Рішення

від 12.02.2014 по справі 914/4711/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.02.2014 р. Справа № 914/4711/13

Господарський суд Львівської області у складі судді Петрашко М.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Відродження ЛТД", м. Харків

до відповідача Приватного торговельно-посередницького малого підприємства фірми "Едельвейс", м.Рава-Руська Львівської області

про стягнення 46 303,60 грн.

За участю представників сторін:

від позивача Жупинський М.А. - представник (довіреність б/н від 16.01.2014р.);

від відповідача не з'явився.

Права та обов'язки сторін передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України роз'яснено, заяви про відвід судді не поступали, клопотання про технічну фіксацію судового процесу не надходили. В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору : Позов заявлено Товариством з обмеженою відповідальністю "Відродження ЛТД" до відповідача Приватного торговельно-посередницького малого підприємства фірми "Едельвейс" про стягнення заборгованості в розмірі 46 303,60 грн.

Ухвалою суду від 20.12.2013р. прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 22.01.2014р. Ухвалою суду від 22.01.2014р. розгляд справи відкладено на 12.02.2014р. з підстав викладених в даній ухвалі суду.

Представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, просив позов задоволити з підстав викладених у позовній заяві.

Відповідач явку повноважного представника в судове засідання повторно не забезпечив. Станом на 12.02.2014р. від відповідача не повернулось поштове повідомлення про вручення йому ухвали суду від 22.01.2014р. або поштовий конверт без вручення його адресату. Дана ухвала надсилалась відповідачу на адресу вказану позивачем у позовній заяві, а саме: 80316, Львівська область, м.Рава-Руська, вул.Калнишевського, 5.

Відповідно до ч.1 ст.64 ГПК України, суддя, прийнявши позовну заяву, не пізніше трьох днів з дня її надходження виносить і надсилає сторонам, прокурору, якщо він є заявником, ухвалу про порушення провадження у справі, в якій вказується про прийняття позовної заяви, призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, необхідні дії щодо підготовки справи до розгляду в засіданні. Ухвала про

порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Згідно п.3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 26.12.2011р. № 18 із внесеними змінами та доповненнями «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Отже, суд виконав умови Господарського процесуального кодексу України щодо належного повідомлення відповідача про час і місце розгляду справи. До повноважень господарських судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Інші адреси відповідача, крім вказаної у позовній заяві та у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 15.01.2014р., який долучено до матеріалів справи, суду невідомо.

Станом на 12.02.2014р. від відповідача відзиви, заяви, клопотання, в тому числі про відкладення розгляду справи не надходили.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, суд вважає за можливе розглянути справу відповідно до ст. 75 ГПК України при відсутності представника відповідача за наявними у ній матеріалами яких достатньо для вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд,-

встановив:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Відродження ЛТД" (надалі - постачальник) та Приватним торговельно-посередницьким малим підприємством фірмою "Едельвейс" (надалі - покупець) укладено наступні договори: договір №4 від 04.01.2012р. та договір №6 від 01.03.2013р.

Відповідно до вказаних договорів постачальник зобов'язується поставляти покупцю, а покупець зобов'язується приймати і оплачувати поставлений йому товар. Асортимент, кількість і ціна поставленого товару визначається відповідними накладними на поставку кожної партії товару.

Відповідно до п.1.2. договорів поставка товару здійснюється партіями. Під партією товару розуміється сукупність товару, який постачається постачальником покупцю по одній накладній.

Згідно із п.1.6. договорів датою поставки товару вважається дата прийому товару покупцем, яка зазначена в накладній.

Пунктом 3.2. договорів передбачено, що оплата кожної партії товару здійснюється протягом 30-ти (тридцяти) календарних днів з моменту отримання товару.

Як зазначено в позовній заяві позивач на виконання умов договору №4 від 04.01.2012р. поставив відповідачу товар на загальну суму 64 767,84 грн., в підтвердження чого долучив до матеріалів справи видаткові накладні.

Однак відповідач порушив умови договору, здійснивши лише часткові оплати за поставлений йому товар на загальну суму 16 645,20 грн.

Отже, як зазначає позивач, у відповідача виникла заборгованість за договором №4 від 04.01.2012р., розмір якої складає 48 122,64 грн.

01.03.2013р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Відродження ЛТД" та Приватним торговельно-посередницьким малим підприємством фірмою "Едельвейс" було підписано додаткову угоду до договору №4 від 04.01.2012р.

Відповідно до п.1 додаткової угоди до договору №4 від 04.01.2012р. покупець підтверджує наявність заборгованості перед постачальником за раніше поставлений товар згідно договору №4 від 04.01.2012р. в сумі 48 122,64 грн.

В пункті 2 додаткової угоди до договору №4 від 04.01.2012р. сторони дійшли згоди, що покупець поетапно, відповідно до графіку реструктуризації (підписаного обома сторонами), наведеного в додатку №1 до даної угоди сплачує постачальнику заборгованість, зазначену в п.1 даної угоди та вартість товару, отриманого покупцем після набрання чинності угоди, а постачальник здійснює поставку товару покупцю в сумі еквівалентній 80% суми сплаченої покупцем за графіком реструктуризації.

Згідно із п.3. додаткової угоди до договору №4 від 04.01.2012р. постачальник має право приймати рішення про дострокове розірвання даної угоди в односторонньому порядку в разі дострокової оплати покупцем заборгованості зазначеної в п.1 даної угоди, а також в разі невиконання покупцем графіку реструктуризації в частині дотримання останні розмірів та термінів погашення.

