Рішення

від 21.02.2014 по справі 909/41/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 лютого 2014 р. Справа № 909/41/14

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Грици Ю.І.,

при секретарі судового засідання Ковальчук Р. О.

За участю:

представника відповідача - Ночевчук В.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справ за позовом: дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", вул. Шолуденка, 1, м.Київ, 04116, код 31301827 до відповідача: комунальне підприємство "Теплосервіс" Калуської районної ради Івано-Франківської області вул. Івасюка, 13,с. Копанки,Калуський район, Івано-Франківська область,77330, код 34160263 про стягнення заборгованості в розмірі 11 896,23 грн.,

встановив, що дочірня компанія «Газ України» національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» звернулась до господарського суду з позовом до відповідача: комунального підприємства «Теплосервіс» Калуської районної ради Івано-Франківської області про стягнення основного боргу в сумі 10400,00 грн., пені в сумі 802,74 грн., інфляційні витрати в сумі 10,40 грн., трьох відсотків річних в сумі 683,09 грн. та 1720,50 грн. судового збору.

Представник позивача в судове засідання не з'явився. Телеграмою (вх.№2459/14 від 17.02.14) позивач просить суд розглядати справу за наявними матеріалами справи. В обґрунтуванні позовних вимог посилається на невиконання відповідачем умов договору № 06/11-1033БО-15 від 30.08.2011 р., у зв'язку з чим утворилась заборгованість в розмірі 10400,00 грн. Внаслідок неналежного виконання умов договору позивачем нараховано відповідачу пеню, інфляційні збитки та 3 % річних.

Представник відповідача письмового відзиву на позов не подав. В судовому засіданні проти позову не заперечує та подав суду платіжне доручення № 02 від 09.01.2014 р. в сумі сумі 10400,00 грн., як доказ виконання свої зобовязань.

Дослідивши зібрані у справі докази, надавши їм правову оцінку, беручи до уваги пояснення представника відповідача, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Між сторонами у справі 30.08.2011 р. було укладено договір поставки природного газу № 06/11-1033-БО-15. Згідно з умовами договору Позивач зобов'язується поставити Відповідачеві імпортований природний газ, за кодом згідно з УКТ ЗЕД 2711210000, ввезений на митну територію України ПАТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України, а Відповідач зобов'язується прийняти і оплатити природний газ в обсязі, зазначеному в п. 1.2. цього договору.

Так, на виконання умов вказаного договору позивач передав протягом вересня 2011 року у власність Відповідача природний газ на загальну суму 28935,74 грн., що підтверджується актом прийому-передачі природного газу № 40 в від 30.09.2011 р., який знаходиться в матеріалах справи (а.с.14). Враховуючи, що відповідач частково розрахувався за отриманий природний газ в сумі 18535,74 грн., заборгованість перед позивачем станом на день звернення з позовом до суду склала 10400,00 грн.

Пунктом 4.1. договору передбачено, що остаточний розрахунок за фактично спожиті обсяги газу з урахуванням вартості транспортування газу територією України здійснюється на підставі акту приймання-передачі газу до 20 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Як свідчать обставини справи, та не заперечує представник відповідача, кошти за поставку природного газу були сплачені частково в зв'язку з чим на день звернення з позовом до суду у Відповідача утворилася заборгованість перед позивачем в сумі 10400,00 грн. на яку, з огляду на неналажне виконання відповідачем своїх зобов"язань перед Позивачем, останнім зі спливом обумовленого договором терміну для оплати було нараховано пеню в сумі 802,74 грн., інфляційні витрати в сумі 10,40, грн. та 3 % річних в сумі 683,09 грн.

Отже, загальна сума заборгованості на момент звернення позивача з позовом до суду склала 11896,23 грн.

При вирішенні даного спору суд виходив з того, що згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов"язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Дана норма кореспондується з положеннями ст.193 ГК України.

За ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України).

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов"язанні встановлений строк (термін) його виконання , то воно підлягає виконанню у цей строк ( термін).

Як встановлено судом, відповідач не виконав в повному обсязі та у визначений договорами строк взяті на себе зобов"язання по оплаті за природний газ.

Зі змісту ч. 2 ст. 20 Господарського кодексу України, випливає, що захист прав і законних інтересів суб"єктів господарювання здійснюється, зокрема, шляхом застосування до особи, яка порушила право, штрафних санкцій, а також іншими способами, передбаченими законом.

До таких способів відносяться, зокрема, передбачені ст. 625 Цивільного кодексу України інфляційні втрати та річні, як плата по грошовому зобов"язанню, правова природа яких є самостійним від договірної неустойки (пені) способом захисту прав і забезпечення виконання зобов"язання.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З поданого суду розрахунку вбачається, що на суму боргу відповідачу нараховано пеню в сумі 802,74 грн., інфляційні збитки в сумі 10,40 грн. та 3 % річних в сумі 683,09 грн.

Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч.2 ст.34 ГПК України).

Як зазначено вище, представник відповідача подав суду доказ сплати заборгновпаності, платіжне доручення № 02 від 09.01.2014 на суму 10400,00 грн. Позовна заява надійшла до суду 10.01.2014 , що підтверджується штампом вхідної кореспонденції суду (вх. № 500/14 від 10.01.2014). За таких обставин суд вважає, що в цій частині позову слід відмовити, оскільки сума основного боргу сплачена до подання позову.

Що стосується стягнення суми пені, інфляційних збитків та 3 % річних в цій частині позов слід задоволити.

Судові витрати слід покласти на відповідача пропорційно до задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 526, 530, 625, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст. 20, 193 Господарського кодексу України, ст. 33, 34, 49, п.1-1 ч.1 ст.80, 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов задоволити частково.

Стягнути з комунального підприємства «Теплосервіс» Калуської районної ради Івано-Франківської області (вул. Івасюка, 13, с. Копанки, Калуський район, Івано-Франківська область, 77330, код ЄДРПОУ 34160263) на користь дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» (вул Шолуденка, 1, м. Київ, 04116, код ЄДРПОУ 31301827) - 802,74 грн. пені, 10,40 грн. інфляційні витрати, 683,09 грн. 3 % річних та 29,92 грн. судового збору.

В решті позову відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 21.02.14

Суддя Грица Ю. І.

Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"