Вирок

від 24.02.2014 по справі 127/21458/13-к

ВІННИЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 127/21458/13-к

1-кп/127/371/14

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.02.2014 м. Вінниці

Вінницький міський суд Вінницької області в складі:

головуючого суддіОСОБА_1 секретаря ОСОБА_2 ,

за участю:

сторони обвинувачення - прокурора ОСОБА_3 ,

сторони захисту: обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

потерпілого ОСОБА_6 ,

представника потерпілого: ОСОБА_7 ,

представника цивільного відповідача - ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду №13 в м. Вінниці кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №42012010010000068 від 29.11.2012 року, по обвинуваченню:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Вінниці, українця, громадянина України, з середньою-технічною освітою, одруженого, маючого на утриманні малолітню дитину ОСОБА_8 , працюючого майстром СТО ПП « ОСОБА_9 », зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше несудимого,

- у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 271 КК України, -

в с т а н о в и в :

18.10.2012 року об 11:00 годині ОСОБА_4 , будучи службовою особою, перебуваючи за місцем роботи по вул. Гліба Успенського, 91, м. Вінниці, де на той час відповідно до наказу директора ПП «Віталавто» №06/08-12 від 06.08.2012 займав посаду майстра СТО ПП «Віталавто», дав вказівку водію ОСОБА_10 самостійно заїхати на територію СТО і в подальшому на автопідйомник майстерні для проведення діагностики його автомобіля марки «BMW 318 і» днз. НОМЕР_1 . Після цього ОСОБА_4 надав усну вказівку ОСОБА_6 , який відповідно до наказу директора ПП «Віталавто» №01/10-12 від 01.10.2012 працював автослюсарем на даному СТО, на проведення діагностики ходової частини автомобіля марки «BMW 318 і» днз. НОМЕР_1 .

ОСОБА_4 достовірно знаючи про вимоги п. 1.5 Розділу І Інструкції з охорони праці для слюсарів при ремонті та технічному обслуговуванні автомобілів піднятих на підйомнику №2, а саме що, «Заїзд автомобіля на підйомник повинен здійснювати майстер СТО» та вимоги п.14 Розділу II Посадової інструкції майстра-приймальника СТО, а саме - «Прием автомобилей у клиентов, для проведення (выполнения) работ по их обслуживанию и ремонту, а также установка автомобилей (заезд) на территорию СТО (в т.ч. постов) выполняется мастером лично», допустив щоб водій ОСОБА_10 самостійно заїжджав на автопідйомник, чим порушив вимоги вказаних інструкцій, в результаті чого ОСОБА_11 не впорався з керуванням автомобіля, здійснив з`їзд автомобіля з підйомника, та притиснув ОСОБА_6 до металевого столу переднім бампером автомобіля. В наслідок порушення ОСОБА_4 вимог посадової інструкції та інструкції з охорони праці ОСОБА_6 отримав тілесні ушкодження у вигляді розриву передньої хрестоподібної зв`язки правого колінного суглобу, гематоми, поверхневої забитої рани та садна правого стегна, які згідно висновку експерта №206/495 від 28.03.2013 належать до категорії середньої тяжкості тілесних ушкоджень.

Згідно Акту №1 Форми Н-1 про нещасний випадок пов`язаний з виробництвом від 29.03.2013 та Акту проведення розслідування нещасного випадку Форми Н-5 від 29.03.2013 проведення розслідування нещасного випадку що стався 18.10.2012 на ПП «Віталавто», затвердженими директором ПП «Віталавто», майстер-приймальник ОСОБА_4 - порушив вимоги п. 12 Розділу II Посадової інструкції майстра СТО, згідно якого повинен контролювати дотримання підлеглим йому робітниками виробничої й трудової дисципліни, виконання ними правил і норм з охорони праці, пожежної безпеки та промсанітарії.

Згідно із заключеням начальника відділу страхових експертів охорони праці та профілактичних заходів відділення ВД ФССНВ у м. Вінниці ОСОБА_12 , який входив у склад комісії з розслідування нещасного випадку на ПП «Віталавто», основною причиною настання нещасного випадку є невиконання посадових обов`язків майстром СТО ПП «Віталавто» ОСОБА_4 так як він допустив заїзд на підйомник автомобіля керованого сторонньою особою.

Таким чином, майстер-приймальник СТО ОСОБА_4 порушив вимоги п. 1.5 Розділу І Інструкції з охорони праці для слюсарів при ремонті та технічному обслуговуванні автомобілів піднятих на підйомнику №2 та п.п. 12,14 Розділу II Посадової інструкції майстра-приймальника СТО, згідно з якими:

п. 1.5 Інструкції з охорони праці для слюсарів при ремонті та технічному обслуговуванні автомобілів піднятих на підйомнику - «Заїзд автомобіля на підйомник повинен здійснювати майстер СТО»;

п.12 Посадової інструкції майстра-приймальника СТО від 05.05.2009р. - «Контролирует соблюдение работниками норм и правил по охране труда, пожарной безопасности и промсанитарии».

п.14. Посадової інструкції майстра-приймальника СТО від 05.05.2009р. - «Прием автомобилей у клиентов, для проведення (выполнения) работ по их обслуживанию и ремонту, а также установка автомобилей (заезд) на территорию СТО (в т.ч. постов) выполняется мастером лично»

Порушення вимог вищевказаних Інструкцій ОСОБА_4 знаходяться в причинному зв`язку з наслідками.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою винну у вчиненні інкримінованого злочину, не визнав, дав суду показання, що він працює майстром СТО ПП «Віталавто». 18 жовтня 2012 року, коли він з слюсарями займався роботою на задньому дворі, до них на СТО під`їхав автомобіль марки «BMW». Він звернувся до ОСОБА_6 з питанням, чи зможе той оглянути і в разі необхідності відремонтувати автомобіль, на що потерпілий відповів, що зможе і пішов до боксу. ОСОБА_13 він повідомляв, що сам зажене автомобіль, який приїхав на ремонт в бокс. Ворота до боксу, де відбувався ремонт автомобілів, були відкриті з самого ранку, для того, щоб було краще освітлення. Водієві «BMW» ОСОБА_10 він сказав під`їхати до третього боксу, заїжджати на підйомник розпорядження водієві він не давав. Коли ОСОБА_10 поїхав до боксу, він залишався на задньому дворі з ОСОБА_14 . Почувши крики, вони побігли до боксу, де побачили, що ОСОБА_15 притиснутий автомобілем, також прибігли і інші люди, звільнили потерпілого, викликали швидку. Жодних вказівок від нього особисто чи від будь-кого іншого зі співробітників СТО ОСОБА_13 про те, щоб останній повідомив правоохоронним органам, що нещасний випадок з ним стався в неробочий час, він не давав та такого не чув. Від керівництва СТО потерпілому надавались кошти в якості допомоги, на лікування.

Незважаючи на не визнання вини підсудним, його вина у скоєнні злочину повністю знайшла своє підтвердження в ході судового слідства та підтверджується показаннями потерпілого, свідків, а також іншими доказами дослідженими в судовому засіданні.

Так, допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_15 дав суду показання, що він працював слюсарем з ремонту автомобілів на СТО ПП «Віталавто». 18.10.2012 року він прийшов на роботу о 09:00 годині. ОСОБА_4 дав йому вказівку запустити автомобіль «BMW» в бокс для діагностики та в разі необхідності ремонту. Автомобіль стояв перед боксом. Водій, заїжджаючи до боксу переплутав педаль газу з педаллю гальма та наїхав на нього, притиснувши його бампером автомобіля до залізної стійки, він втратив свідомість. В цей час майстер СТО ПП « ОСОБА_9 » - ОСОБА_4 був на задньому дворі СТО. Коли автомобіль заїжджав в бокс він скеровував автомобіль, при цьому стояв перед автомобілем. оскільки стояти збоку від автомобіля у нього не було можливості.

Директор СТО ПП «Віталавто» ОСОБА_16 просив, щоб він повідомляв правоохоронним органам, що це побутова травма, а не виробнича, оскільки в СТО будуть проблеми та всіх звільнять з роботи.

Заїжджати на підйомник мав майстер ОСОБА_4 . За час його роботи на СТО, де він пропрацював біля 1 місяця, обвинувачений заганяв автомобілі на підйомник біля 10 разів. Ворота в боксі для ремонту відчинялись за допомогою пульта управління, який знаходився у ОСОБА_4 , також пульт від воріт був у директора СТО.

Коли його забирала швидка, ОСОБА_17 просив повідомляти, що це побутова травма. Карету швидкої на автомобілі супроводжував ОСОБА_18 , який віз йому чистий одяг, оскільки на час травмування він був в робочому одязі.

В лікарні до нього підійшов ОСОБА_17 та запропонував написати заяву про те, що нібито він був в день травмування у відпустці та прийшов на роботу з власної ініціативи. де впав у яму, при цьому обіцяючи допомогу у витратах на лікування, на що він погодився та написав заяву. Під час написання заяви була присутня ОСОБА_19 та ОСОБА_20 . Згодом приїхали працівники СТО, юрист та йому принесли розписку від ОСОБА_21 , в якій йшлося про те, що останній нібито позичив в нього кошти в сумі 4 тисячі гривень.

Після лікування в лікарні з жовтня 2012 року по березень 2013 року, на МРТ йому сказали, що у нього розрив зв`язок та на операцію потрібно біля 16 тисяч гривень.

В лікарні, під час опитування він повідомляв, що будучи у відпустці, прийшов на СТО та впав в яму. Насправді на час нещасного випадку він не був у відпустці, для цього взагалі не було підстав, оскільки до травмування він пропрацював на СТО всього 1 місяць.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_10 дав суду показання, що він звернувся до ОСОБА_4 з приводу ремонту гальмівної системи його автомобіля, на що останній сказав йому під`їхати на СТО. 18.10.2012 року він приїхав на СТО, зайшов на задній двір, де стояв ОСОБА_4 , ОСОБА_15 та інші працівники. ОСОБА_4 сказав йому дослівно: «Давай, заїжджай!», що він сприйняв як необхідність заїхати в бокс, сам ОСОБА_4 залишався на задньому дворі. Він дав ОСОБА_4 документи, сів у автомобіль та поїхав. Перед боксом він зупинився. Через 5 хвилин підійшов ОСОБА_15 , став перед підйомником та почав махати руками, показуючи як потрібно рухатись. Він не справився з керуванням та автомобіль з`їхав з підйомника, придушивши ОСОБА_6 . Він намагався від`їхати, проте йому не вдалось це зробити.

ОСОБА_4 не просив у нього ключі для того щоб загнати його автомобіль на підйомник, а з ОСОБА_15 він взагалі не спілкувався. Раніше він звертався до послуг даного СТО, один раз також особисто заїжджав автомобілем на підйомник, а один раз автомобіль заганяв ОСОБА_4 .

Свідок ОСОБА_22 в судовому засіданні дав показання, що він в жовтні 2012 року лікувався в лікарні та лежав в одній палаті з ОСОБА_23 Миргородський ОСОБА_24 розповідав йому, що отримав травму на СТО, що його травмував водій, який не впорався з керуванням, заїжджаючи на підйомник. До потерпілого приходило багато співробітників. ОСОБА_15 в лікарні писав якусь заяву.

Свідок ОСОБА_12 в судовому засіданні дав показання, що він працює начальником відділу страхових експертів ОП ВД ФССМВ у м. Вінниці та приймав участь у складанні акта №1 від 29.03.2013 року про нещасний випадок, пов`язаний з виробництвом щодо ОСОБА_6 . Крім того, ним була написана особиста думка до вказаного акта. Спочатку їм було повідомлено, що нещасний випадок стався під час перебування потерпілого у відпустці, проте в подальшому було встановлено, що це не так та команду завозити автомобіль на підйомник СТО дав ОСОБА_4 .

Свідок ОСОБА_25 в судовому засіданні дала показання, що з жовтня 2010 року вона працювала комерційним директором ПП «Віталавто». 18.10.2012 року в офіс заходили ОСОБА_4 та ОСОБА_10 , які порозмовляли і вийшли. Вона вийшла на ганок офісу, ОСОБА_26 вийшов вслід за нею, сів за кермо свого автомобіля, під`їхав до боксу і зупинився перед боксом. ОСОБА_4 поруч не було. З боксу вийшов ОСОБА_15 та махнув ОСОБА_27 рукою, після чого автомобіль почав заїжджати в бокс. Вона повернулась в офіс. Згодом прибіг один із співробітників та сказав викликати швидку.

За день до події вона бачила як ОСОБА_15 писав заяву на відпуску. Потерпілий писав заяву на відпуску в її присутності, директор ОСОБА_16 погодив заяву на відпустку.

Свідок ОСОБА_16 в судовому засіданні дав показання, що він являється директором ПП « ОСОБА_9 ». Коли стався нещасний випадок з ОСОБА_23 він був у відрядженні, приїжджав до потерпілого в лікарню, де дізнався, що на нього наїхав автомобіль при заїзді в бокс.

Працівники СТО повідомили йому, що ОСОБА_15 з 18.10.2012 року перебував у відпустці та того дня не мав бути на підприємстві та виконувати будь-які роботи. Миргородський писав заяву на відпустку в офісі, при цьому ОСОБА_15 звертався з даною заявою безпосередньо до ОСОБА_17 , а він будучи присутнім підписав заяву та в цей же день був виданий наказ.

В лікарні він не просив ОСОБА_6 писати будь-які заяви, потерпілий сам побажав сказати, що він впав у яму.

Свідок ОСОБА_28 в судовому засіданні дав показання, що він працює директором автосервісу. 18.10.2012 року, коли стався нещасний випадок, він був відсутній на СТО. Йому зателефонував ОСОБА_4 та повідомив про нещасний випадок. Коли він приїхав ОСОБА_6 забирала швидка, йому повідомили, що ОСОБА_15 впав в яму. Він зателефонував директору, щоб повідомити його про цю подію.

ОСОБА_13 була виписана матеріальна допомога на лікування. Потерпілий з 17.10.12 перебував у відпустці.

Процедура перед ремонтом автомобіля наступна: клієнт має дати документи, майстер робить заявку на ремонт та заганяє автомобіль на підйомник.

В лікарні з ОСОБА_23 він не спілкувався про те, що потрібно повідомляти співробітникам прокуратури.

Свідок ОСОБА_29 в судовому засіданні дав показання, що 18.10.2012 року він з ОСОБА_23 працювали на задньому дворі СТО, після чого до них підійшов ОСОБА_4 та ОСОБА_10 Гіріч ОСОБА_30 сказав ОСОБА_13 приймати на ремонт автомобіль. Потерпілий пішов на своє робоче місце, а він з ОСОБА_4 залишились на задньому дворі.

Він на прохання ОСОБА_6 спочатку давав показання, що останній впав в яму. Насправді ж, 18.10.2012 року він прийшов на роботу о 09:00 годині. частина співробітників прибирали територію, а електрик ОСОБА_18 обслуговував автомобіль в боксі №1. Коли приїхав ОСОБА_15 , ОСОБА_4 сказав ОСОБА_27 їхати на СТО, але не заїжджати на підйомник, а ОСОБА_13 сказав одразу готуватись приймати автомобіль.

Коли ОСОБА_6 дістали з-під автомобіля, він одразу сказав, щоб з водія ОСОБА_31 «збити» гроші.

Він не пам`ятає точно, але чи в лікарні, чи ще на СТО ОСОБА_15 попросив його сказати працівникам правоохоронних органів, що він сам впав в яму.

Свідок ОСОБА_32 в судовому засіданні дав показання, що 18.10.2012 року він прийшов роботу, оскільки на той час працював електриком на СТО ПП «Віталавто», де займався роботою, а ОСОБА_23 та ОСОБА_14 прибирали територію на задньому дворі. Біля 10:40 години він вийшов на вулицю на задній двір. ОСОБА_15 та ОСОБА_33 сиділи на лавочці, він стояв біля них. До них підійшов ОСОБА_4 та сказав ОСОБА_13 приймати автомобіль, а він пішов на своє робоче місце. Потім він почув писк автомобіля та крик ОСОБА_34 . Підбігши, він побачив, що ОСОБА_6 притиснуло автомобілем. Вони дістали потерпілого викликали швидку.

ОСОБА_15 не просив давати неправдиві показання.

Того дня було холодно, проте сонячно, чи були ворота в бокс відкриті, він не пам`ятає. До нещасного випадку інструктаж на підприємстві з приводу необхідності дотримання правил безпеки ніхто не проводив. На той час водії в бокси та на підйомник заїжджали самі, про те, що автомобіль в бокс має заганяти майстер, їм ніхто не повідомляв. Після нещасного випадку з ОСОБА_23 , в бокс заганяти автомобіль стали тільки майстри.

