Рішення

від 17.02.2014 по справі 920/111/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

17.02.2014 Справа № 920/111/14

За позовом прокурора м. Суми в інтересах держави в особі Сумської виправної колонії Управління Державної пенітенціарної служби України в Сумській області (№ 116), м. Суми,

до відповідача - Приватного сільськогосподарського підприємства «КАМА», с. Володимирівка, Сумський район, Сумська область,

про стягнення 13849 грн. 94 коп.

Суддя О.Ю. Резніченко

Представники:

від позивача: Ю.О. Брага, довіреність № 14/5565 від 22.08.2013 року,

від відповідача: не з'явився,

від прокуратури: Л.С. Кулинич.

У засіданні брали участь: секретар судового засідання - Т.Д. Бублик.

Суть спору: Прокурор просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 13552 грн. 89 коп. основного боргу, 241 грн. 35 коп. пені, 55 грн. 70 коп. штрафу за неналежне виконання відповідачем укладеного між сторонами 23.09.2013 року договору № Г-23-09 про надання послуг робочої сили.

Відповідач в судове засідання не з'явився, відзив на позовну заяву не подав, про розгляд справи господарським судом був повідомлений належним чином, що підтвердтверджується поштовим повідомленням від 14.02.2014 року.

Тому, оскільки відповідач в судове засідання не з'явився та відзив на позовну заяву не подав, то відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

23.09.2013 року між сторонами був укладений договір № Г-23-09 про надання послуг робочої сили (надалі - Договір).

Відповідно до п.1.1 Договору відповідач зобов'язується протягом дії Договору за дорученням позивача надати послуги робочої сили для виконання сільськогосподарських робіт.

Відповідно до п. 2.1 Договору складання акту приймання-передачі послуг є підтвердженням факту виконання позивачем зобов'язань за Договором.

11.10.2013 р. представниками сторін, на основі табелю робочого часу, був складений акт прийому-надання послуг за вересень-листопад 2013 року, вартість наданих послуг склала 13552 грн. 89 коп.

Вищезазначений акт підписаний уповноваженими представниками сторін, копія акту приєднана до матеріалів справи (а.с. 22).

Крім того, позивач надав суду копію, підписаного відповідачем та скріпленого його печаткою, табелю робочого часу за кожний відпрацьований день (а.с. 21).

Згідно до п. 2.1 Договору за надані послуги відповідач повинен розрахуватися з позивачем шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок позивача протягом 3-х банківських днів після підписання сторонами акту наданих послуг або табелю робочо часу за кожний відпрацьований день.

Відповідач з позивачем не розрахувався, позивач звертався до відповідача з претензією № 64 від 26.11.2013 року, для мирного врегулювання спору.

09.01.2014 року позивач звернувся до прокуратури м. Суми з клопотанням щодо вжиття заходів цивільно-правового впливу по стягненню з відповідача заборгованості в розмірі 13849 грн. 94 коп.

Оскільки, позивач є державною бюджетною установою, то прокурор, відповідно до ст. 121 Конституції України, звернвся до суду за захистом порушеного права позивача та для захисту інтересів держави.

Частиною 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено правило, згідно якого суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Згідно ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг виконавець зобов'язується за завдання замовника надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до п. 3.2.1 Договору відповідач зобов'язується своєчасно прийняти та оплатити послуги позивача в порядку і на умовах, визначених Договором.

Суд дійшов висновку, що основна заборгованість відповідача в розмірі 13849 грн. 94 коп. підтверджується матеріалами справи, а тому позовні вимоги про стягнення з відповідача вищезазначених сум є правомірними, обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України у разі невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання до учасника господарських відносин застосовуються штрафні санкції, які відповідно до ст. 231 Господарського кодексу України застосовуються у розмірі встановленому договором.

Пунктом 7.2 Договору передбачено, що у випадку порушення сторонами строків виконання грошових зобов'язань за цим Договором, винна сторона сплачує на користь іншої сторони пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості наданих послуг, що діяла на день прострочення за кожен день прострочення виконання зобов'язань.

Враховуючи вищезазначене відповідачу нараховано пеню в розмірі 241 грн. 35 коп., за період з 15.11.2013 року по 03.01.2014 року.

Враховуючи, що заборгованість відповідача перед позивачем встановлена судом, пеня передбачена сторонами у Договорі, нарахована в межах строків позовної давності встановлених ст. 232 Господарського кодексу України, то суд задовольняє вимогу про стягнення з відповідача 241 грн. 35 коп. пені, за період з 15.11.2013 року по 03.01.2014 року.

Також, позивач просить суд стягнути з відповідача, на підставі п. 7.6 Договору, штраф у розмірі 3% вартості наданих послуг, а саме 55 грн. 70 коп.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежного виконання зобов'язання.

Тобто штраф це тверда сума, яка обраховується у встановлених Договором відсотках від суми боргу.

До позовної заяви позивач надав розрахунок штрафу, в розмірі 3% від суми боргу, нарахованого за період з 15.11.2013 року по 03.01.2014 року.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з 3% річних від простроченої суми.

Суд дійшов висновку, що штраф, який просить стягнути позивач, фактично є 3% річних, стягнення яких передбачено ст. 625 Цивільного кодексу України.

Враховуючи порушення відповідачем строків виконаня грошового зобов'язань, суд вважає, що вимога про стягнення з відповідача 3% річних в розмірі 55 грн. 70 коп., за період з 15.11.2013 року по 03.01.2014 року, є правомірною та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до вимог Закону України «Про судовий збір» та згідно ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір підлягає стягненню з відповідача в доход Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватно сільськогосподарського підприємства «КАМА» (вул. Зарічна, 3, с. Володимирівка, Сумський район, Сумська область, 42316, код 31232209) на користь Сумської виправної колонії Управління Державної пенітенціарної служби України в Сумській області (№ 116) (вул. Роменська, 110, м. Суми, 40002, код 08565115) 13552 грн. 89 коп. основного боргу, 241 грн. 35 коп. пені, 55 грн. 70 коп. 3% річних.

3. Стягнути з Приватного сільськогосподарського підприємства «КАМА» (вул. Зарічна, 3, с. Володимирівка, Сумський район, Сумська область, 42316, код 31232209) в доход державного бюджету України (рахунок 31218206783002, МФО 837013, ЄДРПОУ 37970593, отримувач - УДКС у м. Суми (м. Суми), 22030001) 1827 грн. 00 коп. судового збору.

4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 19.02.2014 року.

Суддя О.Ю. Резніченко