Рішення

від 11.02.2014 по справі 905/7699/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

11.02.2014 Справа № 905/7699/13

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Левшиної Я.О., суддів Мирошниченка Я.С., Філімонової О.Ю., при секретарі судового засідання Чистюхіній Ю.А., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради «Донецькміськтепломережа», м. Донецьк

до відповідача: Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Наш дом, 5-А», м. Донецьк

про: стягнення суми основного боргу у розмірі 71162,28грн., 3 % річних - 2414,71 грн.

за участю уповноважених представників :

від позивача - Мавроді І.Д. (за довіреністю № 1988 від 31.12.2013р.);

від відповідача - не з'явився.

СУТЬ СПРАВИ:

Комунальне комерційне підприємство Донецької міської ради «Донецькміськтепломережа», м. Донецьк звернулось до Господарського суду Донецької області із позовом до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Наш дом, 5-А» м. Донецьк про стягнення суми основного боргу у розмірі 71162,28грн., 3 % річних - 2414,71 грн.

Розпорядженням голови господарського суду донецької області від 13.01.2014р. призначено колегіальний розгляд справи № 905/7699/13 у складі головуючого судді Левшиної Я.О., суддів Мирошниченка Я.С., Філімонової О.Ю.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання грошових зобов'язань за договором купівлі-продажу теплової енергії № 2716 від 01.08.2007р. з оплати поставленої теплової енергії, внаслідок чого утворилась стягувана заборгованість та виникли підстави для нарахування 3 % річних.

Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує ст.ст. 1, 2, 54-57 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 193, 230 Господарського кодексу України, ст.ст. 526, 530, 611, 625 Цивільного кодексу України, Законом України «Про житлово - комунальні послуги», Законом України «Про теплопостачання».

На підтвердження вказаних обставин позивач надав договір купівлі-продажу теплової енергії № 2716 від 01.08.2007р.; розрахунок суми боргу; правоустановчі документи; наказ № 138 від 01.03.2011р.; рахунки № 2716 від 29.03.2013р., від 29.04.2013р., від 30.05.2013р., від 27.06.2013р., від 30.07.2013р., від 29.08.2013р., від 30.09.2013р.; супровідні листи № 22-ж від 03.04.2013р., № 310ж від 16.05.2013р., № 98-ж від 22.07.2013р., № 106-ж від 06.09.2013р., № 112-ж від 08.10.2013р.; лист про отримання рахунку № 2716 від 30.05.2013р.; претензію від 28.05.2013р.; акт на включення опалення від 15.10.2012р., акт на відключення опалення від 15.04.2013р.; акти показників тепломіра від 15.03.2013р., від 15.04.2013р., від 14.02.2013р., від 14.01.2013р., від 14.12.2012р., від 14.11.2012р.; акти огляду вузла обліку теплової енергії; показників водоміру від 15.09.2013р., від 15.08.2013р., від 15.07.2013р., від 15.06.2013р., від 15.05.2013р., від 15.04.2013р., від 14.03.2013р.; акт звірки розрахунків.

27.11.2013р. представник позивача через канцелярію суду надав заяву № 590/юр від 27.11.2013р., у якій останній просив стягнути в з відповідача суму основного боргу у розмірі 60765,59грн. (від суми основного боргу відраховано: суму оплати у розмірі 10000,00грн., 3 % від суми, яка надійшла до рахунку позивача у розмірі 300грн.), 3% річних - 2248,93грн., а також повідомив, що відповідач сплатив суму боргу у розмірі 10000,00грн., у зв'язку з чим сума основного боргу складає 50765,59грн. . Також було надано: розрахунок позовних вимог; банківські виписки від 07.10.2013р., від 15.11.2013р.; письмові пояснення № 529/1 від 26.11.2013р.; довіреність № 1988 від 30.04.2013р.; лист б/н від 21.11.2013р.; акт звіряння взаємних розрахунків; письмові пояснення № 594/юр від 03.12.2013р.; рішення Донецької міської ради № 4/22 від 25.02.2011р.; постанова НКРЕ України № 1836 від 14.12.2010р.; наказ № 562 від 03.10.2011р.; акт на включення опалення від 15.10.2013р.; довідка на утримання заробітної плати.

