Рішення

від 14.02.2014 по справі 910/25311/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/25311/13 14.02.14 Суддя Господарського суду міста Києва Підченко Ю.О.

За участю секретаря судового засідання Швець С.С.

Розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк"

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна фірма Євродім"

про стягнення 66 266 408,88 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Суденко Р.В. - юрисконсульт

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ: Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовними вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна фірма Євродім" про стягнення з останнього основної заборгованості за кредитом в сумі 40 000 000 грн., заборгованості по процентам у сумі 25 113 521,71 грн. та пені за прострочку сплати процентів у розмірі 1 152 887,17 грн. за кредитним договору про відкриття кредитної лінії № 20-2300/2-1 від 22.08.2011.

Сторін було належним чином повідомлено про час та місце проведення судового засідання, тому судом з урахуванням вимог ст. ст. 4 2 , 4 3 ГПК України створені всі необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом.

Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" наполягало на заявлених позовних вимогах, просить позов задовольнити. Позивач подав заяву про збільшення позовних вимог, але у судовому засіданні надав клопотання в якому просив суд дану заяву не розглядати та вирішувати спір в межах початково заявлених вимог. Судом прийнято дане клопотання, спір вирішується у межах заявлених вимог у позовній заяві.

Неприбуття у судове засідання представника відповідача, який був належним чином повідомлений про час та місце проведення судового засідання не перешкоджає розгляду спору по суті згідно вимог ст. 75 ГПК України, оскільки до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій.

З'ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правову норму, яка підлягає застосуванню, приймаючи до уваги доводи позивача, суд встановив:

Позов мотивовано тим, що 22.08.2011 між Публічним акціонерним товариством "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк", далі Банк, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна фірма Євродім", далі Позичальник, було укладено кредитний договір про відкриття кредитної лінії № 20-2300/2-1, далі Договір, відповідно до предмету якого (п. 2.1 Договору) позивач зобов'язався надати відповідачу кредит шляхом відкриття відновлювальної кредитної лінії у сумі, яка не може перевищувати 700 000 000,00 грн. (ліміт кредитної лінії), на умовах, встановлених цим Договором, а відповідач зобов'язався повернути кредит та сплатити проценти, встановлені цим Договором.

Згідно п. 2.3. Договору, кредит надається для придбання інвестиційних сертифікатів.

Кредит надається Банком Позичальнику шляхом перерахування коштів з позичкового рахунку № 2063035114479/980 відкритого банком в ПАТ "Промінвестбанк" безпосередньо на поточний рахунок позичальника, відкритий в ПАТ "Промінвестбанк" в межах суми та відповідно до строку, визначеного договором на підставі заяви про одержання кредиту (п. 3.1 Договору).

За спірний період з 10.05.2012 по 30.04.2013 позивачем було надано, а відповідачем отримано кредитні кошти в сумі 487 960 658,60 грн., що підтверджується платіжними дорученнями про перерахування кредитних коштів та довідками про рух коштів на позичковому рахунку.

Договором про внесення змін № 20-2824/2-1 від 30.09.2013 до Договору було викладено пункт 2.2 Договору у новій редакції та визначено кінцевий термін повернення кредиту - не пізніше 07 травня 2014 року. Повернення кредиту повинно здійснюватися частинами у відповідності до графіку, зокрема, з 02 жовтня 2013 року ліміт кредитування встановлюється в сумі 443 959 527,45 грн.

Відповідно до п. 4.2.2 Договору Позичальник зобов'язується своєчасно сплачувати плату за кредит, проценти за неправомірне користування кредитом на умовах і в порядку, передбачених Договором, а також суми передбаченої цим договором неустойки.

Станом на 11.10.2013 розмір заборгованості позичальник перед ПАТ "Промінвестбанк" складає 483 959 527,45 грн., що підтверджується виписками по рахунку позичальника. Таким чином, у відповідача виникла прострочена заборгованість (перевищення кредитної лінії), у зв'язку з чим за ним утворилася основна заборгованість за кредитом в сумі 40 000 000 грн., яку позивач і намагається стягнути.

Згідно п. 3.2. Договору (у редакції Додаткової угоди від 11.06.2012), за користування кредитом нараховуються проценти, виходячи із встановленої процентної ставки у розмірі 10,35% по день повного погашення кредиту на суму фактичного щоденного залишку заборгованості за кредитом. Проценти, нараховані за поточний місяць, сплачуються Позичальником щомісячно першого числа місяця наступного за місяцем, в якому відбулося нарахування процентів.

У зв'язку із несплатою відповідачем процентів, станом на 18.12.2013 за ним утворилась заборгованість по процентам за червень 2013 по листопад 2013 в розмірі 25 113 521,71 грн., яку позивач намагається стягнути.

За несвоєчасну сплату процентів, позивач нарахував відповідачу пеню за прострочені проценти, яка за період з червень 2013 по листопад 2013 становить 1 152 887,17 грн., яку позивач також намагається стягнути.

Дослідивши обставини справи та докази на їх підтвердження, правову норму, яка підлягає застосуванню у спірних відносинах сторін, суд дійшов висновку, що позов обґрунтований, виходячи із наступного, зокрема:

За своєю правовою природою між позивачем та відповідачем було укладено кредитний договір. Фактичні обставини справи підтверджують, що сторони досягли усіх суттєвих умов передбачених законом для даного виду договору, зокрема: щодо його предмету, ціни та строку його дії, порядку погашення розрахункових документів, а тому він вважається укладеним згідно вимог ст.ст. 180, 181 ГК України та ст.ст. 627, 638, 1048, 1054 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Частинами 1 та 3 ст. 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів належних йому (ч. 2 ст. 1050 ЦК України ).

В силу статті 526 ЦК України та частини першої ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України). Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 33 ГПК України зобов'язує сторін довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до вимог статті 34 ГПК України визначає, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Втім ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили і оцінюються судом в розумінні вимог статті 43 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Рішення суду з господарської справи, що набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду в розумінні вимог статті 35 ГПК України щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору. Факти встановлені даними рішеннями не доводяться знову при вирішенні інших спорів. Обставини, визнанні судом загальновідомими, не потребують доказуванню. Рішенням Господарського суду міст Києва від 27.11.2013 зі справи № 910/12167/13 встановлено факт надання кредитних коштів та наявності невиконання зобов'язань за даним Договором з боку відповідача. Даним рішення стягнуто з відповідача на користь позивача відсотки за користування кредитом за травень 2013 року та пеню за прострочення сплати процентів.

Зобов'язання не припинилося виконанням належним чином з боку відповідача, і позивачем надані докази на підтвердження викладених у позові обставин. На виконання умов договору позивачем було надано відповідачу кредитні кошти в розмірі 487 960 658,60 грн., а останнім сплачено 4 001 131,15 грн., що підтверджується випискою з позичкового та поточного рахунку відповідача, банківськими виписками та довідками про рух коштів на позичковому рахунку. Таким чином, з урахуванням ліміту кредитної лінії, згідно якої рівень заборгованості не повинен перевищувати 443 959 527,45 грн., у відповідача перед позивачем виникла прострочена заборгованість за кредитом в сумі 40 000 000 грн. Відповідач доказів оплати заборгованості за кредитом суду не надав. За такими обставинами позовні вимоги щодо стягнення з відповідача основної заборгованості за кредитом в сумі 40 000 000 грн., обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Згідно ч. 2 ст. 1056 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

У відповідності до п. 3.2 Договору, за користування кредитними коштами позивачем здійснено нарахування процентів за користування кредитом. Оскільки відповідачем були порушені договірні зобов'язання в частині своєчасної оплати процентів за користування кредитом, тому позовні вимоги щодо стягнення з відповідача процентів за користування кредитом в сумі 25 113 521,71 грн. за період з червня 2013 по листопад 2013 підлягають задоволенню.

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. (ч. 1 ст. 549 ЦК України ).

За несвоєчасну сплату процентів, нарахованих в червні 2013 - листопаді 2013, згідно умов Договору, повинна нараховуватися пеня з 01 числа кожного відповідного наступного місяця, тому позовні вимоги щодо стягнення пені за прострочку сплати процентів у розмірі 1 152 887,17 грн. також вважаються обґрунтованими та підлягають задоволенню.

З урахуванням викладеного витрати по сплаті судового збору в сумі 68 820 грн. покладаються на відповідача у справі - Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна фірма Євродім".

У судовому засіданні, яке відбулося 14.02.2014 року, згідно частини 2 статті 85 ГПК України було проголошено скорочений текст рішення, а саме його вступну та резолютивні частини.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 549, 525, 526, 611, 1048, 1049, 1050, 1054, 1056 ЦК України, ст. ст. 180, 181, 193 ГК України, ст. ст. 4-2, 4-3, 33, 34, 35, ч.3 ст. 43, 44, 82, 82-1, 84, ч. 2 ст. 85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна фірма Євродім" задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна фірма Євродім", 03110, м. Київ, вул. Солом'янська, буд. 3, код ЄДРПОУ 32485564, на користь:

- Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк", 01001, м. Київ, провулок Шевченка, буд. 12, код ЄДРПОУ 00039002, основну заборгованість за кредитом в сумі 40 000 000 грн., заборгованість по процентам у сумі 25 113 521,71 грн., пеню за прострочку сплати процентів у розмірі 1 152 887,17 грн. та судовий збір у сумі 68 820 грн., видавши наказ.

3. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено - 19.02.2014 року

Суддя Ю.О.Підченко