Постанова

від 20.02.2014 по справі 804/1630/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

копія ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2014 р. Справа № 804/1630/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Златіна Станіслава Вікторовича розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Глухові та Глухівському районі до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" про стягнення заборгованості у розмірі 595,53 грн., -

ВСТАНОВИВ :

25.11.2013 року до Сумському окружного адміністративного суду звернулось Управління Пенсійного фонду України в м. Глухові та Глухівському районі з адміністративним позовом до Глухівського відділення Сумської філії Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк», у якому просить стягнути з Глухівського відділення Сумської філії Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» суму переплати пенсії по ОСОБА_3 в розмірі 595,53 грн. за травень 2013 року.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в супереч Договору № 73 від 30.12.2011 року, укладеного між позивачем та відповідачем, та в порушення п. 13 постанови Кабінету Міністрів Украни від 30.08.1999р. № 1596 "Про заходи щодо виконання ст.3 Указу Президента України від 04.07.1998р. № 734" не повертає суму пенсії, зарахованої на поточний рахунок ОСОБА_3 після смерті пенсіонера в розмірі 595,53 грн. Позивач також зазначає, що стягнення відповідачем суми у розмірі 595,53 грн. з пенсійного рахунку ОСОБА_3 в рахунок погашення кредиторської заборгованості пенсіонера є неправомірним, оскільки останній станом на день здійснення такого перерахування помер, а тому його зобов'язання за кредитний договором укладеним з відповідачем є припиненими. На думку позивача, відповідач без відповідних правових підстав привласнив суму 595,53 грн. Також позивач наголошує на тому у договорі № 73 від 30.12.2011 року відсутня така умова повернення коштів відповідачем як наявність їх на пенсійному рахунку.

Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 27.11.2013 року відкрито провадження у справі.

Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 18.12.2013 року замінено первинного відповідача - Глухівське відділення Сумської філії Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк», належним відповідачем - Публічним акціонерним товариством Комерційним банком «ПриватБанк» та передано справу за підсудністю до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

Позивач у судове засідання не з'явився, подав клопотання про розгляд справи без участі представника позивача. Також позивач повідомив суд про те, що договір № 73 від 30.12.2011 року, який укладено між сторонами діяв протягом 2013 року, оскільки відповідач став переможцем конкурсу по відбору банків, в яких за згодою пенсіонерів та одержувачів допомоги можуть відкриватися рахунки для виплати пенсій та грошової допомоги у 2013 році.

Відповідач у судове засідання не з'явився, подав клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження. У матеріалах справи знаходяться письмові заперечення відповідача на позовну заяву, у яких останній заперечує проти задоволення позовних вимог вказуючи на те, що не повинен повертати кошти позивачу у розмірі 595,53 грн., оскільки з моменту їх зарахування на поточний рахунок пенсіонера останні є власністю пенсіонера та після його смерті входять до складу спадщини. Також відповідач наголосив на тому, що згідно даних особового рахунку пенсіонера ОСОБА_3 у 30.04.2013 року надійшла пенсія за травень 2013 року у розмірі 755,20 грн. Після цього 30.04.2013 року відповідачем самостійно утримано суму 595,53 грн. в рахунок погашення суми кредиторської заборгованості ОСОБА_3 за кредитним договором, який укладено між ним та відповідачем. Відповідач зазначає, що отримав від позивача інформацію про смерть пенсіонера лише 03.05.2013 року, тобто після списання грошових коштів з пенсійного рахунку на погашення кредиторської заборгованості. Після отримання повідомлення про смерть пенсіонера відповідач одраза перерахував позивачу залишок суми грошових коштів на пенсійному рахунку у розмірі 159,67 грн. Також відповідач наголосив на тому, що взаємовідносини відповідача та Пенсійного фонду України стосовно виплати пенсії та грошової допомоги врегульовано Договором № 26 від 28.12.2009 року, у відповідності до пункту 4 статті 8 якого відповідач повертає органам пенсійного фонду суми пенсії, зараховані на поточний рахунок одержувача, не пізніше наступного операційного дня надходження відомостей про смерть одержувача за умови наявності цим сум на поточному рахунку пенсіонера.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що між Управлінням Пенсійного фонду України в м. Глухові та Глухівському районі та відповідачем на виконання вимог постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.1999 року № 1596 «Про заходи щодо виконання статті 3 Указу Президента України від 04.07.1998 року № 734» укладено договір № 73 від 30.12.2011 року на зарахування і виплату пенсій (грошової допомоги), що фінансуються з Пенсійного фонду України, строк дії якого продовжено до 01.01.2014 року згідно рішення конкурсної комісії від 19.12.2012 року, копія якого знаходиться у матеріалах справи.

Судом також встановлено, що договір № 73 від 30.12.2011 року укладено на виконання пункту 6 статті 1 розділу 1 Договору від 28.12.2009 року № 26 між Пенсійним фондом України, відповідачем та Міністерством праці та соціальної політики України, строк дії якого продовжено до 01.01.2014 року згідно рішення конкурсної комісії від 19.12.2012 року, копія якого знаходиться у матеріалах справи.

