Рішення

від 17.02.2014 по справі 905/8829/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

17.02.2014 Справа № 905/8829/13

Господарський суд Донецької області у складі судді Левшиної Я.О., при секретарі судового засідання Чистюхіній Ю.А., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: Публічного акціонерного товариства «Укртелеком», м. Київ в особі Донецької філії Публічного акціонерного товариства «Укртелеком», м. Донецьк

до відповідача: Центру первинної медико-санітарної допомоги м. Сніжне

про: стягнення суми боргу у розмірі 6110,76грн., пені - 108,01грн., 3 % річних - 65,34 грн., індексу інфляції - 4,59 грн.

за участю уповноважених представників:

від позивача: Дубина Л.М. (за довіреністю № 308 від 11.12.2013р.);

від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство «Укртелеком», м. Київ в особі Донецької філії Публічного акціонерного товариства «Укртелеком», м. Донецьк звернулось до Господарського суду Донецької області із позовом до Центру первинної медико-санітарної допомоги м. Сніжне про стягнення суми боргу у розмірі 6110,76грн., пені - 108,01грн., 3 % річних - 65,34грн., індексу інфляції - 4,59грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем грошових зобов'язань за договором про надання телекомунікаційних послуг № 85/479-12 від 16.03.2012р., договором про надання послуги доступу до мережі Інтернет за технологією АDSL № 100- АDSL від 16.03.012р., внаслідок чого утворилась стягувана заборгованість та виникли підстави для нарахування пені, 3% річних та індексу інфляції.

На підтвердження вказаних обставин позивач надав: договір про надання телекомунікаційних послуг № 85/479-12 від 16.03.2012р. з додатком та додатковою угодою; договір про надання послуги доступу до мережі Інтернет за технологією АDSL № 100- АDSL від 16.03.013р. з додатковою угодою; розрахунок суми позовних вимог; рахунки-акти за телекомунікаційні послуги за грудень № 56-479.12.2012. від 31.12.2012р., за січень № 56-479.1.2013. від 31.12.2013р., за лютий № 56-479.2.2013. від 28.02.2013р., за березень № 56-479.3.2013. від 31.03.2013р., за квітень № 56-479.4.2013. від 30.04.2013р., за травень № 56-479.5.2013. від 31.05.2013р., за червень № 56-479.6.2013. від 30.06.2013р., за липень № 56-479.7.2013. від 31.07.2013р., за серпень № 56-479.8.2013. від 31.08.2013р., за вересень № 56-479.9.2013. від 30.09.2013р., за жовтень № 56-479.10.2013. від 31.10.2013р.

Під час розгляду справи позивачем були надані додаткові документи для долучення до матеріалів справи: правоустановчі документи; довідку б/н б/д про наявність грошових зобов'язань відповідача; лист б/н б/д, у якому зазначено про відсутність на розгляді у іншого судді даних позовних вимог та відсутність відносно відповідача провадження по справі про банкрутство; акт звірки взаємних розрахунків із доказами його направлення; виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії ААВ № 306370; витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АД № 108353; виписку платежів.

Відповідач у судове засідання без пояснення причин не з'явився, своєї позиції до відома суду не довів та не надав витребуваних документів, хоча про розгляд справи повідомлявся належним чином шляхом своєчасного надсилання ухвали за адресою зазначеною у позові та у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АД № 108353 (а.с. 80-81). Обізнаність відповідача про судовий розгляд підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення з відміткою про отримання ухвали суду (а.с.78).

Суд вважає за можливе розглянути спір в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в справі матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, а відсутність представника належним чином повідомленого відповідача та ненадання ним певних документів у світлі приписів ст.ст. 4-3, 22, 33 та 77 цього Кодексу істотним чином не впливають на таку кваліфікацію і не можуть вважатися належною підставою для подальшого відкладання розгляду справи.

Відповідачеві було надано достатньо часу для формування і доведення до відома суду своєї позиції по суті заявлених вимог з наданням підтверджуючих доказів (у разі наявності), а встановлення правової визначеності довкола заявлених вимог не може перебувати у залежності від бажання відповідача здійснювати свої процесуальні права.

Розглянувши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

16.03.2012р. між позивачем (Укртелеком) та відповідачем (абонент) був укладений договір про надання телекомунікаційних послуг № 85/479-12 (надалі договір 1) (а.с. 8-13), за умовами п. 1.1 якого Укртелеком зобов'язався у 2013р. надати абоненту загальнодоступні (універсальні) та інші телекомунікаційні послуги, супутні (додаткові) послуги, згідно переліку та в обсягах замовлених абонентом (далі - послуги), а абонент зобов'язався своєчасно оплачувати отримані послуги відповідно до умов цього договору.

Відповідно до п. 4.4.2. договору 1 абонент зобов'язаний своєчасно сплачувати послуги в повному обсязі.

Оплата рахунку за отримані послуги проводяться абонентом в термін не пізніше 20 числа місяця, що настає після повного розрахункового періоду (при кредитному порядку оплати) та до 20 числа поточного місяця у разі застосування попередньої (авансової) сплати. У разі неотримання рахунку до 10 числа місяця, що настає після розрахункового періоду, або здійснення розрахунків без застосування квитанції (без надсилання рахунків) абонент повинен звернутися до служби розрахунків Укртелекому для отримання інформації про належну до сплати суму (п. 5.15. договору 1).

У разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за договором 1 сторони несуть відповідальність, передбачену законодавством України та цим договором. У разі несвоєчасної оплати наданих Укртелекомом послуг абонент сплачує пеню, яка обчислюється залежно від вартості неоплачених послуг у розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, за кожен день прострочення оплати ( п.п. 6.1., 6.2 договору 1).

За умовами п. 8.1. договір 1 набирає чинності з дати його підписання Укртелекомом та обонентом з 13.03.2012р. протягом одного року до 31.12.2012р. та розпосюджується на правовідносини сторні, що виникли з 13.03.2012р.

Додатковою угодою до договору 1 строк дії договору пролонговано на 2013р. (а.с. 15).

16.03.2012р. між позивачем (Укртелеком) та відповідачем (абонент) був укладений договір про надання послуги доступу до мережі Інтернет за технологією АDSL № 100- АDSL (надалі договір 2) (а.с. 16-21), відповідно до п. 1.1 якого Укртелеком зобов'язався надавати абоненту на платній основі послугу доступу до мережі Інтернет шляхом підключення до порту вузла Інтернет Укртелекому по абонентській лінії за допомогою обладнання ADSL, динамічної або постійної ІР- адреси, а також за домовленістю інші додаткові послуги Інтернет, які абонент може самостійно замовити через систему самообслуговування (послуги), а абонент зобов'язався своєчасно сплачувати отримані послуги відповідно до умов цього договору.

Відповідно до п. 4.2.2. договору 2 абонент зобов'язаний своєчасно сплачувати послуги в повному обсязі, відповідно до порядку розрахунків, встановленого договором та нормативно-правовими актами. У випадку неодержання рахунка звертатись до Укртелекому для його одержання. Неодержання рахунку не звільняє абонента від обов'язку сплати послуг у відповідності з договором.

У разі несвоєчасної оплати наданих Укртелекомом послуг, абонент сплачує пеню, яка обчислюється залежно від вартості неоплачених послуг у розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня, за кожний день прострочення оплати. Абонент також сплачує 3% річних та індекс інфляції за прострочення виконання грошового зобов'язання. Сплата абонентом штрафних санкцій, правомірне припинення чи скорочення Укртелекомом переліку послуг не звільняє абонента від обов'язку оплатити надані йому послуги (п. 7.12. договору 2).

За умовами п. 8.1. договір 2 набирає чинності з даня його підписання Укртелекомом та абонетом і діє з 16.03.2012р. протягом одного року до 31.12.2012р.

Додатковою угодою до договору 2 строк дії договору продовжено на 2013р. (а.с. 22).

На виконання умов зазначених договорів позивач за період грудень 2012р.-жовтень 2013р. надав відповідачу телекомунікаційні послуги на загальну суму 6196,03грн. грн., у зв'язку з чим відповідачу були виставлені рахунки-акти за телекомунікаційні послуги за грудень № 56-479.12.2012. від 31.12.2012р. на суму 494,81грн., за січень № 56-479.1.2013. від 31.12.2013р. на суму 494,81грн., за лютий № 56-479.2.2013. від 28.02.2013р. на суму 683,94грн., за березень № 56-479.3.2013. від 31.03.2013р. на суму 527,52грн., за квітень № 56-479.4.2013. від 30.04.2013р. на суму 551,77грн., за травень № 56-479.5.2013. від 31.05.2013р. на суму 574,42грн., за червень № 56-479.6.2013. від 30.06.2013р. на суму 572,75грн., за липень № 56-479.7.2013. від 31.07.2013р. на суму 574,42грн., за серпень № 56-479.8.2013. від 31.08.2013р. на суму 574,42грн., за вересень № 56-479.9.2013. від 30.09.2013р. на суму 572,75грн., за жовтень № 56-479.10.2013. від 31.10.2013р. на суму 574,42грн. (а.с. 27-48).

В порушення умов договорів відповідач не у повному обсягу сплатив виставлені рахунки, внаслідок чого у останнього виникла заборгованість у сумі 6110,76грн., та виникли підстави для нарахування пені у розмірі 108,01грн., 3 % річних - 65,34 грн., індексу інфляції - 4,59 грн.

Як вбачається із матеріалів справи, сутність розглядуваного позову полягає у примусовому спонуканні відповідача до виконання грошових зобов'язань за договором про надання телекомунікаційних послуг № 85/479-12 від 16.03.2012р. та договором про надання послуги доступу до мережі Інтернет за технологією АDSL № 100- АDSL від 16.03.012р., застосуванні наслідків такого невиконання у вигляді стягнення пені, 3% річних та індексу інфляції.

Зважаючи на статус сторін та характер правовідносин, останні, згідно ст.ст.1-3 Господарського кодексу України регламентуються насамперед його положеннями, Цивільним кодексом України, Законом України «Про телекомунікації», договором про надання телекомунікаційних послуг № 85/479-12 від 16.03.2012р. та договором про надання послуги доступу до мережі Інтернет за технологією АDSL № 100- АDSL від 16.03.012р.

Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.

Як встановлено ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг виконавець зобов'язується за завданням замовника надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Поряд із цим, своєчасна оплата отриманих телекомунікаційних послуг п. 5 ч. 1 ст. 33 Закону «Про телекомунікації» віднесено до обов'язків споживачів телекомунікаційних послуг.

Отже, в контексті зазначених норм укладені між позивачем та відповідачем договір про надання телекомунікаційних послуг № 85/479-12 від 16.03.2012р. та договір про надання послуги доступу до мережі Інтернет за технологією АDSL № 100- АDSL від 16.03.012р. є належною підставою для виникнення у останнього грошових зобов'язань, визначених умовами таких договорів.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. За змістом ч.1 ст.903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

За таких обставин у відповідача не було правових підстав для ухилення від оплати наданих телекомунікаційних послуг та послуг доступу до мережі Інтернет у відповідності до умов укладених договорів за весь період з грудня 2012р. по жовтень 2013р.

З огляду на дані норми права та встановлені судом обставини справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача боргу у розмірі 6110,76грн.

Щодо нарахованих пені, 3% річних та індексу інфляції суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.ст. 216- 218 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Статтями 610, 611 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Дані наслідки порушення зобов'язання передбачені і ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України. Згідно норм зазначених статей у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно п.1, п.3 ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 6.2. договору 1 та 7.12. договору 2 сторони встановили, що у разі несвоєчасної оплати наданих Укртелекомом послуг, абонент сплачує пеню, яка обчислюється залежно від вартості неоплачених послуг у розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня, за кожний день прострочення оплати. Абонент також сплачує 3% річних та індекс інфляції за прострочення виконання грошового зобов'язання.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд враховує, що у рахунках-актах позивач встановив кінцевий строк оплати - до 20 числа місяця, що настає за звітним. Отже, в силу ст. 253 Цивільного кодексу України, позивач здобув право вимоги сплати боргу за рахунками-актами за телекомунікаційні послуги за грудень № 56-479.12.2012. від 31.12.2012р. - 21.01.2013р., за січень № 56-479.1.2013. від 31.12.2013р. - 21.02.2013р., за лютий № 56-479.2.2013. від 28.02.2013р. - 21.03.2013р., за березень № 56-479.3.2013. від 31.03.2013р. - 21.04.2013р., за квітень № 56-479.4.2013. від 30.04.2013р. - 21.05.2013р., за травень № 56-479.5.2013. від 31.05.2013р. - 21.06.2013р., за червень № 56-479.6.2013. від 30.06.2013р. - 21.07.2013р., за липень № 56-479.7.2013. від 31.07.2013р. - 21.08.2013р., за серпень № 56-479.8.2013. від 31.08.2013р. - 21.09.2013р., за вересень № 56-479.9.2013. від 30.09.2013р. - 21.10.2013р., за жовтень № 56-479.10.2013. від 31.10.2013р. - 21.11.2013р.

На підставі статей 549, 625 Цивільного кодексу України позивачем нараховані та заявлені до стягнення 108,01грн. пені, 65,34грн. 3% річних та 4,59грн. індексу інфляції.

Перевіривши арифметичний розрахунок пені та 3% річних за допомогою програми інформаційно-пошукової системи «Законодавство», правові підстави, період та порядок їх нарахування, суд дійшов висновку про задоволення цих вимог у розмірі, визначеному позивачем - 108,01грн. та 65,34грн. відповідно.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача інфляційних нарахувань суд зазначає наступне.

Відповідно до листа Верховного Суду України від 03.04.97 р. N 62-97р «Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ» що при застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць. Розрахунок суми боргу з урахуванням індексу інфляції проводиться шляхом помноження суми боргу на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочки виплати заборгованості.

Як вбачається з Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 17.07.2012р. №01-06/928/2012 «Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права», Постанови Вищого господарського суд України від 05.04.2011р. № 23/466, якщо кредитор звертається за стягненням суми боргу з врахуванням індексу інфляції, він має враховувати індекс інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якийсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто, мала місце не інфляція, а дефляція), а отже, сума боргу в цьому періоді зменшується.

З урахуванням означеного, господарський суд прийшов до висновку, що означені вимоги задоволенню не підлягають, оскільки кінцева сума інфляційних згідно вірно визначених періодів нарахування враховуючи межі позовних вимог є мінусовою.

Судові витрати у відповідності до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 11, 253, 509, 525, 526, 530, 549, 610, 611, 625, 629, 901, 903 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173-175, 193, 216-218, 230, 232 Господарського кодексу України, ст.ст. 33, 34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Укртелеком», м. Київ (ЄДРПОУ 21560766) в особі Донецької філії Публічного акціонерного товариства «Укртелеком», м. Донецьк (ЄДРПОУ 01183764) до Центру первинної медико-санітарної допомоги м. Сніжне (ЄДРПОУ 38024075) про стягнення суми боргу у розмірі 6110,76 грн., пені - 108,01грн., 3 % річних - 65,34грн., індексу інфляції - 4,59грн. задовольнити частково.

2. Стягнути з Центру первинної медико-санітарної допомоги м. Сніжне (86584, Донецька обл., м. Сніжне, вул. Квітки, буд. 1, ЄДРПОУ 38024075) на користь Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» (01601, м. Київ, бул. Шевченка, 18, ЄДРПОУ 21560766) в особі Донецької філії Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» (83001, м. Донецьк, пр-т Комсомольський, б. 22, ЄДРПОУ 01183764) суму боргу у розмірі 6110,76грн., пеню - 108,01грн., 3 % річних - 65,34 грн., витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 719,22грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. В решті позовних вимог відмовити.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 17.02.2014р. проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 20.02.2014р.

Суддя Я.О. Левшина

Вх: 42800/13

надруковано 4 прим.:

1 - ГСДО,

2 - позивачу

1 - відповідачу