Постанова

від 03.02.2014 по справі 818/8893/13-а

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 лютого 2014 р. Справа №818/8893/13-a

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Соколова В.М.

за участю секретаря судового засідання - Заіченко А.М.,

представника позивача - Коплик О.І.,

представника відповідача - Сумцова С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №818/8893/13-a за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Бордо-К" до Конотопської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Сумській області про зобов'язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Бордо-К" (далі по тексту - позивач, ТОВ "Бордо-К") звернулося до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Конотопської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Сумській області (далі по тексту - відповідач, Конотопська ОДПІ), в якому просить, з урахуванням уточнення позовних вимог:

1. Зобов'язати Конотопську ОДПІ вилучити з АІС "Податковий блок" відомості про довідку № 62/22-01/22589016 від 05.09.2013 "Про результати документальної позапланової перевірки ТОВ "Бордо-К" (код 22589016) з питань достовірності визначення показників декларації з податку на додану вартість за серпень 2012 року по взаємовідносинах з ТОВ "Мотів" (код 34890821)" за період з 01.08.2012 по 31.08.2012 та подальшому ланцюгу постачання.

2. Зобов'язати Конотопську ОДПІ відобразити в АІС "Податковий блок" дані, відображені ТОВ "Бордо-К" самостійно у податкових деклараціях з податку на додану вартість за серпень 2012 року (без змін, передбачених в довідці № 62/22-01/22589016 від 05.09.2013).

Свої вимоги позивач мотивує ти, що висновки посадових осіб податкового органу про безтоварність операцій між позивачем та ТОВ "Мотів" є безпідставними, оскільки при перевірці відповідачем не досліджено та не надано оцінки первинним бухгалтерським документам позивача, які підтверджують реальний характер господарських операцій. Позивач зазначає, що мав всі законні підстави для відображення в бухгалтерському та податковому обліку операцій з ТОВ "Мотів" по договору від 01.08.2012 (підтверджується видатковими, податковими накладними, виписками про оплату) та мав право на отримання податкового кредиту (підтверджено податковими накладними).

У судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, зазначених у позовній заяві та просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечувала проти позову з підстав, викладених у письмовому запереченні (а.с.121-122), зазначила, що висновки сформовані в результаті перевірки є обґрунтованими, а господарські операції між позивачем та ТОВ "Мотів" носили безтоварний характер. Крім того, представник відповідача наполягала на тому, що за наслідками перевірки не приймалось податкове повідомлення-рішення, відповідно права позивача жодним чином не порушені, отже відсутній предмет спору.

Суд, заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, вважає, що позов підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

У судовому засіданні встановлено, що посадовими особами Конотопської ОДПІ було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ "Бордо-К" з питань достовірності визначення показників декларації з податку на додану вартість за серпень 2012 року по взаємовідносинах з ТОВ "Мотів", за результатами якої було складено довідку №62/22-01/22589016 від 05.09.2013 (а.с.16-32).

Позивач не погодився з вказаною довідкою перевірки і подав заперечення. 16.09.2013 позивач отримав лист відповідача №1013/10/18-05-22-01 від 16.09.2013 про залишення результатів перевірки без змін (а.с.33-39).

Позивач не погодився з такою позицією і подав скаргу до Головного управління Міндоходів у Сумській області. 02.10.2013 позивач отримав від Головного управління Міндоходів у Сумській області відповідь №6916/10/18-28-10-01-109 від 30.09.2013 (а.с.40), в якій зазначено, що оскільки податкові-повідомлення рішення за результатами перевірки не приймались то скарга не підпадає під процедуру адміністративного оскарження.

11.10.2013 позивач подав скаргу до Міністерства доходів і зборів України, за результатами розгляду якої отримав лист №15290/6/99-99-22-04-02-15 від 13.11.2013 (а.с.41) з аналогічною відповіддю.

Суд не може погодитися з висновками посадових осіб податкового органу, сформованих в ході перевірки, з огляду на наступне.

Як зазначено в Довідці про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Бордо-К" з питань достовірності визначення показників декларації з податку на додану вартість за серпень 2012 року по взаємовідносинах з ТОВ "Мотів", підставою для проведення позапланової невиїзної перевірки слугував Акт Кременчуцької ОДПІ ГУ Міндоходів у Полтавській області №824/15.2-08/34890821 від 31.01.2013 про перевірку ТОВ "Мотів" (а.с.123-126), в якому зазначено про безтоварність операцій ТОВ "Мотів" з контрагентами. Крім того, в Акті Кременчуцької ОДПІ здійснено посилання на фіктивний характер угод укладених ТОВ "Мотів" з контрагентами, що є підставою для зменшення податкового кредиту.

Разом з тим, у судовому засіданні встановлено, що між ТОВ "Мотів" (Постачальник) та ТОВ "Бордо-К" (Покупець) укладено договір від 01.08.2012, відповідно до якого позивач придбавав у ТОВ "Мотів" товари - нафтопродукти (а.с.42).

Отримання товару підтверджується: актами здачі-приймання робіт, рахунками, видатковими та податковими накладними, товарно-транспортними накладними (а.с.43-67).

Розрахунки за отриманий товар проведено частково шляхом проведення взаємозаліку.

Так між позивачем та ТОВ «Мотів», а також ТОВ «Нафтобуд-2020» укладено трьохсторонній договір про переведення боргу від 01.08.2012 року (а.с. 68).

Наявність зобов'язання, що переводиться на нового боржника підтверджується: договором поставки, актами здачі-приймання робіт, рахунками, видатковими та податковими накладними, товарно-транспортними накладними (а.с.134-154).

Придбані нафтопродукти в подальшому реалізовувались позивачем на адресу філії Камінь-Каширського райавтодору, пункт розвантаження м. Камінь- Каширський, асфальтно-бетонний завод; філія Луцького райавтодору, пункт розвантаження с. Голишів, Луцький район, асфальтно-бетонний завод.

В товарно-транспортних накладних, наявних в матеріалах справи, зазначені суб'єкти господарювання вказані як "Вантажоотримувачі".

Зазначені обставини підтверджуються: договором поставки № 06/10-11 від 06 жовтня 2011 року (93-96), укладеного позивачем з ДП «Волинський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України»; видатковими накладними (а.с. 97-98), податковими накладними (а.с. 99-102).

Товар був отриманий, представником ДП "Волинський облавтодор" Кузьміним О.О. на підставі довіреностей (а.с. 103-104).

Оплата за реалізований товар підтверджується виписками по рахунку у банківській установі ТОВ «Бордо-К» (а.с. 105-108).

Варто також зауважити, що посилання в акті перевірки посадових осіб податкового органу на те, що товарно-транспортні накладні оформлені не за встановленою формою є безпідставними, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (із змінами та доповненнями) на даних бухгалтерського обліку ґрунтуються фінансова, податкова, статистична та інші види звітності.

Вимоги до первинного документа встановлені ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати зазначені у статті обов'язкові реквізити.

У пункті 2.8 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському. обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 за №88, зазначено, що додаткові вимоги до порядку створення первинних документів про касові і банківські операції, рух цінних паперів, товарно-матеріальних цінностей та інших об'єктів майна передбачаються іншими нормативними актами.

Пунктом 2.7 Положення встановлено, що первинні документи складаються на бланках типових форм, затверджених Міністерством статистики України, а також на бланках спеціалізованих форм, затверджених міністерствами і відомствами України.

Документування господарських операцій може здійснюватися з використанням виготовлених самостійно бланків, які повинні обов'язково містити реквізити типових або спеціалізованих форм .

