Рішення

від 14.02.2014 по справі 916/3470/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"14" лютого 2014 р.Справа № 916/3470/13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІКАС УКРАЇНА"

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "КРАЙТЕКС-СЕРВІС"

про стягнення 40128,37грн.

Суддя Гут С.Ф.

В судовому засіданні приймали участь:

Від позивача: Власенко Ю.Г, довіреність від 18.06.2013р;

Від відповідача: не з'явився;

СУТЬ СПОРУ: Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "ВІКАС УКРАЇНА", звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "КРАЙТЕКС-СЕРВІС" про стягнення заборгованості у розмірі 40128,37грн., а саме: основного боргу у розмірі 28588,50грн., пені у розмірі 8524,28грн., 3%річних у розмірі 1756,05грн. та індексу інфляції у розмірі 1259,54грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 18.12.13р. порушено провадження у справі №916/3470/13.

04.02.2014р. від позивача надійшла телеграма (вх.ГСОО№2813/14 від 04.02.2014р.), відповідно до якої просить суд відкласти розгляд справи, що призначено на 12:30 04.02.2014р., у зв'язку з неможливістю прибути представника ТОВ "ВІКАС УКРАЇНА" у призначений день та час, та призначити розгляд справи на іншу дату.

Надана телеграма судом залучена до матеріалів справи.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 04.02.14р. розгляд справи було відкладено, в порядку ст.77 ГПК України.

06.02.14р. від відповідача надійшла заява(вх.№3090/14 від 06.02.14р.) щодо погашення суми боргу, згідно якої у зв'язку з погашенням суми основного боргу 27.12.2013р., що підтверджується платіжним дорученням №3710 від 27.10.13р. на суму 28588,50грн., просить суд відмовити позивачу у задоволенні решти позовних вимог.

Судом заява розглянута та залучена до матеріалів справи.

14.02.14р. від позивача надійшло клопотання (вх.№3951/14 від 14.02.14р.), згідно якого просить суд залучити до матеріалів справи оригінал доказу сплати судового збору.

Судом клопотання розглянуто та задоволено, та залучено до матеріалів справи наданий доказ по справі.

Відповідач в судові засідання не з'являвся, хоча був належним чином повідомлений про час та місце судових засідань, згідно наявних в матеріалах справи поштових повідомлень, а саме, за його юридичною адресою, відзив на позов не надав, у зв'язку з чим справа розглядається по наявним в ній матеріалам у порядку ст.75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив .

09.07.2012р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "ВІКАС УКРАЇНА" (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "КРАЙТЕКС-СЕРВІС" (Покупець) було укладено договір №1012/12, відповідно до умов якого Постачальник зобов'язався поставити, а Покупець зобов'язався прийняти та оплатити товари народного споживання(побутова хімія, парфюмерно-косметична продукція та інше), далі Товар.

Згідно п.п.2.1.-2.2. договору, поставка товару здійснюється по видатковим накладним згідно замовлень Покупця, переданих торгівельному представнику Постачальника або по телефону(факсу, e-mail, тощо). Товари відвантажуються протягом трьох робочих днів з моменту отримання замовлення при відсутності заборгованості Покупця перед Постачальником.

Відповідно до п.3.1. договору, розрахунок здійснюється у безготівковій формі на розрахунковий рахунок Постачальника на умовах відкладення платежу терміном до 21 (двадцяти одного) календарного дня, що зазначається у видаткових накладних.

Пунктом 6.1. договору передбачено, що за невиконання або неналежне виконання зобов'язань по договору сторони несуть відповідальність згідно з діючим законодавством України.

У відповідності до п.6.2. договору, в разі несвоєчасної оплати Товару Покупець відшкодовує Постачальнику пеню в розмірі 0,5% вартості неоплаченого Товару за кожен день прострочення, але не більше 2 облікової ставки НБУ.

Згідно п.8.1. договору, всі суперечки і розбіжності, які виникають з існуючого договору чи у зв'язку з ним, вирішуються шляхом переговорів між сторонами.

