Рішення

від 13.02.2014 по справі 905/7754/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

13.02.2014 Справа № 905/7754/13

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Мирошниченка Я.С. суддів Філімонової О.Ю., Левшиної Я.О., при секретарі судового засідання Татьковій Н.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Приватного підприємства «Максервіс І», м. Макіївка Донецької області

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія- Альянс Град», м. Макіївка Донецької області

про стягнення штрафу у розмірі 50006,88 грн.

та за зустрічним позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія- Альянс Град», м. Макіївка Донецької області

до відповідача: Приватного підприємства «Максервіс І», м. Макіївка Донецької області

про визнання договору №07 від 04.01.2010р. на технічне обслуговування і ремонт ліфтів розірваним.

за участю уповноважених представників:

від позивача за первісним позовом: Тахтаров О.Ф., директор;

від відповідача за первісним позовом: Степаненко В.Б., за довіреністю.

СУТЬ СПОРУ:

Приватне підприємство «Максервіс І», м. Макіївка Донецької області звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія- Альянс Град», м. Макіївка Донецької області про стягнення штрафу у розмірі 50006,88 грн.

В обґрунтування позовних вимог, Позивач посилається на порушення Відповідачем умов п.6.4 Договору на технічне обслуговування і ремонт ліфтів №07 від 04.01.2010р., відповідно до якого, при припиненні дії Договору за ініціативою однієї із сторін без пред'явлення претензій другій Стороні, перша Сторона сплачує штраф у розмірі місячної суми договірних робіт.

Враховуючи вищевикладене, Позивач просить стягнути з Відповідача штраф у розмірі 50006,88грн.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує посиланням на ст.ст.526, 611 Цивільного кодексу України.

На підтвердження позовних вимог, Позивач надав суду (у копіях): Договір на технічне обслуговування і ремонт ліфтів №07 від 04.01.2010р. ; Додаток до Договору №07; Додаткову угоду №01 від 01.01.2011р.; Додаток до Додаткової угоди №01 Договору №07; Додаткову угоду №02 від 31.03.2011р.; Додаткову угоду №03 від 04.04.2011р.; Додаткову угоду №04 від 01.02.2012р.; Додаток до Додаткової угоди Договору №07; лист №1042 від 23.11.2012р. правоустановчі документи.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 06.11.2013р. позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі. Справу призначено до розгляду на 04.12.2013р.

04.12.2013р. Відповідач надав зустрічну позовну заяву про визнання договору №07 від 04.01.2010р. на технічне обслуговування і ремонт ліфтів розірваним з 01.01.2013р. та правоустановчі документи.

Враховуючи необхідність витребування нових доказів, ухвалою від 04.12.2013р. суд відклав розгляд справи на 11.12.2013р.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 05.12.2013р. зустрічний позов був прийнятий для спільного розгляду з первісним позовом в межах справи № 905/7754/13.

В обґрунтування своїх вимог, Позивач за зустрічним позовом посилається на неналежне виконання Відповідачем за зустрічним позовом своїх обов'язків за Договором на технічне обслуговування і ремонт ліфтів №07 від 04.01.2010р., у зв'язку з чим, просить визнати даний Договір розірваним з 01.01.2013р.

Нормативно свої вимоги Позивач за зустрічним позовом обґрунтовує посиланням на ст.ст.526, 611, ч.1 ст.901 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України та ст.ст.1, 22, 54, 60, 64 Господарського процесуального кодексу України.

На підтвердження зустрічних позовних вимог, Позивач за зустрічним позовом надав суду (у копіях): розписку б/н від 01.10.2013р.; розписку б/н від 08.07.2013р.; лист №192 від 17.10.2013р.; експертний висновок №384.12-70.20.2 від 28.05.2012р.; паспорт ліфту; журнали реєстрації вхідних заявок; Договір на технічне обслуговування і ремонт ліфтів №07 від 04.01.2010р.

Відповідач за первісним позовом надав клопотання про продовження строку розгляду справи на 15 днів.

11.12.2013р. Позивач за первісним позовом долучив до справи: пояснення, стосовно того, що у провадженні господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує спори, немає справи зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав; (у копіях): Ухвалу у справі №5006/3/141/2012 від 10.04.2013р.; Рішення №1 від 18.08.2008р.; Наказ №01-к від 22.09.2008р.; Наказ №22-к від 05.11.2008р.; Витяг з ЄДР№557339 від 28.11.2013р., стосовно Позивача за первісним позовом; акт звіряння розрахунків та докази направлення акту звіряння Відповідачу за первісним позовом.