На виконання умов договору №6 від 01.03.2013р. позивачем було поставлено відповідачу товар на загальну суму 26 623,30 грн., в підтвердження чого позивачем долучено до матеріалів справи копії видаткових накладних.

13.08.2013р. відповідачем було частково повернуто позивачу товар на суму 8 442,34 грн.

Решта частина товару, як зазначає позивач, залишилась неоплаченою, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість за договором №6 від 01.03.2013р. у розмірі 18 180,96 грн.

Крім того, пізніше відповідачем на виконання умов договору №4 від 04.01.2012р. було здійснено ще дві часткові оплати, а саме 03.04.2013р. сплачено 10 000,00 грн., та 14.06.2013р. сплачено 10 000,00 грн.

Отже, загальний розмір заборгованості за двома договорами, враховуючи всі часткові оплати здійснені відповідачем, а також враховуючи часткове повернення товару становить 46 303,60 грн.

Вказана сума боргу залишилась неоплаченою, а тому позивач звернувся до господарського суду Львівської області та просить стягнути з відповідача 46 303,60 грн.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, оцінивши зібрані докази, суд дійшов висновку, що позов слід задоволити повністю з наступних підстав.

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини. Згідно ст.174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Згідно ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статею 628 ЦК України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За умовами ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ст.712 ЦК України).

Згідно ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як вбачається із матеріалів справи між позивачем та відповідачем було укладено договір №4 від 04.01.2012р. та договір №6 від 01.03.2013р.

Факт виконання позивачем зобов'язань по вказаним договорам підтверджується наступними видатковими накладними: №РН-0000011 від 19.01.2012р. на суму 6 139,44 грн., №РН-0000023 від 20.02.2012р. на суму 7 505,76 грн., №РН-0000035 від 12.03.2012р. на суму 6 672,96 грн., №РН-0000048 від 10.04.2012р. на суму 8 147,76 грн., №РН-0000054 від 24.04.2012р. на суму 2 450,16 грн., №РН-0000087 від 19.06.2012р. на суму 8 332,80 грн., №РН-0000093 від 25.06.2012р. на суму 2 016,72 грн., №РН-0000098 від 09.07.2012р. на суму 6 293,04 грн., №РН-0000120 від 07.08.2012р. на суму 7 856,88 грн., №РН-0000147 від 26.09.2012р. на суму 9 352,32 грн., №РН-0000043 від 04.04.2013р. на суму 8 376,00 грн., №РН-0000078 від 17.06.2013р. на суму 9 804,96 грн. та №РН-0000119 від 21.08.2013р. на суму 8 442,34 грн. Копії вказаних видаткових накладних містяться в матеріалах справи, оригінали оглянуто в судовому засіданні.

Статтею 692 ЦК України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Пунктом 3.2. договорів передбачено, що оплата кожної партії товару здійснюється протягом 30-ти (тридцяти) календарних днів з моменту отримання товару.

Відповідачем на виконання умов договору №4 від 04.01.2012р. та договору №6 від 01.03.2013р. було здійснено наступні часткові оплати: 09.10.2012р. - 6 139,44 грн., 07.12.2012р. - 5 000,00 грн., 10.12.2012р. - 2 505,76 грн., 11.02.2013р. - 2 000,00 грн., 27.02.2013р. - 1 000,00 грн., 03.04.2013р. - 10 000,00 грн. та 14.06.2013р. - 10 000,00 грн. Копії вказаних часткових оплат містяться в матеріалах справи, оригінали оглянуто в судовому засіданні.

Крім того, як зазначалося вище, відповідачем було частково повернуто позивачу товар на суму 8 442,34 грн. Факт повернення товару на вказану суму підтверджується накладною на повернення №Л811903 від 13.08.2013р. на суму 8 442,34 грн. Копія вказаної накладної на повернення товару міститься в матеріалах справи, оригінал оглянуто в судовому засіданні.

Решта частина товару залишилась неоплаченою. Отже, відповідно до матеріалів справи, заборгованість відповідача перед позивачем за договором №4 від 04.01.2012р. та договором №6 від 01.03.2013р. становить 46 303,60 грн.

У відповідності із ст.193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічно відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуючи вищенаведені норми Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога Товариства з обмеженою відповідальністю "Відродження ЛТД" про стягнення з Приватного торговельно-посередницького малого підприємства фірми "Едельвейс" 46 303,60 грн. заборгованості є обґрунтованою, підтверджена матеріалами справи, не спростована відповідачем та підлягає задоволенню.

В порядку ст. 4 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

В порядку ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до абзацу 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

З огляду на вищенаведені норми процесуального закону та як вбачається з матеріалів справи, відповідачем не спростовано доводів позовної заяви, не надано суду належних та допустимих доказів про наявність інших обставин ніж ті, що досліджені в ході судових засідань.

Сплата судового збору підтверджується платіжним дорученням №491 від 06.12.2013р. на суму 1 720,50 грн., який відповідно до ст.49 ГПК України підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 4 3 , 33, 34, 43, 49, 75, 82-85, 115, 116 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Приватного торговельно-посередницького малого підприємства фірми "Едельвейс" (80316, Львівська область, м.Рава-Руська, вул.Калнишевського, буд. 5, код ЄДРПОУ 13808034) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Відродження ЛТД" (61019, м.Харків, вул.Архангельська, буд. 6, код ЄДРПОУ 19472552) заборгованість в розмірі 46 303,60 грн. та судовий збір в розмірі 1 720,50 грн.

3. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили, в порядку ст.116 ГПК України.

4. Рішення набирає законної сили відповідно до ст.85 ГПК України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст.91-93 ГПК України.

Повний текст рішення

виготовлено 17.02.2014р.

Суддя Петрашко М.М.