Після того, як з ОСОБА_23 стався нещасний випадок, ОСОБА_28 та ОСОБА_4 прийшли і сказали, що потрібно говорити, що потерпілий був 18.10.2012 року у відпустці та сам вирішив відремонтувати автомобіль свого знайомого.

Свідок ОСОБА_35 в судовому засіданні дала показання, що на момент подій - 18.10.2012 року вона підтримувала з потерпілим близькі стосунки. Того дня вона телефонувала ОСОБА_13 на телефон, проте відповів ОСОБА_18 , який повідомив, що ОСОБА_34 забрали в лікарню. Коли вона приїхала в лікарню біля 12:00 год., там був ОСОБА_22 Миргородський ОСОБА_24 повідомив, що майстер ОСОБА_4 сказав йому запустити автомобіль в бокс та коли він запускав автомобіль, його придушило автомобілем. Колесник просив потерпілого написати заяву про відпустку заднім числом, щоб в СТО не було проблем. Колесник дав листок паперу і ручку ОСОБА_13 , який в той час погано себе почував, та вона допомогла ОСОБА_34 написати заяву.

Ввечері ОСОБА_36 просив потерпілого нічого не говорити про те, що трапилось насправді працівникам прокуратури, обіцяв ОСОБА_13 платити зарплату протягом усього часу, коли він буде на лікуванні. Наступного дня ОСОБА_15 , на прохання керівництва СТО, повідомив, що він сам упав в яму.

Потерпілий біля 3 місяців не міг ходити.

Представник цивільного відповідача приватного підприємства «Віталавто» - ОСОБА_5 в судовому засіданні цивільний позов ОСОБА_6 не визнав з посиланням на доводи викладені в письмовому запереченні, крім того зазначив, що позивач, він же й потерпілий ОСОБА_15 під час нещасного випадку перебував у відпустці, а обвинувачення та цивільний позов не підтверджено належними доказами.

Суд дослідивши докази в їх сукупності, вважає, що крім показань потерпілого та свідків, допитаних в судовому засіданні, вина обвинуваченого підтверджується й іншими доказами, всебічно повно дослідженими в судовому засіданні, в тому числі:

- Актом №1 Форми Н-1 про нещасний випадок пов`язаний з виробництвом від 29.03.2013 та Актом проведення розслідування нещасного випадку Форми Н-5 від 29.03.2013 проведення розслідування нещасного випадку що стався 18.10.2012 на ПП «Віталавто», затвердженими директором ПП «Віталавто», майстер-приймальник ОСОБА_4 - порушив вимоги п. 12 Розділу II Посадової інструкції майстра СТО, згідно якого повинен контролювати дотримання підлеглим йому робітниками виробничої й трудової дисципліни, виконання ними правил І норм з охорони праці, пожежної безпеки та промсанітарії (а.с. 107-111);

- заключенням начальника відділу страхових експертів охорони праці та профілактичних заходів відділення ВД ФССНВ у м. Вінниці ОСОБА_12 , який входив у склад комісії з розслідування нещасного випадку на ПП «Віталавто», основною причиною настання нещасного випадку є невиконання посадових обов`язків майстром СТО ПП «Віталавто» ОСОБА_4 так як він допустив заїзд на підйомник автомобіля керованого сторонньою особою (а.с. 71);

- Інструкцією з охорони праці для слюсарів при ремонті та технічному обслуговуванні автомобілів піднятих на підйомнику (а.с. 112-114);

- посадовою інструкцією майстра-приймальника СТО від 05.05.2009р. (а.с. 115-116);

- наказом директора ПП «Віталавто» №06/08-12 від 06.08.2012 р про прийняття на роботу майстром на СТО з 06.08.2012 року ОСОБА_4 (а.с.77);

- наказом № 01/10-12 від 01.10.2012 року про прийняття на роботу ОСОБА_6 автослюсарем (на СТО) на 0,5 ставки, з 02.10.2012 р. (а.с. 78);

- висновком судово-медичної експертизи №206/495 від 28.03.2013 року, згідно якої у ОСОБА_6 мали місце тілесні ушкодження в ділянці правої ноги : розрив передньої хрестоподібної зв`язки правого колінного суглобу, гематоми , поверхнева забита рана та садна правого стегна, - які виникли від дії тупого твердого предмету (предметів) по давності утворення можуть відповідати строку 18.10.2012 року та належать до середньої тяжкості тілесних ушкоджень (а.с. 83-84);

- даними довідки Вінницької міської станції швидкої медичної допомоги № 86 від 04.02.2013 року та даними карти виїзду швидкої медичної допомоги від 18.10.2012 року згідно яких до гр-на ОСОБА_6 було здійснено виїзд, й приводом до виїзду вказано - «придавило» (а.с. 85-86).

Незважаючи на те, що обвинувачений вину у вчиненні інкримінованого злочину не визнав, вина ОСОБА_4 у вчиненні злочину знайшла своє підтвердження в ході судового слідства та дії останнього органом досудового розслідування вірно кваліфіковано за ч.1 ст. 271 КК України, як порушення вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про охорону праці службовою особою підприємства, що заподіяло шкоду здоров`ю потерпілого.

Так, судом встановлено, що 18.10.2012 року об 11:00 годині ОСОБА_4 , будучи службовою особою, перебуваючи за місцем роботи по АДРЕСА_3 , займаючи посаду майстра СТО ПП «Віталавто», порушив вимоги п. 1.5 Розділу І Інструкції з охорони праці для слюсарів при ремонті та технічному обслуговуванні автомобілів піднятих на підйомнику №2 та п.п. 12,14 Розділу II Посадової інструкції майстра-приймальника СТО, а саме п. 1.5 Інструкції з охорони праці для слюсарів при ремонті та технічному обслуговуванні автомобілів піднятих на підйомнику, згідно якого «Заїзд автомобіля на підйомник повинен здійснювати майстер СТО»; п.12 Посадової інструкції майстра-приймальника СТО, згідно якого «Контролирует соблюдение работниками норм и правил по охране труда, пожарной безопасности и промсанитарии» та п.14. Посадової інструкції майстра-приймальника СТО, згідно якої «Прием автомобилей у клиентов, для проведення (выполнения) работ по их обслуживанию и ремонту, а также установка автомобилей (заезд) на территорию СТО (в т.ч. постов) выполняется мастером лично», давши дозвіл водію ОСОБА_10 самостійно заїхати на територію СТО і в подальшому на автопідйомник майстерні для проведення діагностики його автомобіля та надав усну вказівку автослюсарю СТО ПП «Віталавто» ОСОБА_13 провести діагностику ходової частини вказаного автомобіля. При цьому ОСОБА_11 не впорався з керуванням автомобіля та здійснив з`їзд автомобіля з підйомника, внаслідок чого ОСОБА_6 було притиснуто до металевого столу переднім бампером автомобіля.

В наслідок порушення ОСОБА_4 вимог посадової інструкції та інструкції з охорони праці ОСОБА_15 отримав тілесні ушкодження у вигляді розриву передньої хрестоподібної зв`язки правого колінного суглобу, гематоми, поверхневої забитої рани та садна правого стегна, які згідно висновку експерта №206/495 від 28.03.2013 належать до категорії СЕРЕДНЬОЇ тяжкості тілесних ушкоджень, тобто порушення вимог вищевказаних Інструкцій ОСОБА_4 знаходяться в причинному зв`язку з травмуванням ОСОБА_6 , що підтверджується акту №1 Форми Н-1 про нещасний випадок пов`язаний з виробництвом від 29.03.2013 та Актом проведення розслідування нещасного випадку Форми Н-5 від 29.03.2013 проведення розслідування нещасного випадку що стався 18.10.2012 на ПП «Віталавто», що підтверджується показаннями потерпілого ОСОБА_6 , свідка ОСОБА_10 , який в своїх показаннях пояснив, що ОСОБА_4 чітко сказав йому заїжджати, що він сприйняв як необхідність заїхати на підйомник, показаннями свідка ОСОБА_32 , який підтвердив, що ОСОБА_4 підійшов до потерпілого та дав вказівку приймати автомобіль на діагностику та ремонт, що узгоджується з показаннями свідка ОСОБА_29 в тій частині, що ОСОБА_4 сказав ОСОБА_13 приймати автомобіль на діагностику, а при цьому сам ОСОБА_4 залишився на задньому дворі СТО.

При цьому суд критично оцінює та не сприймає як доказ показання обвинуваченого ОСОБА_4 та свідка ОСОБА_29 стосовно того, що обвинувачений не давав вказівки ОСОБА_10 заїжджати на підйомник, лише сказав під`їхати до боксу, як такі, що спростовуються як показаннями потерпілого, так і свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_32 , а також діями самого ОСОБА_4 , який не забрав ключі у власника автомобіля та залишався на задньому дворі СТО, знаючи, що в бокс має заїхати автомобіль ОСОБА_10 , що в свою чергу свідчить про те, що обвинувачений не мав наміру заганяти автомобіль на підйомник. Також суд бере до уваги показання ОСОБА_10 , в яких останній повідомив, що він раніше звертався до послуг даного СТО, при цьому він один раз також самостійно заїжджав автомобілем на підйомник.

Крім того суд враховує й те, що, злочин скоєно ще й в наслідок порушення обвинуваченим ОСОБА_4 п. 12 посадової інструкції майстраприймальника СТО від 05.09.2009 року, в частині контролю дотримання підпорядкованими працівниками норм і правил по охороні праці, оскільки останній надавши водію ОСОБА_10 вказівку заїжджати на підйомник, а ОСОБА_37 приймати автомобіль, сам залишився на задньому дворі СТО, що призвело до травмування останнього.

Суд вважає неспроможними показання свідків ОСОБА_25 , ОСОБА_16 , ОСОБА_28 та самого ОСОБА_4 стосовно того, що 18.10.2012 року ОСОБА_15 перебував у відпустці, прийшов забрати свої речі та самостійно, без дозволу майстра та інших посадових осіб СТО вирішив зайнятись ремонтом автомобіля ОСОБА_10 використовуючи обладнання СТО, оскільки вони не підтверджуються жодним доказом у справі, та розцінює показання обвинуваченого, як природну захисну реакцію та намагання уникнути відповідальності за вчинений злочин, а показання вказаних свідків як намагання сприяти уникненню відповідальності обвинуваченому.

Водночас показання свідків ОСОБА_25 та ОСОБА_16 , які являлись та являються посадовими особами ПП «Віталавто», суд розцінює як намагання запобігти відповідальності підприємства перед потерпілим за завдання шкоди здоров`ю на виробництві. Крім того, такі показання обвинуваченого та вказаних свідків спростовуються показаннями потерпілого, свідка ОСОБА_22 , який в своїх показаннях зазначив, що першочергово, коли він лежав в лікарні з потерпілим, останній повідомляв йому, що отримав травму на підприємстві, а також був свідком того, що до ОСОБА_6 в лікарню приходили співробітники СТО, при цьому він бачив, що потерпілий писав якусь заяву, а також показаннями свідка ОСОБА_29 , ОСОБА_32 , а також ОСОБА_35 , яка допомагала потерпілому писати в лікарні заяву на відпуску заднім числом.

Також, суд бере до уваги, що жоден із свідків, які давали показання стосовно того, що ОСОБА_15 18.10.2012 року знаходився у відпустці не змогли дати чітких та послідовних пояснень часу обставин та умов написання вказаної заяви, а ОСОБА_6 станом на 18.10.2012 року пропрацював на ПП «Віталавто» біля двох тижнів, та не мав обґрунтованих й законних підстав для отримання відпустки, а тим більше перебуваючи у відпустці, без дозволу посадових осіб підприємства, самовільно намагався розпочати ремонт автомобіля використовуючи обладнання та приміщення підприємства.

Враховуючи викладене суд беручи до уваги показання потерпілого ОСОБА_6 , свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_22 Марковського ОСОБА_38 , ОСОБА_35 , ОСОБА_12 як такі, що відповідають дійсним обставинам вчинення злочину та підтверджуються матеріалами справи дослідивши зібрані у справі докази в їх сукупності, приходить до висновку, що в судовому засіданні було доведено факт порушення ОСОБА_4 вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про охорону праці службовою особою підприємства, яке заподіяло шкоду здоров`ю ОСОБА_6 та приходить до остаточного переконання, про винуватість ОСОБА_39 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 271 КК України.

