ПІБ в Донецькій області"; Макіївський ФАКБ "Укрсоцбанк" (а.с. 20).

Заборгованість відповідача зі сплати податку на додану вартість за листопад 2013 року в сумі 13302,00 гривень підтверджується розрахунком податкового боргу та карткою особистого рахунку відповідача станом на 10 січня 2014 року (а.с. 5-10).

При прийнятті постанови суд виходив з наступних мотивів та керувався такими положеннями законодавства.

Статтею 67 Конституції України визначено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до пункту 20.1.19 статті 20 Податкового кодексу України (далі за текстом "ПК України") контролюючі органи, зокрема, мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

В пункті 54.1 статті 54 ПК України зазначено, що платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно пункту 56.11 статті 56 ПК України не підлягає оскарженню податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Пунктом 203.2 статті 203 ПК України встановлено, що платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Згідно з пунктом 59.1 статті 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

В пункті 58.3. статті 58 ПК України зазначене, що податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) платнику податків, якщо його передано посадовій особі такого платника податків під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

У відповідності до підпункту 59.3 статті 59 цього ж Кодексу визначено, що податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

Підпунктом 59.4 статті 59 ПК України передбачено, що податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення (пункт 59.5 статті 59 Податкового кодексу України).

Згідно пункту 95.1 статті 95 ПК України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до пункту 95.2 статті 95 ПК України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Суд не бере до уваги посилання відповідача на відсутність у позивача права на звернення до суду із даним позовом через не надіслання податкової вимоги, оскільки відповідач має безперервний податковий борг з 2011 року по теперішній час.

Також, суд не бере до уваги посилання відповідача про неможливість стягнення податкового боргу шляхом продажу майна, оскільки предметом даного позову є стягнення коштів з рахунків у банках, що обслуговують відповідача.

Таким чином, враховуючи наявність у відповідача податкового боргу з податку на додану вартість в сумі 13302,00 гривень, підтвердженого наданими позивачем доказами, та у зв'язку з закінченням шістдесятиденного строку з дня надіслання відповідачу податкової вимоги, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Питання судових витрат вирішити відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статтями 2, 8-11, 17-20, 49-51, 69-72, 86, 94, 122, 158-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з рахунків Державного підприємства "Підприємство Макіївської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Донецькій області (№ 32)" (місцезнаходження юридичної особи: 86110, Донецька область, м. Макіївка, Кіровський район, вул. Кірова, 141, код ЄДРПОУ 08679853), відкритих у банках, кошти в рахунок погашення податкового боргу з податку на додану вартість в сумі 13302 (тринадцять тисяч триста дві) гривні 00 копійок.

Постанова набирає законної сили за правилами, встановленими статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду в порядку і строки, встановлені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, через Донецький окружний адміністративний суд.

Суддя Циганенко А.І.