Постанова

від 08.04.2009 по справі 9/642/07-ап

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

      ІМЕНЕМ    

УКРАЇНИ

 08 квітня 2009р.                                м.

Дніпропетровськ                   Справа

№ 9/642/07-АП

Колегія

суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі : головуючий суддя   Мірошниченко М.В.,

суддя:                    Проценко О.А.

суддя:                    Туркіна Л.П.

при

секретарі:          Красота А.О.

за участю

представників сторін

:

позивача:                 не з'явився

відповідача:            Федоренко С.Є. дов. від

02.09.2008р. № 16/19/10

розглянувши

у відкритому судовому засіданні 

апеляційну скаргу

   ОСОБА_2

на

постанову     господарського суду Запорізької області   від   06.02.2008р.

у

справі № 9/642/07-АП                 (категорія статобліку - 2.11.17)

за

позовом ОСОБА_1   

до

відповідача ОСОБА_2

про визнання неправомірним рішення

    ВСТАНОВИЛА:

   ОСОБА_1     

заявлено позов до  ОСОБА_2 про

визнання неправомірним рішення відповідача про заміну належного

відповідача:ОСОБА_3 на правонаступника: 

ОСОБА_1 у податковому зобов'язанні за податковим повідомленням -

рішенням від 31.07.2006р. № 0000272302/0 

за платежем: 3014010100: податок на додану вартість.

    Розглянувши справу по суті, постановою

господарського суду Запорізької області від 06.02.2008р. у справі № 9/642/07-АП

( суддя Нечипуренко О.М.) позов задоволено: визнано неправомірним рішення

відповідача про заміну належного відповідача:ОСОБА_3 на правонаступника:  ОСОБА_1 у податковому зобов'язанні за

податковим повідомленням - рішенням від 31.07.2006р. № 0000272302/0  за платежем: 3014010100: податок на додану

вартість.

    Постанова суду першої інстанції мотивована

наступними обставинами. Оскаржуване рішення відповідача є неправомірним,

оскільки  позивач зареєстрований  у якості юридичної особи  06.04.2006р., про що внесено відповідний

напис до ЄДРПОУ, а у якості платника ПДВ позивач був зареєстрований  з 07.05.2007р.

     В порушення вимог ст. 107 ЦК України, у

разі злиття, приєднання або перетворення юридичної особи, ОСОБА_2 здійснюючи

заміну належного відповідача його правонаступником (позивачем) не посилається

на передавальний акт або розподільчий баланс, що повинні мати положення про

правонаступництво щодо усіх зобов'язань юридичної особи.  Докази правонаступництва відсутні. Таким

чином, за висновком суду першої інстанції, позивач не є правонаступником  ОСОБА_1.

    Не погодившись із постановою суду першої

інстанції, ОСОБА_2 подана апеляційна скарга, в якій відповідач вказав наступні

обставини. При перереєстрації юридичної особи - позивача був збережений її

ІНФОРМАЦІЯ_1, що відповідно до п.6 Положення про Єдиний державний реєстр

підприємств та організацій України (затв. Постановою КМУ від 22.06.2005р. №

499) свідчить про наявність факту правонаступництва.

    Суд першої інстанції невірно зробив

висновок про те, що позивач зареєструвався у якості платника податку на додану

вартість з 07.05.2007р. В даному випадку свідоцтво платника податку на додану

вартість ОСОБА_1 не було анульоване у відповідності до абз. 2 п.9.8 Закону

України «Про податок на додану вартість», оскільки ніяких документів про

припинення юридичної особи в результаті її реорганізації та реєстрації

новоутвореної юридичної особи або державної реєстрації відповідних змін до

установчих документів не існує.  У

відповідності до п.21 Наказу ДПА України від 01.03.2000р. № 79 «Про

затвердження Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість»

зареєстрованого в Мінюсті України за № 208/4429 від 03.04.2000р., фактично

відбулась заміна Свідоцтва платника податку на додану вартість у зв'язку із

перереєстрацією підприємства.

    З моменту зміни назви підприємства з

06.04.06р.  до його перереєстрації -

07.05.2007р.  та на момент

перевірки,проведеної податковою інспекцією 

індивідуальний податковий номер 

платника ПДВ не змінився.

    Суд першої інстанції безпідставно дійшов до

висновку про відсутність факту правонаступництва при посиланні на відсутність

розподільчого балансу та передавальний акт. Фактично ніяких спірних

матеріальних правовідносин при зміні складу засновників не відбулось, як і не

відбулась зміна розміру статутного фонду (70000грн.). Документи про ліквідацію

та припинення юридичної особи -  ОСОБА_1

не подавались.

    Просить постанову суду першої інстанції від

06.02.2008р. скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні

позову.

    ОСОБА_1у запереченнях на апеляційну скаргу

вважає постанову суду першої інстанції законною та обґрунтованою. Зокрема

зазначає, що в господарському суді Запорізької області  знаходиться справа № 13/220/08-АП за позовом

ОСОБА_2  до відповідача - ОСОБА_1  про стягнення податкового боргу у сумі

68096,44грн. Тобто, в провадженні господарського суду Запорізької області знаходиться

адміністративна справа по спору між тими самими сторонами, про той же предмет і

з тих же підстав, що надає право Дніпропетровському апеляційному

адміністративному суду відмовити у прийнятті апеляційної скарги відповідача у

справі № 9/642/07-АП внаслідок відсутності у заявника скарги права на її

подання.Просить відмовити відповідачу у прийнятті апеляційної скарги.

    Представник відповідача в судовому

засіданні 08.04.2009р. підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі.

    Представник позивача до судового засідання

08.04.2009р. не з'явився. Позивач про дату, час та місце судового розгляду

справи повідомлений належним чином. Про причини неявки суду не повідомив.

Колегія суддів на підставі ст. 196 КАС України вважає за можливе розглянути справу

без участі представника позивача, оскільки його неявка не є перешкодою для

цього.

    Справу призначено до апеляційного розгляду

та розглянуто колегією суддів у складі: Мірошниченко М.В. (головуючий суддя),

Проценко О.А. (суддя), Туркіна Л.П. (суддя).

    Судове засідання 08.04.2009р. фіксувалось

за допомогою технічного комплексу «Камертон». За результатами розгляду справи в

судовому засіданні 08.04.2009р. було оголошено вступну та резолютивну частини

постанови суду апеляційної інстанції.

    Розглянувши матеріали справи та доводи

апеляційної скарги, перевіривши їх доказами, колегія суддів знаходить підстави

для задоволення апеляційної скарги .

    Як випливає з матеріалів справи, ОСОБА_2

Запорізької області проведена виїзна планова перевіркаОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1) з

питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за

період з 01.04.2004р. по 31.03.2006р. За результатами перевірки складено Акт

від 25.07.2006р. № 196 /23-03888948, згідно до висновків якого виявлено

порушення з боку позивача п.п.7.4.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану

вартість», оскільки Товариством до складу податкового кредиту зайво віднесено

суми ПДВ, які не підтверджуються відповідними податковими накладними -

3588грн.; а також п.11.29 ст. 11 Закону України «Про податок на додану

вартість», оскільки позивач в перевіряємому періоді не правомірно користувався

пільгою  (сума одержана від поставки

сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки

за попередній звітний (податковий) рік, становить не менше 50% загальної суми

валового доходу підприємства) по сплаті ПДВ, у зв'язку із чим занижено ПДВ в

сумі 42093грн.

    На підставі висновків Акту перевірки,

відповідачем 31.07.2006р. прийнято податкове повідомлення - рішення № 0000272302/0,

яким відповідно до п.4.1.4 ст 4 Закону України «Про порядок погашення

зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»

№ 2181 ОСОБА_1 визначено суму податкового зобов'язання за платежем: 3014010100:

Податок на додану вартість у сумі 68629,00грн., в тому числі: за основним

платежем  у сумі 45681,00грн. та за

штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 22948,00грн.

    Сума податкового зобов'зання в день

отримання податкового повідомлення-рішення являється узгодженою ( підписано

головним бухгалтером 31.07.2006р.).

Суд першої інстанції в оскаржуваній постанові дійшов до

висновку про те, що ОСОБА_2 неправомірно визначила суму податкового

зобов'язання з ПДВ в розмірі 68629грн. позивачу у справі - ОСОБА_1, оскільки

позивач не є правонаступникомОСОБА_3.

    Колегія суддів зазначає, що такий висновок

суду першої інстанції не відповідає фактичним обставинам справи з наступних

підстав.

    Згідно з Довідкою з Єдиного

державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців  (а.с. - 26 - 29) відносно юридичної особи:

ОСОБА_1  (ІНФОРМАЦІЯ_1) в державному

реєстрі містяться наступні записи:

•   Запис 1 :

ІНФОРМАЦІЯ_1 , Найменування:ОСОБА_1

ОСОБА_1,

Місцезнаходження: АДРЕСА_1, … назва реєстраційної дії: включення відомостей про

юридичну особу;

- Запис 2 : ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

Найменування:ОСОБА_1ОСОБА_1, Місцезнаходження: АДРЕСА_1, … назва реєстраційної

дії: внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов'язані зі змінами

в установчих документах;

- Запис 3: ІНФОРМАЦІЯ_1 , Найменування:

ОСОБА_1, Місцезнаходження: АДРЕСА_1, … назва реєстраційної дії: державна

реєстрація змін до установчих документів юридичної особи;

- Запис 4: ІНФОРМАЦІЯ_1 , Найменування:

ОСОБА_1, Місцезнаходження: АДРЕСА_1, … назва реєстраційної дії: внесення змін

до відомостей про юридичну особу, що не пов'язані зі змінами в установчих

документах;

- Запис 5: ІНФОРМАЦІЯ_1 , Найменування:

ОСОБА_1, Місцезнаходження: АДРЕСА_1, … назва реєстраційної дії: корегування.

  ОСОБА_1 згідно з Довідкою з Єдиного державного

реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, 06.04.2006 року було

проведено державну реєстрацію змін до установчих документів юридичної особи. При

проведенні реєстраційних дій, пов'язаних з перереєстрацією, за юридичною особою

зберігався її ідентифікаційний ІНФОРМАЦІЯ_1 , що відповідно до п. 6

положення про Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України

(ЄДРПОУ), затвердженого Постановою КМУ від 22.06.2005р. № 499 свідчить про

факт правонаступництва . Вказаний факт підтверджується також Додатком

від 13.11.2007р. вих.. № 800978 до довідки з Єдиного державного реєстру (а.с. -

30).

Згідно до ч. 1ст. 4 Закону України «Про державну

реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» державна

реєстрація юридичних осіб  та

фізичних осіб - підприємців - засвідчення факту створення або припинення

юридичної особи , засвідчення факту набуття або позбавлення статусу

підприємця фізичною особою, а також вчинення інших реєстраційних дій, які

передбачені Законом, шляхом внесення відповідних змін до Єдиного державного

реєстру .  У відповідності до ч.3 ст

4 цього Закону України , зміни до установчих документів юридичної особи,…

підлягає обов'язковій державній реєстрації шляхом внесення змін до записів

Єдиного державного реєстру.

За змістом ч.3 ст 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних

осіб та фізичних осіб - підприємців» у бланку Свідоцтва про державну

реєстрацію  юридичної особи зазначається,

в тому числі, ідентифікаційний код 

Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України.

Згідно до ст. 18 цього Закону України, якщо

відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру були внесені

до нього, то такі відомості вважаються достовірними  і можуть бути використані в спорі з третьою

особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Згідно до Положення про Єдиний державний реєстр

підприємств та організацій України, затв. постановою КМУ від 22 січня 1996р. №

118  (у редакції постанови КМУ від 22

червня 2005р. №499)):

- п. 1. Єдиний державний реєстр підприємств та

організацій України (ЄДРПОУ) - це автоматизована система збирання, накопичення

та опрацювання даних про юридичних осіб всіх форм власності та

організаційно-правових форм господарювання , відокремлені підрозділи

юридичних осіб, що знаходиться на території України, а також відокремлені

підрозділи юридичних осіб України, що знаходяться за її межами.

- п.6. Ідентифікаційний код зберігається  за суб'єктом, якому він присвоєний, протягом

усього періоду його існування і є єдиним .

У разі перетворення юридичної особи

за правонаступником зберігається її ідентифікаційний код .

У разі припинення юридичної особи шляхом приєднання до

іншої юридичної особи та створення на базі юридичної особи, що припинилася,

відокремленого підрозділу ідентифікаційний код такої юридичної особи

залишається за відокремленим підрозділом.

- п.7. Ідентифікаційний код є обов'язковим для

використання в усіх видах звітних та облікових документів суб'єкта і

зазначається на його печатках та штампах».

В ході підготовки змін в Статуті підприємства відносно

засновників перед керівництвом підприємства Якимівською райдержадміністрацією у

відповідності до п.8.7 ст. 8 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних

осіб та фізичних осіб-підприємців від 15.05.2003р. № 755-IV було поставлене

питання щодо зміни назви підприємства 

у відповідності до Вимог «щодо написання найменування юридичної особи

або її відокремленого підрозділу, затвердженого Наказом Державного комітету

України з питань регуляторної політики та підприємництва від 09.06.2004р. № 65,

зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.06.2004р. за № 792/9391. Так,

назва підприємстваОСОБА_1ОСОБА_1 не відповідала вищевказаним вимогам  ( п. 1.1  

Юридична особа повинна мати своє найменування. У найменуванні юридичної

особи

зазначаються її організаційно - правова форма .... та назва.) Саме з цих

мотивів було замінено назву на ОСОБА_1 .

Таким чином, колегія суддів доходить

до висновку, що фактично відбулась зміна назви позивача .

Позивач до матеріалів справи додав Свідоцтво про

реєстрацію платника ПДВ № 100038633. видане ОСОБА_2 07.05.2007р., в результаті

чого суд неправильно дійшов висновку, що підприємство платником податку на

додану вартість було зареєстроване лише з 07.05.2007р. В данному випадку Свідоцтво

платника податку ОСОБА_1  у відповідності

до вимог абз. 2 п.9.8. Закону України «Про податок на додану вартість» не

було анульовано , оскільки ніяких документів про реєстрацію припинення

юридичної особи, що припиняється в результаті реорганізації та державної

реєстрації новоутвореної юридичної особи, або державної реєстрації відповідних

змін до установчих документів не надано до суду. Фактично відбулась

перереєстрація та заміна Свідоцтва платника податку на додану вартість  у відповідності до вимог п.21 Наказу

Державної податкової адміністрації України від 01.03.2000р. N 79 «Про

затвердження Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість»,

зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03 квітня 2000р. за N 208/4429 у

зв' язку зі зміною найменування платника податку.  Для заміни Свідоцтва платник податку на

додану вартість зобов'язаний у десятиденний строк після виникнення змін подати

до податкового органу, у якому він перебуває на обліку, додаткову реєстраційну

заяву з позначкою «Перереєстрація». До такої заяви мають бути додані: Свідоцтво

та всі засвідчені копії Свідоцтва. Податковий орган видає платнику податку нове

Свідоцтво (за новим номером) замість старого в такому самому порядку, як і при

реєстрації. При цьому дата реєстрації платником податку на додану вартість не змінюється,

а датою видачі нового Свідоцтва та датою анулювання старого Свідоцтва є дата

внесення відповідних змін до Реєстру.

Саме такі дії і здійснило ОСОБА_1. Тому у новому

Свідоцтві зазначена дата виникнення податкового зобов'язання, а саме -

01.07.1997 р., а дата видачі- 07.05.2007р .

Також не змінився з моменту реєстрації

індивідуальний податковий номер

. З моменту зміни назви підприємства з 06.04.2006 р. до перереєстрації 07.

05.2007 року ( та на момент проведення перевірки) ОСОБА_1було платником податку

на додану вартість та надавало звітність до ДПІ на підставі Свідоцтва №

11374716   ОСОБА_1, яке було видане 03.02.2003р .

Відповідач у апеляційній скарзі вказує на  той факт, що декларації з податку

на додану вартість, та всі інші звіти, які подавались позивачем до ДПІ, були

посвідчені до 01.01.2007р. печаткоюОСОБА_3.

Суд першої інстанції вказав, що на виконання Указу

Президента України від 29.01.2001р. № 62 «Про заходи забезпечення захисту

майнових прав селян у процесі реформування аграрного сектору економіки»,

Міністерством аграрної політики України затверджений «Порядок оформлення

правонаступництва за зобов'язаннями реорганізованих колективних

сільськогосподарських підприємств», згідно з п. 17 якого обсяг

правонаступництва визначається за передавальним (розподільчим ) актом

(балансом). При цьому суд дійшов до висновку, що відповідач при визначенні

факту правонаступництва повинен був провести аналіз не лише установчих

документів позивача, але й розподільчого (передавального) балансу з метою

визначення обсягу правонаступництва.

Колегія суддів вважає такий висновок суду безпідставним,

оскільки у відповідності до додатку до довідки з ЄДР юридичних та фізичних осіб

- підприємців від 13.11.2007р. № 800978 ОСОБА_4 було перереєстроване

30.03.2000р.   в Агрориболовецький кооператив « Сини

моря», тому передача майна фізичним особам - членам КРП повинна була б

здійснюватись при перереєстрації в 2000р, але ніяк не 06.04.2006 року .

Згідно цієї довідки ОСОБА_1 був зареєстрований як правонаступник ОСОБА_4 за

розпорядженням голови Якимівської райдержадміністрації від 30.03.2000р. № 161.

В свою чергу, 18.06.2002 р. ОСОБА_1 було перереєстровано у ОСОБА_1 і також на

правах правонаступництва, засновниками якого були фізичні особи, які створили

статутний фонд в розмірі 14 000грн.

І тільки шляхом перереєстрації 24.01.2003р. на правах

правонаступництва було створено ОСОБА_1, і при цьому змінився весь склад

засновників, та змінено статутний фонд, який склав 70000грн. Таким самим шляхом

було здійснено і перереєстрацію ОСОБА_1. Ніяких спірних матеріальних

правовідношень при зміні складу засновників не відбувалось. Засновники

змінювались добровільно у відповідності до ст. 88 ЦК України. В грудні 2005 р.

на розрахунковий рахунок підпариємства 26009055895004 в ЗРУ « Приватбанк», МФО

313399 були внесені кошти 02.12.2005р. - 172000.00 грн., та 06.12.2005р.-

100000,0 грн. не встановленою особою, в платіжному документі зазначено - «на

поповнення статутного фонду». Але сума статутного фонду не була змінена та сума

статутного фонду залишилась незмінною у розмірі 70000,00 грн.

Судом також неправомірно було прийнято до уваги те, що

згідно протоколу № 1 від 10.02.2005 року зборів учасниківОСОБА_1 прийнято

рішення про реалізацію основних засобів ОСОБА_5 в рахунок кредиторської

заборгованості та певні дії для запобігання подальшого зросту цієї

заборгованості і ці дії ніяк не можуть відповідати вимогам ч.З ст. 107 ЦК

України. В порядку денному протоколу № 1 від 10.02.2005р. питання про

припинення юридичної особи не розглядалось учасниками зборів , а навпаки ,

директор товаристваОСОБА_6. запропонував план роботи на 2005 рік. Ніяких дій

відповідно до ст.59 ГК України здійснювати не планувалось.

У відповідності до ст.104 ЦК України юридична особа

припиняється у результатіі передання всього майна, прав та обов'язків іншим

особам - правонаступникам та юридична особа є такою, що припинилась з дня

внесення до ЄДР запису про її припинення . Такі дії підприємством

ОСОБА_1 не проводились , документів, які свідчили б про наміри ліквідації

данного підприємства до суду не надано.

Колегія суддів зазначає, що у відповідності до ч.1 ст.

33 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -

підприємців» юридична особа припиняється в результаті передання всього свого

майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам у

результаті злиття, приєднання, поділу, перетворення (реорганізації) або в

результаті ліквідації  за рішенням,

прийнятим засновниками (учасниками) юридичної особи або уповноваженим ними

органом, за судовим рішенням або за рішенням органу державної влади, прийнятим

у випадках, передбачених законом.

У відповідності до ч.2 ст. 33 вказаного Закону України, юридична

особа є такою, що припинилася, з дати внесення до Єдиного державного реєстру

запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи.

Виходячи з Довідки з єдиного

державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців,  запис про державну реєстрацію припинення

юридичної особи -ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_1) в державному реєстрі відсутній. Натомість

міститься запис 3 про внесення до реєстру ОСОБА_1 із тим самим ІНФОРМАЦІЯ_2 ,

Державна реєстрація змін до установчих документів

юридичної особи проводилась у відповідності до ст.29 Закону України «Про державну

реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» від 15.05.2003р., в

якій вказано перелік документів, необхідних для виконання цих змін, і в

переліку документів передавального акту та розподільчого балансу не вказано

.

Колегія суддів погоджується із доводами

відповідача,  що підприємство не мало

наміру припинити господарську діяльність, оскільки  підприємство ОСОБА_1поновило ліцензію на

право здійснення основного виду діяльності 

(вилову риби) - в лютому 2006 року на термін до 2011 року, а

перереєстрація засновників та зміна назви підприємства відбулася 06.04.2006р.

Крім того, колегія суддів зазначає, що 06.04.2006р.

Якимівською райдержадміністрацією зареєстровано Статут  ОСОБА_1. Пунктом 1.1 Статуту визначено, що

ОСОБА_1є правонаступникомОСОБА_3.

Таким чином, внаслідок неповного з'ясування судом першої

інстанції обставин, що мають значення для справи та неправильного застосування

норм матеріального права, вбачаються підстави для скасування постанови

господарського суду Запорізької області від 06.02.2008р. та відмови у

задоволенні позову.

Керуючись   ст. ст. 195, 198 п.3, 202 п.1, 4, 205,

207 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -                                        

ПОСТАНОВИЛА:

   Апеляційну

скаргу ОСОБА_2задовольнити.

Постанову господарського суду Запорізької області від

06.02.2008р. у справі № 9/642/07 - АП скасувати.

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками

перегляду набирає законної сили з моменту проголошення, та може бути оскаржена

протягом одного місяця  до

адміністративного суду касаційної інстанції.

    Повний текст постанови виготовлено -

14.04.2009р.

            Головуючий суддя                                                          

М.В. Мірошниченко

                                Суддя                                                           

О.А. Проценко

                                 Суддя                                                           

Л.П. Туркіна