09.12.2013р. представник позивача через канцелярію суду надав: письмові пояснення б/н від 09.12.2013р., у яких останній зазначив, що станом на 09.12.2013р. сума основної заборгованості складає 50620,03грн. (від суми основного боргу відраховано: відрахування від заробітної плати у розмірі 145,56грн.); пояснення № 600/юр від 17.12.2013р.; докази надіслання копії позовної заяви на адресу відповідача - опис вкладення до цінного листа та фіскальний чек № 0415 від 16.12.2013р.

23.12.2013р. від позивача надійшли письмові пояснення № 601/юр від 23.12.2013р., у яких останній зазначив, що станом на 23.12.2013р. сума боргу складає 50320,03грн. (від суми основного боргу відраховано: 3 % від суми, яка надійшла до рахунку позивача у розмірі 300грн.).

10.01.2014р. від позивача до канцелярії суду надійшли письмові пояснення № 4/юр від 10.01.2014р., у яких позивач зазначив, що станом на 09.01.2014р. сума боргу складає 36049,14грн. (від суми основного боргу відраховано: суму оплати у розмірі 14000,00грн., 3 % від суми, яка надійшла до рахунку позивача у розмірі 420грн., відрахування від заробітної плати у розмірі 270,89грн.).; лист № 251213 від 25.12.2013р.; акт звірки взаємних розрахунків; виписка з особового рахунку від 25.12.2013р.; довідку про відрахування з заробітної плати від 29.12.2013р. на суму 270,89грн.

27.01.2014р. від позивача до канцелярії суду надійшли письмові пояснення №25114 від 25.01.2014р., у яких останній зазначив, що сума боргу станом на 22.01.2014р. складає 35629,14грн. Також надано: лист № 233 від 20.01.2014р.; рахунок № 2716 від 30.05.2013р.; довідки про відрахування з заробітної плати від 29.06.2013р. на суму 308,55грн., від 27.07.2013р. на суму 52,74грн., від 31.08.2013р. на суму 59,95грн., від 29.09.2013р. на суму 87,90грн.; банківську виписку від 31.07.2013р. на суму 7000,00грн.; розрахунок оплати від 30.05.2013р.; клопотання б/н від 28.01.2014р.; лист № 233 від 20.01.2014р.

10.02.2014р. від позивача до канцелярії суду надійшли письмові пояснення б/н від 10.02.2014р., у яких останній зазначив, що станом на 10.02.2014р. сума основного боргу складає 13687,65грн. (від суми основного боргу відраховано: суму оплати у розмірі 21000,00грн., відрахування від заробітної плати у розмірі 311,49грн.); лист № 07/5-52-56 від 07.02.2014р.; банківську виписку від 30.01.2014р. на суму 21000,00грн.; довідку про відрахування з заробітної плати від 26.01.2014р. на суму 311,49грн.

Від відповідача до канцелярії суду надійшло: клопотання № 14 від 11.11.2013р. про здійснення запитів, яке було розглянуто у судовому засіданні 27.11.2013р.; лист б/н від 09.12.2013р. про зобов'язання позивача направити на його адресу копію позовної заяви та відкласти розгляд справи (позивач направляв копію позовної заяви з додатками до неї на адресу відповідача, що підтверджується фіскальним чеком № 3352 від 01.11.2013р., описом вкладення до цінного листа, фіскальним чеком № 0415 від 16.12.2013р., описом вкладення до цінного листа (а.с. 6,7, 82,83).

Відповідач у судове засідання без пояснення причин не з'явився, своєї позиції до відома суду не довів та не надав витребуваних документів, хоча про розгляд справи повідомлявся належним чином шляхом своєчасного надсилання ухвали за адресою зазначеною у позові та свідоцтві про державну реєстрацію юридичної особи Серії А00 № 312953 (а.с. 15). Обізнаність відповідача підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 127).

