Постанова

від 05.06.2013 по справі 9101/100663/2012

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

"05" червня 2013 р.справа № 2а/0470/11367/11

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Мельника В.В.

суддів: Юхименка О.В. Нагорної Л.М.

за участю секретаря: Рязанова А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2011 року у справі №2а/0470/11367/11 за позовом Суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 до про Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області визнання дій протиправними,- ВСТАНОВИВ:

Суб'єкт підприємницької діяльності-фізична особа ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області (далі по тексту - відповідач), в якому, з урахуванням уточнення позовних вимог, просив:

- визнати протиправними дії Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області, які полягають у викладенні в акті перевірки №274/173/НОМЕР_1 від 19 липня 2011 р. висновків про безтоварність та нікчемність правочину (фінансово-господарських операцій з продажу та купівлі товарів), укладеного між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 та ПП «ДЖОКЕР-ІНВЕСТ» (код ЄДРПОУ 36363233) за період серпень 2010 року;

- визнати протиправними дії Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області, які полягають у викладенні в Акті перевірки №275/173/НОМЕР_1 від 19 липня 2011 року висновків про безтоварність та нікчемність правочину (фінансово-господарських операцій з продажу та купівлі товарів), укладеного між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 та ПП «РИБНІ МІСЦЯ» (код ЄДРПОУ 31692438) за період вересень 2010 року;

- визнати протиправними дії Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області, які полягають у викладенні в Акті перевірки №273/173/НОМЕР_1 від 19 липня 2011 року висновків про безтоварність та нікчемність правочину (фінансово-господарських операцій з продажу та купівлі товарів), укладеного між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 та ТОВ «ПРОФІБУДГРУП» (код ЄДРПОУ 35902584) за період вересень 2010 року;

- визнати протиправними дії Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області, які полягають у викладенні в Акті перевірки №290/173/НОМЕР_1 від 03 серпня 2011 року висновків про безтоварність та нікчемність правочину (фінансово-господарських операцій з продажу та купівлі товарів), укладеного між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 та ПП «ОПТМЕТПРОМТОРГ» (код ЄДРПОУ 36826269) за період червень 2010 року;

- визнати протиправними дії Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області, які полягають у викладенні в Акті перевірки №269/173/НОМЕР_1 від 18 липня 2011 року висновків про безтоварність та нікчемність правочину (фінансово-господарських операцій з продажу та купівлі товарів), укладеного між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 та ТОВ «Айкарб» (код ЄДРПОУ 37383643) за період квітень 2011 року.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2011 року відкрито провадження в адміністративній справі №2а/0470/11367/11. (т.1, а.с. 1)

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що відповідачем були проведені документальні невиїзні перевірки СПД ФО ОСОБА_1 в частині дотримання вимог податкового законодавства за червень, серпень, вересень 2010р. та квітень 2011 р., якими встановлені порушення ч.1 ст.203, ст.ст. 215, 228, 662, 655, 656 Цивільного кодексу України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених за періоди червень, серпень, вересень 2010р. та квітень 2011 р. Зазначені висновки позивач вважає необґрунтованими та безпідставними.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2011 року у справі №2а/0470/11367/11 адміністративний позов задоволено. (суддя - Врона О.В.) (т.3, а.с.265-269)

Постанова суду першої інстанції обґрунтована тим, що позивачем було доведено та підтверджено доказами правомірність здійснення господарських операції з підприємствами продавцями та покупцями.

Відповідач - Новомосковська об'єднана державна податкова інспекція Дніпропетровської області, не погодившись з вищезазначеною постановою суду першої інстанції у даній адміністративній справі, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2011 року у справі №2а/0470/11367/11 та направити справу на новий розгляд до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач зазначає, що за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документі або сплати грошових коштів.

15 травня 2013 року на адресу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду за вх.№37696/13 надійшли заперечення позивача на апеляційну скаргу, в яких він посилаючись на те, що доводи, викладені в апеляційній скарзі є необґрунтованими та незаконними, просить залишити апеляційну скаргу Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області без задоволення, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2011 року у справі №2а/0470/11367/11 - без змін.

Відповідач про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся у встановленому порядку, свого представника для участі у її розгляді не направив.

За таких обставин, з урахуванням думки представника позивача, колегія суддів ухвалила розглянути справу без участі представника відповідача.

Представник позивача у судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечував, просив залишити без змін постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2011 року у справі №2а/0470/11367/11.

У судовому засіданні, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши доводи апеляційної скарги та вивчивши матеріали справи у їх сукупності, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на такі підстави.

Відповідно до матеріалів справи, 19 липня 2011 року посадовою особою Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області відповідно до п.79.1 ст. 79 Податкового кодексу України, проведено документальну невиїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства України по взаємовідносинах з ТОВ «Джокер-Інвест» за період серпня 2010 року, результати якої оформлено актом №274/173/НОМЕР_1 від 19 липня 2011 року.

Висновками вищезазначеного акту, зокрема, встановлено порушення позивачем ч.1 ст.203, ст.215, 228, 662, 655, 656 Цивільного кодексу України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених по ланцюгу з ПП «Джокер-Інвест».

Також 19 липня 2011 року посадовою особою Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області відповідно до п.78.1.1 п.78.1 ст. 78 та ст.79 Податкового кодексу України проведено документальну невиїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства України по взаємовідносинах з ПП «Рибні місця» за період вересня 2010 року, результати якої оформлено актом №275/173/НОМЕР_1 від 19 липня 2011 року.

Висновками вищезазначеного акту, зокрема, встановлено порушення позивачем ч.1 ст.203, ст.215, 228, 662, 655, 656 Цивільного кодексу України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених по ланцюгу з покупцями, зазначеними в таблиці №7 акту перевірки.

19 липня 2011 року посадовою особою Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області відповідно до п.79.1 ст. 79 Податкового кодексу України проведено документальну невиїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства України по взаємовідносинах з ТОВ «Профібудгруп» за період вересня 2010 року, результати якої оформлено актом №273/173/НОМЕР_1 від 19 липня 2011 року.

Висновками вищезазначеного акту, зокрема, встановлено порушення позивачем ч.1 ст.203, ст.215, 228, 662, 655, 656 Цивільного кодексу України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених по ланцюгу з ТОВ «Профібудгруп».

18 липня 2011 року посадовою особою Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області відповідно до п.78.1.1 п.78.1 ст. 78 та ст.79 Податкового кодексу України проведено документальну невиїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства України по взаємовідносинах з ТОВ «Айкарб» за період квітня 2011 року, результати якої оформлено актом №269/173/НОМЕР_1 від 18 липня 2011 року.

Висновками вищезазначеного акту, зокрема, встановлено порушення позивачем ч.1 ст.203, ст.215, 228, 662, 655, 656 Цивільного кодексу України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених по ланцюгу з покупцями, зазначеними в таблиці №7 акту перевірки.

03 серпня 2011 року посадовою особою Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області відповідно до п.п.75.1.2 п. 75.1 ст.75 та п.79.1 ст. 79 Податкового кодексу України проведено документальну невиїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства України по взаємовідносинах з ПП «Оптметпромторг» за період червня 2010 року, результати якої оформлено актом №290/173/НОМЕР_1 від 03 серпня 2011 року.

Висновками вищезазначеного акту, зокрема, встановлено порушення позивачем ч.1 ст.203, ст.215, 228, 662, 655, 656 Цивільного кодексу України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених по ланцюгу з постачальником ПП «Оптметпромторг».

Позивач, не погодившись з вказаними висновками відповідача, звернувся до адміністративного суду з позовом про визнання дій відповідача щодо викладення певних обставин в актах перевірки протиправними.

Задовольняючи заявлені позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що дії податкових органів щодо висновків, викладених в акті перевірки, можуть бути оскаржені до суду.

З приводу зазначеної позиції суду першої інстанції колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Статтею 20 Податкового кодексу України визначено права органів державної податкової служби, до яких відноситься, зокрема, право проводити перевірки платників податків в порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно пункту 86.1 статті 86 Податкового кодексу України результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що за результатами проведених податкових перевірок позивача відповідачем складені відповідні акти. Дії по викладенню в даних актах певних обставин є предметом оскарження у даній адміністративній справі.

Частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Згідно частини 2 вищевказаної статті до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

У відповідності до пункту 1 частини 2 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Приймаючи рішення по суті заявлених апеляційних вимог, колегія суддів виходить з того, що нормативно-правовими актами є правові акти управління, які встановлюють, змінюють, припиняють (скасовують) правові норми. Нормативно-правові акти містять адміністративно-правові норми, які встановлюють загальні правила регулювання однотипних відносин у сфері виконавчої влади, розраховані на тривале застосування. Вони встановлюють загальні правила поведінки, норми права, регламентують однотипні суспільні відносини у певних галузях і, як правило, розраховані на довгострокове та багаторазове їх застосування.

Разом з тим акти індивідуальної дії стосуються конкретних осіб та їхніх відносин. Загальною рисою, яка відрізняє індивідуальні акти управління, є їх виражений правозастосовний характер. Головною рисою таких актів є їхня конкретність, а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб'єктами адміністративного права, які видають такі акти; розв'язання за їх допомогою конкретних, а саме індивідуальних, справ або питань, що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата - конкретної особи або осіб; виникнення конкретних адміністративно-правових відносин, обумовлених цими актами.

Виходячи з викладеного, колегія суддів приходить до висновку про те, що акт перевірки не є рішенням суб'єкта владних повноважень, нормативно-правовим актом чи правовим актом індивідуальної дії, і може розглядатись як форма фіксації певних обставин.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що контролюючий орган не позбавлений права викладати в акті перевірки власні висновки щодо зафіксованих обставин, оцінка акту перевірки, в тому числі і оцінка дій посадових осіб податкового органу щодо викладення у ньому висновків перевірки, а також щодо самих висновків перевірки, надається уповноваженими законом органами влади при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акту, оскільки вчинення дій суб'єктом владних повноважень в частині проведення перевірки та висновків викладених в акті перевірки є способом реалізації наданої законом функції суб'єкту владних повноважень.

Крім того, дії відповідача щодо викладення певних обставин в актах перевірки не породжують правовідносин між позивачем та відповідачем в публічній сфері та не створюють обов'язків для позивача.

Відповідно до положень ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Виходячи з викладених обставин справи та зазначених правових норм, колегія суддів вважає оскаржувані дії відповідача правомірними, а позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Суд першої інстанції під час розгляду даної справи неповно та одностороннє дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, зроблені висновки не відповідають фактичним обставинам справи і тому постанову суду першої інстанції у даній адміністративній справі від 07 грудня 2011 року необхідно скасувати та відмовити в задоволенні позовних вимог.

Керуючись ч.3 ст.160, 195, 196, 198, 202, 205, 207 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області - задовольнити.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2011 року у справі №2а/0470/11367/11 - скасувати.

В позові - відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, а в разі складання рішення в повному обсязі відповідно до ст. 160 зазначеного кодексу - з дня складання рішення в повному обсязі.

Повний текст виготовлено - 13 листопада 2013 року.

Головуючий: В.В. Мельник

Суддя: О.В. Юхименко

Суддя: Л.М. Нагорна