Відповідно до зазначеного договору сума належної ОСОБА_3 пенсії перераховувалась на поточний рахунок, який відкритий у філії відповідача.

Згідно п.14 ч.1 ст. 3 КАС України адміністративний договір - дво- або багатостороння угода, зміст якої складають права та обов'язки сторін, що випливають із владних управлінських функцій суб'єкта владних повноважень, який є однією із сторін угоди.

Суд зазначає, що договір № 73 від 30.12.2011 року та № 26 від 28.12.2009 року є адміністративним договором, оскільки є двосторонньою угодою, зміст якої складають права та обов'язки сторін, що випливають із владних управлінських функцій Головного Управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, яке у даному випадку є суб'єктом владних повноважень, задля здійснення владних управлінських функцій якого укладено зазначений договір.

Згідно п.4 ч.2 ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори щодо виникають з приводу укладення, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів.

На підставі викладеного даний спір підсудний Дніпропетровському окружному адміністративному суду з урахуванням предметної та територіальної підсудності.

Згідно інформації наданої відповідачем та позивачем судом встановлено, що у пенсіонера ОСОБА_3 був відкритий пенсійний рахунок, на який надходила пенсія від позивача.

Відповідно до виписки з особового рахунку пенсіонера ОСОБА_3 за період з 05.04.2013 року по 08.05.2013 року пенсіонер ОСОБА_3 30.04.2013 року отримав пенсію у розмірі 755,20 грн. за травень 2013 року. Після вказаної дати пенсія на розрахунковий рахунок пенсіонера не надходила.

Одночасно судом встановлено, що між пенсіонером та відповідачем укладено кредитний договір з використанням кредитки «Універсальна». Факт укладення даного договору підтверджується анкетою-заявою про приєднання до умов та правил надання банківських послуг у Приватбанку та довідкою про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна», які підписано пенсіонером ОСОБА_3.

Судом на підставі копії витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про смерть для отримання допомоги на поховання від 03.05.2013 року № 00012115507 встановлено, що пенсіонер ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1, про що зроблено запис у відділі державної реєстрації актів цивільного стану 03.05.2013 року № 00100317307.

Позивач направив відповідачу розпорядження від 03.05.2013 року № 6270/06-15 про повернення коштів з пенсійного рахунку пенсіонера ОСОБА_3 за період травень 2013 року у сумі 755,20 грн., яке відповідач отримав 03.05.2013 року, що підтверджується написом на копії розпорядження, яке знаходиться у матеріалах справи.

Відповідач на виконання вказаного розпорядження позивача повернув останньому грошові кошти з пенсійного рахунку пенсіонера ОСОБА_3 у сумі 159,67 грн.

Судом на підставі даних особового рахунку пенсіонера ОСОБА_3 встановлено, що відповідачем 30.04.2013 року, тобто до моменту отримання від позивача інформації про смерть пенсіонера, самостійно утримано суму 595,53 грн. в рахунок погашення суми кредиторської заборгованості ОСОБА_3 за кредитним договором з використанням кредитки «Універсальна», який укладено між ним та відповідачем.

Відповідно до п.2 Порядку виплати пенсій та грошової допомоги за згодою пенсіонерів та одержувачів допомоги через їх поточні рахунки у банківських установах, затвердженого Постановою КМУ № 1596 від 30.08.1999р., виплата пенсій та грошової допомоги згідно з цим Порядком здійснюється через поточні рахунки, що відкриваються у банках.

Установи уповноважених банків здійснюють відкриття поточних рахунків, проводять операції із зарахування сум пенсій та грошової допомоги на поточні рахунки відповідно до цього Порядку, угод, укладених ними з управліннями Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, управліннями праці та соціального захисту населення райдержадміністрацій, виконкомів міських, районних у місті рад або центрами з нарахування і виплати пенсій та допомоги - у регіонах, де функціонують такі центри.

Відповідно до п.13 Порядку виплати пенсій та грошової допомоги за згодою пенсіонерів та одержувачів допомоги через їх поточні рахунки у банківських установах, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 1999 року № 1596, у разі надходження до уповноваженого банку відомостей про смерть одержувача пенсії та грошової допомоги, уповноважений банк зобов'язаний припинити зарахування коштів на поточний рахунок з місяця, наступного за місяцем смерті одержувача, і зробити відповідну помітку у Примірнику списку на зарахування пенсій та допомоги, що підлягає поверненню органу Пенсійного фонду або органу праці та соціального захисту населення.

Суми пенсій та грошової допомоги, зараховані на поточний рахунок разом з нарахованими на них відсотками починаючи з місяця, наступного за місяцем смерті пенсіонера, підлягають поверненню уповноваженим банком відповідно органам Пенсійного фонду не пізніше наступного операційного дня надходження відомостей про смерть одержувача.

Порядком виплати пенсій та грошової допомоги за згодою пенсіонерів та одержувачів допомоги через їх поточні рахунки у банківських установах, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 1999 року № 1596, передбачено обов'язок уповноваженого банку щодо повернення зарахованих на поточний рахунок разом з нарахованими на них відсотків грошових коштів, лише у разі надходження до уповноваженого банку відомостей про смерть одержувача пенсії.

Пунктом 4 статті 8 Договору від 28.12.2009 року № 26 між Пенсійним фондом України, відповідачем та Міністерством праці та соціальної політики України, передбачено, що суми пенсій та грошової допомоги, зараховані на поточний рахунок одержувача, разом з нарахованими на них відсотками починаючи з місяця, наступного за місяцем його смерті, установи Банку повертають відповідно органам Фонду, за їх письмовим розпорядженням, не пізніше наступного операційного дня надходження відомостей про смерть одержувача за умови наявності цих сум на поточному рахунку пенсіонера.

Одночасно суд зазначає, що у договорі № 73 від 30.12.2011 року, укладеним на виконання пункту 6 статті 1 розділу 1 Договору від 28.12.2009 року № 26, відсутня така умов для повернення коштів з поточного рахунку пенсіонера як наявність вказаних коштів на поточному рахунку.

Враховуючи те, що договір № 73 від 30.12.2011 року, укладений на виконання умов договору від 28.12.2009 року № 26, то умови договору № 73 від 30.12.2011 року не можуть по іншому ніж договір від 28.12.2009 року № 26 врегульовувати відносини сторін.

У зв'язку з чим суд застосовує умови договору від 28.12.2009 року № 26 до спірних відносин сторін, оскільки саме він укладений між ПАТ КБ «Приватбанк» та Пенсійний фондом України.

Отже, сторонами у Договорі від 28.12.2009 року № 26 визначено додаткові підстави для повернення коштів установами відповідача позивачу ніж ті, що встановлено постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 1999 року № 1596.

Такими підставами є: 1) наявність коштів на поточному рахунку пенсіонера; 2) надходження повідомлення про смерть пенсіонера (одержувача коштів); 3) надходження письмового розпорядження Головного Управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області.

За наявності всіх вказаних вище підстав відповідач повинен повернути позивачу суму пенсій та грошової допомоги, зараховані на поточний рахунок одержувача, разом з нарахованими на них відсотками.

У відповідності до правової позиції Верховного Суду України, яка викладена у постанові від 13.10.2009 року по справі № 09/209 позовом Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця" до Міністерства освіти та науки України, за участю третіх осіб - Міністерства транспорту та зв'язку України, Державного казначейства України, про стягнення заборгованості спір щодо виконання адміністративних договорів повинен вирішуватися на підставі аналогії права, виходячи з його конституційний принципів та загальних засад, а не за аналогією закону. Уклавши договір незалежно від його правової природи, сторони зв'язані умовами його виконання, а право сторони на отримання виконання згідно договору підлягає захисту судом відповідної юрисдикції.

Судом під час розгляду справи встановлено, що на особовому рахунку пенсіонера ОСОБА_3 станом на момент отримання інформації про смерть пенсіонера знаходилась сума 159,67 грн., яка і була повернута відповідачем позивачу

Одночасно суд зазначає, що відносини відповідача з пенсіонером ОСОБА_3 стосовно виконання та чинності укладеного між ними кредитного договору є цивільно-правовими та врегульовані Цивільним кодексом України. В даних правовідносинах не бере участь суб'єкт владних повноважень, а тому питання стосовно чинності даного договору та правомірності утримання відповідачем в односторонньому порядку грошових коштів з рахунку пенсіонера не відносяться до юрисдикції адміністративного суду.

На підставі викладеного судом відхиляються доводи позивача про безпідставність утримання відповідачем в односторонньому порядку грошових коштів з рахунку пенсіонера після його смерті.

Одночасно суд зазначає, що позивач не позбавлений можливості звернутися з позовом до суду в порядку цивільного або господарського судочинства, предметом якого може бути чинність кредитного договору після смерті пенсіонера та правомірність дії відповідача стосовно утримання в односторонньому порядку грошових коштів з рахунку пенсіонера.

Оскільки станом на день розгляду справи відсутнє рішення суду про неправомірність дій відповідача щодо стосовно утримання в односторонньому порядку грошових коштів з рахунку пенсіонера, то суд не знаходить правових підстав для задоволення адміністративного позову.

Згідно із вимогами статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, що понесла сторона, не на користь якої ухвалено судове рішення, їй не компенсуються.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 11, 71, 86, 94, 98, 112, 158, 159, 160, 161, 162, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Управління Пенсійного фонду України в м. Глухові та Глухівському районі до Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» про стягнення грошових коштів - відмовити повністю.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя (підпис) Постанова не набрала законної сили станом на 20.02.2014 року З оригіналом згідно Помічник суддіС.В. Златін С.В. Златін Р.Ю. Ричка