Суд вважає за можливе розглянути спір в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в справі матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, а відсутність представника належним чином повідомленого відповідача та ненадання ним певних документів у світлі приписів ст.ст. 4-3, 22, 33 та 77 цього Кодексу істотним чином не впливають на таку кваліфікацію і не можуть вважатися належною підставою для подальшого відкладання розгляду справи.

Розглянувши подані сторонами документи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

01.08.2007р. між Комунальним комерційним підприємством Донецької міської ради «Донецькміськтепломережа» (Теплопостачальна організація) та Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку «Наш дом, 5-А» (ОСББ) був укладений договір купівлі-продажу теплової енергії № 2716 (а.с.9-10) (далі договір), згідно умов п.п. 1.1 якого Теплопостачальна організація зобов'язалась постачати теплову енергію до елеваторного вузлу, а ОСББ зобов'язалось прийняти теплову енергію, розподілити її споживачам та здійснювати оплату її вартості.

Відповідно до приписів п. 2.6.6. договору ОСББ зобов'язано своєчасно здійснювати оплату поставленої теплової енергії.

Об'єми споживання теплової енергії визначені у п. 2.8. договору, а саме: загальна площа - 3654,1 кв.м., гаряче водопостачання по нормі споживання - 59 людей.

Умовами розділу 3 договору сторонами передбачено порядок та умови здійснення розрахунків, зокрема:

- п. 3.1. «ОСББ здійснює оплату отриманої теплової енергії не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, відповідно наданим рахункам»;

- п.3.2. «у платіжному дорученні ОСББ повинно обов'язково зазначити номер договору, призначення платежу. При нарахуванні заборгованості у ОСББ по договору, Теплопостачальна організація, гроші, що надійшли від ОСББ зараховує до погашення заборгованості за теплову енергію минулих періодів по даному договору, незалежно від вказівок у платіжному дорученні призначенні платежу»;

- п. 3.12. «теплопостачальна організація здійснює ОСББ відшкодування витрат по збору з населення платежів за послуги теплопостачання у розмірі 3 % від суми, яка поступила на рахунок Теплопостачальної організації від ОСББ».

Відповідно до п. 4.1. договору за невиконання або неналежне виконання своїх обов'язків за даним договором сторони несуть відповідальність у відповідності з діючим законодавством.

Даний договір набирає чинності з 01.08.2007р. та діє до 31.12.2009р. та в вважається пролонгованим на той же строк, якщо від сторін на місяць до закінчення троку дії договору не надійде заяви про його розірвання, а у частині проведення розрахунків - до повного їх виконання (п. 7.1. договору).

Наказом Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради «Донецькміськтепломережа» № 138 від 01.03.2011р. встановлено тарифи за послуги теплопостачання з 01.03.2011р.: опалення у разі наявності приладів обліку із розрахунку щомісячної оплати впродовж року 265,55 грн. (без ПДВ); гаряче водопостачання - 17,58 грн. (без ПДВ).

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України, передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим ( ст.43 Господарського процесуального кодексу України).

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з ч. 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Правовідносини у сфері теплопостачання регулюються Цивільним та Господарським кодексами України, Законом України «Про теплопостачання», Законом України «Про житлово-комунальні послуги», Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою КМУ від 21.07.05 №630.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про теплопостачання» постачання теплової енергії, теплопостачання, - господарська діяльність, пов'язана з наданням теплової енергії, теплоносія, споживачам за допомогою технічних засобів транспортування та розподілом теплової енергії на підставі договору; споживачем теплової енергії є фізична або юридична особа, яка використовує теплову енергію на підставі договору.

Статтею 714 Цивільного кодексу України унормовано, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона, постачальник, зобов'язується надавати другій стороні, споживачеві, абонентові, енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Відповідно до статті 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за оплату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 275 Господарського кодексу України унормовано, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство, енергопостачальник, відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду, енергію, споживачеві, абоненту, який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Згідно з ч. 6, 7 статті 276 Господарського кодексу України, розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору. Договір може передбачати попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів.

За приписами статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Отже, виходячи з наведених норм законодавства постачання теплової енергії здійснюється лише на підставі договору

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За приписами статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 25 Закону України «Про теплопостачання», у разі відмови споживача оплачувати споживання теплової енергії заборгованість стягується в судовому порядку.

Позивач виконав свої зобов'язання за договором купівлі-продажу теплової енергії № 2716 від 01.08.2007р., про що свідчать акти на включення опалення від 15.10.2012р. та відключення опалення від 15.04.2013р. за адресою: 83047, м. Донецьк, вул. Багратіона, 5-А. (а.с. 32-33).

Надання послуг з теплопостачання також підтверджується актами показників приладів обліку від 15.03.2013р., від 15.04.2013р., від 14.02.2013р., від 14.01.2013р., від 14.12.2012р., від 14.11.2012р., від 15.11.203р., 15.08.2013р., 15.06.2013р., 15.07.2013р., 15.05.2013р., 15.04.2013р., 14.03.2013р. (а.с. 34-39, 42-48).

На виконання до умов договору позивачем була поставлена відповідачу теплова енергія та відповідно до умов договору виставлені рахунки № 2716: за березень 2013р. від 29.03.2013р. на суму 27975,90грн. (а.с. 18), за квітень 2013р. від 29.04.2013р. на суму 24253,75грн. (а.с. 19), за травень 2013р. від 30.05.2013р. на суму 6231,10грн. (а.с. 20); за червень 2013р. від 27.06.2013р. на суму 4219,08грн. (а.с. 21); за липень 2013р. від 30.07.2013р. на суму 4553,22грн. (а.с. 22); за серпень 2013р. від 29.08.2013р. на суму 6231,24 грн. (а.с. 23); за вересень 2013р. від 30.09.2013р. на суму 6281,238грн. (а.с. 24) на загальну суму 79745,67грн. Зазначені рахунки були надіслані відповідачу: 04.04.2013р., 23.05.2013р., 23.07.2013р., 07.09.2013р., 10.10.2013р. відповідно, що підтверджується доданими до матеріалів справи документами; рахунок № 2716 від 30.05.2013р. отримано представником відповідача 25.06.2013р. особисто (а.с. 25-30).

На момент подання позовної заяви відповідачем було повністю оплачено рахунок № 2716 від 27.06.2013р. на суму 4219,08грн., що підтверджується банківською випискою (а.с. 114), та, відповідно до умов п. 3.2. договору, частково сплачено рахунок № 2716 від 30.07.2013р. у розмірі 2780,92грн., що підтверджується банківською випискою (а.с. 114) - сума боргу склала 72745,67грн.

Також, відповідачем на момент подання позовної заяви було частково сплачено рахунок №2716 від 01.08.2013р. у розмірі 10000,00грн., (яка відповідно до умов п. 3.2. договору була зарахована до погашення заборгованості за теплову енергію минулих періодів) що підтверджується банківською випискою (а.с. 56). сума боргу склала - 62745,67грн.

15.11.2013р. відповідачем здійснено часткову оплату наданих послуг у розмірі 10000,00грн., що підтверджується банківською випискою (а.с.57), сума боргу склала - 52745,67грн.

25.12.2013р. відповідачем здійснено часткову оплату наданих послуг у розмірі 14000,00грн., що підтверджується банківською випискою (а.с.97), сума боргу склала - 38745,67грн.

30.01.2014р. відповідачем здійснено часткову оплату наданих послуг у розмірі 21000,00грн., що підтверджується банківською випискою (а.с.125), сума боргу склала - 17745,67грн.

Тобто станом на 10.02.2014р. сума основного боргу склала 17745,67грн., тоді як позивачем у своїх поясненнях б/н від 10.02.2014р., зазначено меншу суму - 13687,65грн.

За змістом ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Відповідно до п. 3.11. постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» № 18 від 26 грудня 2011 року ГПК, зокрема статтею 22 цього Кодексу, не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог, або заявлення «додаткових» позовних вимог і т.п. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як збільшення або зменшення розміру позовних вимог.

У своїх поясненнях позивач обґрунтовує зменшення суми основної заборгованості у зв'язку зі здійсненням ним відрахувань від суми боргу у розмірі 3% та сум, які були відраховані від заробітної плати, що на думку суду є необґрунтованим та безпідставним, враховуючи наступне.

За умовами п. 3.12. договору № 2716 від 01.08.2007р., укладеного між Комунальним комерційним підприємством Донецької міської ради «Донецькміськтепломережа» та Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку «Наш дом, 5-А», теплопостачальна організація здійснює ОСББ відшкодування витрат по збору з населення платежів за послуги теплопостачання у розмірі 3 % від суми, яка поступила на рахунок Теплопостачальної організації від ОСББ.

У даному пункті договору чітко не визначено у якій спосіб теплопостачальна організація повинна здійснити ОСББ відшкодування витрат по збору з населення платежів за послуги теплопостачання у розмірі 3 % від суми, яка поступила на рахунок Теплопостачальної організації від ОСББ. Проте й не передбачено, що позивач за своєю ініціативою у односторонньому порядку може розпоряджуватись грошовими коштами та здійснювати взаємозалік шляхом списання коштів у рахунок погашення заборгованості.

Крім того, при обґрунтуванні суми заборгованості (у т.ч. й при уточненнях розміру заборгованості з урахуванням здійснених часткових оплат) позивачем надавались довідки підписані економістом Маркович Ю.О. про те, що з заробітної плати співробітника КП «Донецькміськтепломережа» на підставі особистої заяви Лазуткіної Т.Л. та договору купівлі-продажу теплової енергії № 2716 від 01.08.2007р. були відраховані оплати за постачання теплової енергії у розмірах 145,56грн. та 96,69грн. (довідка а.с. 84), у розмірі 270,89грн. (довідка а.с. 98), у розмірі 308,55грн. (довідка а.с. 112), у розмірі 52,74грн. (довідка а.с. 113), у розмірі 59,95грн. (довідка а.с. 115), у розмірі 87,90грн. (довідка а.с. 115), у розмірі 311,49грн. (довідка а.с. 126).

Однак, умовами зазначеного вище договору не передбачено таке право позивача та засіб здійснення розрахунків. Також представником позивача було проігноровано неодноразову вимогу суду про надання заяв Лазуткіної Т.Н. про відрахування з її заробітної плати сум, зазначених у довідках, для оплати спожитої теплової енергії.

Враховуючи положення Господарського процесуального кодексу України суд не має права виходити за межі позовних вимог, тому суд розглядає справу в контексті заявлених вимог з урахуванням письмових пояснень б/н від 10.02.2014р., про стягнення суми основного боргу у розмірі 13687,65грн., 3% річних - 2248,93грн.

В процесі розгляду даної справи, відповідач повністю оплатив суму основного боргу у розмірі 45000,00грн., що підтверджується банківськими виписками (а.с. 57, 97, 125).

Пунктом 1-1 ч.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Оскільки відповідач частково оплатив основний борг у розмірі 45000,00грн., то в цій частині провадження у справі підлягає припиненню.

З огляду на дані норми права та встановлені судом обставини справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача основного боргу в сумі 13687,65грн.

Щодо нарахованих 3% річних суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.ст. 216- 218 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Пунктом 4.1. договору встановлено, що за невиконання або неналежне виконання своїх обов'язків за даним договором сторони несуть відповідальність у відповідності з діючим законодавством.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд враховує, що умовами договору сторони встановили кінцевий строк оплати за договором не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, відповідно наданим рахункам (п.3.1 договору). Однак, суд зазначає, що рахунки за спожиту теплову енергію надсилались позивачем із порушенням строків: рахунок № 2716 від 29.03.2013р. надіслано поштою 04.04.2013р., рахунок № 2716 від 29.04.2013р. надіслано поштою 23.05.203р., рахунок № 2716 від 30.05.20132р. отримано представником відповідача нарочно 25.06.2013р., рахунок № 2716 від 27.06.2013р. надіслано поштою 23.07.2013р., рахунок № 2716 від 30.07.2013р. надіслано поштою 07.09.2013р., рахунок № 2716 від 29.08.2013р. надіслано поштою 07.09.2013р., рахунок № 2716 від 30.09.2013р. надіслано поштою 10.10.2013р.

Наказом Міністерства транспорту та зв'язку України «Про затвердження Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень та поштових переказів» встановлені нормативні строки щодо пересилання поштової кореспонденції - у межах області та між обласними центрами України - Д+3, пріоритетної - Д+1.

Отже, в силу ст. 253 Цивільного кодексу України та нормативів строків щодо пересилання поштової кореспонденції позивач здобув право вимоги сплати: за березень 2013р. - 21.04.2013р., за квітень 2013р. - 28.05.2013р., травень 2013р. - 27.06.2013р., червень 2013р. - 27.07.2013р., липень 2013р. - 11.09.2013р., серпень 2013р. - 21.09.2013р., вересень 2013р. - 08.10.2013р.

Перевіривши арифметичний розрахунок 3% річних, наданий позивачем, суд зазначає, що позивачем був невірно визначений період прострочення зобов'язання, а саме, позивачем було здійснено розрахунок без урахування часткових оплат відповідачем суми основного боргу, у зв'язку з чим суд задовольняє частково позовні вимоги в частині стягнення 3% річних: за період з 21.04.2013р. по 31.10.2013р., на суму заборгованості 27975,90грн.; за період з 28.05.2013р. по 31.10.2013р., на суму заборгованості 24253,75грн.; за період з 27.06.2013р. по 31.10.2013р., на суму заборгованості 6231,10грн.; за період з 27.07.2013р. по 31.07.2013р., на суму заборгованості 4219,08грн.; за період з 11.09.2013р. по 31.10.2013р., на суму заборгованості 1772,30грн.; за період з 21.09.2013р. по 07.10.2013р. на суму заборгованості 6231,24грн.; за період з 08.10.2013р. по 31.10.2013р. на суму заборгованості 2512,62грн.

З огляду на вищезазначене, суд вважає за можливе задовольнити вимоги про стягнення 3% річних частково - у розмірі 846,92грн.

В частині позовних вимог щодо стягнення 3% річних у розмірі 1402,01грн., суд відмовляє.

Судові витрати у відповідності до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У зв'язку з тим, що грошова сума у розмірі 10000,00грн. (на яку позивач зменшив позовні вимоги у заяві № 590/юр від 27.11.2013р.) була сплачена відповідачем до звернення позивача із розглядуваним позовом до суду, у цій частині судові витрати покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 11, 253, 509, 525, 526, 530, 610, 611, 625, 626, 629, 714, 903 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 216-218, 275, 276 Господарського кодексу України, ст.ст. 22, 33, 34, 43, 44, 49, 75, п. 1-1 ст. 80, ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Припинити провадження в частині стягнення з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Наш дом, 5-А», м. Донецьк (83047, м. Донецьк, вул. Багратіона, 5-А, ЄДРПОУ 33913311) суми боргу 45000,00грн.

2. Позовні вимоги Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради «Донецькміськтепломережа», м. Донецьк (ЄДРПОУ 33257089) до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Наш дом, 5-А», м. Донецьк (ЄДРПОУ 33913311) про стягнення суми основного боргу у розмірі 13687,65грн., 3% річних - 2248,93грн. задовольнити частково.

3. Стягнути з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Наш дом, 5-А» (83047, м. Донецьк, вул. Багратіона, 5-А, ЄДРПОУ 33913311) на користь Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради «Донецькміськтепломережа» (83001, м. Донецьк, вул. Постишева, б. 68, ЄДРПОУ 33257089) 13687,65грн., 3 % річних - 846,92грн., а також відшкодування сплаченого судового збору в розмірі 1392,14грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. В частині позовних вимог щодо стягнення 3% річних у розмірі 1402,01грн. відмовити.

5. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 11.02.2014р. проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 17.02.2014р.

Головуючий суддя Я.О. Левшина

Суддя Я.С. Мирошниченко

Суддя О.Ю. Філімонова

Вх: 33028/13

387-59-08

надруковано 3 прим.:

1 - ГСДО,

1 - позивачу

1 - відповідачу