Виходячи із загальних засад призначення покарання ОСОБА_4 , відповідно до ст. 65 КК України, суд враховує, що він раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, вперше вчинив злочин невеликої тяжкості, однак свою вину не визнав, у вчиненому не розкаявся, при цьому позитивно характеризується за місцем роботи та проживання, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває має на утриманні малолітню дитину.

Обставин, які б відповідно до ст. 66 КК України пом`якшували покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , або відповідно до ст. 67 КК України обтяжували б його покарання, судом не встановлено.

Сукупність зазначених обставин дають суду підстави вважати, що виправлення ОСОБА_4 , можливе без його ізоляції від суспільства, а тому йому слід призначити покарання, яке буде необхідним та достатнім для його виправлення, в межах санкції статті у виді штрафу.

При вирішенні питання щодо задоволення цивільного позову потерпілого ОСОБА_6 (а.с. 11-12) про відшкодування завданої йому матеріальної шкоди розмірі 1627 грн., 48 к. в тому числі витрат на проведення обстеження (МРТ) та доставки транспортними засобами до лікарняних закладів на суму 500 грн., стягнення не отриманих доходів в сумі 6795 грн., та стягнення 50 000 грн. у відшкодування завданої моральної шкоди, які потерпілий обґрунтовує фізичним болем та стражданнями, глибокого психологічного стресу, яких він зазнав внаслідок отримання тілесних ушкоджень, втратою душевного спокою, погіршення сну та здоров`я втратою можливості на протязі тривалого часу вільно пересуватись, працювати та реалізувати наміри і стосунки, тривалим курсом лікування, внаслідок завданої шкоди його здоров`ю, суд враховуючи роз`яснення Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди №4 від 31.03.1995 року, виходячи з принципів розумності, достатності та співмірності суми відшкодування понесеній шкоді, а також враховуючи й наявність вини самого потерпілого в отриманні травми в наслідок порушення правил техніки безпеки дійшов переконання про можливість задоволення позову про відшкодування завданої злочином моральної шкоди на суму 50000 гривень, оскільки в судовому засіданні було доведено, що потерпілий внаслідок травмування зазнав значного фізичного болю та моральних страждань, що вплинуло на нормальний розпорядок його життя.

Також суд вважає доведеними в судовому засіданні позовні вимоги про стягнення з відповідача вартості здійсненні обстеження (МРТ), на суму 1127 грн., 48 к., що безпосередньо пов`язано з лікуванням внаслідок травмування ОСОБА_6 .

Водночас суд вважає, за необхідне відмовити в задоволенні позовних вимог про стягнення 500 грн. витрат на проїзд позивача, як такі , що не підтверджуються жодним доказом, а також в відмовити в задоволенні позовних вимог про стягнення 6795 грн. втрачених доходів, оскільки в судовому засіданні встановлено, що позивачеві за рахунок Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України виплачено лікарняні виплати на суму 2730 грн. 48 к. що й є відшкодуванням шкоди пов`язаної з втратою застрахованими особами заробітної плати., виходячи з середньомісячного заробітку, який потерпілий мав до ушкодження здоров`я, та відповідає положенням Постанови пленуму Верховного суду України № 6 від 27.03.1992 р., ч. 1ст. 1195, ч. 1 ст. 1197 ЦК України.

Сплачений позивачем судовий збір (а.с. 29) підлягає поверненню позивачеві оскільки подання позову пов`язано з ушкодженням здоров`я.

Керуючись ст.ст. ст. ст. 124, 368, 370, 373, 374 КПК України, суд

з а с у д и в :

Визнати винним ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 271 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 2550 гривень.

Цивільний позов ОСОБА_6 задовольнити частково.

Стягнути з приватного підприємства «Віталавто» вул. Гліба Успенського, 91, код ЄДРПОУ 36407233 на користь ОСОБА_6 1127 грн., 48 к у відшкодування завданої матеріальної шкоди.

Стягнути з приватного підприємства «Віталавто» вул. Гліба Успенського, 91, код ЄДРПОУ 36407233 на користь ОСОБА_6 50000 (п`ятдесят тисяч) гривень у відшкодування завданої злочином моральної шкоди.

В решті позовних вимог відмовити.

Судовий збір в сумі 115 грн. (квитанція ПН9948 від 03.10.2013р) повернути ОСОБА_13 .

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Вінницької області через Вінницький міський суд Вінницької області протягом 30 днів з моменту його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору

Суддя: