Рішення

від 19.02.2014 по справі 919/72/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2014 року справа № 919/72/14 За позовом Приватного підприємства "Югжилсервис" (вул. Т.Шевченко, буд. 48, кв.1, м. Севастополь, 99042), (вул.Вакуленчука, буд. 53, корпус 6, офіс 6, м. Севастополь, 99053),

До Публічного акціонерного товариства "Енергетична компанія Севастопольенерго" (99040, м. Севастополь, вул. Хрустальова, 44)

про заборону вчиняти дії та визнання дій неправомірними

суддя Погребняк О.С.

За участю представників сторін:

позивача: Бітєйкін І.В. - директор, довідка з ЄДР № 681443 від 26.07.2012;

відповідача: Ірхін М.Ю. - представник, довіреність № 22288/02-13 від 26.12.2013;

встановив:

Приватне підприємство "Югжилсервис" звернулось до господарського суду м.Севастополя з позовом до публічного акціонерного товариства "Енергетична компанія "Севастопольенерго" про заборону відповідачу вчиняти дії, спрямовані на припинення подачі електроенергії, а також про визнання безпідставними вимог відповідача щодо оплати спожитої, але не оплаченої власниками житлових приміщень електронергії.

З урахуванням уточнення позовних вимог 30.01.2014, ПП "Югжилсервис" просить суд заборонити ПАТ "Енергетична компанія "Севастопольенерго" вчиняти дії, направлені на припинення подачі електроенергії будь-яким технічним способом споживачам, які мають прямі двосторонні договори на поставку електроенергії з ПАТ "Енергетична компанія "Севастопольенерго", які мешкають в житлових багатоквартирних будинках за адресами: вул. Шевченко, вул.Маринеско, вул. Колобова, вул. А.Кєсаєва, вул. Горпищенко, вул. Комуністична, вул. Тульська, вул. Н.Островської, вул. Корчагіна, просп. Жовт.Революції у м.Севастополі з причин та підстав, які залежать від дій позивача.

Також ПП "Югжилсервис" просить суд визнати необгрунтованими вимоги ПАТ "Енергетична компанія "Севастопольенерго" в частині оплати позивачем спожитої електроенергії, але не оплаченої наймачами (власниками) житлових приміщень багатоквартирних будинків , які перебувають на обслуговуванні позивача.

Позивач зазначає, що збоку ПАТ "Енергетична компанія "Севастопольенерго" на адресу ПП "Югжилсервис" безпідставно виставляються рахунки на оплату різниці в обсязі електроенергії, отриманої як розбіжність показників загальнобудинкового засобу обліку та показань квартирних лічильників мешканців, які є фактичними споживачами.

Позивач вважає, що заборгованість споживачів, які мають прямі двосторонні договори на поставку електроенергії з ПАТ "Енергетична компанія "Севастопольенерго", які мешкають в житлових багатоквартирних будинках, не може бути підставою для припинення електропостачання об`єктів, які перебувають на обслуговуванні позивача.

Відповідач з доводами позовних вимог не погодився, надав відзив на позов, в якому зазначив про те, що фактично позивач звертається з позовом в інтересах третіх осіб - мешканців бугатоквартирних будинків, що свідчить про відсутність порушеного права саме у ПП "Югжилсервис" та, як наслідок, відсутність підстав для звернення до суду з позовом.

Позов в частині визнання необгрунтованими вимог ПАТ "Енергетична компанія "Севастопольенерго" щодо оплати позивачем спожитої електроенергії, але не оплаченої наймачами (власниками) житлових приміщень багатоквартирних будинків, які перебувають на обслуговуванні позивача, відповідач також вважає необгрунтованим, оскільки питання про наявність чи відсутність підстав для оплати виставлених рахунків має вирішуватись в рамках спору про стягнення спожитої електроенергії.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши фактичні обставини, суд вважає відсутніми підстави для задоволення позовних вимог виходячи з наступного.

Відповідно до статті 275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Окремим видом договору енергопостачання є договір про постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору про постачання електричної енергії встановлюються законами України "Про засади функціонування ринку електричної енергії України" та "Про електроенергетику".

Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Статтею 26 Закону України «Про електроенергетику» встановлено, що споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником.

В даному випадку правовідносини сторін у даній справі врегульовано договором від 25.02.2005, укладеним між ВАТ "Енергетична компанія "Севастопольенерго" (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Енергетична компанія "Севастопольенерго") (далі - Постачальник, позивач) та ПП "Югжилсервис" (далі - Споживач, відповідач) був укладений договір № 2242 на поставку електричної енергії (далі -Договір) (а.с. 55-59).

Відповідно до пункту 1 Договору, Постачальник поставляє електричну енергію Споживачу, а Споживач оплачує Постачальнику вартість електроенергії та здійснює інші платежі згідно з умовами даного Договору.

Перелік місць встановлення розрахункових приладів обліку та тарифів, що застосовуються, за якими здійснюються розрахунки за поставлену електроенергію визначений та узгоджений обома сторонами в додатках № 3 до Договору «Перелік місць встановлення розрахункових приладів обліку та тарифів, що застосовуються, за якими здійснюються розрахунки за поставлену електроенергію ПП "Югжилсервис".

Згідно з підпунктом 2.1.2. Договору, постачальник зобов'язувався постачати споживачеві електроенергію як різновид товару: в обсягах, визначених відповідно до розділу 5 договору (Додаток 1 «Обсяги постачання електричної енергії»), з урахуванням умов, передбачених розділом 6, 7 та 8 Договору; згідно з категорією струмоприймачів споживача відповідно до Правил влаштування електроприладів та гарантованим рівнем надійності схем електропостачання, визначених у додатку „Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін".

Згідно з пунктом 2.2.2 Договору Споживач зобов'язався, зокрема, дотримуватися режимів споживання електричної енергії згідно з умовами розділу 5 Договору.

Судом встановлено, що Додатковими угодами: від 06.09., 10.10., 12.12., 20.12.2006, 03.10.2007, 26.09.2008, 25.12.2008, 20.03.2009, 30.05., 03.08., 21.11., 04.12.2012 про включення нової точки обліку до чинного Договору на поставку електроенергії № 2242 від 25.02.2005, у зв`язку з прийняттям позивачем на баланс будинків, до переліку точок обліку ПП "Югжилсервис" були включені об`єкти за адресами: вул. Корчагіна, 60, вул. Шевченко, вул.Маринеско, вул. Колобова, 23, вул. А.Кєсаєва, 16, 18, 20, вул. Горпищенко, 98-б, вул. Комуністична, 15-б, вул. Тульська, 14, вул. Н.Островської, 14-а, просп. Жовт.Революції, 42, 42-а у м.Севастополі (а.с.60-112).

Відповідно до пункту 2.2.4 Договору споживач зобов'язаний сплачувати Постачальнику вартість електричної енергії відповідно до умов додатку № 3 "Перелік місць встановлення розрахункових приладів обліку та тарифів, що застосовуються, за якими здійснюються розрахунки за поставлену електроенергію ПП «Югжилсервіс»" та Додатку № 4 «Розрахунок втрат в мережах споживача…» відповідно до умов, які визначені у розділі 8 Договору.

Пунктом 3.1.2 Договору № 2242 від 25.02.2005 передбачено, що Постачальник має право обмежувати або припиняти постачання електричною енергією Споживача згідно умов розділу 6 даного Договору та ПКЕЕ.

Розділом 6 договору № 2242 від 25.02.2005 встановлено порядок обмеження та припинення електропостачання.

За таких обставин, вирішуючи питання про наявність чи відсутність у ВАТ "Енергетична компанія "Севастопольенерго" права на припинення постачання споживачеві електроенергії, судом встановлено наявність такого права, яке закріплено як умовами укладеного між сторонами договору, так і нормами чинного законодавства, зокрема, Роділом 7 Правил користування електричною енергією.

