Рішення

від 20.02.2014 по справі 110/279/14

КРАСНОПЕРЕКОПСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Справа № 110/279/14

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" лютого 2014 р.

Красноперекопський міськрайонний суд Автономної Республіки Крим

у складі: головуючого судді - Шевченко О.В.,

при секретарі - Пошивай Н.В.

розглянувши| у відкритому судовому засіданні в місті Красноперекопськ, Автономної Республіки Крим цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю "Північно-Кримський комбінат хлібопродуктів" про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні,

встановив:

25.01.2014 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, остаточно уточнив який, до товариства з обмеженою відповідальністю (далі ТОВ) "Північно-Кримський комбінат хлібопродуктів" про стягнення заборгованості по заробітній платі у розмірі 18363,44 грн., середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 31.12.2013 року по день ухвалення рішення на підставі ст. 117 КЗпП України.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач, перебуваючи в трудових відносинах з відповідачем та працюючи на посаді ваговика з 03.03.2012 року по 18.02.2013 року за сумісництвом на цьому з підприємстві завідувачкою складом, та за період з 06.06.2013 року по 30.12.2013 року ваговиком, будучи звільненою з роботи не отримала належних їй розрахункових коштів за два періоди. На момент звільнення заборгованість становила 18363,44 грн. Розрахунок з нею до цього часу не проведений.

У зв'язку з чим, позивач була змушена звернутися до суду з вказаним позовом та з урахуванням уточнених вимог просить суд стягнути на свою користь заборгованість по заробітній платі за період часу з 03.03.2012 року по 18.02.2013 року, 06.06.2013 р. по 30.12.2013 р. у сумі 18363,44 грн., та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні з 31.12.2013 р. та по день ухвалення рішення судом.

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилась, надала заяву про розгляд справи без її участі.

ТОВ "Північно-Кримський комбінат хлібопродуктів" в судове засідання по розгляду позову по суті не з'явився, причину неявки суду не повідомив, будь-якої заяви суду не надав. Підстав для відкладення розгляду справи не встановлені. За наведених обставин, суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи без участі відповідача на підставі наявних доказів з ухваленням заочного рішення в порядку ст.ст. 169, 224 - 228 ЦПК України.

Оцінюючи вимоги позовної заяви, дослідженні надані в справі докази, встановлені обставини, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно з частиною 1 статті 11 ЦПК України, якою встановлений принцип диспозитивності цивільного судочинства, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Частиною 1 ст. 115 КЗпП України передбачено, що заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів.

Згідно з частиною 1 ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 03.03.2013 року по 18.02.2013 р. працювала ваговиком в ТОВ "Північно-Кримський комбінат хлібопродуктів", та наказом № 12-к від 18.02.2013 року її було звільнено по п.1 ст. 36 КЗпП України за угодою сторін, що підтверджується копіями відповідних наказів та трудової книжки (а.с. 6,18,19).

З 06.06.2013 року відповідно до наказу № 28-к від 06.06.13 р. була прийнята на посаду вагаря в ТОВ "Північно-Кримський комбінат хлібопродуктів" та 30.12.2013 року на підставі наказу № 71-к від 30.12.2013 р. була звільнена відповідно до п. 2 ст. 36 КЗпП України (а.с. 7).

Згідно з вимогами ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.

У порушення даної норми ТОВ "Північно-Кримський комбінат хлібопродуктів" не виплатило ОСОБА_1 при звільненні нараховану заробітну плату і яка станом на 30.12.2013 року у загальному розмірі складає 18363,44 грн., тобто з урахуванням заборгованості щодо роботи на підприємстві за період часу з 03.03.2012 р. по 18.02.2013 р. у сумі 8641,40 грн., що підтверджується відповідними довідками, виданих ТзОВ "Північно-Кримський комбінат хлібопродуктів" № 196 від 30.12.2013 року (а.с. 15) та № 89 від 28.02.13 р. (а.с. 17).

