Постанова

від 19.02.2014 по справі 807/226/14

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

19 лютого 2014 рокум. Ужгород№ 807/226/14

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Гебеш С. А.

при секретарі судових засідань - Приходько Т.В.

сторони у судове засідання не з'явились;

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою Ужгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Закарпатській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Закарпатскан» про стягнення податкового боргу, -

В С Т А Н О В И В:

Ужгородська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Закарпатській області звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Закарпатскан», якою просить суд стягнути з відповідача податковий борг до бюджету у розмірі 3220,75 грн.

Свої позовні вимоги позивач мотивує тим, що станом на день розгляду даної справи за відповідачем рахується податковий борг у розмірі 3220,75 грн. по платежу 50 13050100 «Земельний податок з юридичних осіб».

Представник позивача в судове засідання не з'явився, про причини своєї неявки суд не повідомив, хоча про дату, час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином, однак в прохальній частині позовної заяви просив суд провести розгляд справи за відсутності представника інспекції. Позовні вимоги представник позивача підтримав з мотивів наведених у позовній заяві та просив суд даний адміністративний позов задовольнити повністю.

Відповідач в судове засідання не з'явився повторно, письмових заперечень проти позову з доказами суду не надав, про причини своєї неявки суд не повідомив, хоча про дату, час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином.

Відповідно до частини 1 статті 41 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень КАС України розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Оскільки сторони в судове засідання не з'явилися, фіксування судового процесу не здійснюється.

Розглянувши подані документи та матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Як встановлено судом в ході судового розгляду та вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю «Закарпатскан» згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців зареєстроване за адресою: 89432, Закарпатська область, Ужгородський район, село Сюрте, вул. Ракоці, буд. 2, кв.5, код ЄДРПОУ - 33925678 та перебуває на обліку в Ужгородській МДПІ з 05.12.2005р. за №423, що підтверджується довідкою від 05.12.2005р. №423/29-01 про взяття на облік платника податків, як платник окремих податків.

Станом на 17.01.2014 за Відповідачем рахується податковий борг до бюджету у розмірі 3220,75грн. по платежу 50 13050100 «земельний податок з юридичних осіб».

Вищевказана заборгованість до бюджету виникла у зв'язку з наступним.

Так, як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом в ході судового розгляду, Відповідачем було самостійно задекларовано шляхом подання до інспекції податкової декларації №1300007202 від 20.02.2013 року з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) на 2013р., відповідно до якої загальна сума задекларованого податку становить 7 860,87грн. (помісячно з по 655,07грн.).Дана сума була рознесена (помісячно) платіж "Земельний податок з юридичних осіб".

Як передбачено приписами статті 269 Податкового кодексу України (далі - ПК України) платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.

Відповідно до п. 287.1 ст. 287 ПК України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.

В силу п. 286.2 ст. 286 ПК України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Статтею 54 ПК України передбачено що, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Приписами Податкового кодексу України передбачено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до пункту 287.3 статті 287 Податкового кодексу податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

В порушення чинного податкового законодавства Відповідачем частково сплачено земельний податок за липень 2013р. у розмірі 54,60грн. (залишок несплаченої суми становить 600,47грн.) та взагалі не сплачено за серпень - листопад 2013р. у розмірі 2 620,28грн. самостійно задекларовані ним суми земельного податку по податковій декларації №1300007202 від 20.02.2013 з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) на 2013р.

Згідно п 56.11 ПК України не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Відповідно до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

У відповідності до п.59.1. ст. 59 Податкового кодексу України, із змінами та доповненнями, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

В силу пп. 14.1.153 п. 14.1 ст. 14 даного Кодексу податкова вимога - письмова вимога органу державної податкової служби до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.

У зв'язку з несплатою узгоджених сум Відповідачу на підставі п.59.1. ст. 59 Податкового кодексу України, податковим органом було виставлено податкову вимогу від 10.09.2013р. №1033-11 про наявність податкового боргу за узгодженими податковими зобов'язаннями, копія якої наявна в матеріалах справи.

Дана вимога була направлена відповідачу поштою рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення, однак лист повернувся на адресу інспекції у відповідності до довідки Ф.20 - «за закінченням терміну зберігання».

Відповідно до пункту 58.3 Податкового кодексу України, податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) юридичній особі, якщо його передано посадовій особі такої юридичної особи під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Відповідно до підпункту 20.1.28 пункту 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків фінансові штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до пункту 102.4 статті 102 Податкового кодексу України, у разі якщо грошове зобов'язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що відповідачем станом на день розгляду даної адміністративної справи не надано суду доказів про сплату вказаної заборгованості в добровільному порядку, суд вважає позовні вимоги позивача обґрунтованими, заявленими відповідно до чинного законодавства і такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати по справі згідно ч. 4 ст. 94 КАС України з відповідача не стягуються.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись статтями 11, 70, 71, 86, 160-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Ужгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Закарпатській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Закарпатскан» про стягнення податкового боргу в сумі 3220,75 грн. - задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Закарпатскан» (89432, Закарпатська область, Ужгородський район, село Сюрте, вул. Ракоці, буд. 2, кв.5, код ЄДРПОУ - 33925678) до відповідного бюджету податковий борг у розмірі 3220,75 грн.(три тисячі двісті двадцять гривень сімдесят п'ять копійок) по платежу 50 13050100 «Земельний податок з юридичних осіб» за рахунок коштів, що належать платнику податків на праві власності, в тому числі тих, які знаходяться на рахунках у банках.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України, та може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд в порядку та строки, встановлені ст. 186 КАС України. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України - протягом десяти днів з дня отримання копії постанови (копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції).

Суддя C.А. Гебеш