Рішення

від 21.02.2014 по справі 666/627/14-ц

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХЕРСОНА

Справа № 666/627/14-ц

Провадження № 2/666/768/14

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

21.02.2014 р. Дніпровський районний суд м. Херсона у складі:

головуючого судді Дорошинської В.Е.

при секретарі Щербині В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Херсоні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення частки у праві спільної часткової власності та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визначення частки у праві спільної часткової власності,-

в с т а н о в и в :

Позивач за первісним позовом звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про визначення частки у праві спільної часткової власності від житлового будинку, посилаючись на те, що у відповідності із свідоцтвом про право на спадщину за заповітом від 12.10.2011 ним та відповідачем, як синами ОСОБА_3, набуто право власності: ОСОБА_1, набув право на 1/3 частку в спадщині; ОСОБА_2, набув 2/3 частки в спадщині. Спадщина, на яку видано свідоцтво складається, з 3/4 частин житлового будинку з відповідною частиною господарських та побутових будівель та споруд під номером АДРЕСА_1, розташованого на земельній ділянці площею 418,0 кв.м. Кадастровий номер земельної ділянки: 6510136300:01:001:0382. Також право власності за цією адресою набуто на підставі свідоцтва про право власності, виданого Першою Херсонською державною нотаріальною конторою 24.03.1995 року за реєстровим №5-1033 в розмірі 1/4. Отже, позивач за первісним позовом наводить, що згідно до наданих до позовної заяви документів, ОСОБА_1 є власником 1/2, а відповідач ОСОБА_2 власником іншої 1/2 частин житлового будинку із господарськими та побутовими будівлями та спорудами, котрі посвідчуються витягом з державної реєстрації прав приватної спільної часткової власності.

В свою чергу, позивач за первісним позовом зазначає, що як склалося за фактичних обставин, його право на власність 1/2 житлового будинку полягає в користуванні частиною приміщень житлового будинку літ. «А» загальною площею 42,1 кв.м. із якої приміщення I - коридор площею 3,8 кв.м., приміщення 1-4 - коридор площею 4,5 кв.м., приміщення 1-6 - житлова кімната площею 8,9 кв.м., приміщення 1-7 - житлова кімната площею 8,2 кв.м., приміщення 1-8 - житлова кімната площею 8,8 кв.м., приміщення IV - кухня площею 7,9 кв.м.; гаражем літ. «В» загальною площею 37,9 кв.м.; сараєм літ. «Г» загальною площею 2,2 кв.м. Виходячи із фактичного користування позивачем за первісним позовом спільною частковою власністю останній просить визначити відповідне право.

До розгляду справи по суті відповідач звернувся до суду із зустрічним позовом про визначення частки у праві спільної часткової власності, котрий ґрунтується також на фактичному користуванні частиною від домоволодіння, що складається з частини приміщень житлового будинку літ. «А» загальною площею 32,2 кв.м. із якої приміщення 1-5 - житлова кімната площею 24,2 кв.м., приміщення II - коридор площею 4,6 кв.м., приміщення III - ванна площею 3,4 кв.м.; гаражу літ. «Е» загальною площею 30,3 кв.м.; сараєм літ. «Г» загальною площею 2,2 кв.м.; хвірткою №1; огорожею №2 та №3. У зустрічному позові просить визначити частку у спільній частковій власності на домоволодіння у відповідному розмірі.

Позивач за первісним позовом в судовому засіданні підтримав позовні вимоги виходячи із обґрунтування викладеного у ньому. Проти зустрічного позову заперечував в частині включення до частки позивача за зустрічним позовом літери «Г» зазначивши, що сарай, котрий обліковується за цією літерою, поліпшений за власні кошти ОСОБА_1 за згодою ОСОБА_2 і за умови, що ця літ. «Г» увійде до частки ОСОБА_1

Також, позивач за первісним позовом і відповідач за зустрічним, пояснив суду, що віднесення літ. «Г» до частки ОСОБА_1 надасть можливість визначити рівні частки від домоволодіння, а також обумовлено тим, що літ. «Г» є частиною споруди літ. «В» - гаража, який ОСОБА_1 також просить у своєму позові віднести до своєї частки.

Представник відповідача за первісним позовом та позивача за зустрічним, первісний позов визнав частково, проти його задоволення в частині літ. «Г» заперечував. Зустрічний позов підтримав у повному обсязі. На запитання позивача за первісним позовом надав суду пояснення в яких підтвердив, що сарай, що обліковується під літ. «Г», дійсно поліпшений за рахунок ОСОБА_1 за його згодою і за умови віднесення його, як і будівлі під літ. «В» до частки ОСОБА_1 проте зазначив, що гараж під літ. «Е», котрим користується ОСОБА_2 знаходиться в поганому стані і для його поліпшення необхідні значні кошти, яких у нього не існує.

Заслухавши пояснення сторін за первісним та зустрічним позовними заявами, дослідивши обставини й перевіривши зібрані у справі докази, матеріали судової справи, постановляючи рішення відповідно до вимог ст.215 ЦПК України, суд вважає, що первісний позов підлягає до задоволення в повному обсязі, а зустрічний частковому задоволенню з наступних підстав.

