Рішення

від 17.02.2014 по справі 916/3357/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"17" лютого 2014 р.Справа № 916/3357/13

Господарський суд Одеської області у складі судді Мостепаненко Ю.І.,

при секретарі судового засідання Чебан К.В.

за участю представників сторін:

від позивача - не з'явився,

від відповідача - Федулов В.О. (керівник),

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Профіпартс"

до відповідача - приватного підприємства „Юніверсал"

про стягнення 33 298,00 грн.

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Профіпартс" (ТОВ „Профіпартс") звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою, в якій просить стягнути з приватного підприємства „Юніверсал" (ПП „Юніверсал") 33298грн., поклавши на відповідача витрати по сплаті судового збору.

В обґрунтування заявлених вимог, позивач посилається на неналежне виконання відповідачем прийнятих на себе за договором поставки № Р -1053 від 28.05.2012р. зобов'язань в частині здійснення повних та своєчасних розрахунків за поставлений товар.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 05.12.2013р. порушено провадження по справі № 916/3357/13 за даним позовом із призначенням розгляду справи на 23.12.2013р.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 23.12.2013р. розгляд справи відкладено на 22.01.2014р., у зв'язку з неявкою в судове засідання представників сторін та неподанням всіх витребуваних судом документів.

Ухвалами господарського суду Одеської області від 22.01.2014р.:

- строк розгляду справи продовжено до 18.02.2014р. - згідно ст. 69 ГПК України;

- розгляд справи відкладено на 12.02.2014р.,- відповідно ст. 77 ГПК України.

В судовому засіданні 12.02.2014р. оголошено перерву до 17.02.2014р.

Представник ТОВ „Профіпартс" неодноразово надавав заяви про збільшення позовних вимог (вх. № 2-4/14 від 08.01.2014р., № 36-77/14 від 12.02.2014р.), відповідно до останньої редакції - позивач просить суд стягнути з ПП „Юніверсал" 36 983,06грн., з яких: 22617,94 грн. - основна заборгованість, 2 397,83 грн. - пеня, 522,43 грн. - 3% річних, 135,89 грн. - інфляційні нарахування та 11 308,97 грн. - штраф.

В судових засіданнях позивач наполягав на задоволенні уточнених позовних вимог в повному обсязі, відповідач, частково визнаючи позов: суму основної заборгованості, пені, 3% річних та інфляційних нарахувань, просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог щодо стягнення 11 308,97грн. штрафу, надав суду письмові пояснення (вх. № 4105/14 від 17.02.2014р.).

Згідно із приписами ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 17.02.2014р. оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення присутніх в судових засіданнях представників сторін, суд встановив наступне.

28.05.2012р. між ТОВ „Профіпартс" (Постачальником) та ПП „Юніверсал" (Покупцем) укладено договір поставки № Р - 1053 (Договір), відповідно до умов якого Постачальник зобов'язався протягом дії договору постачати Покупцю товар (запасні частини для вантажних автомобілів та напівпричепів (причепів), автохімію, мастила (оливи), супутні товари для автотранспорту та інше) за його замовленими окремими партіями за цінами, в асортименті (за номенклатурою) та кількості, що остаточно погоджуються сторонами в накладних, які є невід'ємною частиною договору, а Покупець зобов'язався приймати товар та оплачувати його на встановлених Договором умовах (п. 1.1 Договору).

П. 2.1 Договору встановлено, що він вступає в дію з моменту його підписання повноважними особами обох сторін та діє до 31 грудня поточного року включно.

У разі відсутності до дати закінчення строку дії Договору повідомлення рекомендованим листом від будь-якої із сторін про небажання продовжити дію Договору, термін дії цього Договору вважається кожного разу автоматично продовженим до 31 грудня наступного календарного року (п. 2.2 Договору).

П. 4.1 Договору сторони узгодили, що ціна товару вважається остаточно визначеною сторонами в видатковій накладній на момент постачання (передачі) партії товару, з урахуванням положень п. 5.2 Договору.