Відповідач за первісним позовом надав відзив на позовну заяву б/н від 11.12.2013р. ,у якому проти первісного позову заперечив; (у копіях): вимогу про сплату боргу №Ю-6У від 06.11.2013р.; статистичне спостереження від 01.12.2013р.; акт звіряння розрахунків станом на 18.11.2013р.; Договір № б/н від 29.11.2012р.; Додаток №1 до Договору №1 від 01.01.2013р.; графік виконання модернізації ліфтів.

Ухвалою від 11.12.2013р. суд продовжив строк розгляду справи до 19.02.2014р. та у зв'язку з ненаданням сторонами витребуваних документів у повному обсязі та необхідністю витребування нових доказів, відклав розгляд справи на 09.01.2014р.

09.01.2014нр. Відповідач за первісним позовом долучив до матеріалів справи (у копіях): Накази № 223від 19.08.2010р., б/н від 27.08.2012р., №45 від 01.12.2008р.; Протоколи №6 від 28.11.2008р., №9 від 18.06.2010, №10 від 18.08.2010р.

У зв'язку з нез'явленням Позивача за первісним позовом та ненадання сторонами витребуваних документів у повному обсязі, ухвалою від 09.01.2014р. суд відклав розгляд справи на 28.01.2014р.

17.01.2014р. Відповідач за первісним позовом надав клопотання про зменшення штрафних санкцій та надав додаткові документи.

Розпорядженням заступника голови господарського суду Донецької області від 28.01.2014р. справу було передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді Мирошниченка Я.С., суддів Філімонової О.Ю., Левшиної Я.О.

Ухвалою від 28.01.2014р. суд відклав розгляд справи на 13.02.2014р., у зв'язку з ненаданням сторонами витребуваних документів у повному обсязі та необхідністю витребування нових доказів.

10.02.2014р. Позивач за первісним позовом надав письмові пояснення та відзив на зустрічний позов, у якому зокрема зазначив, що на його думку, Договір на технічне обслуговування і ремонт ліфтів №07 від 04.01.2010р. вже розірваний з 01.01.2013р.

Представник Позивача за первісним позовом у судовому засіданні 13.02.2014р. позовні вимоги підтримав у повному обсязі. Проти зустрічного позову заперечив з підстав викладених у Відзиві на зустрічний позов.

Представник Відповідача за первісним позовом у судовому засіданні 13.02.2014р. заперечував проти первісного позову, підтримав доводи, викладені у відзиві, просив суд відмовити Позивачу за первісним позовом у повному обсязі. Зустрічні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, надав додаткові пояснення.

Представники сторін клопотання щодо фіксації судового процесу не заявляли, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для вирішення справи, суд

ВСТАНОВИВ:

04 січня 2010р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія - Альянс Град», м. Макіївка Донецької області (Замовник) та Приватним підприємством «Максервіс І», м. Макіївка Донецької області (Підрядник), укладено Договір на технічне обслуговування і ремонт ліфтів №07 (далі-Договір).

Відповідно до п.1.1 Договору, Підрядник приймає на себе організацію і виконання робіт по технічному обслуговуванню і ремонту ліфтів на об'єктах Замовника.

Пунктом 2.1 Договору (з урахуванням Додаткової угоди № 04 від 01.02.2012р.) передбачено, що щомісячна оплата робіт згідно з Угодою визначення узгодженням Сторін на день її складання і складає 50006,88грн. (п'ятдесят тисяч шість гривень, 88 коп.).

Згідно п.7.1 Договору (з урахуванням Додаткової угоди № 04 від 01.02.2012р.), Договір вступає в силу з 01.01.2010р. та діє до 31.12.2014р.

Згідно зі ст.33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст.34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим (ст.43 Господарського процесуального кодексу України).

Оцінивши зміст зазначеного Договору, суд дійшов висновку, що правочин укладений між сторонами за своєю правовою природою є договором про надання послуг, який підпадає під правове регулювання статей 901-907 Цивільного кодексу України.

Згідно з ч.1 ст.901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч.1 ст.905 Цивільного кодексу України, строк договору про надання послуг встановлюється за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами.

Пунктом 6.4 Договору, встановлено, що при припиненні дії Договору за ініціативою однієї із сторін без пред'явлення претензій другій Стороні, перша Сторона сплачує штраф у розмірі місячної суми договірних робіт.

Згідно п. 7.5. Договору, Договір може бути розірвано за згодою Сторін. На вимогу однієї із сторін, Договір може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання Сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.