Надаючи оцінку вимогам ПП "Югжилсервис" про заборону відповідачеві припиняти подачу електроенергії по конкретних об`єктах - житлових багатоквартирних будинках за адресами: вул. Шевченко, вул.Маринеско, вул. Колобова, вул. А.Кєсаєва, вул. Горпищенко, вул. Комуністична, вул. Тульська, вул. Н.Островської, вул. Корчагіна, просп. Жовт.Революції у м.Севастополі, то суд виходить з того, що, відповідно до статті 1 ГПК України, статті 15 Цивільного кодексу України судовому захисту підлягає поруше право.

В даному випадку позивач обгрунтовує необхідність звернення до суду із зявленими вище вимогами фактом надходження попередження, надісланого ВАТ "Енергетична компанія "Севастопольенерго" на адресу ПП "Югжилсервис", в якому повідомляється про наявність заборгованості за договором № 2242 в сумі 347928,64 грн. та можливість припинення електропостачання (а.с.20).

В той же час, вказане попередження, окрім посилання на договір № 2242, за яким відповідач є споживачем електроенергії, не містить жодних даних, які б свідчили про характер заборгованості, що утворилась, а також даних про об`єкти, відносно яких може бути припинено електропостачання.

У зв`язку з викладеним, у позивача відсутні підстави стверджувати можливість припинення електропостачання по конкретних об`єктах (зазначених в позові), та, як наслідок, про наявність порушеного права.

Позовні вимоги в частині визнання необгрунтованими вимог ПАТ "Енергетична компанія "Севастопольенерго" щодо оплати позивачем спожитої електроенергії, але не оплаченої наймачами (власниками) житлових приміщень багатоквартирних будинків, які перебувають на обслуговуванні позивача, суд також вважає безпідставними, оскільки право постачальника на отримання від споживача плати за поставлену електроенергію закріплено як укладеним між сторонами договором № 2242 від 25.02.2005, так і нормами чинного законодавства, зокрема Розділом 6 Правил користування електричною енергією.

Суд також звертає увагу позивача на статтю 16 Цивільного кодексу України, статтю 20 Господарського кодексу України, якими закріплено способи захисту порушеного права.

Такий спосіб захисту, як визнання безпідставними вимог в частині оплати спожитої продукції чинним законодавством не передбачений.

До того ж, суд зазначає, що розрахунки між сторонами, згідно укладеного договору, підлягають у грошовій формі. Тому, право на подачу позову про визнання необгрунтованими вимог ПАТ "Енергетична компанія "Севастопольенерго" щодо оплати позивачем спожитої, але не оплаченої наймачами (власниками) житлових приміщень багатоквартирних будинків електроенергії може виникнути у випадку достовірного встановлення обов`язку таких наймачів (власників) по оплаті електроенергії, яка виставляється позивачеві, як спожита саме ним, а також визначення точної вартості такої електроенергії.

Заявлені позивачем в рамках даної справи вимоги носять немайновий характер - визнання вимог безпідставними. В той же час, питання щодо розрахунків між сторонами договору за спожиту електроенергію за своєю природою мають майновий характер.

Тому, в рамках немайнового спору суд позбавлений можливості вирішити питання про наявність або відсутність у позивача обов`язку по оплаті спожитої електроенергії, про обсяг електроенергії, який підлягає оплаті, а також про характер спожитої електроенергії. Дані обставини можуть бути встановлені лише в рамках майнового спору - про стягнення заборгованості за спожиту електроенергію, за позовом постачальника до споживача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

У задоволенні позову відмовити.

Повне рішення складено 21.02.2014.

Суддя підпіс О.С. Погребняк

Згідно з оригіналом

помічник судді І.О. Кузьміна 21.02.2014

919/72/14/3829/14