Рішення

від 19.02.2014 по справі 915/97/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2014 року Справа № 915/97/14

Господарський суд Миколаївської області,

головуючий суддя Коваль С.М.,

при секретарі Кондратовій О.В.,

з участю представників сторін:

від прокуратури: Іваненко С.М. посвідчення від 26.11.12р. № 013231

від позивача: Старчеус О.С. довіреність від 28.11.13р. № 220/755/д

від відповідача: представник не з'явився

від третьої особи-1 на стороні позивача: Старчеус О.С. довіреність від 08.01.14р. №18

від третьої особи-2 на стороні позивача: представник не з'явився

від третьої особи-1 на стороні відповідача: представник не з'явився

від третьої особи-2 на стороні відповідача: представник не з'явився

від третьої особи-3 на стороні відповідача: представник не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 915/97/14

за позовом: Заступника Миколаївського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері, 54030, м. Миколаїв, вул. Нікольська, 18-а в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, 03168, м. Київ, Повітрофлотський проспект, 6,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Проф-Буд", 54038, м. Миколаїв, вул. Леваневців, 25/6,кв.59

треті особи на стороні позивача без самостійних вимог на предмет спору :

1. Квартирно - експлуатаційний відділ м.Миколаєва, 54056,м.Миколаїв, пр.Миру,62-а;

2. Військова частина А 0224, 54025, м. Миколаїв, пр. Г.Сталінграду,72;

треті особи на стороні відповідача без самостійних вимог на предмет спору:

1. Приватне підприємство "РАФА", 97400, АР Крим, м. Євпаторія, вул. Л.Українки, 8А, оф. 20;

2. Товариство з обмеженою відповідальністю "Мегабудмаксінвест", 97562, АР Крим, Сімферопольський р-н, с. Українка,вул.Горького,3-а;

3.Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-будівельна компанія "Оптіма",54025,м.Миколаїв,пров.Парусний,7,кв.162

про визнання права власності, -

В С Т А Н О В И В:

Заступник Миколаївського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері звернувся до господарського суду в інтересах держави в особі Міністерства оборони України з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Проф-Буд" про визнання за державою в особі позивача права власності на об'єкт нерухомості військового містечка № 72, а саме на: склад за літ. Р, площею 715,4 кв. м, що знаходиться за адресою: м. Миколаїв, пр-т Г.Сталінграду, 34/3, вартістю 440737,00 грн.

Заявлений позов прокурор обґрунтовує тим, що право власності на спірне нерухоме майно зареєстроване за відповідачем, проте законним і дійсним власником цього майна є держава в особі позивача, а отже відповідач не визнає та оспорює право власності держави в особі позивача на це майно, що є підставою для захисту прокурором інтересів держави в особі позивача у спосіб, встановлений ст. 392 ЦК України.

Позивач та треті особи-1, 2 на стороні позивача позов прокурора підтримали в повному обсязі.

Відповідач свого представника в судове засідання 19.02.14р. не направив, вимоги ухвали суду від 29.01.14р. не виконав, відзиву на позов не надав, направлена на повідомлену суду прокурором адресу відповідача ухвала суду про порушення провадження у справі повернулась з відміткою поштового відділення про повернення кореспонденції у зв'язку з закінченням терміну зберігання.

За цих обставин, суд вважає, що відповідач належним чином був повідомлений про час та місце судового засідання, а тому, згідно з ст. 75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, господарський суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, при цьому суд виходить з такого:

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 07.02.07р. у справі № 17/50/07 було визнано дійсним договір від 14.04.06р. № 16/03-06/03/3 про компенсацію пайової участі позивача у договорі від 14.04.06р. № 16/03-06/03.

Згідно з п. 2 даного договору від 14.04.06р. № 16/03-06/03/3 Приватне підприємство "Рафа" здійснює компенсацію вартості пайової участі (паю) позивача у договорі від 14.04.06р. № 16/03-06/03 шляхом купівлі - продажу майна, що становить розмір пайової участі (паю) позивача, в т.ч. спірної нежитлової будівлі військового містечка № 72, а саме: склад за літ. Р, площею 715,4 кв. м що знаходиться за адресою: м. Миколаїв, пр-т Г.Сталінграду, 34/3.

Цим же рішенням господарського суду Миколаївської області від 07.02.07р. у справі № 17/50/07 було визнано за приватним підприємством "Рафа" право власності в т.ч. на вищеназвану спірну нежитлову будівлю військового містечка № 72 за адресою: м. Миколаїв, пр-т Г.Сталінграду, 22-А.

Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 03.05.07р. у справі № 2-11/3939-2007 була затверджена мирова угода, укладена між Приватним підприємством "Рафа" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Мегабудмаксінвест", за якою в рахунок погашення боргу ПП "Рафа" передало, а ТОВ "Мегабудмаксінвест" прийняло у власність в т.ч. спірну нежитлову будівлю військового містечка № 72 за адресою: м. Миколаїв, пр-т Г.Сталінграду, 22-А.

За договором від 18.07.07р. реєстр. № 1717 ТОВ "Мегабудмаксінвест" відчужив ТОВ "Інвестиційно-будівельна компанія "Оптіма" належні йому правомочності власника, які виникли на підставі ухвали господарського суду Автономної Республіки Крим від 03.05.07р. у справі № 2-11/3939-2007 про затвердження мирової угоди, в т.ч. щодо спірного нерухомого майна.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 05.11.07р. у справі № 17/50/07-ЗН(07) було скасовано рішення господарського суду Миколаївської області від 07.02.07р. у справі № 17/50/07, у задоволенні позову ПП "Рафа" до Міністерства оборони України відмовлено повністю.

Рішенням господарського суду м. Києва від 06.08.08р. у справі № 50/10 були визнані недійсними:

- договір від 14.04.06р. №16/03-06/03 "Про спільне будівництво (реконструкцію) об'єктів житлово-цивільного призначення, створення інженерної інфраструктури для їх будівництва (реконструкції) відповідно до розробленого і затвердженого у встановленому порядку проекту шляхом пайової участі сторін", укладений між позивачем та ПП "Рафа";

- договір від 14.04.06р. №16/03-06/03/3 "Про компенсацію пайової участі (паю) Міністерства оборони України в договорі від 14.04.2006р. №16/03-06/03 про спільне будівництво (реконструкцію) об'єктів житлово-цивільного призначення, створення інженерної інфраструктури для їх будівництва (реконструкції) відповідно до розробленого і затвердженого у встановленому порядку проекту шляхом пайової участі сторін", укладений між позивачем та ПП "РАФА".

Рішенням виконавчого комітету Миколаївської міської ради від 22.06.07р. № 124626 "Про зміну та надання адрес та внесення змін до рішень виконкому міської ради" спірній нежитловій будівлі за літ. Р була присвоєна нова адреса: м. Миколаїв, пр-т Г.Сталінграду, 34.

Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 02.03.09р. у справі № 2-26/9286.2-2008 була скасована ухвала господарського суду Автономної Республіки Крим від 03.05.07р. у справі № 2-11/3939-2007, у задоволенні заяви ПП "Рафа" та ТОВ "Мегабудмаксінвест" про затвердження мирової угоди відмовлено з підстав, що ПП "Рафа" не є власником спірного майна.

За договором від 20.07.09р. ТОВ "Інвестиційно-будівельна компанія "Оптіма" відчужила відповідачу належні їй правомочності власника в т.ч. щодо спірного нерухомого майна.

31.07.09р. була здійснена державна реєстрація права власності відповідача на спірне нерухоме майно, що підтверджується інформаційною довідкою з реєстру прав власності на нерухоме станом на 14.10.13р. та іншими доказами.

Згідно з довідкою третьої особи-1 на стороні позивача та індивідуальними картками обліку будинків спірна нежитлова будівля знаходяться на обліку КЕВ м. Миколаїв.

Згідно з довідкою КП "ММБТІ" від 03.10.13р. № 1837 інвентаризаційна вартість спірного нерухомого майна становить 440 737 грн.

Відповідно до ст. 1, 6 Закону України "Про правовий режим майна у Збройних Силах України" військове майно - це державне майно, закріплене за військовими частинами, закладами, установами та організаціями Збройних Сил України (далі - військові частини). Відчуження військового майна здійснюється Міністерством оборони України через уповноважені Кабінетом Міністрів України підприємства та організації, визначені ним за результатами тендеру, після його списання, за винятком майна, визначеного частиною другою цієї статті. Рішення про відчуження військового майна, що є придатним для подальшого використання, але не знаходить застосування у повсякденній діяльності військ, надлишкового майна, а також цілісних майнових комплексів та іншого нерухомого майна приймає Кабінет Міністрів України за поданням Міністерства оборони України.

З матеріалів справи вбачається, що Кабінет Міністрів України та позивач не приймали рішення про відчуження спірного нерухомого військового майна, а договір та рішення суду, за якими ПП "Рафа" було визнано власником цього нерухомого майна, визнано судами недійсним та скасовано відповідно.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Згідно з ч. 1 ст. 388 ЦК України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Обставини розпорядження спірним нерухомим майном ПП "Рафа", ТОВ "Мегабудмаксінвест", ТОВ "Інвестиційно-будівельна компанія "Оптіма" не впливає на правовий статус цього майна як військового, яке належить державі в особі позивача на праві власності.

Між тим, господарський суд вважає, що державна реєстрація права власності відповідача на спірне нерухоме майно свідчить про оспорення та не визнання відповідачем права власності держави в особі позивача на це майно.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відтак, суд дослідивши в повній мірі обставини справи, дійшов висновку що позов прокурора повністю ґрунтуються на чинному законодавстві України та фактичних обставинах справи, що є підставою для його задоволення господарським судом.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідач жодним чином не спростував обставини, повідомлені суду прокурором та позивачем.

Згідно з ст. 49 ГПК України судові витрати підлягають покладенню на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82, 82 1 , 83, 84, 85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати за державою в особі Міністерства оборони України (03168, м. Київ, Повітрофлотський проспект, 6, код 00034022) право власності на об'єкт нерухомості військового містечка № 72, а саме на: склад за літ. Р, площею 715,4 кв. м, що знаходиться за адресою: м. Миколаїв, пр-т Г.Сталінграду, 34/3.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Проф-Буд" (54038, м. Миколаїв, вул. Леваневців, 25/б, код 36486852) до Державного бюджету України 8814 (вісім тисяч вісімсот чотирнадцять) грн. 74 коп. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Суддя С.М.Коваль

Рішення підписано 20.02.2014 р.