Вказана сума заборгованості по заробітній плати не виплачена позивачу у повному обсязі і по теперішній час, а том підлягає стягненню за рішенням суду.

Статтею 117 КЗпП України передбачено, що в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Аналіз зазначених вище норм закріплений у постанові судової палати у цивільних справах Верховного суду України від 03 липня 2013 року, який дає підстави для висновку про те, що відсутність фінансово-господарської діяльності або коштів у роботодавця не виключає його вини в невиплаті належних звільненому працівникові коштів та не звільняє роботодавця від відповідальності, передбаченої ст. 117 КЗпП України.

Оскільки відповідач при звільненні ОСОБА_1, як 18.02.2013 року, так і 30.12.2013 р. у порушення вимог ст. 116 КЗпП України не виплатив їй заробітну плату в загальній сумі 18363,44 грн., вона має право на отримання середнього заробітку за весь час затримки розрахунку, тобто з 31.12.2013 року по 20.02.2013 р.

Відповідач всупереч вимогам частини 3 ст. 10 і частини 1 ст. 60 ЦПК України не довів відсутність свої вини у затримці розрахунку з позивачем при звільненні.

За таких обставин позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Власний розрахунок заборгованості ОСОБА_1 суду не надала.

Задовольняючи позов ОСОБА_1 в частині стягнення середнього заробітку за час розрахунку при звільненні, суд виходить з наступного.

Сума середнього заробітку за час затримки розрахунку, тобто з 31.12.2013 року по 20.02.2014 року складає 3522,37 грн. з наступного розрахунку:

((1303,10+1828,34):32дн.))х42 дн. = 3522,96 де:

1303 грн. - заробітна плата за листопад 2013р.;

1828 грн. - заробітна плата за грудень 2013 р.

32- кількість робочих днів у листопаді та грудні 2013 р.

42 - кількість робочих днів в період затримки розрахунку з 30.12.2013 року по 20.02.2014 року (1 21, 20).

Відповідно до ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі, питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.

Відповідно до частини 3 ст. 88 ЦПК України, якщо позивача на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

У зв'язку з чим з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір в сумі за дві вимоги (про стягнення заборгованості по заробітній платі та про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні) 487,20 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 116, 117 КЗпП України, ст.ст. 10, 11, 88, 209, 212 - 215, 224-228 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю "Північно-Кримський комбінат хлібопродуктів" про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні задовольнити.

Сягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Північно-Кримський комбінат хлібопродуктів", розташованого АР Крим Красноперекопський район с.Воїнка вул.Леніна, 55 "б" ОКПО 34897914 МФО 320478 р/р 26005143075 АК "УКРГАЗБАНК" м. Київ на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки с. Істочне, Красноперекопського району, АРК (ІНН НОМЕР_1) заборгованість по виплаті заробітної плати станом на 30.12.2013 року у сумі 18363 грн. 44 коп. та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у сумі 4110,02 грн., а всього разом 22473,46 грн..

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Північно-Кримський комбінат хлібопродуктів", розташованого АР Крим Красноперекопський район с.Воїнка вул.Леніна, 55 "б" ОКПО 34897914 МФО 320478 р/р 26005143075 АК "УКРГАЗБАНК" м. Київ на користь держави судовий збір в сумі 487,20 грн.

Позивачем апеляційна скарга на заочне рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду АР Крим через Красноперекопський міськрайонний суд АР Крим. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Вдповідачем заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив (Красноперекопським міськрайонним судом АР Крим), за його письмовою заявою, поданою протягом десяти днів з дня отримання ним копії цього рішення, поданою до місцевого суду.

Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги позивачем, якщо таку скаргу не було подано. Для відповідача заочне рішення суду набирає законної сили через десять днів з моменту отримання ним копії цього заочного рішення, якщо відповідач не подасть заяву про його перегляд.

У разі подання апеляційної скарги заочне рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: О. В. Шевченко