Умовами п. 5.1 Договору встановлено, що Покупець зобов'язаний провести повний розрахунок за отриману по накладній партію товару у встановлений сторонами термін.

Якщо партію товару відпущено Покупцю без здійснення передплати, товар вважається поставленим на умовах відстрочення платежу. При проведенні постачання з відстроченням платежу Покупець сплачує вартість партії товару протягом терміну, зазначеного у видатковій товарній накладній, за якою товар відпущено Покупцю. Якщо строк розрахунків у видатковій накладній не зазначений, відстрочка платежу складає 7 календарних днів з дати виписки видаткової накладної (п. 5.1.2 Договору).

Відповідно до п. 6.3 Договору сторонами узгоджено, що поставка товару здійснюється на умовах EXW (самовивіз) зі складу Постачальника транспортом Покупця та за його рахунок (Інкотермс-2010). Сторони також можуть в кожному окремому випадку обумовити поставку товару на умовах доставки товару Постачальником до вказаного Покупцем місця, проте за рахунок Покупця.

Відповідно до 10 Розділу Договору:

- при простроченні оплати товару Покупець зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за кожен календарний день періоду прострочення платежу, а також пеню, нараховану на суму заборгованості за кожен календарний день періоду прострочення платежу у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення, без обмеження строків її нарахування та звернення до суду за її стягненням (п. 10.2 Договору);

- при простроченні оплати більше одного місяця, Постачальник має право, крім стягнення передбачених п. 10.2 Договору суми боргу та пені, додатково стягнути з Покупця штраф у розмірі 50% від суми заборгованості (п. 10.5 Договору).

У зв'язку з тим, що сторонами не було письмово заявлено про небажання продовжити дію Договору, договір поставки № Р - 1053 від 28.05.2012р. вважається продовженим та чинним.

Як зазначає позивач, ТОВ „Профіпартс" поставило, а ПП „Юніверсал", відповідно, прийняло товар на загальну суму 32 522,52 грн. згідно наступних видаткових накладних:

- № 11996 від 27.04.2012р. на суму 1 871,60грн.;

- № 49780 від 03.11.2012р. на суму 5 584грн.;

- № 6710 від 25.02.2013р. на суму 1 680грн.;

- № 7757 та № 7759 від 28.02.2013р. на суму 8 127,59грн.;

- № 9065 та № 9069 від 15.03.2013р. на суму 4 409,20грн.;

- № 12766 від 11.04.2013р. на суму 1 317,49грн.;

- № 13625 та № 13703 від 17.04.2013р. на суму 3 485,16грн.;

- № 14185 від 19.04.2013р. на суму 4 338,44грн.

- № 21004 від 05.06.2013р. на суму 1 709,04грн.

Відповідачем частково оплачено поставлений згідно видаткових накладних товар в сумі 9 904,58грн., що підтверджується платіжними дорученнями, наявними в матеріалах справи, а саме:

- за накладною № 11996 від 27.04.2012р. сплачено 1643,60грн.;

- за накладною № 49780 від 03.11.2012р. сплачено 4 264грн.;

- за накладною № 7759 від 28.02.2013р. сплачено 1 511,78грн.;

- за накладною № 9065 від 15.03.2013р. сплачено 2 409,20грн.

Також, ПП „Юніверсал" повернуло ТОВ „Профіпартс" товар за накладною № 11996 від 27.04.2012р. - на суму 76грн. (накладна на повернення № 725 від 08.05.2012р.).

Позивач зазначає, що заборгованість на загальну суму 22 617,94 грн. за видатковими накладними № 11996 від 27.04.2012р. на суму 152,00 грн., № 49780 від 03.11.2012р. на суму 1 320,00 грн., № 6710 від 25.02.2013р. на суму 1 680,00 грн., № 7757 від 28.02.2013р. на суму 3 615,810 грн., № 7759 від 28.02.2013р. на суму 3 000,00 грн., № 9065 від 15.03.2013р. на суму 1 616,70 грн., № 9069 від 15.03.2013р. на суму 383,3 грн., № 12766 від 11.04.2013р. на суму 1 317,49 грн., № 13625 від 17.04.2013р. на суму 1 208,88 грн., № 13703 від 17.04.2013р. на суму 2 276,28 грн., № 14185 від 19.04.2013р. на суму 4 338,44 грн., № 21004 від 05.06.2013р. на суму 1 709,04 грн., - залишилась несплаченою.

Все вищеперелічене і стало підставою для звернення ТОВ „Профіпартс" до господарського суду Одеської області з позовом та уточненнями до нього про стягнення з ПП „Юніверсал" окрім суму основного боргу в розмірі 22 617,94 грн., 2 397,83 грн. - пені, 522,43 грн. - 3% річних, 135,89 грн. - інфляційних витрат, 11 308,97 грн. - штрафу.

Дослідивши надані докази у сукупності, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог, з огляду на таке.

Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Положеннями п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, а в силу вимог ч. 1 ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно до вимог ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

В силу вимог ч. 1 ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобов'язань містяться і у ч. ч. 1, 7 ст. 193 Господарського кодексу України.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

У відповідності зі ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Як вище встановлено господарським судом, між сторонами укладено договір поставки № Р - 1053 від 28.05.2012р., відповідно до якого Постачальник зобов'язався поставляти Покупцю товар, а Покупець - приймати товар та оплачувати його на встановлених Договором умовах.

Умовами п. 5.1.2 Договору узгоджено, що якщо строк розрахунків у видатковій накладній не зазначений, відстрочка платежу складає 7 календарних днів з дати виписки видаткової накладної.

Із встановлених матеріалів справи вбачається, що позивач на виконання умов договору № Р - 1053 від 28.05.2012р. поставив, а ПП „Юніверсал" - прийняло товар на загальну суму 30 650,92грн. за видатковими накладними: № 49780 від 03.11.2012р. на суму 5 584,00 грн., № 6710 від 25.02.2013р. на суму 1 680,00 грн., № 7757 від 28.02.2013р. на суму 3 615,00 грн., № 7759 від 28.02.2013р. на суму 4 511,78 грн., № 9065 від 15.03.2013р. на суму 4 025,90 грн., № 9069 від 15.03.2013р. на суму 383,30 грн., № 12766 від 11.04.2013р. на суму 1 317,49 грн., № 13625 від 17.04.2013р. на суму 1 208,88 грн., № 13703 від 17.04.2013р. на суму 2 276,28 грн., № 14185 від 19.04.2013р. на суму 4 338,44 грн., № 21004 від 05.06.2013р. на суму 1 709,04 грн. При цьому:

- товар на суму 1 320,00 грн. було повернуто позивачу за накладною на повернення товарів від покупця № 2112 від 16.11.2012р. по видатковій накладній № 49780 від 03.11.2012р.,

- відповідачем оплачено отриманий товар в сумі 8 184,98 грн., що вбачається з платіжних доручень: № 114 від 13.12.2012р. в сумі 2 000 грн. та № 117 від 14.12.2013р. в сумі 2 264 грн. - за видатковою накладною № 49780 від 03.11.2012р.; № 731 від 15.03.2013р. в сумі 1 511, 78 грн. - за видатковою накладною № 7759 від 28.02.2013р.; № 758 від 09.04.2013р. в сумі 383,3 грн., № 769 від 15.04.2013р. в сумі 1 025,90 грн., № 776 від 22.04.2013р. в сумі 1 000 грн. - за видатковою накладною № 9065 від 15.03.2013р.), - у зв'язку із чим у відповідача виникла перед позивачем заборгованість у розмірі 21 145,94 грн.

При цьому, суд вважає за доцільне відзначити, що товар, отриманий відповідачем за видатковою накладною № 11996 від 27.04.2012р. в сумі 152,00 грн., не був поставлений позивачем саме в межах договору поставки № Р-1053 від 28.05.2012р., оскільки дана поставка була здійснена до укладання зазначеного договору.

Таким чином, суд дійшов висновку, що між сторонами існували господарські відносини, що не врегульовані договором поставки № Р-1053 від 28.05.2012р.

