Рішення

від 14.02.2014 по справі 916/3586/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" лютого 2014 р.Справа № 916/3586/13

Господарський суд Одеської області

У складі судді Желєзної С.П.

Секретаря судових засідань Князєвої К.Р.

За участю представників сторін:

Від позивача: Баулін А.О. за довіреністю від 25.10.2013р.

Від відповідача: не з'явився.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Глобал-Лоджистік" до приватного підприємства „Строй-Систем" про стягнення 157 627,68 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Глобал-Лоджистік" (далі по тексту - ТОВ „Глобал-Лоджистік") звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до приватного підприємства „Строй-Систем" (далі по тексту - ПП „Строй-Систем") про стягнення заборгованості в загальному розмірі 136 277,68 грн., яка складається з суми основного боргу в розмірі 134 200,00 грн. та трьох відсотків річних в сумі 2 077,68 грн. Позовні вимоги обґрунтовані фактом неналежного виконання відповідачем прийнятих на себе грошових зобов'язань за договором відповідального зберігання № 010811-1 від 01.08.2011р. щодо здійснення своєчасної та повному обсязі оплати вартості наданих ТОВ „Глобал-Лоджистік" послуг зберігання як за час дії вказаного договору, так і за час фактичного зберігання речі після закінчення строку її зберігання.

Згідно із заявою від 10.02.2014р. позивачем було збільшено розмір заявлених позовних вимог до загальної суми 157 627,68 грн., у зв'язку з чим, позивач просить суд стягнути з ПП „Строй-Систем" суму основного боргу в розмірі 155 550,00 грн. та три відсотки річних в сумі 2 077,68 грн. Вказана редакція позовних вимог є остаточною та була прийнята до розгляду господарським судом.

Відповідач був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи в засіданнях суду, що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленням про вручення поштових відправлень суду під розписку, однак ПП „Строй-Систем" не скористалось наданим законом правом на участь свого представника в судовому процесі. Оскільки відповідачем не було подано відзив на позов, справа розглядається за наявними в ній матеріалами згідно зі ст. 75 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи та пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

01.08.2011р. між ТОВ „Глобал-Лоджистік" (Зберігач) та ПП „Строй-Систем" (Поклажодавець) було укладено договір відповідального зберігання № 010811-1, у відповідності до п.п. 1.1, 1.2 якого Поклажодавець передає, а Зберігач приймає на відповідальне платне зберігання системи вентиляції та кондиціювання повітря (далі - Обладнання), які вказані в акті прийому-передачі обладнання на відповідальне зберігання, що є невід'ємною частиною цього договору. Зберігач зобов'язаний вживати усіх заходів, встановлених договором, законом, іншими актами цивільного законодавства, для забезпечення схоронності обладнання, яке передається йому на зберігання.

Відповідно до ст. 936 ЦК України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідно до акту приймання-передачі обладнання від 01.08.2011р., який підписаний повноважними представниками сторін та скріплений відповідними печатками, на виконання умов договору відповідального зберігання № 010811-1 від 01.08.2011р. ПП „Строй - Систем" передало позивачу на відповідальне зберігання системи вентиляції та кондиціювання відповідно до переліку, зазначеному в цьому акті.

Згідно зі ст. 937 ЦК України договір зберігання укладається у письмовій формі у випадках, встановлених статтею 208 цього Кодексу. Прийняття речі на зберігання може підтверджуватися видачею поклажодавцеві номерного жетона, іншого знака, що посвідчує прийняття речі на зберігання, якщо це встановлено законом, іншими актами цивільного законодавства або є звичним для цього виду зберігання.

Положеннями п.п. 3.1.1, 8.1 договору відповідального зберігання № 010811-1 від 01.08.2011р. передбачено, що цей договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до 01.08.2012р., але в будь-якому разі - до повного виконання сторонами своїх договірних зобов'язань. Протягом строку дії договору Зберігач зобов'язаний вжити всіх необхідних заходів для забезпечення зберігання обладнання в належному стані.

В силу положень ст.ст. 938, 942 ЦК України зберігач зобов'язаний зберігати річ протягом строку, встановленого у договорі зберігання. Зберігач зобов'язаний вживати усіх заходів, встановлених договором, законом, іншими актами цивільного законодавства, для забезпечення схоронності речі.

Як стверджує позивач, після прийняття від відповідача обладнання на зберігання, ТОВ „Глобал-Лоджистік" належним чином виконувало власні обов'язки зберігача та забезпечувало збережність прийнятого від ПП „Строй - Систем" обладнання, не допускаючи погіршення його якості та зменшення його кількості. Також, позивач наголошує, що незважаючи на закінчення строку дії договору відповідального зберігання № 010811-1 від 01.08.2011р., ТОВ „Глобал-Лоджистік" по теперішній час продовжує зберігати прийняте від відповідача майно, яке останнім не забирається із зберігання. Викладені обставини з боку ПП „Строй - Систем" в процесі розгляду даної справи спростовані не були.

В свою чергу, положеннями п.п. 2.1, 3.3.2 договору відповідального зберігання № 010811-1 від 01.08.2011р. передбачено, що Поклажодавець зобов'язаний оплачувати послуги Зберігача відповідно до умов цього договору. За зберігання обладнання Поклажодавець до 10 числа кожного місяця сплачує Зберігачу 6 100,00 грн., в тому числі ПДВ в сумі 1 016,67 грн.

Статтею 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів. Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Зобов'язання, в свою чергу, згідно вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 946 ЦК України плата за зберігання та строки її внесення встановлюються договором зберігання. Якщо поклажодавець після закінчення строку договору зберігання не забрав річ, він зобов'язаний внести плату за весь фактичний час її зберігання.

В силу положень ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтями 610, 612 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як свідчать наявні в матеріалах справи виписки із банківського рахунку ТОВ „Глобал-Лоджистік", відповідач здійснив оплату вартості наданих позивачем на виконання умов договору відповідального зберігання № 010811-1 від 01.08.2011р. послуг виключно за період з серпня по грудень 2011р. на загальну суму 24 400,00 грн. Однак, оскільки в матеріалах справи відсутні докази здійснення відповідачем оплати вартості послуг зберігання, які надавались позивачем на виконання договору відповідального зберігання № 010811-1 від 01.08.2011р., протягом періоду з січня 2012р. по середину лютого 2014р. до 10 числа кожного із місяців періоду, суд доходить висновку про порушення відповідачем власних грошових зобов'язань як за вказаною угодою, так і передбаченого ч. 3 ст. 946 ЦК України зобов'язання щодо внесення плати за весь час фактичного зберігання речі після закінчення строку договору. В результаті викладеного, у ПП „Строй - Систем" утворилась заборгованість перед ТОВ „Глобал-Лоджистік" в сумі 155 550,00 грн., яка на момент вирішення даного спору є непогашеною.

За таких обставин, керуючись ст.ст. 525, 526, 530, 629, 936, 946 ЦК України господарський суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог ТОВ „Глобал-Лоджистік" в частині стягнення з ПП „Строй - Систем" заборгованості за надані протягом періоду з січня 2012р. по середину лютого 2014р. послуги охорони в сумі 155 550,00 грн.

Згідно ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У зв'язку із простроченням відповідачем виконання прийнятих на себе грошових зобов'язань щодо своєчасної та в повному обсязі оплати вартості наданих позивачем послуг із зберігання, ТОВ „Глобал-Лоджистік" з посиланням на положення ст. 625 ЦК України було здійснено розрахунок трьох відсотків річних в сумі 2 077,68 грн., що є наслідком порушення вказаного грошового зобов'язання. Перевіривши здійснений позивачем розрахунок суми трьох відсотків річних /а.с. 35/, господарський суд зазначає, що позивачем було допущено помилку при його здійсненні, яка укладається у наступному.

Так, при здійсненні даного розрахунку позивачем не було враховано, що згідно зі ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. Таким чином, відповідно до п. 2.1 договору відповідального зберігання № 010811-1 від 01.08.2011р. обов'язок внесення плати за послуги із зберігання, граничним терміном виконання якого визначено 10 числа кожного місяця, розпочинав свій перебіг із з наступного дня після відповідної календарної дати, з якою пов'язано його початок, тобто з 11 числа кожного місяця. В результаті допущеної помилки, позивачем було безпідставно збільшено на 1 день тривалість терміну, протягом якого здійснювалось нарахування трьох відсотків річних З огляду на викладене, суд зазначає, що відповідно до заявлених ТОВ „Глобал-Лоджистік" вимог та використаних вихідних даних правильним розрахунком трьох відсотків річних у спірних правовідносинах має бути:

6 100 грн. * 356 (кількість днів прострочення з 11.01.2012р. по 31.12.2012р. включно) * 0,03 / 366 = 178 грн.