Таким чином, сторони передбачили можливість одностороннього розірвання Договору. Умовою такого розірвання є пред'явлення однією стороною претензії іншій стороні.

23.11.2012 р. Відповідач за первісним позовом звернувся до Позивача за первісним позовом з Листом №1042 (а.с.21), у якому повідомляв про розірвання Договору, та просив вважати його розірваним з 31.12.2012 р. Як на підставу розірвання договору, Відповідач за первісним позовом посилався на п. 7.2. Договору, а також на закінчення строку дії Договору 31.12.2012 р.

Згідно Додаткової угоди №4 до Договору від 01.02.2012р., строк дії Договору встановлено з 01.01.2010 по 31.12.2014р. Таким чином, посилання Відповідача за первісним позовом у даному Листі на закінчення строку дії Договору є таким, що не відповідає дійсності.

Ст. 222 Господарського кодексу України, передбачено, що у разі необхідності відшкодування збитків або застосування інших санкцій суб'єкт господарювання чи інша юридична особа - учасник господарських відносин, чиї права або законні інтереси порушено, з метою безпосереднього врегулювання спору з порушником цих прав або інтересів має право звернутися до нього з письмовою претензією, якщо інше не встановлено законом.

У претензії зазначаються:

повне найменування і поштові реквізити заявника претензії та особи (осіб), якій претензія пред'являється;

дата пред'явлення і номер претензії;

обставини, на підставі яких пред'явлено претензію;

докази, що підтверджують ці обставини;

вимоги заявника з посиланням на нормативні акти;

сума претензії та її розрахунок, якщо претензія підлягає грошовій оцінці;

платіжні реквізити заявника претензії;

перелік документів, що додаються до претензії.

З огляду на вищенаведене, судом встановлено, що Лист №1042 від 23.11.2012 р. не є претензією в розумінні ст.. 222 Господарського кодексу України.

Отже, Відповідачем за первісним позовом порушено умови п. 6.4. Договору, щодо порядку одностороннього розірвання Договору.

Порушення вищенаведеного порядку тягне за собою застосування до винної сторони відповідальності у вигляді штрафу у розмірі місячної суми договірних робот. Додатковою угодою №4 до Договору від 01.02.2012 р., сторони узгодили, що щомісячна оплата робіт складає 50006,88 грн.

Таким чином, застосування до Відповідача за первісним позовом відповідальності у вигляді штрафу у розмірі місячної суми договірних робот, передбаченою п. 6.4. Договору є правомірним та обґрунтованим.

17.01.2014 р. від Відповідача за первісним позовом надійшло Клопотання про зменшення штрафних санкцій, в якому він просить, в разі прийняття рішення щодо стягнення штрафних санкцій, взяти до уваги доводи, наведені в даному Клопотанні, та зменшити штраф.

В якості доводів для зменшення суми штрафних санкцій Відповідач за первісним позовом наводить наступне:

- про розірвання Договору Позивача за первісним позовом було повідомлено завчасно;

- прямих збитків у зв'язку з розірванням Договору Позивач за первісним позовом не зазнав;

- заборгованість перед Позивачем за первісним позовом за надані послуги відсутня;

- Відповідач за первісним позовом є балансоутримувачем Червоногвардійського житлового фонду м. Макіївка Донецької області та повністю залежить від платоспроможності населення;

- у разі стягнення штрафу, це суттєво вплине на виплату заробітної плати працівникам Відповідача за первісним позовом та відрахування обов'язкових платежів до Пенсійного фонду України.

На підтвердження викладених обставин, Відповідач за первісним позовом надав до суду докази наявності боргу по сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 412559,49 грн. (а.с.162), та надав копію Державного статистичного спостереження про оплату населенням житлово-комунальних послуг та електроенергії за грудень 2013р. (а.с.164); на підтвердження обставин неплатоспроможності Відповідача за первісним позовом до заяви додано фінансовий звіт за 9 місяців 2013р., яким підтверджується наявність збитків, фінансових витрат (а.с.164).

Пунктом 3 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Таким чином, необхідність використання права на зменшення розміру штрафних санкцій та розмір, до якого вони підлягають зменшенню, Закон відносить на розсуд суду.

Відповідно до п. 3.17.4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011р. вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Згідно зі ст. 233 Господарського кодексу України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Частиною 3 ст. 551 Цивільного кодексу України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. При цьому відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника.

Зі змісту наведених норм випливає, що при вирішенні питання про можливість зменшення неустойки, суд бере до уваги майновий стан сторін і оцінює співвідношення розміру заявлених штрафних санкцій, зокрема, із розміром понесених збитків.

З огляду на вищевикладене, якщо порушення зобов'язання учасника господарських відносин не потягло за собою значні збитки для іншого господарюючого суб'єкта, та враховуючи фінансове становище боржника суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Таким чином, суд дійшов висновку про необхідність зменшення розміру штрафних санкцій на 50%, і стягнення з Відповідача за первісним позовом на користь Позивача за первісним позовом штрафу у розмірі 25003,44 грн.

Щодо зустрічних позовних вимог щодо визнання Договору №07 від 04.01.2010 р. на технічне обслуговування і ремонт ліфтів розірваним з 01.01.2013 р., господарський суд зазначає наступне.

З огляду на вищевикладене, судом встановлено, що оскільки Позивачем за зустрічним позовом порушено порядок одностороннього розірвання Договору, встановленого п. 6.4. Договору, Договір №07 від 04.01.2010 р. не є розірваним 31.12.2012р.

Позивач за зустрічним позовом надав до матеріалів справи належним чином засвідчену копію Договору № б/н від 29.11.2013 р. між Позивачем за зустрічним позовом та ПП «Вертикаль 1» про надання послуг з технічного та диспетчерського обслуговування ліфтів та диспетчерських систем. Умови вищенаведеного договору є більш економічно сприятливими для Позивача за зустрічним позовом.

П. 7.5. Договору №07 від 04.01.2010 р. встановлено, що Договір може бути розірвано за згодою Сторін. На вимогу однієї із сторін, Договір може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання Сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.

Згідно положень ст. 651 Цивільного кодексу України, законом або договором можуть бути передбачені випадки, коли одній чи обом сторонам договору на їх розсуд дозволяється односторонньо відмовитися від виконання договору, незалежно від порушення договору другою стороною. Це, зокрема, стосується договору про надання послуг.

Згідно ст. 907 Цивільного кодексу України, право на одностороннє розірвання допускається лише у випадках, прямо встановлених у договорі або в законі.

П.2 ст. 598 Цивільного кодексу України, передбачено, що припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускаються, якщо такі дії вчинені відповідно до вимог закону або передбачені умовами договору.

Таким чином, враховуючи право сторін Договору №07 від 04.01.2010 р. на дострокове розірвання Договору за рішенням суду, а також звернення Позивача за зустрічним позовом до суду з вимогою щодо визнання Договору №07 від 04.01.2010 р. на технічне обслуговування і ремонт ліфтів розірваним з 01.01.2013 р., суд вважає що ці вимоги є такими, що не суперечать діючому законодавству, та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно зі ст.49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати за подання первісного позову покладаються на Відповідача за первісним позовом, та судові витрати за подання зустрічного позову покладаються на Відповідача за зустрічним позовом.

Керуючись ст.ст.32, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Приватного підприємства «Максервіс І», м. Макіївка Донецької області до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія- Альянс Град», м. Макіївка Донецької області про стягнення штрафу у розмірі 50006,88 грн. - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія- Альянс Град» (86123, Донецька область, м. Макіївка, вулиця Тайожна, будинок 1-К, код ЄДРПОУ 35834127) на користь Приватного підприємства «Максервіс І» (86156, Донецька область, м. Макіївка, мікрорайон Зелений, будинок 73, квартира 145, код ЄДРПОУ 36089586) штраф у розмірі 25003,44грн. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 1720,50грн.

Відмовити у стягненні штрафу у розмірі 25003,44грн.

Зустрічні позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія- Альянс Град», м. Макіївка Донецької області до Приватного підприємства «Максервіс І», м. Макіївка Донецької області про визнання договору №07 від 04.01.2010р. на технічне обслуговування і ремонт ліфтів розірваним - задовольнити.

Визнати Договір №07 від 04.01.2010р. на технічне обслуговування і ремонт ліфтів розірваним з 01.01.2013р.

Стягнути з Приватного підприємства «Максервіс І» (86156, Донецька область, м.Макіївка, мікрорайон Зелений, будинок 73, квартира 145, код ЄДРПОУ 36089586) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія- Альянс Град» (86123, Донецька область, м. Макіївка, вулиця Тайожна, будинок 1-К, код ЄДРПОУ 35834127) витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 147,00грн.

У судовому засіданні 13 лютого 2014 року проголошено та підписано вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 18 лютого 2014 року.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ у встановленому порядку.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

Головуючий суддя Я.С. Мирошниченко

Суддя О.Ю. Філімонова

Суддя Я.О. Левшина

Надруковано 4 примірника:

1-до справи;

2-позивачу за первісним позовом;

1-відповідачу за первісним позовом.