Згідно зі ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Тож, здійснивши оцінку доказів за правилами ст. 43 ГПК України, приймаючи до уваги заявлені позивачем вимоги та виходячи із наведених ним обґрунтувань, суд дійшов висновку, що наявні у справі документи не підтверджують доводи позивача стосовно наявності у ПП „Юніверсал" заборгованості за договором поставки № Р-1053 від 28.05.2012р. за видатковою накладною № 11996 від 27.04.2012р. в сумі 152,00 грн.

При цьому, суд невзмозі самостійно змінювати підстави або предмет позову, тому розглядає позовні вимоги у викладеній позивачем редакції, з огляду на наведене ним правове їх обґрунтування.

Що стосується позовних вимог про стягнення заборгованості за видатковою накладною № 49780 від 03.11.2012р. в сумі 1 320грн., то суд зазначає, що наявна в матеріалах справи накладна на повернення товару № 2112 від 16.11.2012р. на суму 1320грн. спростовує доводи позивача про існування заборгованості відповідача за зазначеною накладною.

Відповідно до викладеного та, враховуючи, що основна заборгованість ПП „Юніверсал" в сумі 21 145,94 грн. підтверджується матеріалами справи, господарський суд дійшов висновку про стягнення з ПП „Юніверсал" основної заборгованості за договором поставки № Р-1053 від 28.05.2012р. в сумі 21 145,94 грн.

Згідно ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобов'язання.

Вимогами п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України також передбачено, що одним із наслідків порушення зобов'язання є сплата неустойки (штрафу, пені), а в силу вимог ч.2 ст.551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Як вище встановлено господарським судом, умовами п. 10.2 Договору встановлено, що при простроченні оплати товару Покупець зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за кожен календарний день періоду прострочення платежу, а також пеню, нараховану на суму заборгованості за кожен календарний день періоду прострочення платежу у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення, без обмеження строків її нарахування та звернення до суду за її стягненням.

Ст. 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно формули розрахунку пені, наведеної в листі Національного банку України №25-011/388-1707 від 12.03.1997р. на виконання Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", сума простроченого платежу помножена на розмір пені за кожен день прострочення у відсотках, розділена на сто та помножена на кількість днів прострочення платежу буде дорівнювати сумі пені за прострочення платежу.

Враховуючи вищевикладене, суд, перевіривши розрахунок позивача щодо сплати відповідачем пені за прострочку виконання зобов'язання у розмірі 2 397,83 грн., встановив, що позивачем нараховано пеню з порушенням вимог ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України (більш ніж 182 дні), невірно визначено період виникнення заборгованості у відповідача (без урахування положень п. 5.1.2 договору щодо відстрочення платежу на 7 календарних днів), суд зробив власний розрахунок пені.

Розрахунок пені

Накладна № від Сума боргу (грн.)Період простроченняСума пені за період прострочення (грн.) 6710 від 25.02.13р. 1 680 05.03.13р. - 05.09.13р. 122,57 7757 від 28.02.13р. 3 615,81 08.03.13р. - 08.09.13р. 263,21 7759 від 28.02.13р. 3 000 08.03.13р. - 08.09.13р. 218,38 9065 від 15.03.13р. 1 616,70 23.03.13р. - 23.09.13р. 116,36 9069 від 15.03.13р. 383,30 23.03.13р. - 23.09.13р. 27,59 12766 від 11.04.13р. 1 317,49 19.04.13р. - 19.10.13р. 92,40 13625 від 17.04.13р. 1 208,88 25.04.13р. - 25.10.13р. 84,39 13703 від 17.04.13р. 2 276,28 25.04.13р. - 25.10.13р. 158,90 14185 від 19.04.13р. 4 338,44 27.04.13р. - 27.10.13р. 302,38 21004 від 05.06.13р. 1 709,04 13.06.13р. - 13.10.13р. 77,73 Всього 1 463,91 Отже, загальна сума пені, що підлягає стягненню з відповідача становить 1 463,91 грн.

Оскільки умовами п. 10.5 Договору, за погодженням сторін, передбачений такий вид санкції, як штраф при простроченні оплати більше одного місяця, Постачальник має право, крім стягнення передбачених п. 10.2 Договору суми боргу та пені, додатково стягнути з Покупця штраф у розмірі 50% від суми заборгованості.

Суд, перевіривши розрахунок позивача щодо сплати відповідачем штрафу у розмірі 11 308,97 грн. встановив його невірність та зробив свій розрахунок, відповідно до якого сума штрафу складає 10 572,97 грн. (21 145,94грн. : 2)

Ч. 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, перевіривши розрахунок позивача щодо сплати відповідачем 3% річних, встановив, що позивач при здійсненні даного розрахунку також допустив помилку щодо визначення періоду виникнення заборгованості у відповідача, та зробив власний розрахунок з урахуванням кінцевого строку нарахування 3% річних , заявленого позивачем (31.12.2013р.).

Розрахунок 3% річних

Накладна № відСума боргу (грн.)Період простроченняСума 3% річних (грн.) 6710 від 25.02.13р. 1 680 05.03.13р. - 31.12.13р. 41,70 7757 від 25.02.13р. 3 615,81 08.03.13р. - 31.12.13р. 88,86 7759 від 28.02.13р. 3 000 08.03.13р. - 31.12.13р. 73,73 9065 від 15.03.13р. 1 616,70 23.03.13р. - 31.12.13р. 37,74 9069 від 15.03.13р. 383,30 23.03.13р. - 31.12.13р. 8,95 12766 від 11.04.13р. 1 317,49 19.04.13р. - 31.12.13р. 27,83 13625 від 17.04.13р. 1 208,88 25.04.13р. - 31.12.13р. 24,94 13703 від 17.04.13р. 2 276,28 25.04.13р. - 31.12.13р. 46,96 14185 від 19.04.13р. 4 338,44 27.04.13р. - 31.12.13р. 88,79 21004 від 05.06.13р. 1 709,04 13.06.13р. - 31.12.13р. 28,37 Всього 467,87

Отже, загальна сума 3% річних, що підлягає стягненню з відповідача становить 467,87 грн.

Перевіривши розрахунок позивача щодо сплати відповідачем інфляційних нарахувань у розмірі 135,89 грн., суд встановив, що позивач при здійсненні даного розрахунку також невірно визначив період виникнення заборгованості у відповідача, в зв'язку з чим суд зробив власний розрахунок з урахуванням кінцевого строку нарахування інфляційних нарахувань, заявленого позивачем (30.11.2013р.) та встановив, що за період з березня 2013р. по листопад 2013р. сукупний індекс інфляції мав від`ємне значення, що виключає наявність інфляційного збільшення суми боргу за вказаний період.

Приймаючи до уваги вищезазначене, суд дійшов висновку щодо часткового задоволення позовних вимог зі стягненням з відповідача 21 145,94 грн. - суми основної заборгованості, 1 463,91 грн. - пені, 467,87 грн. - 3% річних та 10 572,97 грн. - штрафу.

Згідно ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача та відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд вирішив:

1 . Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з приватного підприємства „Юніверсал" (65031, м. Одеса, вул. Михайла Грушевського, буд. 4, кв. 7, код ЄДРПОУ 37282035) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Профіпартс" (04073, м. Київ, вул. Скляренка, 1, код ЄДРПОУ 36698083) 21 145 (дев'ятнадцять одну тисячу сто сорок п'ять) грн. 94 коп. - основного боргу, 1 463 (одну тисячу чотириста шістдесят три) грн. 91 коп. - пені, 467 (чотириста шістдесят сім) грн. 87 коп. - 3% річних, 10 572 (десять тисяч п'ятсот сімдесят дві) грн. 97 коп. - штрафу та 1 565 (одну тисячу п'ятсот шістдесят п`ять ) грн. 48 коп. - витрат по сплаті судового збору.

3. В решті позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст складено та підписано 18.02.2014р.

Суддя Мостепаненко Ю.І.