cpg1251 Головуючий у 1 інстанції - Толстолуцька М.М.
Суддя-доповідач - Компанієць І.Д.
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 лютого 2014 року справа №805/8019/13-а приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Донецький апеляційний адміністративний суду у складі колегії:
судді-доповідача Компанієць І.Д., суддів Шальєвої В.А., Бишова М.В.,
секретар судового засідання Абушек А.С.,
за участю представника відповідача Давиденко Г.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Краматорську Головного управління Міндоходів у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 19 грудня 2013 року по адміністративній справі №805/8019/13-а за позовом приватного підприємства «ПЛОМАР» до Державної податкової інспекції в м. Краматорську Головного управління Міндоходів у Донецькій області, Головного управління Державної казначейської служби України у Донецькій області про стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість у розмірі 69344 грн., -
ВСТАНОВИВ:
Позивач просив стягнути бюджетну заборгованість з податку на додану вартість за період 3-4 квартал 2012 року та січень 2013 року у розмірі 69344 грн.
В обґрунтування позову зазначив, що в порушення положень п.200.15 ст. 200 Податкового кодексу України, незважаючи на підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за період 3-4 квартал 2012 року та січень 2013 року, податковий орган не подав до органу казначейської служби висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 19 грудня 2013 року позов задоволено.
Стягнуто з Державного бюджету України на користь приватного підприємства «ПЛОМАР» бюджетну заборгованість з податку на додану вартість у розмірі 69 344 гривні.
Відповідач - ДПІ в м. Краматорську Головного управління Міндоходів у Донецькій області звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування зазначив, судом першої інстанції не враховано, що позивачем не надано до перевірки товарно-транспортні накладні, що не дає можливості встановити факт транспортування товару від постачальника ПАТ «Запорізький сталепрокатний завод» до покупця ПП «Пломар», тому господарська операція проведена без мети реального настання правових наслідків.
Тому ПП «Пломар» в порушення вимог Податкового Кодексу України завищено суму податкового кредиту за 3 кв.2012 року у розмірі 47496 грн., за 4 кв. 2012 року на 79932 грн., в наслідок неправомірного включення до податкового кредиту 3 та 4 кварталів 2012 року податку на додану вартість по податкових накладних, отриманих від ПАТ «Запорізький сталепрокатний завод».
В порушення п.п.200.1, 200.2, 200.3 ст.200 ПК України позивачем завищено суму від»ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання і сумою податкового кредиту за 3 кв. 2012 року в розмірі 42229 грн, за 4 кв 2012 року в розмірі 28345 грн., та занижено суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду за 3,4 квартали 2012 року, січень 2013 року.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши за матеріалами справи наведені у апеляційній скарзі доводи, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Приватне підприємство «ПЛОМАР», код ЄДРПОУ 24327094, зареєстроване в якості юридичної особи 22.04.1996 року виконавчим комітетом Краматорської міської ради Донецької області (том 1 арк. справи 48).
Відповідно до Свідоцтва платника єдиного податку серії Б № 469140 позивач з 01.01.2012 року є платником єдиного податку зі ставкою 3%(том 1 арк. справи 46).
Згідно свідоцтва №200124952, позивача зареєстровано у якості платника податку на додану вартість, індивідуальний податковий номер 243270905158 (том 1 арк. справи 45, 49).
07.11.2012 року позивачем було подано податкову декларацію з податку на додану вартість за 3 квартал 2012 року № 9069691916, відповідно до рядка 20.2. якої до складу податкового кредиту наступного звітного періоду входить сума 42 229 грн. (том 1 арк. справи 15-16).
