Рішення
від 17.02.2014 по справі 911/163/14
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"17" лютого 2014 р. Справа № 911/163/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Морська зірка», м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРРЕСТОРАНСЕРВІС», с. Петропавлівська Борщагівка, Києво-Святошинський район

про стягнення 8121,74 грн.

Суддя Щоткін О.В.

за участю представників сторін:

позивач - Чихірьов В.Л. предс. дов б/н від 03.10.2013р. ;

відповідач - не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Товариством з обмеженою відповідальністю «Морська зірка» (позивач) заявлено позов до Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРРЕСТОРАНСЕРВІС» (відповідач) про стягнення 8121,74 грн.

Ухвалою господарського суду Київської області від 23.01.14р. було порушено провадження у справі № 911/163/14 та призначено її розгляд на 17.02.2014р.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи ухвалою суду від 23.01.14р., у судове засідання не з'явився, відзиву на позовну заяву не надіслав, про причини неявки суд не повідомив.

Згідно до п.п. 3.9.1, 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Як вбачається з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, станом на 12.02.2014р. місцезнаходження відповідача: Київська область, Києво-Святошинський район, село Петропавлівська Борщагівка, вулиця Петропавлівська, будинок 16, що свідчить про те, що він був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи.

Відповідно до п. 3.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи-підприємця визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»).

Згідно з ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» від 15.05.2003 р. № 755-IV, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Враховуючи те, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами відповідно до статті 75 ГПК України за відсутності представника відповідача.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення прийнято господарським судом у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

Відповідно до ч. 1 статті 85 ГПК України, прийняте рішення оголошується господарським судом у судовому засіданні після закінчення розгляду справи.

17.02.2014р. в судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності, суд,-

встановив:

В період з 20.06.2013р. по 25.07.2013р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Морська Зірка» (позивач) поставило Товариству з обмеженою відповідальністю «УКРРЕСТОРАНСЕРВІС» (відповідач) товар на загальну суму 12 411,31 грн., що підтверджується видатковими накладними № РН- 0007088 від 20.06.2013р. на суму 1703,78 грн., № РН- 0007224 від 28.06.2013р. на суму 2548,13 грн., № РН - 0007328 від 03.07.2013р. на суму 3272,88 грн., № РН- 0007707 від 25.07.2013р. на суму 4886,52 грн.

За твердженням позивача, відповідач здійснив часткову оплату за поставлений товар у розмірі 410,60 грн.

Враховуючи здійснену часткову оплату, станом на 04.10.2013р. відповідач повинен був сплатити позивачу 12 000,71 грн. за отриманий товар. Відповідач визнав і підтвердив наявність у нього заборгованості у розмірі 12 000,71 грн., підписавши 04.10.2013р. акт звірки взаєморозрахунків за період з 01.07.2013р. по 30.09.2013р.

Так, за словами позивача, відповідач, за поставлений товар в сумі 12 000,71 грн. не розрахувався.

З метою досудового врегулювання спору, позивач на адресу відповідача направив претензію № 58 від 18.11.2013р.

26.11.2013р. відповідач здійснив лише часткову оплату заборгованості в сумі 3878,97 грн., у зв'язку з чим станом на день подання позову сума боргу становить 8121,74 грн.

Відповідно п.1 ч.2 статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають, зокрема, з договору або іншого правочину.

Відповідно до статті 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Згідно з вимогами частини першої статті 221 Господарського кодексу України, кредитор вважається таким, що прострочив виконання господарського зобов'язання, якщо він не виконав дій, що випливають із змісту зобов'язання.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають, зокрема, з договору або іншого правочину.

Відповідно до ст. 526 того ж Кодексу зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

З матеріалів справи вбачається, що між сторонами фактично склалися правовідносини поставки товару.

Статтею 265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки другій стороні - покупцеві товар, а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар і сплатити за нього певну грошову суму. Поставка товарів без укладення договору поставки може здійснюватися лише у випадках і порядку, передбачених законом. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу. Аналогічні положення містяться в ст. 712 Цивільного кодексу України.

Стаття 692 ЦК України передбачає, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Судом встановлено, що між сторонами мають місце правовідносини, що склалися на підставі укладеного у спрощений спосіб договору купівлі - продажу, за яким сторони не визначали строк здійснення відповідачем оплати за отриманий товар, у зв'язку з чим, покупець (відповідач) був зобов'язаний оплатити товар після його прийняття, чого, як встановлено судом, здійснено не було. Тобто, накладні, за якими відповідач отримав товар, є самостійною підставою виникнення обов'язку у відповідача здійснити розрахунки за отриманий товар.

При цьому, підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом, в розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та яка відповідає вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.

Строк виконання відповідного грошового зобов'язання визначається за правилами, встановленими частиною першою статті 692 ЦК України.

Зазначеної позиції дотримується Вищий господарський суд України, що викладено в постанові Вищого господарського суду України від 21.04.2011 № 9/252-10 та № 5002-8/481-2011 від 28.02.2011р.

Враховуючи вищевикладене та те, що товар був прийнятий відповідачем, відповідач, у встановлений договором строк, за отриманий товар не розрахувався, в судове засідання не з'явився та доказів оплати суду не надав, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 8121,74 грн. боргу є обґрунтованими, документально підтвердженими та таким, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно із статтею 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір при задоволенні позову покладаються на відповідача.

Враховуючи вищезазначене, керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

вирішив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРРЕСТОРАНСЕРВІС» (08130, Київська обл., Києво-Святошинський район, с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Петропавлівська, 16, код ЄДРПОУ 30780360) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Морська зірка» (04074, м. Київ, вул. Мукачівська, 14-а, кв.46, код ЄДРПОУ 31865104) - 8121 (вісім тисяч сто двадцять один) грн. 74 коп. суми заборгованості та 1 827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Дата складання повного тексту рішення: 20.02.2014р.

Суддя Щоткін О.В.

СудГосподарський суд Київської області
Дата ухвалення рішення17.02.2014
Оприлюднено21.02.2014
Номер документу37240994
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —911/163/14

Рішення від 17.02.2014

Господарське

Господарський суд Київської області

Щоткін О.В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні