Рішення

від 14.02.2014 по справі 910/25120/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/25120/13 14.02.14 Суддя Господарського суду міста Києва Підченко Ю.О.

За участю секретаря судового засідання Швець С.С.

Розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом Товариства з додатковою відповідальністю "Київміськсантехмонтаж"

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "АЗС-ОЙЛ ЛТД"

про стягнення 5 522,83 грн.,

за участю представників сторін:

від позивача: Митяй Л.А. - головний інженер

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ: Товариство з додатковою відповідальністю "Київміськсантехмонтаж" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовними вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "АЗС-ОЙЛ ЛТД" про стягнення основної заборгованості з орендної плати в сумі 5 271,67 грн., пені в сумі 178,37 грн., трьох процентів річних у сумі 41,16 грн. та інфляційних у сумі 31,63 грн. відповідно до договору оренди нежитлового приміщення № 21 від 01.07.2013.

Сторін було належним чином повідомлено про час та місце проведення судового засідання, тому судом з урахуванням вимог ст. ст. 4 2 , 4 3 ГПК України створені всі необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом.

Позивач стверджує, що його права порушені, а тому наполягає на заявлених позовних вимогах.

Неприбуття у судове засідання представника відповідача, який був належним чином повідомлений про час та місце проведення судового засідання не перешкоджає розгляду спору по суті згідно вимог ст. 75 ГПК України, оскільки до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій.

З'ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правову норму, яка підлягає застосуванню, заслухавши доводи позивача, суд встановив:

Позов мотивовано тим, що 01.07.2013 між Товариством з додатковою відповідальністю "Київміськсантехмонтаж", далі Наймодавець, та Товариством з обмеженою відповідальністю "АЗС-ОЙЛ ЛТД", далі Наймач, укладений договір оренди № 21 нежитлового приміщення, далі Договір, відповідно до предмету якого (п.1.1 Договору) Наймодавець передає Наймачу у строкове платне користування нежитлове приміщення, розміщене на першому поверсі адміністративної споруди, що знаходиться за адресою: 01042, м. Київ, вул. П.Лумумби, 3. Орендовані приміщення були передано по акту прийому-передачі від 01.07.2013.

Згідно п. 5.1 Договору за орендне користування приміщенням, що орендується, Наймач виплачує Наймодавцю договірну орендну плату яка складає 12 050 грн. Орендна плата виплачується на умовах передоплати не пізніше 05 числа кожного місяця у відповідності до поданих рахунків.

Пунктом 4.5 Договору передбачено, що Наймач зобов'язаний своєчасно сплачувати орендну плату.

Відповідно до п. 5.5 Договору у разі прострочення орендної плати Наймодавець вправі стягнути з Наймача заборгованість, що виникла, у встановленому чинним в Україні порядку, а також вправі вимагати від Орендаря сплати пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день затримки оплати.

Термін оренди складає шість місяців з моменту підписання Договору і діє до 31 грудня 2013 року (п. 6.1 Договору).

Наймач свої зобов'язання за Договорами не виконав, орендну плату повністю не сплатив, на таких підставах, позивач намагається стягнути з відповідача основну заборгованості з орендної плати в сумі 5 271,67 грн.

Пунктом 8.2 Договору передбачено, що у випадку неоплати Наймачем рахунків з орендної плати в установлений Договором термін нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день затримки оплати. Тому позивач намагається стягнути з відповідача пеню за період з 06.09.2013 по 10.12.2013 в сумі 178,37 грн.

З посиланням на приписи статті 625 ЦК України позивач вказує на прострочення грошового зобов'язання з боку відповідача, а тому намагається стягнути з нього три проценти річних в сумі 41,16 грн. та інфляційні нарахування в сумі 31,63 грн. за весь період прострочення.

Судом дана належна правова оцінка правовідносинам сторін, і між сторонами укладено договір оренди нерухомого майна. Фактичні обставини справи підтверджують, що сторони досягли усіх суттєвих умов, передбачених законом для даних видів договорів оренди: зокрема щодо його предмету, ціни та строку дії, а тому він вважається укладеним згідно вимог ст.ст. 180, 181 ГК України та ст. 638, 759 ЦК України.

Частина перша статті 759 ЦК України, як загальна норма права визначає, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Стаття 283 ГК України передбачає, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ч. 1 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором (ч. 5 ст. 762 ЦК України).

Орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством (ч. 1 ст. 286 ГК України).

В силу статті 526 ЦК України та частини першої ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Стаття 33 ГПК України зобов'язує сторін довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до вимог статті 34 ГПК України визначає, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Втім ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили і оцінюються судом в розумінні вимог статті 43 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Позивач надав суду акт звіряння взаємних розрахунків за період з 01.07.2013 по 09.09.2013, згідно якого станом на 09.09.2013 заборгованість відповідача перед позивачем становить 5 271,67 грн., акт підписаний двома сторонами.

Враховуючи те, що грошове зобов'язання з боку відповідача не виконано належним чином, відповідачем не надано суду належних і допустимих доказів неможливості виконання вказаного зобов'язання. Беручі до уваги наявні в матеріалах справи докази, виставлені відповідачу рахунки на оплату, підписаний відповідачем акт звіряння розрахунків, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача основної заборгованості з орендної плати в сумі 5 271,67 грн., обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Зобов'язання не припинилося виконанням проведеним належним чином з боку відповідача та мала місце несвоєчасна оплата за Договорами, тому позовні вимоги щодо стягнення з відповідача пені, передбаченої п. 8.2 Договорів, обґрунтовані та підлягають задоволенню, а наданий позивачем розрахунок пені в сумі 178,37 грн. за період з 06.09.2013 по 10.12.2013 відповідає вимогам ч. 6 ст. 232 ГК України.

Частина друга статті 625 ЦК України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Враховуючи те, що грошове зобов'язання з боку відповідача виконано несвоєчасно, тому позовні вимоги в частині стягнення трьох процентів річних у сумі 41,16 грн. та інфляційних у сумі 31,63 грн. вважаються обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору в сумі 1 720,50 грн. покладаються на відповідача у справі - Товариство з обмеженою відповідальністю "АЗС-ОЙЛ ЛТД", згідно вимог ст. ст. 44, 49 ГПК України.

У судовому засіданні, яке відбулося 14.02.2014 року, згідно частини 2 статті 85 ГПК України було проголошено скорочений текст рішення, а саме його вступну та резолютивні частини.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 526, 530, 638, 759, 762 ЦК України, ст. ст. 180, 181, 193, 232, 283, 286 ГК України, ст. ст. 4 2 , 4 3, 33, 34, 43, 44, 49, 82, 84, частиною другою та третьою ст. 85 ГПК України, суд ,-

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги Товариства з додатковою відповідальністю "Київміськсантехмонтаж" до Товариства з обмеженою відповідальністю "АЗС-ОЙЛ ЛТД" задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АЗС-ОЙЛ ЛТД", 01042, м. Київ, вул. Патріса Лумумби, буд. 3, код ЄДРПОУ 38238825, на користь:

- Товариства з додатковою відповідальністю "Київміськсантехмонтаж", 01042, м. Київ, вул. Патріса Лумумби, буд. 3, код ЄДРПОУ 03334807, основну заборгованість з орендної плати в сумі 5 271,67 грн., пеню в сумі 178,37 грн., три проценти річних у сумі 41,16 грн., інфляційні в сумі 31,63 грн. та судовий збір у розмірі 1 720,50 грн., видавши наказ.

3. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено - 19.02.2014 року

Суддя Ю.О.Підченко