Відповідно до рядка 23 податкової декларації за 4 квартал 2012 року № 9086516848, поданої позивачем 05.02 2013 року, бюджетному відшкодуванню підлягає сума 42 229 грн. (том 1 арк. справи 17-18). Разом із декларацією позивачем було подано додаток № 4 «Заява про повернення суми бюджетного відшкодування (Д4)» у розмірі 42 229 грн. (а.с. 21)
19.02 2013 року ПП «ПЛОМАР» подано декларацію з податку на додану вартість за січень 2013 року № 9008090643, відповідно до якої та Додатку №4 «Заява про повернення суми бюджетного відшкодування (Д4)» до неї бюджетному відшкодуванню підлягає сума 27 115,00 грн. (том 1 арк. справи 8-12).
Правомірність та достовірність визначення ПП «ПЛОМАР» сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість по деклараціям за 3-4 квартал 2012 року та січень 2013 року були предметом дослідження документальної позапланової виїзної перевірки, проведеної ДПІ у м. Краматорську у період з 20.03.2013 року по 26.06.2013 року. За результатами вказаної перевірки складено акт №776/15-3/24327094 від 04.04.2013 року ( т.1 а.с 23-38).
На підставі вказаного акту перевірки ДРПІ у м. Краматорську винесені податкові повідомлення-рішення від 11 липня 2013 року №0000251501/293, яким зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 69 344 грн. та нараховані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 17 336 грн.;
від 11 липня 2013 року №0000231501/295, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 70 574 грн.;
від 11 липня 2013 року №0000241501/297, яким нараховані суми грошового зобов'язання за основним платежем у розмірі 10588 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 13 235,00 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи, або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 19.09.2013 у справі № 805/10447/13-а, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 21.11.2013 року, визнано недійсними податкові повідомлення - рішення від 11 липня 2013 року №0000251501/293, яким зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 69 344 грн. та нараховані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 17 336 грн., від 11 липня 2013 року №0000231501/295, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 70 574 грн., від 11 липня 2013 року №0000241501/297, яким нараховані суми грошового зобов'язання за основним платежем у розмірі 10588 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 13 235,00 грн.
Згідно п. 200.7., п. 200.8. ст.200 Податкового кодексу України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. До податкової декларації платником податків додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування та оригінали митних декларацій.
Згідно абз. 2 п. 200.15 ст. 200 Податкового кодексу України після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження орган державної податкової служби протягом п'яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.
Відповідно до п. 200.13 ст. 200 Податкового кодексу України на підставі отриманого висновку відповідного органу державної податкової служби орган Державного казначейства України видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку органу державної податкової служби.
На підставі п. 200.17 ст. 200 Податкового кодексу України джерелом сплати бюджетного відшкодування (в тому числі заборгованості бюджету) є доходи Державного бюджету України.
Згідно до п.200.23. ст.200 ПК України суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість.
Оскільки позивач виконав всі передбачені Податковим кодексом України дії, необхідні для отримання бюджетного відшкодування ПДВ, правомірність заявлених ПП «ПЛОМАР» сум бюджетного відшкодування по деклараціям за 3-4 квартал 2012 року та січень 2013 року у розмірі 69344 грн. підтверджена судовими рішеннями, які набрали законної сили, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач має право на отримання бюджетного відшкодування з ПДВ у сумі 69344 грн. по податковим деклараціям за 3-4 квартал 2012 року та січень 2013 року.
На підставі викладеного судова колегія прийшла до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скаргине спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для їх задоволення та скасування постанови суду не вбачається.
Керуючись статтями 24, 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Краматорську Головного управління Міндоходів у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 19 грудня 2013 року по адміністративній справі №805/8019/13-а- залишити без задоволення.
Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 19 грудня 2013 року по адміністративній справі №805/8019/13-а - залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі.
У повному обсязі ухвала складена 21 лютого 2014 року.
Суддя-доповідач І.Д. Компанієць
Судді В.А. Шальєва
М.В. Бишов
Суд | Донецький апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 21.02.2014 |
Оприлюднено | 24.02.2014 |
Номер документу | 37259914 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Донецький апеляційний адміністративний суд
Компанієць І.Д.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні