Ухвала

від 13.02.2014 по справі 824/2003/13-а

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 824/2003/13-а

Головуючий у 1-й інстанції: Григораш В.О.

Суддя-доповідач: Мельник-Томенко Ж. М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2014 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Мельник-Томенко Ж. М.

суддів: Ватаманюка Р.В. Сторчака В. Ю.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фокстрот-Буковина" на постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2013 року у справі за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у м.Чернівцях Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Чернівецькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фокстрот-Буковина" про стягнення податкового боргу , -

В С Т А Н О В И В :

У вересні 2013 року Державна податкова інспекція у м. Чернівцях Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Чернівецькій області звернулась до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фокстрот-Буковина" про стягнення заборгованості.

Постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2013 року позов задоволено.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні його позову.

В обґрунтуванні апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин у справі, що, на його думку призвело до неправильного вирішення спору.

Сторони у судове засідання не з'явились, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлені завчасно та належним чином.

За таких обставин, з урахуванням приписів п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи у порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного розгляду, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Фокстрот-Буковина" перебуває на податковому обліку в ДПІ у м. Чернівцях з 22.05.2002 року, що підтверджується довідкою № 69/вн/22-1 від 12.09.2013 року.

Станом на 12.09.2013 року за відповідачем обліковується заборгованість по податку на додану вартість на загальну суму 27213,00 грн., з яких основний платіж - 21736,00 грн. та штрафні санкції - 5477,00 грн.

Вказана заборгованість утворилась в результаті проведення ДПІ у м. Чернівцях документальної позапланової перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.09.2009 року по 30.04.2010 року.

За результатами перевірки складено акт № 577/22-2/31964152 від 26.04.2013 року, в якому зафіксовано порушення відповідачем пп.7.4.5, п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме заниження податку на додану вартість.

За результатами встановлених порушень до відповідача прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Р» №0001882220 від 17.05.2013 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання відповідача по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів на суму 27385,00 грн.

Суд першої інстанції задовольняючи позов виходив із його обґрунтованості.

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Пунктом 57.1 статті 57 ПК України передбачено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації.

Відповідно до п. 56.1 ст. 56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Приписами пункту 59.1 статті 59 ПК України встановлено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно із п. 59.5 ст. 59 цього Кодексу у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Відповідно до п.п. 20.1.18 п. 20.1 ст. 20 ПК України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до п. п. 20.1.28 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.

Оскільки грошові зобов'язання відповідача зі сплати податку на додану вартість на момент розгляду справи є непогашеними, вони підлягають стягненню з нього за рішенням суду.

При цьому судом враховується, що податковим органом вживалися заходи щодо погашення заборгованості, зокрема, на адресу відповідача надсилалася податкова вимога форми «Ю» №69-15 від 18.06.2013 року на суму 27213,00грн. Вказана вимога виконана не була, так само як і не оскаржувалася у встановленому законом порядку.

Таким чином, на момент розгляду справи судом першої інстанції податкове зобов'язання було узгоджене, а податкову вимогу №69-15 від 18.06.2013 року було оскаржено до суду після прийняття постанови судом першої інстанції.

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що вимоги позивача стосовно стягнення податкового боргу є обґрунтовані, підтверджуються матеріалами справи, не спростовані відповідачем, а відтак підлягають задоволенню у повному обсязі.

Враховуючи, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції, відповідно до ст. 200 КАС України, залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову окружного адміністративного суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фокстрот-Буковина", - залишити без задоволення, а постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2013 року, - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. ст. 212, 254 КАС України.

Головуючий Мельник-Томенко Ж. М.

Судді Ватаманюк Р.В.

Сторчак В. Ю.