На виконання умов договору ТОВ "ВІКАС УКРАЇНА" взяті на себе зобов'язання щодо поставки товару виконав у повному обсязі, а саме поставив відповідачу Товар, що підтверджується видатковою накладною №21620 від 11.07.2012р. на суму 88614,96грн.

Однак відповідач частково виконав взяті на себе зобов'язання, а саме частково здійснив оплату за отриманий товар на суму 40026,46грн.

22.07.2013р. позивач звернувся на адресу відповідача з претензією в порядку ст. 6 ГПК України, з вимогою протягом 15 робочих днів з дня отримання претензії перерахувати на поточний рахунок ТОВ "ВІКАС УКРАЇНА" (р\р 26000060366549 в КБ «Приватбанк», МФО 305299)суму заборгованості у розмірі 48588,50грн. за договором №1012/12 від 09.07.2012р.

13.08.2013р. відповідач частково перерахував на поточний рахунок позивача суму у розмірі 20000грн., неоплаченою залишилась сума основного боргу у розмірі 28588,50грн.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "ВІКАС УКРАЇНА" та Товариством з обмеженою відповідальністю "КРАЙТЕКС-СЕРВІС" було підписано Акт звірки взаєморозрахунків за період травень 2013р. по серпень 2013р., згідно якого за відповідачем рахується заборгованість перед позивачем у розмірі 28588,50грн.

Враховуючи невиконання відповідачем взятого на себе за договором обов'язку щодо оплати заборгованості за отриманий товар, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою, згідно якої просить суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 40128,37грн., а саме: основний борг у розмірі 28588,50грн., пеню у розмірі 8524,28грн., 3%річних у розмірі 1756,05грн. та індекс інфляції у розмірі 1259,54грн.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу, а саме: цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Він може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків (ст.ст.202, 205 Цивільного кодексу України).

Ст. 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1, 7 ст.193).

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), що визначено в ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

Між сторонами підписано та засвідчено печатками сторін акт звірки взаєморозрахунків, відповідно до якого станом на 31.08.2013р. за Товариством з обмеженою відповідальністю "КРАЙТЕКС-СЕРВІС" рахується заборгованість на суму 28588,50грн.

При цьому суд враховує, що акт звірки розрахунків є тільки документом, по якому бухгалтерії підприємств звіряють бухгалтерський облік операцій, а наявність чи відсутність будь-яких зобов'язань сторін підтверджується первинними документами - документами, які містять відомості про господарську операцію та підтверджують її здійснення (ст.1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні") .

Так, судом встановлено наявність поставки позивачем відповідачу товару за договором №1012/12 від 09.07.12р. на загальну суму 88614,96грн., строки оплати товару були чітко обумовлені та погоджені сторонами, невиконання відповідачем зобов'язань, щодо оплати отриманого Товару у визначені строки, у зв'язку з чим станом на момент звернення позивача до суду з позовом неоплаченим залишився товар на суму 28588,50грн

Відповідно до п.1 1 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Приймаючи до уваги те, що відповідачем під час розгляду справи погашена заявлена до стягнення сума основного боргу у розмірі 28588,50грн., що підтверджується платіжним дорученням №3710 від 27.10.13р. на суму 28588,50грн., провадження у справі №916/3470/13 в частині стягнення основного боргу у розмірі 28588,50грн. підлягає припиненню на підставі п.1 1 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України.

Крім того, позивачем заявлено позовні вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "КРАЙТЕКС-СЕРВІС" пені в розмірі 8524,28грн., а саме: у розмірі 7414,42 грн. за період з 02.08.2012р. по 12.08.2013р., що обрахована із суми заборгованості у розмірі 48588,50грн., та у розмірі 1109,86грн., за період з 13.08.2013р. по 30.11.13р., що обрахована із суми заборгованості у розмірі 28588,50грн.

Відповідно до ч.1 ст.549, п.3 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки -грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у разі порушення ним зобов'язання.

Згідно ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання.

Відповідно до ч.2 ст.551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

В силу ст.216, ч.1 ст.218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності у вигляді застосування господарських санкцій є вчинене учасником господарських відносин правопорушення у сфері господарювання. Одним з видів господарських санкцій, згідно ч.2 ст.217 цього кодексу є штрафні санкції, до яких віднесені, у т.ч. пеня (ч.1 ст.230 ГК України).

Пунктом 6 ст.232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Нараз, наданий позивачем розрахунок пені, на думку суду, здійснений неналежним чином, оскільки обраховується за період, який є більшим визначеного положеннями Господарського кодексу України. З цих підстав судом було самостійно розраховано пеню та визначено її розмір, а тому пеня підлягає задоволенню в сумі 4676,12грн., а саме: у розмірі 3566,26грн., за період з 11.02.2013р. по 13.08.2013р., що обрахована із суми заборгованості у розмірі 48588,50грн., та у розмірі 1109,86грн., за період з 13.08.13р. по 30.11.2013р., що обрахована із суми заборгованості у розмірі 28588,50грн.

Крім того, позивачем заявлено позовні вимоги щодо стягнення з відповідача трьох процентів річних у сумі 1756,05грн. та індексу інфляції у розмірі 1259,54грн.

Згідно ст.625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи приписи законодавства, встановлення судом невиконання відповідачем зобов'язань, щодо оплати отриманого Товару у визначені строки, та перевіривши наданий розрахунок трьох процентів річних та індексу інфляції, суд дійшов висновку, що наданий позивачем розрахунок індексу інфляції, здійснений неналежним чином, оскільки у деяких місяцях наявна дефляція, з цих підстав судом було самостійно розраховано індекс інфляції, а тому індекс інфляції підлягає задоволенню в сумі 434,49грн., а саме: у розмірі 291,55грн., станом на серпень2013р., що обрахований із суми заборгованості у розмірі 48588,50грн., та у розмірі 142,94грн., за період з 13.08.13р. по 30.11.2013р., що обрахований із суми заборгованості у розмірі 28588,50грн.

Наданий позивачем розрахунок 3%річних, на думку суду, здійснений належним чином, тому судом підлягає задоволенню у розмірі 1756,05грн., а саме: у розмірі 1499,93грн., за період з 02.08.2012р. по 12.08.2013р., що обраховані із суми заборгованості у розмірі 48588,50грн., та у розмірі 256,12грн., за період з 13.08.13р. по 30.11.2013р., що обраховані із суми заборгованості у розмірі 28588,50грн.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст. 43 ГПК України).

Враховуючи вищезазначені обставини справи та перевіривши правильність наданого позивачем розрахунку сум заявлених до стягнення, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІКАС УКРАЇНА" до Товариства з обмеженою відповідальністю "КРАЙТЕКС-СЕРВІС" підлягають задоволенню в частині стягнення з відповідача пені у розмірі 4676,12грн., 3%річних у розмірі 1756,05грн. та індексу інфляції у розмірі 434,49грн.

Згідно ст.ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України слід стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог на суму 1520,14грн.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 44, 49, 75, п.1 1 ч.1 ст.80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Провадження у справі №916/3470/13 в частині заявленої до стягнення суми основного боргу за поставлені товари за договором №1012/12 від 09.07.12р. у розмірі 28588,50грн. -припинити.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "КРАЙТЕКС-СЕРВІС" (юридична адреса: 65069, м.Одеса, пр.Добровольського, буд.95, кв,46; фактична адреса: 65014, м.Одеса, вул.Маршала Жукова, 101А, код ЄДРПОУ 35241636) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІКАС УКРАЇНА" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд.44/1, оф.210, код ЄДРПОУ 35448939) пеню у розмірі 4676(чотири тисячі шістсот сімдесят шість)грн.12коп., 3%річних у розмірі 1756(одну тисячу сімсот п'ятдесят шість)грн.05коп., індекс інфляції у розмірі 434(чотириста тридцять чотири)грн.49коп., витрати по сплаті судового збору на суму 1520(одну тисячу п'ятсот двадцять)грн.14коп.

4. В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду Одеської області набирає чинності у порядку ст.85 ГПК України.

Наказ видати у порядку ст.116 ГПК України.

Повний текст рішення складено 19.02.2014р.

Суддя Гут С.Ф.