Рішення

від 12.02.2014 по справі 904/5002/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

12.02.14р. Справа № 904/5002/13 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпроуніверсалкомплект", м. Дніпропетровськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро - Степ", с. Єлізаріве Дніпропетровської області

про стягнення 3307000,57 грн.

Головуючий колегії, суддя Крижний О.М.

Суддя Єременко А.В.

Суддя Первушин Ю.Ю.

Представники:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпроуніверсалкомплект" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області із позовом, у якому просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Степ" заборгованості у розмірі 3307000,57 грн. (з них - 2712000,00 грн. - сума основного боргу, 344470,00 грн. - інфляційні нарахування, 250530,57 грн. - 3% річних), а також судового збору.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем зобов'язань за попереднім договором №01/02/10-2 від 01.02.2010 року.

У судові засідання у якості представника відповідача з'явився адвокат Сліпець Б.О., який на підтвердження повноважень надав договір (оригінал для огляду, копію - в матеріали справи) № 6 про надання правової допомоги від 19.08.2013 року.

Відповідно до абз.2 ч.2 ст.207 Цивільного кодексу України: правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

У той же час, адвокатом надано договір, на якому міститься підпис особи, зазначеної як директор ТОВ "Агростеп", однак відсутня печатка товариства. До того ж, найменування замовника зазначено: ТОВ "Агростеп", у той час як найменуванням відповідача є: ТОВ "Агро -Степ", хоча ідентифікаційний код юридичної особи - відповідача вказано вірно.

Однак, згідно даних з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 19.08.2013 року керівником Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Степ" був Поляков А.О.

Таким чином, адвокат Сліпець Б.О., який з'явився в судове засідання, не може бути належним представником відповідача, а тому суд не може допустити його до участі у справі.

04.09.2013 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, підписаний 30.08.2013 року, в якому просить суд задовольнити позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпроуніверсалкомплект" частково, стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Степ" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпроуніверсалкомплект" суму авансу 1222000,00 грн.

Таким чином відповідач визнає частково суму боргу. Відповідно до ч.5 ст.78 ГПК України: у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Судом відмовлено у прийнятті визнання позову у зв'язку з тим, що він не відповідає чинному законодавству, оскільки підписаний директором Бурденюк Р.В., а відповідно до даних з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 30.08.2013 року керівником Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Степ" був Поляков А.О.

05.09.2013 року від позивача надійшло заперечення на відзив, в якому зазначає, що доводи відповідача є необґрунтованими та безпідставними і задоволенню не підлягають.

Розгляд справи був відкладений з 31.07.2013 року на 20.08.2013 року. Ухвалою суду від 20.08.2013 року розгляд справи було продовжено строком на 15 днів та відкладено на 05.09.2013 року. 05.09.2013 року було оголошено перерву до 06.09.2013 року. 06.09.2013 року у зв'язку зі складністю справи суд вирішив розглядати справу колегіально у складі трьох суддів.

Розпорядженням в.о. голови господарського суду №353 від 09.09.2013 року для розгляду даної справи у зв'язку зі складністю обставин спору призначено колегію у складі трьох суддів: головуючий колегії, суддя - Крижний О.М., судді - Первушин Ю.Ю. та Рудовська І.А.

Ухвалою суду від 12.09.2013 року справу прийнято до свого провадження та призначено в судове засідання на 26.09.2013 року. Розгляд справи був відкладений з 26.09.2013 року на 07.11.2013 року.

Розпорядженням голови господарського суду №523 від 29.11.2013 року, у зв'язку з перебуванням судді Рудовської І.А. у відпустці, змінено склад колегії по розгляду справи №904/5002/13 на новий у складі трьох суддів: суддя - Крижний О.М., судді - Єременко А.В. та Первушин Ю.Ю.

Ухвалою суду від 02.12.2013 року справу прийнято до свого провадження та призначено в судове засідання на 19.12.2013 року.

Розгляд справи був відкладений з 19.12.2013 року на 22.01.2014 року. Ухвалою суду від 22.01.2014 року розгляд справи продовжено на 15 днів та відкладено на 12.02.2014 року.

В судовому засіданні 12.02.2014 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

При розгляді справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

01 лютого 2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпроуніверсалкомплект" (Контрактант) та Приватним сільськогосподарським підприємством "Відродження-1" (Виробник) було укладено Попередній договір №01/02/10-2 (договір), відповідно до п.1.1 якого в порядку, в строки та на умовах, визначеним договором, сторони зобов'язуються укласти договір контрактації сільськогосподарської продукції („Основний договір").

