Рішення

від 18.02.2014 по справі 903/59/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

18 лютого 2014 р. Справа № 903/59/14

за позовом Публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПРИВАТБАНК"

до відповідача: Приватне підприємство "ІВАНИЧІ ЗАГОТПРОМ"

про стягнення 10 712, 62 грн.

Суддя: Філатова С. Т.

за участю представників сторін:

від позивача: Кузін Є.В., дов. №1520-0 від 22.05.2013р.

від відповідача: н/в

Відповідно до ст. 20 Господарського процесуального кодексу України роз'яснено право відводу судді. Відводу судді не заявлено. На підставі ст. 22 ГПК України роз'яснено процесуальні права та обов'язки сторін.

Суть спору: ПАТ КМ "ПРИВАТБАНК" звернулось до господарського суду з позовом до приватного підприємства "ІВАНИЧІ ЗАГОТПРОМ" про стягнення 10 712,62 грн., у тому числі 4 000,00 грн. заборгованості за кредитом, 4 306,31 грн. заборгованості по процентах за користування кредитом, 2406,31 грн. пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання позичальником - ПП "ІВАНИЧІ ЗАГОТПРОМ" взятих за договором банківського обслуговування № б/н від 18.03.2011р. зобов'язань по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитними коштами.

У судовому засіданні 18.02.2014р. позивач підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідачем всупереч вимогам ухвали суду від 25.01.2014р. не було представлено суду доводів та заперечень з приводу пред'явленого позову, письмових пояснень та інших витребуваних судом доказів, повноважного представника в судове засідання ПП "ІВАНИЧІ ЗАГОТПРОМ" не направив, позов не оспорив, хоча вчасно та належним чином був повідомлений про час та місце судового розгляду, що стверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 4532800007972 від 03.02.2014р.

Зважаючи на те, що у відповідача існувало достатньо часу для підготовки та своєчасного подання до господарського суду мотивованого відзиву на позовну заяву, письмових пояснень з приводу пред'явленого позову, направлення в судове засідання у встановлений день та час свого повноважного представника, та ухвалою суду від 25.01.2014р. явка відповідача обов'язковою не визнавалась, господарський суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами відповідно до ст.75 ГПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши долучені до матеріалів справи докази, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

18.03.2011р. приватним підприємством "ІВАНИЧІ ЗАГОТПРОМ" було підписано заяву про відкриття поточного рахунку (а.с. 31).

Згідно заяви відповідач приєднався до "Умов та правил надання банківських послуг", тарифів банку, які разом із заявою складають договір банківського обслуговування та взяв на себе зобов'язання виконувати умови договору.

Відповідно до заяви відповідачу було встановлено кредитний ліміт на поточний рахунок №26003055403040 в електронному вигляді через встановлені засоби електронного зв'язку Банку і Клієнта (системи кліент-банк, інтернет клієнт банк, sms - повідомлення або інших), що визначено і врегульовано "Умовами та правилами надання банківських послуг".

На виконання умов, зазначених вище, позивач надав відповідачу кредитний ліміт в розмірі 4 000,00 грн., що стверджується довідкою про розміри встановлених кредитних лімітів (а.с. 41).

Згідно п.п. 3.18.2.2.2, 3.18.2.2.3, 3.18.2.2.4, 3.18.2.2.5 клієнт зобов'язався сплачувати проценти за весь час фактичного користування кредитом, погашати кредит, отриманий в межах встановленого ліміту, не пізніше закінчення періоду безперервного користування кредитом, погашати різницю між заборгованістю по кредиту і знову встановленим лімітом, у випадку перевищення заборгованості по кредиту суми нового ліміту, протягом операційного дня, коли виникла різниця. Погашення цієї різниці трактується, як погашення кредиту, повернути кредит в строки, визначені Умовами.

Зобов'язання за договором відповідач належно не виконав, у зв'язку з чим станом на 26.12.2013р. виникла заборгованість в сумі 10 712,62 грн. по сплаті кредиту, 4 306,31 грн. по сплаті процентів за користування кредитом та 2 406,31 грн. по сплаті пені за період з 18.04.2011р. по 26.12.2013р. за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором.

Претензійний лист №10221VONIS33X від 29.11.2013р. залишений відповідачем без відповіді та задоволення.

Згідно ст.1066 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Статтею 1067 ЦК України встановлено, що договір банківського рахунка укладається для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунка у банку на умовах, погоджених сторонами. Банк зобов'язаний укласти договір банківського рахунка з клієнтом, який звернувся з пропозицією відкрити рахунок на оголошених банком умовах, що відповідають закону та банківським правилам.

Укладений договір банківського рахунку здійснюється відповідно до умов, погоджених сторонами, а також спеціального законодавства, зокрема, Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній валюті та іноземній валютах, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12 листопада 2003 року № 492. Відповідно до п. 1.9 Інструкції договір банківського рахунка укладається у письмовій формі, договір банківського рахунка є публічним договором.

Поточний рахунок - рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання коштів і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України.

Згідно ст.1069 ЦК України якщо відповідно до договору банківського рахунка банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунка), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу. Права та обов'язки сторін, пов'язані з кредитуванням рахунка, визначаються положеннями про позику та кредит (параграфи 1 і 2 глави 71 цього Кодексу), якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 1048 ЦК України визначено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до 193 ГК України, ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У ст. 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, а у відповідності до ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідач умови договору щодо вчасного повернення кредиту та процентів за користування кредитними коштами належним чином не виконував, про що свідчить банківська виписка по рахунку. (а.с. 42).

Вимога позивача щодо стягнення 10 712,62 грн. заборгованості стверджуються заявою про відкриття поточного рахунку від 18.03.2011, договором банківського обслуговування від 18.03.2011р., відповідачем не оспорена та підлягає до задоволення відповідно до ст.ст. 1048, 1054, 1069 ЦК України та ст.193 ГК України.

Пунктами 3.18.2.2.2., 3.18.2.2.3., 3.18.2.2.4 та 3.18.2.2.5. Умов та тарифів надання банківських послуг передбачено, що позивач як клієнт банку зобов'язаний сплачувати проценти за весь час фактичного користування кредитом; здійснювати погашення кредиту, отриманого в межах встановленого ліміту, а також повернути кредит в строк, встановлений п.п. 3.18.1.10., 3.18.2.3.4., 3.18.2.2.17.

Згідно п. 3.18.1.3. Умов кредит надається в обмін на зобов'язання відповідача повернути кредит, сплатити проценти та винагороду.

Згідно п. 3.18.4.1. за користування кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку клієнта при закритті банківського дня клієнт виплачує проценти, виходячи з процентної ставки, розмір якої залежить від строку користування кредитом. П.п.3.18.4.1.2., 3.8.4.1.3. передбачено, що при не обнуленні дебетового сальдо в одну з дат періоду, в якому дебетове сальдо підлягає обнуленню, протягом 90 днів з останньої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню, клієнт виплачує банку за користування кредитом проценти в розмірі 24 % річних, починаючи з останньої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню. У випадку непогашення кредиту протягом 90 днів з дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню, кредит рахується простроченим, а грошові зобов'язання клієнта по погашенню заборгованості рахуються порушеними. При порушенні клієнтом будь-якого із зобов'язань клієнт виплачує банку проценти за користування кредитом в ромірі 48% річних від суми залишку непогашеної заборгованості.

Зважаючи на викладене, нараховані позивачем 4 306,31 грн. процентів за користування кредитом за період з 26.04.2011р. по 30.09.2013р. підставні та підлягають до стягнення.

За порушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених ГК України, іншими законами та договором (частина друга статті 193, частина перша статті 216 та частина перша статті 218 ГК України).

В силу ст. 611 ЦК України та ст. 230 ГК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).

Відповідно до ст.ст.1, 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до 3.18.5.1 Умов при порушенні клієнтом будь-якого із зобов'язань по сплаті відсотків за користування кредитом, термінів повернення кредиту, клієнт сплачує банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

Позивач просить стягнути з відповідача 2 406,31грн. пені за період з 18.04.2011р. по 26.12.2013р. згідно п.3.18.5.4. договору.

Частиною 6 ст. 232 ГК України визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Приписами ст. ст. 6, 628 ЦК України встановлено, що сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Умовами договору сторонами визначено інший порядок нарахування пені, - протягом 3 років з дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконано клієнтом (п. 3.18.5.4 Умов), що не суперечить чинному законодавству. Такого висновку дійшов ВГСУ у постанові №14/044-11 від 12.07.2012 року.

Пунктом 3.18.5.7. Умов сторони обумовили збільшення строку позовної давності, що не суперечить ч. 1 ст. 259 ЦК України, згідно якої позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін.

Зважаючи на викладене, нараховані позивачем 2 406,31 грн. пені за період з 18.04.2011р. по 26.12.2013р. підставні та підлягають до стягнення в силу ст. ст. 230, 232 ГК України, ст. ст. 1,3 ЗУ "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та п.п. 3.18.5.1, 3.18.5.4, 3.18.5.7 договору.

Оскільки спір в частині задоволених вимог до суду доведений з вини відповідача, витрати по сплаті судового збору в сумі 1 827,00 грн. слід віднести на нього відповідно до ст.49 ГПК України.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 174, 193, 216, 230-232 ГК України, ст.ст. 525, 526, 549, 599, 610, 628, 1048, 1054, 1066, 1067, 1069 ЦК України, ст.ст. 44, 49, 82-84 ГПК України , господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з приватного підприємства "ІВАНИЧІ ЗАГОТПРОМ", Волинська обл., Іваничівський р-н, с. Біличі, вул. Молодіжна, буд. 32, код ЄДРПОУ 33731599

на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПРИВАТБАНК", вул. Набережна Перемоги, буд. 50, м. Дніпропетровськ, 49027, а/с 1800 код ЄДРПОУ 14360570

4 000,00 грн. заборгованості по кредиту, 4 306,31 грн. заборгованості по процентам за користування кредитом, 2 406,31 грн. пені, 1 827,00 грн. витрат судовому збору. Всього: 12539,62 грн.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення

складено 21.02.2014р.

Суддя С. Т. Філатова