Рішення

від 17.02.2014 по справі 901/113/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

17.02.2014Справа № 901/113/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Октябрьський коньячний завод»

до Державного підприємства «Лівадія»

про стягнення 132 545,15 грн.

Суддя С.С. Потопальський

Представники сторін:

Від позивача - Джаббаров Т.Р., довіреність № б/н від 24.09.2013, представник;

Від відповідача - не з'явився;

СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю «Октябрьський коньячний завод» (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Автономної Республіки Крим (далі - суд) з позовною заявою до Державного підприємства «Лівадія» (далі - відповідач) про стягнення основної заборгованості у сумі - 130 000,00 грн., втрат від інфляції у сумі - 1469,36 грн. та 3% річних у сумі - 1075,79 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не виконав в повному обсязі зобов'язання по оплати за поставлений товар по договору № 05/08-13 від 05.08.2013, в зв`язку з чим позивач звернувся до суду за примусовим стягненням заборгованості та нарахував 3 % річних та втрати від інфляції.

Відповідач, вдруге, без поважних причин, повноважного представника в судове засідання не направив, не зважаючи на те, що був належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду даної справи рекомендованою поштою.

У порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

встановив:

05.08.2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Октябрьський коньячний завод» (надалі постачальник) та Державним підприємством «Лівадія», (надалі - покупець) укладений договір № 05/08-13.

Відповідно до п.1.1 договору постачальник зобов`язується відвантажити та передати у власність Покупцю виноматеріал, вироблений в Україні з вітчизняної сировини, за асортиментом, кількістю, якісними характеристиками та у строки, які встановлені даним договором, Спеціфікаціями, які є невід`ємною частиною даного договору, а покупець - прийняти та оплатити виноматеріал в порядку та на умовах, визначених у даному договорі та додатках до нього.

Згідно до п.2.3 договору, загальна кількість виноматеріалу, що постачається за даним договором, визначається в Специфікаціях до договору, що є невід`ємною частиною даного договору.

Пунктом 3.1 договору встановлено, що ціна на виноматеріал за цим договором визначається у гривні та встановлюється в Специфікаціях до даного договору за один декалітр.

Право власності на партію виноматеріалу переходить до покупця з моменту прийняття без зауважень партії виноматеріалу за кількістю та якістю на складі покупця (п.5.13 договору).

На виконання зобов'язань за договором позивач відвантажив ДП «Лівадія» за видатковою накладною № 692 від 01.10.201 виноматеріал «Кагор» на суму 136560,00 грн. з ПДВ.

Поставлений товар був прийнятий з боку Державного підприємства «Лівадія», про що свідчить відповідний підпис, печатка Державного підприємства «Лівадія» на видатковій накладній № 692 від 01.10.2013 р. та підпис і штамп ДП «Лівадія на товарно-транспортній накладній на переміщення алкогольних напоїв № ОК-0000692 від 01.10.203 р.

Проте відповідачем була сплачена заборгованість лише частково та на день розгляду справи складає 130 000,00 грн.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Виходячи з положень ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, виходячи зі змісту ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, відповідачем під час розгляду даної справи не був доведений суду факт оплати та не надано належних доказів погашення заборгованості.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення основної суми заборгованості у розмірі 130000,00 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Крім основної суми заборгованості позивач просить стягнути втрати від інфляції у сумі 1469,36 грн. та 3% річних у сумі 1075,79 грн. за період з 01.10.2013 по 09.01.2014.

У відповідності зі ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи встановлення судом факту прострочення з боку відповідача по оплаті за поставлений товар, та перевіривши розрахунок позивача, (а.с.8-9), суд визнає вимогу позивача щодо стягнення втрати від інфляції у сумі 1469,36 грн. та 3% річних у сумі 1075,79 грн. за період з 01.10.2013 по 09.01.2014 обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

За таких обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Оплату судового збору, згідно зі статтею 49 Господарського процесуального кодексу України суд покладає на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

Вступна і резолютивна частини рішення оголошені в судовому засіданні

17.02.2014 року.

Повний текст рішення складено 20.02.2014 року.

На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 75, 82-84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2. Стягнути з Державного підприємства «Лівадія», (вул.Виноградна, 2, м.Ялта, ЄДРПОУ 00412760) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Октябрьський коньячний завод», (вул.Амурська, 35, с.Амурське, Красногвардійський р-н, ЄДРПОУ 37349361) 130 000,00 грн. основного боргу, 1469,36 грн. втрат від інфляції, 1075,79 грн. 3 % річних, 2650,90 грн. судового збору.

Наказ видати після вступу рішення в законну чинність.

Суддя С.С. Потопальський