Відповідно до ч.1 ст.635 Цивільного кодексу України, попереднім є договір, сторони якого зобов'язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором. Попередній договір складається у формі, встановленій для основного договору, а якщо форма основного договору не встановлена, - у письмовій формі.

Відповідно до п.1.1.1. Попереднього договору Виробник зобов'язаний виростити і передати у власність Контрактанта ріпак (продовольчий, сор 2%, волога 7%) врожаю 2010 року (товар) не пізніше 30.06.2010 року, а Контрактант зобов'язується прийняти і здійснити розрахунок за товар у строк, у розмірі і в порядку, передбаченому даним договором.

Пунктами 2.10, 2.11 договору передбачено, що виробник зобов'язаний за 5 днів до підписання Основного договору письмово підтвердити наявність у нього в повному об'ємі підготовленого до продажу Контрактанту товару. Невиконання виробником даного пункту договору розцінюється як ухилення від підписання Основного договору. Граничною датою укладення сторонами Основного договору, вказаного в п.1.1 даного договору, є 30.06.2010 року.

Контрактант здійснює оплату завдатку у розмірі 1800000,00 грн., у тому числі НДС 20% - 300000,00 грн. (п.5.2 договору).

У випадку порушення виробником строку передачі товару, вказаного в п.2.2 договору, він зобов'язується оплатити контрактанту штраф у розмірі 10% від загальної вартості товару, за кожен день прострочення передачі товару (п.6.5 договору).

Даний договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до завершення сторонами основного договору (п.9.1 договору).

Причиною спору є неналежне виконання відповідачем зобов'язань за попереднім договором.

На виконання умов договору у лютому 2010 року позивачем було перераховано на розрахунковий рахунок відповідача суму 1490000,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №1411 від 04.02.2010 року, №1413 від 11.02.2010 року, №1416 від 18.02.2010 року, №1426 від 22.02.2010 року (а.с.13-16).

Однак до 30.06.2010 року, як це передбачено п.2.11 попереднього договору, основний договір між сторонами не було укладено, пропозицій щодо його укладення на адресу позивача не надходили, поставка товару не здійснювалася.

Таким чином, як зазначає позивач у позові, відповідно до ч.3 ст.635 Цивільного кодексу України зобов'язання, встановлене попереднім договором, виконане відповідачем підприємством неналежним чином, та є таким, що припинилося, а завдаток, перерахований позивачем на користь відповідача у сумі 1490000,00 грн., підлягає поверненню у подвійному розмірі.

Проте з такими висновками погодитися не можна виходячи з наступного.

Відповідно до ст.570 ЦК України завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов'язання і на забезпечення його виконання. Якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.

Внесення завдатку як способу забезпечення виконання зобов'язання може мати місце лише в разі наявності зобов'язання, яке повинно було виникати на підставі договору.

Завдаток одночасно є доказом самого факту існування зобов'язання, виконує платіжну функцію та є способом забезпечення виконання зобов'язання.

З огляду на зазначене та положення ст.ст.546, 548 ЦК України завдатком може бути забезпечене лише дійсне зобов'язання.

Натомість згідно з частиною ч.1 ст.635 ЦК України попереднім є договір, сторони якого зобов'язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попередніх договором.

Оскільки договору, який би за своєю формою та змістом відповідав вимогам закону, між сторонами у справі укладено не було, а вони лише домовилися укласти такий договір у майбутньому, то передана однією зі сторін грошова сума є авансом, який підлягає поверненню (постанова судових палат у цивільних та господарських справах Верховного Суду України від 13 лютого 2013 р. у справі N 6-176цс12 ) .

Необґрунтоване ухилення однієї із сторін попереднього договору від укладення основного договору може бути підставою лише для відшкодування другій стороні збитків, завданих простроченням, оскільки зобов'язання, встановлене попереднім договором, припиняється, якщо основний договір не укладений протягом строку, встановленого попереднім договором (ч.2,3 ст.635 ЦКУ).

Крім того, частиною першою статті 635 ЦКУ передбачено, що попередній договір укладається у формі, встановленій для основного договору, а якщо форма основного договору не встановлена, - у письмовій формі.

Господарським судом встановлено, що у визначений попереднім договором строк основний договір контрактації сільськогосподарської продукції укладений не був, а тому одержані Товариством з обмеженою відповідальністю "Агро-степ" від Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпроуніверсалкомплект" є не завдатком, а авансом. Таким чином підлягає поверненню позивачу сума 1222000,00 грн., з урахуванням повернутих позивачу коштів у сумі 268000,00 грн., про свідчать платіжні доручення №189 від 28.08.2012 року на суму 200000,00 грн., №195 від 07.09.2012 року суму 58000,00 грн., №3 від 15.04.2013 року на суму 10000,00 грн. на суму 58000,00 грн.(а.с.21-23).

Договір не встановлює строки виконання зобов'язання з повернення вказаних коштів. Відповідно до ч.2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до п.1.7 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" №14 від 17.12.2013 року: днем пред'явлення вимоги кредитором слід вважати день, у який боржник одержав надіслану йому вимогу, а в разі якщо вимогу надіслано засобами поштового зв'язку і підприємством зв'язку здійснено повідомлення про неможливість вручення поштового відправлення, то днем пред'явлення вимоги є дата оформлення названим підприємством цього повідомлення.

Позивач надав до матеріалів справи копії вимог про виконання зобов'язання. У той же час, докази отримання відповідачем вимоги від 15.07.2010 року відсутні. З доданого позивачем опису вкладення та реєстру поштових відправлень неможливо встановити факт отримання відповідачем вимоги про виконання зобов'язання. Також позивачем не додано повідомлення підприємства зв'язку про неможливість вручення поштових відправлень з вимогою про виконання зобов'язання. Хоча вказані документи вимагалися ухвалами суду.

Також позивачем направлялася повторна вимога про виконання зобов'язання №27/05-13-1 від 27.05.2013 року. З доданого позивачем рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення вбачається, що повторну вимогу про виконання зобов'язання отримано 01.06.2013 року уповноваженим представником відповідача - Скрипка.

Відповідно до ч.2 ст.530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Таким чином, нарахування 3% річних та інфляційних втрат повинно відбуватися з 09.06.2013 року.

Відповідно до ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача на свою користь 3% річних у розмірі 250530,57 грн., інфляційні втрати у розмірі 344470,00 грн.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Сума боргу з урахуванням індексу інфляції повинна розраховуватися, виходячи з індексу інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якийсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція).

Позивач здійснив розрахунок інфляційних втрат відповідно до заявленої у позові суми основного боргу з серпня 2010 року по травень 2013 року, тобто за межами вищевказаного строку (з 09.06.2013 року).

Як вже було зазначено, докази отримання відповідачем вимоги від 15.07.2010 року відсутні. Відсутність вказаних доказів позбавляє суд встановити дату виникнення зобов'язання з повернення суми попередньої оплати та оцінити правильність розрахунку.

Отже позовні вимоги про стягнення індексу інфляції у розмірі 344470,00 грн. підлягають залишенню без розгляду.

Також позивач заявив до стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 250530,57 грн. за період з 01.08.2010 року по 17.06.2013 року. У зв'язку з тим, що вимога про виконання зобов'язання вручена відповідачу 01.06.2013 року, нарахування 3% річних повинно здійснюватись за період з 09.06.2013 року по 17.06.2013 року. З урахуванням викладеного, розмір 3% річних, що підлягає стягненню з відповідача за період з 09.06.2013 року по 17.06.2013 року становить 903,95 грн.

Таким чином, суд задовольняє позовні вимоги щодо стягнення 3% річних частково - у розмірі 903,95 грн.

Як вже було зазначено, докази отримання відповідачем вимоги від 15.07.2010 року відсутні. Відсутність вказаних доказів позбавляє суд встановити дату виникнення зобов'язання з повернення суми попередньої оплати та оцінити правильність розрахунку.

Отже позовні вимоги про стягнення 3% річних у розмірі 249626,62 грн. (250530,57 грн. - 903,95 грн.) підлягають залишенню без розгляду.

За викладеного з відповідача підлягає стягненню сума в розмірі 1222903,95 грн. (1222000,00 грн. - основний борг + 903,95 грн. - 3% річних).

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача підлягає стягненню судовий збір пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у розмірі 24458,08 грн. (1222903,95 грн. *2%).

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст.1, 33, 34, 49, 81-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного сільськогосподарського підприємства "Агро-Степ" (52433, Дніпропетровська обл., Солонянський р-н, сел. Єлізаріве, вул. Центральна, буд.9; ідентифікаційний код 35112158) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпроуніверсалкомплект" (49100, м. Дніпропетровськ, проспект Героїв, буд.4, кв.400; ідентифікаційний код 31793496) суму основного боргу в розмірі 1222000,00 грн., 3% річних в розмірі 903,95 грн. та судовий збір у розмірі 24458,08 грн.

В задоволенні позовних вимог щодо стягнення 1490000,00 грн. основного боргу - відмовити.

Позовні вимоги щодо стягнення 3% річних у розмірі 249626,62 грн. та індексу інфляції у розмірі 344470,00 грн. - залишити без розгляду.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено - 17.02.2014 року.

Головуючий колегії, суддя О.М. Крижний

Суддя А.В. Єременко

Суддя Ю.Ю. Первушин