Конституцією України закріплено право кожного на судовий захист та передбачено, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі (статті 55, 124).

Положення Основного закону України переконують у тому, що забезпечення кожному права на справедливий суд та реалізація права особи на судовий захист мають здійснюватися з урахуванням норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950), а також практики Європейського суду з прав людини, які відповідно до статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" застосовуються судами при розгляді справ як джерело права.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції 1950 року кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов'язків має право на справедливий розгляд його справи безстороннім судом (стаття 8 Закону № 2453-VI).

Поряд з цим, як слідує із матеріалів справи та технічної документації Херсонського державного бюро технічної інвентаризації, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на праві спільної часткової власності в розмірі 1/2 належить домоволодіння, котре складається з житлового будинку та господарських і побутових будівель й споруд, розташованих: АДРЕСА_1, а саме: житлового будинку під літ. «А», сарая під літ «Г», гаражів під літ. «В», «Е», хвіртки №1 та огорожі №2,3. Наведені права ОСОБА_1 та ОСОБА_2 посвідчуються свідоцтвами про право на спадщину за заповітом від 12.10.2011 №ВРН 842919 та №ВРН 842918, свідоцтвом про право власності, виданим Першою Херсонською державною нотаріальною конторою 17.03.1995 року за реєстровим №5-1033. Кадастровий номер земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 - 6510136300:01:001:0382

Оцінюючи позовні вимоги первісного та зустрічного позовних заяв суд виходить з положень ст. ст. 356, 357, 358, 364 Цивільного кодексу України у відповідності до яких майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Спільна власність вважається частковою, якщо договором або законом не встановлена спільна сумісна власність на майно. За ст. 356 ЦК власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

У відповідності до положень ст. 357 ЦК частки у праві спільної часткової власності вважаються рівними, якщо інше не встановлено за домовленістю співвласників або законом. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності.

Якщо розмір часток у праві спільної часткової власності не встановлений за домовленістю співвласників або законом, він визначається з урахуванням вкладу кожного з співвласників у придбання (виготовлення, спорудження) майна. Співвласник має право на відповідне збільшення своєї частки у праві спільної часткової власності, якщо поліпшення спільного майна, які не можна відокремити, зроблені ним своїм коштом за згодою всіх співвласників, з додержанням встановленого порядку використання спільного майна. Поліпшення спільного майна, які можна відокремити, є власністю того з співвласників, який їх зробив, якщо інше не встановлено домовленістю співвласників. У разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно.

За оцінки матеріалів справи та пояснень сторін суд приходить до висновку, що спір між співвласниками щодо визначення частки на домоволодіння кожного з них із врахуванням відсутності домовленості щодо прав на сарай під літ «Г», повинен вирішуватися із врахуванням зроблених ОСОБА_1 поліпшень спільного майна, які не можна відокремити і котрі проведенні останнім своїм коштом та за згодою іншого співвласника ОСОБА_2 Така обставина береться до уваги судом як встановлена, адже вона визнається особами, котрі беруть участь у справі, у зв'язку із чим, згідно ст. 61 ЦПК не підлягає доказуванню.

Як слідує із існуючих у сторін по справі прав та гарантій на їх реалізацію встановлених ст. 357, 367 ЦК право на визначення часток і поділ майна спільної часткової власності може бути реалізовано за уникнення порушень сторін лише шляхом задоволення первісного позову у повному обсязі та часткового задоволення зустрічної позовної заяви.

Керуючись ст.ст.5-11, 60, 208, 209, 213, 214, 215, 294 ЦПК України, ст.ст.316, 317, 319, 356, 357, 358, 367, 369 ЦК України, суд -

в и р і ш и в :

Первісний позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, право власності на частину приміщень житлового будинку літ. «А» загальною площею 42,1 кв.м. із якої приміщення I - коридор площею 3,8 кв.м., приміщення 1-4 - коридор площею 4,5 кв.м., приміщення 1-6 - житлова кімната площею 8,9 кв.м., приміщення 1-7 - житлова кімната площею 8,2 кв.м., приміщення 1-8 - житлова кімната площею 8,8 кв.м., приміщення IV - кухня площею 7,9 кв.м.; право власності на гараж літ. «В» загальною площею 37,9 кв.м.; право власності на сарай літ. «Г» загальною площею 2,2 кв.м., що складає 1/2 частки у праві спільної часткової власності на житловий будинок розташований за адресою: АДРЕСА_1.

Зустрічний позов ОСОБА_2 задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, право власності на частину приміщень житлового будинку літ. «А» загальною площею 32,2 кв.м. із якої приміщення 1-5 - житлова кімната площею 24,2 кв.м., приміщення II - коридор площею 4,6 кв.м., приміщення III - ванна площею 3,4 кв.м.; право власності на гараж літ. «Е» загальною площею 30,3 кв.м.; право власності на хвіртку №1; право власності на огорожу №2 та №3, що складає 1/2 частки у праві спільної часткової власності на житловий будинок розташований за адресою: АДРЕСА_1.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через Дніпровський районний суд м.Херсона шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня винесення рішення апеляційної скарги до Апеляційного суду Херсонської області.

Суддя Дорошинська В.Е.