Відповідно до наказу Міністерства транспорту України від 14.10.1997 за №363 "Про затвердження Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні" товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Типові форми первинного обліку роботи вантажного автомобіля, зокрема, типова форма товарно-транспортної накладної, затверджені спільним наказом Мінтрансу та Мінстату України від 29.12.1995 за №488 "Про затвердження типових форм первинного обліку роботи вантажного автомобіля".

В ході судового розгляду справи позивачем були надані ТТН форми № 1-ТТН (нафтопродукт), а саме:

- № 1-ТТН (нафтопродукт) №7 від 12 серпня 2012 р. (а.с.61);

- № 1-ТТН (нафтопродукт) №6 від 10 серпня 2012 р. (а.с.48);

- № 1-ТТН (нафтопродукт) №5 від 03 серпня 2012 р. (а.с.54);

- №1-ТТН (нафтопродукт) №8 від 14 серпня 2012 р. (а.с.67).

Отже, товарно-транспортні накладні, які були оформлені на перевезення товару за договором від 01.08.2012 повністю відповідають типовій формі, встановленій наказом Мінтрансу та Мінстату України від 29.12.1995 за №488 "Про затвердження типових форм первинного обліку роботи вантажного автомобіля".

Таким чином, у судовому засіданні були досліджені документи первинного бухгалтерського та податкового обліку, які підтверджують фактичне виконання господарської операції з постачання ТОВ "Мотів" на адресу ТОВ "Бордо-К" визначеного договором товару - нафтопродуктів.

При цьому, відповідно до п.п. 14.1.181. п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 198.1. ст. 198 Податкового кодексу визначено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно п. 198.2. ст. 198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше;

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3. ст. 198 ПКУ визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з, зокрема, придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пункту 200.1. ст. 200 ПКУ, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При цьому, відповідно до п. 201.1. ст. 201 ПКУ, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках певні обов'язкові реквізити.

Відповідно до пункту 201.4. ст. 201 ПКУ, податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

З огляду на викладені норми Податкового кодексу України можна дійти висновку про існування декілька підстав для формування податкового кредиту з ПДВ, а саме: наявність у платника податку - покупця належно оформленої податкової накладної, настання першої з подій: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною, а також фактичне виконання господарської операції за наслідками якої виникає право на податковий кредит з ПДВ.

Із вказаного випливає, що суму податкового кредиту позивач сформував правомірно. Окремо варто зауважити, що для віднесення відповідних сум податків, сплачених в ціні товару до податкового кредиту, в розумінні Податкового кодексу України, не передбачається обов'язкова умова про сплату цих сум до бюджету контрагентами. Якщо контрагент не виконав своїх зобов'язань по належному формуванню первинних документів для підтвердження податкового кредиту або зобов'язання з ПДВ, то це не може тягнути відповідальності та негативних наслідків саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

З огляду на викладені обставини, суд дійшов висновку про необґрунтованість висновків викладений в довідці про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Бордо-К» з питань достовірності визначення показників декларації з податку на додану вартість за серпень 2012 року по взаємовідносинах з ТОВ «Мотів» №62/22-01/22589016 від 05.09.2013.

Разом з тим, статтею 74 Податкового кодексу України, визначено, що податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах органів державної податкової служби або безпосередньо посадовими (службовими) особами органів державної податкової служби. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом державної податкової служби. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та завдань.

При цьому, слід зазначити, що за результатами зазначеної вище перевірки, посадовими особами податкового органу податкове повідомлення-рішення не приймалось, натомість відомості про висновки перевірки були включені до підсистеми "Податковий аудит" АІС "Податковий блок", що підтверджується витягом з інформаційної системи (а.с. 156).ю

Однак, варто зазначити, що у податковому праві визначається критерій добросовісності платника у сфері податкових правовідносин (у тому числі і щодо формування даних податкового обліку), доки це не спростовано у порядку, встановленому Податковим кодексом України. Наведене також виключає можливість застосування до платника негативних правових наслідків ( зокрема, у вигляді вилучення з електронної бази даних задекларованих ним показників) до моменту донарахування платникові податкового зобов'язання в порядку ст.54 Податкового кодексу України та його узгодження.

Отже, дії посадових осіб податкового органу щодо внесення змін до підсистеми "Податковий аудит" АІС "Податковий блок" щодо розміру сум податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість, які визначені позивачем у податкових деклараціях за перевіряємий період , з урахуванням обставин, встановлених в ході судового розгляду справи, є неправомірним.

Суд зазначає, що невідповідність показників податкового кредиту та податкових зобов'язань, що задекларовані позивачем у деклараціях з ПДВ, показникам з централізованої бази даних податкової звітності має безпосередній вплив на права та інтереси позивача, оскільки така невідповідність може мати для позивача такі негативні наслідки, як погіршення його ділової репутації як належного платника податків, відмова його контрагентів від подальших господарських відносин з позивачем з метою уникнення негативних податкових наслідків для себе від таких операцій, тощо.

Отже, дії податкового органу щодо зміни задекларованих платником податків показників податкового кредиту та податкових зобов'язань в підсистеми "Податковий аудит" АІС "Податковий блок" можуть бути предметом оскарження в порядку адміністративного судочинства, оскільки відображення таких відомостей фактично формує податкові зобов'язання на майбутнє, а отже спричиняє реальні зміни майнового стану такого платника, а належним способом захисту прав та інтересів платника податків у випадку незаконності таких дій повинно бути відновлення в цій базі тих показників податкового кредиту та податкових зобов'язань, які задекларував платник податків.

З огляду на зазначене, суд вважає дії посадових осіб податкового органу щодо коригування в АІС "Податковий блок" відомостей про податкові зобов'язання та податковий кредит ТОВ "Бордо-К" неправомірними та такими, що створюють негативні наслідки для позивача.

Варто зауважити, що відповідно до ч. 2. ст. 11 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Таким чином, на переконання суду, відновити порушене право позивача можливо лише зобов'язавши відповідача вчинити дії щодо поновлення у зазначеній системі даних, задекларованих ТОВ "Бордо-К", без змін, передбачених в довідці, складеній за результатами перевірки №62/22-01/22589016 від 05.09.2013 (а.с.16-32).

Разом з тим, суд зазначає, що вимоги позивача в частині зобов'язання Конотопської ОДПІ відобразити в АІС "Податковий блок" дані, відображені ТОВ "Бордо-К" самостійно у податкових деклараціях з податку на додану вартість за серпень 2012 року є необґрунтованими, оскільки обраний позивачем спосіб захисту порушеного права суперечить вимогам ст. 74 ПК України, зміст якої наведений вище.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Таким чином, судовий збір, сплачений позивачем при поданні позову до суду, що підтверджується платіжним дорученням № 252 від 02.12.2013 (а.с.2), підлягає відшкодуванню ТОВ "Бордо-К" з Державного бюджету України.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Бордо-К" до Конотопської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Сумській області про зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.

Зобов'язати Конотопську ОДПІ виключити з підсистеми "Податковий аудит" АІС "Податковий блок" відомості про Довідку №62/22-01/22589016 від 05.09.2013 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Бордо-К" з питань достовірності визначення показників декларації з податку на додану вартість за серпень 2012 року по взаємовідносинах з ТОВ "Мотів" за період з 01.08.2012 по 31.08.2012 та подальшому ланцюгу постачання, та відобразити дані щодо розміру податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість ТОВ "Бордо-К" без змін, передбачених у Довідці №62/22-01/22589016 від 05.09.2013.

В задоволенні інших позовних вимог - відмовити.

Відшкодувати ТОВ "Бордо-К" (код ЄДРПОУ 22589016) з Державного бюджету України понесені судові витрати по справі.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя (підпис) В.М. Соколов

Повний текст постанови складено 10.02.2014 року.

З оригіналом згідно

Суддя В.М. Соколов