6 100 грн. * 325 (кількість днів прострочення з 11.02.2012р. по 31.12.2012р. включно) * 0,03 / 366 = 162,50 грн.

6 100 грн. * 294 (кількість днів прострочення з 13.03.2012р. по 31.12.2012р. включно) * 0,03 / 366 = 147,00 грн.

6 100 грн. * 265 (кількість днів прострочення з 11.04.2012р. по 31.12.2012р. включно) * 0,03 / 366 = 132,50 грн.

6 100 грн. * 235 (кількість днів прострочення з 11.05.2012р. по 31.12.2012р. включно) * 0,03 / 366 = 117,50 грн.

6 100 грн. * 203 (кількість днів прострочення з 12.06.2012р. по 31.12.2012р. включно) * 0,03 / 366 = 101,50 грн.

6 100 грн. * 174 (кількість днів прострочення з 11.07.2012р. по 31.12.2012р. включно) * 0,03 / 366 = 87 грн.

42 700 грн. (підсумкова сума заборгованості, щодо якої протягом 2013 року здійснювалось нарахування відсотків річних) * 326 (кількість днів прострочення з 01.01.2013р. по 22.11.2013р. включно) * 0,03 / 365 = 1 144,13 грн.

Таким чином, господарський суд доходить висновку про правомірність нарахування відповідачу до сплати трьох відсотків річних в загальній сумі 2 070,13 грн ., у зв'язку з чим, позовні вимоги у названій частині підлягають частковому задоволенню.

Згідно вимог ст.ст. 32, 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. В свою чергу, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Враховуючи вищевикладене, факт існування заборгованості ПП „Строй - Систем" перед ТОВ „Глобал-Лоджистік" в загальній сумі 157 620,13 грн., яка складається з суми основного боргу в розмірі 155 550,00 грн. та трьох відсотків річних в сумі 2 070,13 грн., витікає з умов укладеної між сторонами по справі угоди, положень чинного законодавства та підтверджується матеріалами справи. Доказів, спростовуючих викладене, відповідачем суду надано не було.

Відповідно до ч. 2 ст. 617 ЦК України особа, не звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання у разі відсутності у боржника необхідних коштів. Крім того, згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Підсумовуючи вищезазначене, суд доходить висновку щодо необхідності задоволення позовних вимог ТОВ „Глобал-Лоджистік" частково на суму 157 620,13 грн. Таким чином, із ПП „Строй - Систем" слід стягнути на користь ТОВ „Глобал-Лоджистік" суму основного боргу в розмірі 155 550,00 грн. та три відсотки річних в сумі 2 070,13 грн. відповідно до ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 610 - 612, 615, 617, 625, 629, 936 - 938, 942, 946 ЦК України, ст. 193 ГК України.

Судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог згідно зі ст.ст. 44, 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 610 - 612, 615, 617, 625, 629, 936 - 938, 942, 946 ЦК України, ст. 193 ГК України, ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з приватного підприємства „Строй - Систем" /65091, м. Одеса, вул. Скісна, 19/1, код ЄДРПОУ 31373740/ на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Глобал-Лоджистік" /04112, м. Київ, вул. Дегтярівська, 48, код ЄДРПОУ 33946719/ суму основного боргу в розмірі 155 550 грн. 00 коп. /сто п'ятдесят п'ять тисяч п'ятсот п'ятдесят грн. 00 коп./, три відсотки річних в сумі 2 070 грн. 13 коп. /дві тисячі сімдесят грн. 13 коп./, судовий збір в сумі 3 152 грн. 40 коп. /три тисячі сто п'ятдесят дві грн. 40 коп./. Наказ видати.

3. В решті позову відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 85 ГПК України.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. ст. 91, 93 ГПК України сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Повний текст рішення підписано 19.02.2014р.

Суддя С.П. Желєзна