Справа № 2а-799/09/1270
Справа № 2а-799/09/1270
Категорія 6.6.4
ПОСТАНОВА
Іменем
України
19 травня 2009 р.
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
судді Смішливої Т.В.,
при секретарі Попові М.Г.
За участю представників сторін:
від позивача:
ОСОБА_1, дов. НОМЕР_1 від 29.01.2009р.
від відповідача:
не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні
адміністративну справу за позовом
Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції до товариства з
обмеженою відповідальністю «Олексіївське» про стягнення податкової
заборгованості шляхом звернення стягнення на активи ,-
ВСТАНОВИВ:
16.09.2008 року Алчевська об'єднана
державна податкова інспекція звернулась до суду з позовом, у якому зазначила,
що товариство з обмеженою відповідальністю «Олексіївське» зареєстровано як
суб'єкт підприємницької діяльності Перевальською районною державною
адміністрацією Луганської області 19.09.1997 року за №43/1139.
Станом на
13.10.1997 року ТОВ «Олексіївське» знаходиться на обліку у Перевальському
відділенні Алчевської ОДПІ та має податковий борг в сумі 3525,86 грн.
ТОВ «Олексіївське» не забезпечило виконання зобов'язань
перед бюджетом по сплаті податків та погашенню податкового боргу за рахунок
коштів на його розрахункових рахунках.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги
підтримав, просив стягнути загальну суму боргу у сумі 3525,86 грн. шляхом
звернення стягнення на активи.
Відповідач у судове засідання не
з'явився, про дату та час слухання справи був повідомлений належним чином, від
нього на адресу суду надійшла заява про визнання позовних вимог у повному
обсязі.
Заслухавши пояснення представника
позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає
задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що
товариство з обмеженою відповідальністю «Олексіївське» зареєстровано як суб'єкт
підприємницької діяльності Перевальською районною державною адміністрацією
Луганської області 19.09.1997 року за №43/1139 (а.с.31-33).
На підставі п.п.17.1.7 п.17.1 статті 17 Закону України
«Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та
державними цільовими фондами» Алчевською ОДПІ прийнято податкове
повідомлення-рішення (№000217152/0 від 04.08.2007 року, в якому визначено
податкове зобов'язання у вигляді фіксованого сільськогосподарського податку у
сумі 43,82 грн., №0002181520/0 від 04.08.2007 року - у сумі 40,69 грн.,
№0002161520/0 від 04.08.2007 року - у сумі 2790,97 грн.) та вручено платнику
податків особисто, також платник податків визначився зі своїми зобов'язаннями у
податковому розрахунку фіксованого сільськогосподарського податку від
31.01.2007 року на суму 939,14 грн.
Згідно довідки Алчевської ОДПІ «Про суми податкового
боргу платника податків» станом на 21.07.2008 року за ТОВ «Олексіївське»
обліковується податковий борг, а саме:
• фіксований
сільськогосподарський податок - 3525 грн. 86 коп.(з яких 2774 грн. 52 коп. -
штрафна санкція, 751 грн. 34 коп. - основний платіж).
Тобто, сума зобов'язання визначена в податкових
розрахунках сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку,
і сум утриманого з них податку відповідно до статті 5 Закону № 2181-ІІІ є
узгодженою та в зв'язку з несплатою до бюджету в строки визначені
законодавством набула статусу податкового боргу.
Відповідно до підпункту 5.1 Закону України
«Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та
державними цільовими фондами» податкове зобов'язання, самостійно визначене
платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання
такої податкової декларації.
Зазначене податкове зобов'язання не може
бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку.
Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності,
визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки
у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має
право надати уточнюючий розрахунок.
Відповідно до підпунктів 5.3.1 пункту 5.3 статті 5
Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед
бюджетами та державними цільовими фондами” платник податків зобов'язаний
самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним
податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім
днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1
статті 4 цього Закону для подання податкової декларації. У разі коли відповідно
до закону контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов'язання
платника податків за причинами, не пов'язаними із порушенням податкового
законодавства, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму
податкового зобов'язання у строки, визначені у законі з відповідного податку, а
за їх відсутності - протягом тридцяти календарних днів від дня отримання
податкового повідомлення про таке нарахування. У разі визначення податкового
зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах “а”-
“в”підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, платник податків зобов'язаний погасити
нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від
дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого
строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.
Відповідно до підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону
України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами
та державними цільовими фондами”активи платника податків можуть бути примусово
стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.
В інших випадках платники податків самостійно визначають черговість та форми
задоволення претензій кредиторів за рахунок активів, вільних від заставних
зобов'язань забезпечення боргу.
Відповідно до пункту 5.4 статті 5 Закону України “Про
порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними
цільовими фондами” узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена
платником податків у строки, визначені
цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника
податків.
Пунктом 1.3 статті 1 Закону України “Про порядок
погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними
цільовими фондами” передбачено, що податковий борг (недоїмка) визначається як
податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності),
самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи
судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня,
нарахована на суму такого податкового зобов'язання.
Відповідно до пункту 1.2 статті 1 Закону України “Про
порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними
цільовими фондами” податкове зобов'язання - це зобов'язання платника податків
сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у
порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.
Згідно підпункту 10.1.1 пункту 10.1 статті 10 Закону
України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами
та державними цільовими фондами” у разі коли інші, передбачені цим Законом,
заходи з погашення податкового боргу не дали позитивного результату, податковий
орган здійснює за платника податків та на користь держави заходи щодо залучення
додаткових джерел погашення суми податкового боргу шляхом стягнення коштів, які
перебувають у його власності, а за їх недостатності - шляхом продажу інших
активів такого платника податків.
Відповідно до положень пункту 11 статті 11 Закону
України «Про державну податкову службу в Україні» фінансові (штрафні) санкції,
суми недоїмки, пені, накладені (застосовані) органами державної податкової
служби України, сплачуються платниками податків добровільно або стягуються у
судовому порядку органами державної податкової служби.
Відповідно до підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону
України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами
та державними цільовими фондами”платник податків зобов'язаний самостійно
сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій
декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем
відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1
статті 4 цього Закону для подання податкової декларації. У разі коли відповідно
до закону контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов'язання
платника податків за причинами, не пов'язаними із порушенням податкового
законодавства, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму
податкового зобов'язання у строки, визначені у законі з відповідного податку, а
за їх відсутності - протягом тридцяти календарних днів від дня отримання
податкового повідомлення про таке нарахування.
У строк, встановлений
підпунктом 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України “Про порядок
погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними
цільовими фондами”. Відповідач податкове зобов'язання, визначене рішеннями про
застосування фінансових санкцій самостійно не сплатив. В адміністративному
порядку зазначене вище рішення про застосування фінансових санкцій Відповідач
не оскаржував.
Відповідно до пункту 11 статті 10 Закону України “Про
державну податкову службу в Україні” державні податкові інспекції в районах,
містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні
податкові інспекції подають до судів позови до підприємств, установ,
організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход
держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів,
одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення
заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх
майна.
Враховуючи, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені
певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими
засобами доказування, Суд дійшов до
висновку, що в позовній заяві наведені обставини, які підтверджуються
достатніми доказами, які свідчать про обґрунтованість позовних вимог. Докази,
подані Позивачем підтверджують
обставини, на які Позивач посилається та їх обґрунтування.
Відповідно до статті 67 Конституції України кожен
зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених
законом.
Згідно ст. 6 Конституції України органи законодавчої,
виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією
Конституцією межах та відповідно до законів України.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи
державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані
діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені
Конституцією та законами України.
Відповідно до вимог частини 1 статті 11 Кодексу
адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в
адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в
наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а
частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено,
що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та
заперечення.
Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог,
системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи,
суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи Позивача є
обґрунтованими та такими, що підлягають
задоволенню.
Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу
адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт
владних повноважень, а відповідачем -
фізична чи юридична
особа, судові витрати, здійснені
позивачем, з відповідача не стягуються.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 17, 18, 94,
158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, ст. ст. 3,5 Закону
України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами
та державними цільовими фондами”, суд
ПОСТАНОВИВ:
Позов Алчевської об'єднаної державної
податкової інспекції задовольнити повністю.
Стягнути з
товариства з обмеженою відповідальністю «Олексіївське» код ЄДРПОУ 24850157
податковий борг у сумі 3525,86 грн.(три тисячі п'ятсот двадцять п'ять грн. 86
коп.), звернувши стягнення на активи платника податків.
Постанова суду першої інстанції
набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне
оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо
таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження,
але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений Кодексом
адміністративного судочинства, постанова суду першої інстанції набирає законної
сили після закінчення цього строку.
Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного
адміністративного суду. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої
інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі
складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з
дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається
протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про
апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання
заяви про апеляційне оскарження.
СУДДЯ
Суд | Луганський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 19.05.2009 |
Оприлюднено | 02.06.2009 |
Номер документу | 3727274 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Луганський окружний адміністративний суд
Матвєєва В.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні