Ухвала

від 12.02.2014 по справі 820/11615/13-а

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 лютого 2014 р.Справа № 820/11615/13-а Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Курило Л.В.

Суддів: Русанової В.Б. , Присяжнюк О.В.

за участю секретаря судового засідання - Мурги С.С.,

представника позивача - Лаврової В.В.,

представників відповідача - Климчук С.М., Полежаки О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 12.12.2013р. по справі № 820/11615/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Батискаф"

до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

22.11.2013 року позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Батискаф" - звернулося до суду з адміністративним позовом, у якому просило скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області № 0000732201 від 29.10.2013р. та № 0000742201 від 29.10.2013р.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 12.12.2013 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Батискаф" задоволено.

Скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області №0000742201 та №0000732201 від 29.10.2013 року.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Позивач надав до суду апеляційної інстанції заперечення на апеляційну скаргу відповідача, в яких, посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, просить апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції залишити без змін.

Представники відповідача в судовому засіданні суду апеляційної інстанції вимоги апеляційної скарги підтримали в повному обсязі, просили постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

Представник позивача в судовому засіданні суду апеляційної інстанції просила постанову суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача без задоволення.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, вислухавши представників сторін, переглянувши в межах апеляційної скарги постанову суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Батискаф" (ідентифікаційний код 25192348) зареєстровано в якості юридичної особи 04.11.2003 року, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб. (Т.2 а.с.174-175).

Товариство з обмеженою відповідальністю "Батискаф" перебуває на обліку як платник податків з 04.02.1998 року.

Відповідно до Свідоцтва №29284827, позивач зареєстрований платником податку на додану вартість з 07.11.2003 року (Т. 1 а.с.20).

На підставі направлення від 06.09.2013 року №479, виданого ДПІ у Московському районі м. Харкова ГУ Міндоходів в Харківській області, згідно зі ст. 20, 77 Податкового кодексу України, відповідно з національним планом-графіком проведення документальних перевірок суб'єктів господарювання фахівцями податкового органу проведена документальна планова виїзна перевірка ТОВ "Батискаф" з питання дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011р. по 31.12.2012р., за результатами якої складено акт №552/20-34-22-01-05/25192348 від 04.10.2013р. про результати планової виїзної документальної перевірки ТОВ "Батискаф" (податковий номер 25192348) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011р. по 31.12.2012р. (Т.1 а.с.23-76)

Згідно висновків акту перевірки податковим органом встановлено порушення ТОВ "Батискаф" п.п.139.1.9 п.139.1 ст139, п. п. 138.10.5 п. 138.10 ст. 138 розділу ІІІ Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено, що підприємством занижено податок на прибуток в сумі 63851 грн., в т.ч.: за 1 квартал 2011 року в сумі 29501 грн., за 2 квартал 2011 року в сумі 1684 грн., за 3 квартал 2011 року в сумі 2294 грн., за 4 квартал 2011 року в сумі 1007 грн., за 1 квартал 2012 року в сумі 36011 грн., за 2 квартал 2012 року в сумі 3262 грн., за 3 квартал 2012 року в сумі 2312 грн., за 4 квартал 2012 року в сумі 22266 грн.;

- п.188.1 ст188, п.п.14.1.71 п.14.1 ст.14, п. 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено, що підприємством занижено податкове зобов'язання з податку на додану вартість всього в сумі 230344 грн., в т.ч.: за березень 2011 року на суму 7578 грн., за квітень 2011 року на суму 3669 грн., за травень 2011 року на суму 157263 грн., за червень 2011 року на суму 380 грн., за липень 2011 року на суму 2682 грн., за серпень 2011 року на суму 9474 грн., за вересень 2011 року на суму 3505 грн., за жовтень 2011 року на суму 3745 грн., листопад 2011 року на суму 2384 грн., за січень 2012 року на суму 5405 грн., за лютий 2012 року на суму 957 грн., за березень 2012 року на суму 13 328 грн., за квітень 2012 року на суму 555 грн., за травень 2012 року на суму 3751 грн., за червень 2012 року на суму 541 грн., за серпень 2012 року на суму 2789 грн., за вересень 2012 року на суму 5708 грн., за жовтень 2012 року на суму 2725 грн., за листопад 2012 року на суму 2851 грн., за грудень 2012 року на суму 513 грн.;

- п.п.169.1.1 п.169.1 ст.169 Податкового кодексу України, а саме : неутримання та неперерахування податку на доходи фізичних осіб за березень - грудень 2012р. у сумі 804,44 грн., через безпідставне надання податкової соціальної пільги робітнику підприємства у розмірі відповідно до п.п. 169.1.1 п. 169.1 ст.169 Кодексу , у зв'язку з відсутністю заяви про застосування податкової соціальної пільги;

- п.п. 168.1.2 п. 168.1 ст.168 Податкового кодексу України, а саме: несвоєчасне перерахування податку на доходи фізичних осіб з суми заробітної плати за липень 2011р., за листопад 2011р., за січень 2012 року, за лютий 2012р., за листопад 2012р. на загальну суму - 1462,21 грн.

Згідно п.п. 129.1.3 п. 129.1 ст. 129 Податкового кодексу України та відповідно до Інструкції про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами податкової служби, затвердженої Наказом ДПА України № 953 від 17.12.2010р. за несвоєчасну сплату податку на доходи фізичних осіб врахована пеня у розмірі 120% ставки НБУ (7,75%-7,5%) за кожний день прострочки, що склало - 11.18 грн.

- п. 176.2 (б) ст. 176 , абз.1 п. 119.2 ст. 119 Податкового кодексу України від М 12.2010р. №2755 та Порядку заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом ДПАУ від 24.12.2010р. № 1020, а саме: надання податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платника податку, і сум утриманого з них податку за ф. 1 ДФ у 1,3-4 кв. 2011р. не у повному обсязі та з недостовірними відомостями. (Т. 1 а.с. 74)

Не погодившись з висновками, викладеними податковим органом в акті перевірки №552/20-34-22-01-05/25192348 від 04.10.2013р., позивач подав заперечення на даний акт. (Т.1 а.с. 77-82)

На підставі висновків акту перевірки №552/20-34-22-01-05/25192348 від 04.10.2013р. податковим органом винесено податкові повідомлення-рішення від 29.10.2013р. № 0000732201 форма "Р", яким визначено суму зобов'язання з податку на прибуток підприємств у розмірі 114 300, 75 грн., в т.ч. 98 337,00 грн. - за основним платежем та 15 963,75 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями;

- № 0000742201 форма "Р", яким визначено суму зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 245 707,5 грн., в т.ч. 230344,00 грн. - за основним платежем та 15363,5 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями. (Т. 1 а.с. 21, 22)

Позивач скористався правом адміністративного оскарження та подав до Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Харківській області скаргу про перегляд податкових повідомлень-рішень від 29.10.2013 № 0000742201, №0000732201 та скасування висновку Акту №552/20-34-22-01-05/25192348 від 04.10.2013 р. планової виїзної документальної перевірки ТОВ "Батискаф" (податковий номер 25192348) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 р. по 31.12.2012 р. (Т. 1 а.с.83-89).

Не погодившись із податковими повідомленнями - рішеннями №0000742201 та №0000732201 від 29.10.2013 року, позивач звернувся із зазначеним позовом до суду.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області №0000742201 та №0000732201 від 29.10.2013 року не відповідають вимогам діючого законодавства.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

З матеріалів справи убачається, що ТОВ "Батискаф", відповідно до договору купівлі-продажу серія ВРК № 795221 від 25.05.2011 року реалізовано частину будівлі за адресою: АДРЕСА_1 (частина офісних та складських приміщень), яка належала йому на праві власності та є його податковою адресою. (а.с.118-121)

Відповідно до договору оренди № 01062011 від 01.06.2011р., укладеного між ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 (Орендодавці) та ТОВ "Батискаф"(Орендар), ТОВ "Батискаф" в рамках своєї діяльності користується офісним приміщеннями за адресою: АДРЕСА_1.

Використана ТОВ "Батискаф" вода та електроенергія у вказаному приміщенні безпосередньо пов'язана з його господарською діяльністю (а.с.91-93).

Згідно витягу з ЄДРПОУ, станом на 02.12.2013р. юридичною адресою ТОВ "Батискаф" є: АДРЕСА_1.

Відповідно до п. 5.1. договору оренди № 01062011 від 01.06.2011р. орендар зобов'язується самостійно сплачувати вартість спожитої електричної енергії та комунальних послуг.

Тобто, комунальні платежі не входять до складу орендної плати та сплачуються Орендарем ( ТОВ "Батискаф") самостійно.

Підприємством ТОВ "Батискаф" за період 01.06.2011р. по 31.12.2012р. віднесено до складу адміністративних витрат послуги з електропостачання у сумі 40625 грн.

Так, згідно з договором поставки №112135/05-АК-2 від 26.09.2003 з ГКП "Харьковкоммуночиствод" (з 01.07.2012р. перейменовано в КП „Харківводоканал") підприємством ТОВ "Батискаф" за період 01.06.2011р. по 31.12.2012р. віднесено до складу адміністративних витрат послуги з водовідведення у сумі 3848 грн.; згідно з договором поставки №183/12 від 28.12.1998р. з АТ "ЛК "Сприяння" (податковий номер 24347487) підприємством ТОВ "Батискаф" за період 01.06.2011р. по 31.12.2012р. віднесено до складу адміністративних витрат послуги з електропостачання у сумі 40625 грн.

Крім того, ТОВ "Батискаф" відповідно до договору на поставку електроенергії від 28.12.1998 року № 183/12 (а.с. 94) та Договору на приймання стічних вод №ІІ-2135/05-АК-2 від 26.09.2003 року (з додатковими угодами - а.с.95-105), отримувало вказані послуги від АТ "ЛК "Сприяння" (податковий номер 24347487) та ГКП "Харьковкоммуночиствод" (з 01.07.2012р. перейменовано в КП „Харківводоканал"), відповідно.

В підтвердження витрат на послуги з електропостачання ТОВ "Батискаф" надано журнал ордер і відомість по рахунку 93 Витрати на збут за 01.06.2011р. - 31.12.2012р.; копії актів здачі-приймання за червень - грудень 2011 р.; за січень - грудень 2012 р. (Т.2, а.с. 75-94).

В підтвердження витрат на послуги з водовідведення позивачем ТОВ "Батискаф" надано журнал-ордер і Відомість по рахунку 6852 розрахунки з іншими кредиторами в розрізі замовлень) за 01.06.11р.-31.12.12р.; копія платіжної вимоги - доручення № 797540 від 06.07.2011р.; копія платіжної вимоги - доручення № 806392 від 05.08.2011р.; копія платіжної вимоги - доручення № 815161 від 06.09.2011р.; копія рахунку-фактури № 05921 від 11.10.2011р.; копії рахунків № 832032 від 14.11.2011р.; № 841871 від 08.12.2011р.; № 851511 від 11.01.2012р.; № 861073 від 08.02.2012р.; № 870705 від 12.03.2012р.; № 880778 від 09.04.2012р.; № 890533 від 08.05.2012р.; № 900301 від 07.06.2012р.; № 910085 від 08.07.2012р.; № 921103 від 07.08.2012р.; № 932101 від 07.09.2012р.; № 943307 від 08.10.2012р.; № 954284 від 07.11.2012р.; № 965628 від 06.12.2012р.; № 977094 від 08.01.2013р. (Т.2, а.с. 115-134)

В підтвердження віднесення сум ПДВ до податкового кредиту у результаті отримання послуг з енергопостачання позивачем надано копію книги обліку придбання товарів (робіт, послуг) за період 01.06.2011р. - 31.12.12р.; копії податкових накладних від 30.06.2011р. № 21; від 31.07.2011р. № 53; від 31.08.2011р. № 24; від 30.09.2011р. № 56; від 31.10.2011р. № 9; від 30.11.2011р. № 40; від 01.01.2012р. № 83; від 31.01.2012р. № 223; від 29.02.2012р. № 89; від 31.03.2012р. № 100; від 10.04.2012р. № 127; від 31.05.2012р. № 40; від 30.06.2012р. № 179; від 31.07.2012р. № 307; від 31.08.2012р. № 198; від 30.09.2012р. № 10; від 31.10.2012р. № 146; від 30.11.2012р. № 19; від 31.12.2012р. № 77 (Т.2, а.с.96- 116).

В підтвердження віднесення відповідних сум ПДВ до податкового кредиту в результаті отримання послуг з водовідведення позивачем надано копію книги обліку придбання товарів (робіт, послуг) за період 01.06.2011р.-31.12.12р.; копії податкових накладних від 30.06.2011р. № 4250; від 31.07.2011р. № 4448; від15.08.2011р. № 782; від 31.08.2011р. № 4373; від 01.09.2011р. № 20; від 12.09.2011р. № 421; від 28.10.2011р. № 4715; від 31.10.11р. № 7462; від 30.11.11р. № 5781; від 01.01.2012р. № 6421; від 19.01.2012р. № 1207; від 31.01.2012р. № 3937; від 10.02.2012р. № 446; від 29.02.2012р. № 4842; від 16.03.2012р. № 1342; від 31.03.2012р. № 5406; від 10.04.2012р. № 442; від 30.04.2012р. № 4950; від 08.05.2012р. № 288; від 31.05.2012р. № 5485; від 13.06.2012р. № 711; від 30.06.2012р. № 5250; від 09.07.2012р. № 595; від 31.07.2012р. № 5241; від 08.08.2012р. № 493; від 31.08.2012р. № 5445; від 11.09.2012р. № 522; від 30.09.2012р. № 5237; від 01.11.2012р. № 459; від 01.11.2012р. № 5299; від 12.11.2012р. № 639; від 30.11.2012р. № 5408; від 11.12.2012р. № 534; від 31.12.2012р. № 6233 (т.2, а.с. 135-169).

Відповідно до п.п.14.1.181. п.14.1 ст.4 Податкового кодексу України податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно п.198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно п. 198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно п.198.3. ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно п. 201.10 ст. 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

З огляду на викладене, судом першої інстанції правомірно встановлено, що суми ПДВ, сплачені позивачем у вартості послуг з електропостачання та водовідведення були віднесені позивачем до податкового кредиту правомірно.

Згідно з п.п.14.1.27 ПК України, витрати сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником);

Підпунктом 14.1.36. пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що господарська діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема, за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Статтею 138 Податкового кодексу України встановлено склад витрат та порядок їх визнання.

Відповідно до п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно п.п.138.10.5 п.138.10 ст.138 Податкового кодексу України до складу інших витрат включаються фінансові витрати, до яких належать витрати на нарахування процентів (за користування кредитами та позиками, за випущеними облігаціями та фінансовою орендою) та інші витрати підприємства в межах норм, встановлених цим Кодексом, пов'язані із запозиченнями (крім фінансових витрат, які включені до собівартості кваліфікаційних активів відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку).

Згідно п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України, не включаються до складу витрат, витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

З положень ч. 1, 3 ст. 9 вказаного Закону вбачається, що бухгалтерський облік полягає, зокрема, у складанні та прийнятті до обліку первинних документів, які фіксують факти здійснення господарських операцій, складенні на їх підставі зведених облікових документів, систематизації інформації первинних документів на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку.

Первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форму); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, для підтвердження даних податкового обліку можуть братись до уваги лише ті первинні документи, які складені у разі фактичного здійснення господарської операції. Тобто, витрати та податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. При цьому, оцінюватись при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що позивачем правомірно враховано витрати на електропостачання та водовідведення при розрахунку об'єкта податку на прибуток.

Щодо правовідносин позивача з контрагентами, що виникли у зв'язку з участю у виставках AQVA-THERM 2011 та AQVA-THERM 2012, колегія суддів зазначає наступне.

Основним видом діяльності ТОВ "Батискаф" за кодом КВЕД 46.90 (Неспеціалізована оптова торгівля) є торгівля обладнанням для систем отоплення і водозабезпечення, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 02.12.2013 року.

Так, з матеріалів справи убачається, що ТОВ "Батискаф" рекламувало на виставці AQVA-THERM 2012 торгівельні марки "Батискаф" та " 3t", що використовуються ТОВ "Батискаф" на підставі ліцензійних договорів, укладених з власниками вказаних торгівельних марок, що підтверджується копіями ліцензійних договорів на товарний знак від 02.06.2006 року та від 09.02.2009 року (Т.2, а.с.5-6,8).

Реєстрація вказаних торгівельних марок підтверджується свідоцтвами про реєстрацію (Т.2, а.с.7,9).

Зазначені торгівельні марки використовуються позивачем у власній господарській діяльності, що підтверджується зареєстрованим сайтом підприємства, а саме - http://batiscaf-3t.com.ua/ ( Т.2, а.с.24).

З метою участі у виставці в Аква-Терм Київ 2011, ТОВ "Батискаф" уклало Договір участі у виставці № 00000619 від 02.07.2010р. з ДП "Прем`єр експо", за яким ДП "Прем`єр експо" надало послуги щодо організаційно-методичного та інформаційного забезпечення участі у Міжнародній спеціалізованій виставці "AQVA-THERM 2011 Київ". (а.с.106-107)

В підтвердження придбання послуг у ТОВ "Агентство маркетингових технологій Лукомор`я", ДП "Прем`єр експо" та ТОВ "Міжнародний виставковий центр" позивачем надано копії податкових накладних № 80 від 10.03.2011; № 110 від 13.04.2011; № 5 від 01.11.2012; № 371 від 16.10.2012; № 297 від 27.09.2012; № 162 від 28.08.2012; № 262 від 20.04.2012; № 430 від 26.03.2012; № 429 від 26.03.2012; № 441 від 28.02.2012; № 57 від 13.12.2011; № 56 від 13.12.2011; № 232 від 21.10.2011; № 233 від 21.10.2011; № 61 від 16.08.2011; № 60 від16.08.2011; № 29 від 08.08.2011; № 72 від 28.07.2011; № 180 від 27.04.2011; № 1001 від 28.04.2012; № 16 від 26.04.2012; № 11 від 23.05.2011; № 13 від 31.03.2011.(т.2, а.с. 42-64).

Надання вказаних послуг підтверджується актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000827 від 20.05.2011р., за яким ТОВ "Батискаф" надало необладнану площу в розмірі 56 кв.м. (Т.2, а.с.10)

Згідно з актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000562 від 20.05.2011р. ТОВ "Міжнародний виставковий центр" проведено організаційно-технічне обслуговування монтажу та демонтажу виставкових стендів. (Т.2, а.с.11)

Відповідно до акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) № Лм-0000024 від 23.05.2011 ТОВ "АМТ Лукомор'я" надало ТОВ "Батискаф" послуги по оформленню виставкового стенду. (Т.2, а.с.12)

Участь ТОВ "Батискаф" у виставці Аква-Терм Київ 2011 підтверджується також ст. 47 офіційного каталогу Аква Терм Київ 2011, на якій ТОВ "Батискаф" вказане, як її учасник, із зазначенням місця розташування виставкового стенду (Т.2, а.с.15).

З метою участі у виставці в Аква-Терм Київ 2012, ТОВ "Батискаф" укладено договори участі у виставці № 1122 від 15.07.2011 року та 1158 від 29.07.2011 року, за якими ДП "Прем`єр експо" надало послуги щодо організаційно-методичного та інформаційного забезпечення участі у Міжнародній спеціалізованій виставці "AQVA-THERM 2012 Київ". (а.с.108-113)

Згідно вищезазначених договорів ДП "Прем`єр експо" надавало ТОВ "Батискаф" наступні послуги: резервування і надання учаснику необладнаної виставкової площі згідно поданої "Заявки на участь"; реєстрацію як учасника виставки та розміщення інформації про нього в офіційному каталозі; організацію церемонії урочистого відкриття виставки.

Надання послуг ДП "Прем`єр експо" підтверджується копіями актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-000780 від 19.05.2012р.; №ОУ-000784 від 19.05.2012р.; №ОУ-001588 від 19.05.2012р.; №ОУ-001587 від 19.05.2012р. (а.с.Т.2, а.с. 16-19)

Також, для участі у виставці в Аква Терм Київ 2012 між ТОВ "Батискаф" та "Агенством маркетингових технологій Лукомор`я" укладено договір про надання послуг з організації проведення виставок №12 від 25.04.2012р., згідно умов якого надано послуги з оформлення виставкового стенду та організації виставкового стенду AQVA-THERM 2012 р., а саме: розробка дизайн-проекту виставочного стенду; надання в оренду конструкцій виставкового стенду, стелажів та іншого торгівельного та виставочного обладнання; забезпечення здійснення комплексу робіт, пов'язаних з організацією участі замовника у виставці, в тому числі облаштування виставочного стенду та інше. (а.с.114-116)

Отримання вищевказаних послуг підтверджується копією акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) №Лм-0029 від 19.05.2012 (Т.2, а.с.20)

В підтвердження участі ТОВ "Батискаф" у виставці Аква-Терм Київ 2011 позивачем надано фото виставкого стенду, ст. 91 офіційного каталогу Аква Терм Київ 2011, на якій Батискаф-3Т вказане, як її учасник зі зазначенням місця розташування виставкового стенду, та копією сторінки інтернет-магазину http://batiscaf-3t.com.ua/ Позивачем також було надано аудиту баєрського потенціалу AQVA-THERM KIEV 2012 проведеного уповноваженим незалежним аудитором, що працював під контролем UFI (Всесвітньої асоціації виставкової індустрії), дані якого визнаються FKM (Німецьке товариство контролю статистики), із 8834 компаній, що брали у ній участь - 5 318(60,2%) уклали на ній контракти, середня сумарна вартість яких склала більш ніж 105 млн.евро. Також, у вказаному аудиті констатується, що більш ніж 15% всіх контрактів в Україні на ринку HVAC(Heating, Ventilation, and Air Conditioning - нагрівання, вентиляція і кондиціонування повітря) укладають компанії, що беруть участь в Аква Терм . Також з цього аудиту видно, що такі тематичні відділи, як опалення та водовідведення, до яких відноситься продукція ТОВ "Батискаф", є найпопулярнішими тематичними відділами AQVA-THERM KIEV 2012 (Т.2, а.с.13-15, 21-41).

В підтвердження економічної обґрунтованості витрат на участь у виставках Аква Терм Київ 2011 та Аква Терм Київ 2012 ТОВ "Батискаф" надало відомості з бухгалтерської звітності, а саме: журнали ордери і Відомості по рахунку 361 Розрахунки з вітчизняними покупцями за квітень - серпень 2011 р. та квітень-серпень 2012 (Т.2, а.с.180-201).

В підтвердження залучення після виставкових заходів нових покупців позивач надав наступні документи: копії договорів поставки № 31-1/05Д від 31.05.2011р.; № 17/06 від 03.06.2011р.; № 24-1/06Д від 24.06.2011р.; № 25-1/07Д від 24.06.2011р.; № 18-1/08Д від 18.08.2011р.; № 21/05/12п від 21.05.2012р.; № 01/10/12п від 01.10.2012р.; № 85 від 09.10.2012р.; № 104 від 15.11.2012р.; № 06-1/12Д від 06.12.2012р. (Т.2, а.с.202-224).

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що надані позивачем документи містять відомості щодо зростання попиту на продукцію ТОВ "Батискаф" у місяці, що є наступними за місяцем участі позивача у виставці.

Так, з матеріалів справи убачається, що порівняно з березнем 20011р., що передував участі у виставці, у квітні 2011 року оборот по дебіту рахунку 361 Розрахунки з вітчизняними покупцями (тобто, вартість відвантаженого покупцям товару) склав 761 478, 65 грн.; у червні 2011 року - 885 596, 43 грн.; у липні 2011 року -691 089, 74 грн.; у серпні 2011 року 1 165 303,56 грн. (середнє значення вартості товару, відвантаженого у наступні три місяці після Аква Терм Київ 2011, становило 913 996,6, що на 152 517.95 грн. більше на місяць, ніж вартість товару, відвантаженого у місяць перед виставкою); економічний ефект від участі у вистаці Аква Терм Київ 2012 (15-18 травня 2012 року) - у квітні 2012 року оборот по дебіту рахунку 361 склав 425 887, 5.5 грн; у червні 2012 року - 496 645,36 грн.; у липні 2012 року 712 055,48 грн.; у серпні 2012 року -1878 449, 27 грн. (середнє значення вартості товару, відвантаженого у наступні три місяці після Аква Терм Київ 2012 становило 1 029 050,03 грн., що на 603 162, 48 грн. більше на місяць, ніж вартість товару, відвантаженого у місяць перед виставкою). Значний зріст збуту спостерігався приблизно через два місяці у зв'язку з потребою часу на погодження умов договорів та оплати рахунків - фактур на поставку товару.

Таким чином, судом першої інстанції правомірно враховано, що позивачем отриманий економічний ефект у результаті його участі у виставках.

Абзацом "г" пп. 138.10.3 п. 138.10 ст. 138 ПК України передбачено, що до складу інших витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, включаються витрати на збут, зокрема, витрати на рекламу та дослідження ринку (маркетинг), на передпродажну підготовку товарів.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про рекламу" реклама - інформація про особу чи товар, розповсюджена у будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару. Зазначений Закон поділяє рекламу на внутрішню, зовнішню, на транспорті, визначає заходи рекламного характеру, спеціальні виставкові заходи.

Виходячи з досліджених судом раніше доказів економічної обґрунтованості витрат ТОВ "Батискаф" на участь в Аква Терм 2011 та Аква Терм 2012, наданих позивачем копій податкових накладних та з врахуванням змісту вищенаведених норм чинного законодавства, суд дійшов висновку про те, що суми ПДВ, сплачені ТОВ "Батискаф" у сумі витрат на проведення виставки, правомірно віднесені позивачем до податкового кредиту.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що ТОВ "Батискаф" правомірно враховано витрати на участь у виставках Аква Терм 2011 та Аква Терм 2012 при визначенні податку на прибуток підприємств.

Щодо спірних правовідносин з надання позивачеві послуг по транспортуванню та експедиційних послуг від його контрагентів (ФОП ОСОБА_11 (і.п.н. НОМЕР_3), ПП ОСОБА_12 (і.п.н. НОМЕР_4), ТОВ „Адмірал" (податковий номер 31376732), колегія суддів зазначає наступне.

Між позивач та ФОП ОСОБА_11 укладено договір 05/20212/Є від 01.07.2012 року про надання послуг.

Так, відповідно до договору 05/20212/Є від 01.07.2012 року позивачу надані послуги з організації перевезення вантажів ФОП ОСОБА_11

В підтвердження виконання умов цього договору позивачем надано акти виконаних робіт, а саме: № ЩЕ-00078/э від 15.10.2012 на суму 14 800 грн. (Організація перевезення (експедиція) вантажів); № ЩЕ-00086/э від 31.10.2012 на суму 18 500 грн. (Організація перевезення (експедиція) вантажів); № ЩЕ-00088/э від 16.11.2012 на суму 15 800 грн. (Організація перевезення (експедиція) вантажів); № ЩЕ-00092/э від 30.11.2012 на суму 17 700 грн. (Організація перевезення (експедиція) вантажів); № ЩЕ-00093/э від 14.12.2012 на суму 16 400 грн. (Організація перевезення (експедиція) вантажів); № ЩЕ-00102/э від 31.12.2012 на суму 16 800 грн. (Організація перевезення (експедиція) вантажів). (Т. 1 а.с. 145, 149, 154, 163, 170, 176)

З матеріалів справи убачається, що надання послуг ФОП ОСОБА_11 по акту № ЩЕ-00078/э від 15.10.2012р. на суму 14 800 грн. підтверджується ТТН від 02.07.2012р., 16.07.2013р., 23.07.2013р.; по акту № ЩЕ-00086/э від 31.10.2012р. на суму 18 500 грн. - ТТН від 06.08.2012р.(2 шт), 13.08.2012р., 20.08.2012р.; по акту № ЩЕ-00088/э від 16.11.2012р. на суму 15 800 грн. - ТТН від 27.08.2012р. 29.08.2012р., 30.08.2012р., 04.09.2012р., 10.09.2012р. 17.09.2012р.; по акту № ЩЕ-00092/э від 30.11.2012р. на суму 17 700 грн. -ТТН від 24.09.2012р., 01.10.2013р., 03.10.2013р., 08.10.2013р.(2 шт); по акту № ЩЕ-00093/э від 14.12.2012р. на суму 16 400 грн. - ТТН від 11.09.2012р., 15.10.2012р., 16.10.2012р., 05.11.2012р., 19.11.2012р.; по акту № ЩЕ-00102/э від 31.12.2012р. на суму 16 800 грн. - ТТН від 27.11.12р., 18.10.2012р., 01.12.2012р., 13.12.2012р., 29.11.2012р., 14.11.2012р., 13.11.2012р., 31.10.2012р., 24.10.2012р., 05.10.2012р., 28.09.2012р., 18.09.2012р. (Т.1 а.с.145-189).

Також у періоді, що перевірявся відповідачем, ТОВ "Батискаф" отримало послуги з транспортування від ПП ОСОБА_12 (і.п.н. НОМЕР_4).

Отримання позивачем вказаних послуг підтверджується актом виконаних робіт № б/н від 11.09.2012 на суму 3000 грн. (надання транспортних послуг) та товарно-транспортною накладною № 20/9/11-11 від 10.09.2012 року (а.с. 190,191).

ТОВ "Батискаф" також отримано послуги по транспортуванню від ТОВ „Адмірал" (податковий номер 31376732).

В підтвердження наданих ТОВ "Адмірал" послуг позивачем надано акт виконаних робіт (надання транспортних послуг) № ОУ -000059 від 05.04.2011р. на суму 1500 грн. (а.с. 192); товарно-транспортна накладна на надання послуг перевезення від 31.03.2011р. № 31/03 з відміткою вантажоотримувача про отримання вантажу. (Т. 1 а.с.193).

ТОВ „Адмірал" на адресу ТОВ „Батискаф" надало податкову накладну № 5 від 05.04.2011р. (Т. 1 а.с.194)

Згідно ст. 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2009 р. N 207 затверджено Перелік документів, необхідних для здійснення перевезення вантажу автомобільним транспортом у внутрішньому сполученні.

Пунктами 1, 2 вказаного Переліку для водія юридичної особи або фізичної особи-підприємця, що здійснює вантажні перевезення на договірних умовах: обов'язковим документом є - товарно-транспортна накладна

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" N 996-XIV від 16.07.1999 первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Товарно-транспортна накладна є саме тим первинним документом, який відображає відомості про господарську операцію з перевезення вантажів.

Судом першої інстанції правомірно враховано, що товарно-транспортні документи є первинними документами, що підтверджують здійснення між позивачем та ФОП ОСОБА_11, ПП ОСОБА_12, ТОВ "Адмірал" господарських операцій з перевезення та правомірність витрат позивача на оплату послуг з перевезення.

Щодо правомірності встановлення розміру податкового зобов'язання з податку на додану вартість за травень 2011 року за результатами господарської операції з купівлі - продажу об'єкта нерухомості, колегія суддів зазначає наступне.

25.05.2011 року між позивачем та ОСОБА_4 (код НОМЕР_5), ОСОБА_5 ( код НОМЕР_6), ОСОБА_6 (код НОМЕР_7), ОСОБА_7 (код НОМЕР_8) укладено договір купівлі - продажу нежитлового приміщення за адресою АДРЕСА_1 площею 265 м.кв.

Відповідно до договору купівлі - продажу від 25.05.2011 року, нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1 площею 265 м.кв, яке належало позивачу на праві власності, відчужене на користь чотирьох покупців фізичних осіб: ОСОБА_4 (код НОМЕР_5), ОСОБА_5 ( код НОМЕР_6), ОСОБА_6 (код НОМЕР_7), ОСОБА_7 (код НОМЕР_8) у спільну часткову власність. (Т.1 а.с.118-121).

Сторонами договору визначено вартість майна у розмірі 127723,00 грн., у т.ч. ПДВ 21287,17 грн.

З договору убачається, що, відповідно до витягу з Реєстру прав власності на нерухоме майно від 22.04.2011 року, який отримувався підприємством для здійснення продажу нерухомого майна, загальна вартість майна становить 106435,83 грн.

З акту перевірки вбачається, що під час проведення перевірки податковим органом направлено лист-запит № 1881/10/20-34-22-01-16 від 17.09.2013р. незалежному агентству нерухомості ТОВ "АН Харків- Ріелтер Центр" з метою з'ясування ринкової вартості об'єкту нерухомості за адресою: АДРЕСА_1.

ТОВ "АН Харків - Ріелтер Центр" 01.10.2013 року №3/10-13-1 надало лист - відповідь про те, що у періоді з 01.01.2011 року по 31.12.2012 року вартість вказаної нерухомості могла складати від 4000 грн. до 12000 грн. за кв. метр в залежності від фізичного стану.

Таким чином, враховуючи відомості, зазначені в листі ТОВ "АН Харків- Ріелтер Центр", податковий орган прийшов до висновку, що ціна на будівлю повинна складати 1060000 грн, у т.ч. ПДВ 176666,67 грн (4000грн*265 кв.м), а тому, враховуючи зміст п.188.1 ст188, п.п.14.1.71 п.14.1 ст.14. ПК України, позивачем занижено податкове зобов'язання з податку на додану вартість на суму 155379 грн. (176666,67 грн-21287,17 грн. (сума ПДВ реалізації), у т.ч. за травень 2011 року на суму 155379 грн.

Згідно з п.п.14.1.71. п.14.1 ст.14 ПК України звичайна ціна - ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Якщо не доведено зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін.

Відповідно до п.188.1. ст.188 ПК України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається, виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів), а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування та вартість послуг стільникового рухомого зв'язку).

Відповідно до п.п.39.1.2. п.39.1 ст.39 ПК України, визначення ціни під час здійснення контрольованих операцій проводиться за методами, встановленими пунктом 39.3 цієї статті, з метою перевірки правильності, повноти нарахування та сплати податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість.

Підпунктом 39.1.3 п.39.1 ст.39 ПК України передбачено, що ціна у контрольованій операції для цілей оподаткування визнається звичайною, якщо центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, не доведено зворотне або платником податків використано ціну, зазначену в договорі про взаємне узгодження цін під час здійснення контрольованих операцій, порядок укладення якого визначено пунктом 39.6 цієї статті, та ціну, зазначену в такому договорі, не може бути оскаржено в установленому цим Кодексом порядку.

Справедлива ринкова ціна - це ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги) , а покупець бажає їх отримати за відсутності факту примусу, обидві сторони є взаємно незалежними юридичними та фактично володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склались на ринку ідентичних (а за відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг). Ідентичні товари (роботи, послуги) - товари (роботи, послуги), що мають однакові характерні для них основні ознаки. Під час визначення ідентичності товарів беруться до уваги, зокрема, їх фізичні характеристики, які не впливають на їх якісні характеристики і не мають суттєвого значення для визначення ознак товару, якість і репутація на ринку, країна походження та виробник. Незначні відмінності в їх зовнішньому вигляді можуть не враховуватися.

Крім того, слід зазначити, що ч.1 ст. 10 Закону України " Про ціни і ціноутворення" передбачено, що суб'єкти господарювання під час провадження господарської діяльності використовують: вільні ціни; державні регульовані ціни.

Відповідно до ст. 11 вказаного Закону, вільні ціни встановлюються суб'єктами господарювання самостійно за згодою сторін на всі товари, крім тих, щодо яких здійснюється державне регулювання цін.

Положення про звичайну ціну можуть застосовуватись лише до суми угоди між пов'язаними особами. Як вказується відповідачем у Акті про результати перевірки, нежитлове приміщення за адресою АДРЕСА_1 площею 265 м.кв, було продане на користь чотирьох покупців - фізичних осіб ОСОБА_4 (код НОМЕР_5), ОСОБА_5 ( код НОМЕР_6), ОСОБА_6 (код НОМЕР_7), ОСОБА_7 (код НОМЕР_8) у спільну часткову власність. Виходячи з того, що з 4-х вказаних осіб пов'язаною з ТОВ "Батискаф" особою був лише ОСОБА_4, положення про звичайну ціну можуть застосовуватись лише до вартості частини приміщення, придбаної саме ним, тобто, до приміщення. Податковий орган для розрахунку податкових донарахувань бере вартість об'єкта, сплачену усіма чотирма покупцями: ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , а не ту вартість, що сплачена лише ОСОБА_4

Звичайною ціною на вказану будівлю слід вважати ціну її реалізації особам, які не пов'язані з продавцем при звичайних умовах ведення господарської діяльності, тобто, ціну її реалізації ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 Суд зазначає, що ціна, за якою будівлю продано ОСОБА_4, є ідентичною тій ціні, за якою будівлю продано іншим покупцям. Отже, ціна продажу ОСОБА_4 не перевищує звичайну.

Судом першої інстанції правомірно враховано, що лист ТОВ "АН Харків- Ріелтер Центр", на який у своїх висновках спирається податковий орган, не є доказом того, що звичайна ціна на нежитлове приміщення за адресою АДРЕСА_1 площею 265 м. кв. становила саме від 4000 грн. за один м. кв., оскільки вказаний лист не є висновком експерта, містить суб'єктивну думку спеціалістів ТОВ "АН Харків - Ріелтер Центр", не обґрунтовану посиланням на відповідні документи, що дозволяло б суду визнати об'єктивними висновки, викладені у листі.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем правомірно встановлено розмір податкового зобов'язання з податку на додану вартість за травень 2011 року за результатами господарської операції з купівлі - продажу об'єкта нерухомості.

Щодо правомірності включення ТОВ "Батискаф" до податкового кредиту сум ПДВ, сплачених у зв'язку з придбанням товару у ТОВ "РОБЕРТ БОШ ЛТД", колегія суддів зазначає наступне.

З матеріалів справи убачається, що 06.09.2011 року між ТОВ "Батискаф" та ТОВ "РОБЕРТ БОШ ЛТД" укладено договір купівлі - продажу №VK/D/TT/BY-1107-11ю

Предметом цього договору є купівля-продаж товару та комплектуючих деталей до опалювальних приладів, зокрема, котлів для спалювання газу та рідкого палива, парові та водогрійні котли, газові та рідкопаливні пальники, системи керування котлів, бойлери гарячого водопостачання та інше котельне обладнання (а.с.122-136)

ТОВ "РОБЕРТ БОШ ЛТД" виписано податкові накладні на адресу ТОВ "Батискаф" (Т.2, а.с.170-172).

Податковий орган, посилаючись на результати аналізу даних Системи автоматизованого співставлення податкового кредиту та зобов'язань у розрізі контрагентів за період з 01.01.2011р. по 31.12.2012 року, прийшов до висновку про те, що ТОВ "РОБЕРТ БОШ ЛТД" не відобразило у складі податкових зобов'язань за наведені періоди взаємовідносини з ТОВ "Батискаф".

Як правомірно враховано судом першої інстанції, що суми ПДВ, сплачені позивачем за результатами здійснення спірних господарських операцій, підтверджуються належним чином складеними та зареєстрованим податковими накладними, а саме: від 29.11.2011 №73/853; від 18.11. 2011 № 42/853, від 07.09.2011 №12/853 (Т.2, а.с.170-172).

Нормами Податкового кодексу України не встановлюється залежність права платника податку на податковий кредит від наявності розбіжностей у показниках, задекларованих контрагентами платника податків.

Згідно ст. 61 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. У разі невиконання контрагентами покупця своїх обов'язків перед податковими органами та бюджетом, такі дії тягнуть відповідальність та негативні наслідки саме щодо цих осіб. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку, в даному випадку позивача, права на включення сплачених сум до складу податкового кредиту, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого права та має всі документальні підтвердження їх розміру.

Таким чином, невиконання контрагентом своїх обов'язків перед бюджетом не може бути підставою для позбавлення права на формування податкового кредиту за результатами господарських операцій іншими суб'єктами господарювання.

Саме така правова позиція викладена Європейським Судом з прав людини (рішення від 22.01.2009 у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03), а також Верховним Судом України (постанова від 09.09.2008 у справі №21-500во08, постанова від 01.06.2010р. у справі № 21-573во10, постанова від 31.01.2011р. у справі за позовом ЗАТ "Мукачівський лісокомбінат" до Мукачівської ОДПІ про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, постанова від 31.01.2011р. у справі за позовом ТОВ "Фірма "ВІК" до ДПІ у м. Херсоні про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень).

Згідно з ч.1 ст.244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

При цьому, доказів, які б вказували на відсутність реальності господарських операцій позивача з його контрагентами та підтверджували висновки акту перевірки відповідач в порядку ч.2 ст.71 КАС України до суду не надав.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що суми ПДВ, сплачені ТОВ "Батискаф" у зв'язку з придбанням котлів опалювального обладнання у ТОВ "РОБЕРТ БОШ ЛТД", правомірно віднесені до податкового кредиту.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про скасованння податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області №0000742201 та №0000732201 від 29.10.2013 року.

Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів вважає, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 12.12.2013 року відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта - відповідача у справі.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 12.12.2013р. по справі № 820/11615/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Курило Л.В. Судді Русанова В.Б. Присяжнюк О.В. Повний текст ухвали виготовлений 17.02.2014 р.