Рішення

від 18.02.2014 по справі 901/426/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.02.2014 Справа № 901/426/14 За позовом Приватного сільськогосподарського підприємства «Грузія»

до відповідача Міськрайонного управління Держземагенства в м. Джанкої, Джанкойському та Красногвардійському районах Автономної Республіки Крим

про розірвання договору оренди.

Суддя С.І. Чонгова

Представники:

Від позивача Білий В.В., довіреність № 128 від 17.10.2013, представник;

Від позивача Войтенко Ю.В., довіреність № 127 від 17.10.2013, юрисконсульт;

Від відповідача Михайлова С.В., довіреність № 01-08/700 від 13.02.2014, представник;

СУТЬ СПОРУ: Позивач - Приватне сільськогосподарське підприємство «Грузія» звернувся до Господарського суду Автономної Республіки Крим із позовом до відповідача - Міськрайонного управління Держземагенства в м. Джанкої, Джанкойському та Красногвардійському районах Автономної Республіки Крим, у якому просить припинити право оренди ПСП «Грузія» на земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності площею 172,9569 га (кадастровий номер 0121183800:07:001:0145), площею 126,0211 га (кадастровий номер 0121183800:07:001:0146), розташовані на території Новокримської сільської ради Джанкойського району; розірвати договір оренди земельної ділянки б/н від 21 березня 2008 року загальною площею 592,3167 га, укладений між ПСП «Грузія» та Джанкойською районною державною адміністрацією, строком на 25 років для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, зареєстрований Джанкойським відділом Кримської регіональної філії державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» при Держкомземі України в книзі державної реєстрації договорів оренди землі 21 березня 2008 року за № 040800600062.

Представник позивача у засіданні суду вимоги позову підтримав.

Представник відповідача у засіданні суду проти позову не заперечував, за мотивами, викладеними у позовній заяві від 10.02.2014 за вих. № 01-08/184, яка надійшла на адресу суду поштою 17.02.2014.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно вимогам частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства, що встановлено статтею 13 Закону України «Про оренду землі».

21 березня 2008 року між Джанкойською районною державною адміністрацією (Орендодавцем) та Приватним сільськогосподарським підприємством «Грузія» (Орендарем) був укладений договір оренди земельної ділянки.

Відповідно до умов укладеного договору Орендодавець на підставі розпоряджень № 34-р від 04 квітня 2007 року та № 1173-р від 02 листопада 2007 року надає, а Орендар приймає у тимчасове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться за адресою: Автономна Республіка Крим, Джанкойський район, Новокримська сільська рада. В оренду передається земельна ділянка площею 592,3167 га, у тому числі за угіддями: рілля, ділянка № 1 - з державної власності Новокримської сільської ради (згідно форми 6-зем); площею 95,9199 га, площею 172,9569 га, площею 126,0211 га, площею 197,4188 га.

Пунктом 8 договору визначено, що договір укладений строком на 25 років.

24 грудня 2013 року Джанкойською районною державною адміністрацією було прийнято розпорядження № 900-р «Про добровільну відмову від права користування земельною ділянкою», згідно якому, у відповідності зі статтею 17, 141 Земельного кодексу України, Законом України «Про оренду землі», на підставі клопотання Приватного сільськогосподарського підприємства «Грузія» від 18 грудня 2013 року № 304 та № 303, договору оренди земельної ділянки від 21 березня 2008 року № 040800600062, розташованої на території Новокримської сільської ради, вирішено розірвати з ПСП «Грузія» договір оренди земельної ділянки від 21 березня 2008 року № 040800600062, розташованої на території Новокримської сільської ради, та зобов'язано ПСП «Грузія» у відповідності з діючим законодавством укласти додаткову угоду про розірвання договору оренди земельної ділянки від 21 березня 2008 року № 040800600062 та здійснити її державну реєстрацію в органах юстиції.

24 грудня 2013 року між Орендодавцем та Орендарем було укладено угоду № б/н про розірвання договору оренди земельної ділянки № 040800600062 від 21 березня 2008 року, відповідно до якої сторони договору оренди дійшли згоди розірвати з ПСП «Грузія» договір оренди земельної ділянки від 21 березня 2008 року № 040800600062, розташованої на території Новокримської сільської ради.

Відповідно до вимог статті 31 Закону України «Про оренду землі» договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом.

Сторонами у спірному договорі є Приватне сільськогосподарське підприємство «Грузія» та Джанкойська районна державна адміністрація.

Тобто, відповідач за цим позовом не є стороною у спірному договору, а, отже, вимоги щодо розірвання з ним спірного договору є безпідставними.

Право оренди земельної ділянки виникає на підставі договору оренди, у разі розірвання договору оренди земельної ділянки право оренди на неї припиняється, що витікає з приписів статей 31, 32 Закону України «Про оренду землі».

Тобто, право оренди позивача на зазначені у договорі земельні ділянки, є припиненим розірванням договору.

Крім того, суд також зазначає, що діючим земельним законодавством не передбачено повноважень саме відповідача щодо надання або припинення права оренди земельних ділянок.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що вимоги позивача задоволенню не підлягають.

Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати з оплати судового збору підлягають віднесенню на позивача.

В судовому засіданні 18 лютого 2014 року були оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України. Повне рішення складено 20 лютого 2014 року.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволені позову відмовити.

Суддя С.І. Чонгова